Справа № 367/312/26
Провадження №4-с/367/4/2026
Іменем України
26 травня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Шестопалової Я.В.,
за участі секретаря Пронченко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Комунальне підприємство «Управління житлового комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради, приватний виконавець Валявський Олександр Анатолійович на протиправні дії та постанови приватного виконавця,-
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла скарга ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Комунальне підприємство «Управління житлового комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради, приватний виконавець Валявський Олександр Анатолійович на протиправні дії та постанови приватного виконавця, яка мотивована тим, що заявниця була боржником у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Валлявським Олександром Анатолійовичем. На переконання заявниці, у межах виконавчого провадження приватним виконавцем вчинено низку дій: незаконно стягнуто з рахунків грошові кошти у сумі 4 747,91 грн. при цьому в постанові про закриття виконавчого провадження відсутня будь-яка інформація про долю зазначених коштів та їх перерахування стягувану; приватним виконавцем приховано факт утримання грошових кошті сумі 828,21 грн, які не відображені у фінансових документах виконавчого провадження та не обґрунтовані жодною постановою; приватний виконавець утримав винагороду у сумі 356,33 грн, що є незаконним з огляду на скасування судового наказу та закриття виконавчого провадження; у постанові про закриття виконавчого провадження відсутнє рішення щодо повернення незаконно стягнутих коштів боржнику, що суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Заявниця вказує, що такі дії приватного виконавця порушують її права як боржника та суперечать вимогам закону, тому заявниця просить суд зобов'язати приватного виконавця: надати повний фінансовий звіт щодо руху коштів у виконавчому провадженні № НОМЕР_1; повернути незаконно утримані кошти у сумі 4 747,91 грн; повернути приховані та необґрунтовано утримані кошти у сумі 828,21 грн., скасувати незаконне утримання винагороди у сумі 356,33 грн.
У судове засідання учасники справи не з'явились, про місце, дату та час судового розгляду скарги повідомлені належним чином.
До суду надійшла заява скаржниці ОСОБА_1 , у якій просила проводити розгляд скарги за її відсутності та задовольнити скаргу в повному обсязі.
20.04.2026 року від скаржниці ОСОБА_1 надійшла заява, в якій вона уточнила, що у рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Валлявським Олександром Анатолійовичем з неї було стягнуто 4 747,91 грн., з яких 828,48грн. - витрати виконавчого провадження, 356,33 грн. - основна винагорода приватного виконавця, 3 563,37 грн. - перераховано стяувачу. Із метою перевірки обґрунтованості зазначених витрат звернулась до приватного виконавця з письмовою заявою про надання детального звіту про витрати виконавчого провадження, а саме: переліку поштових відправлень із зазначенням дат, адресатів та вартості кожного (з копіями чеків); переліку отриманих витягів з державних реєстрів із зазначенням вартості (з копіями квитанцій); інших фактичних витрат, включених до складу витрат, із підтверджуючими документами. Вказана заява була надіслана приватному виконавцю електронною поштою на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак станом на день подання цієї скарги відповіді на звернення не отримано. У заяві просила: визнати незаконною бездіяльність приватного виконавця Валявського Олександра Анатолійовича, що полягає у ненаданні відповіді на звернення боржника та ненаданні детального звіту про витрати виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1; зобов'язати приватного виконавця Валявського Олександра Анатолійовича надати детальний письмовий звіт про витрати виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1, який має містити - перелік усіх поштових відправлень, здійснених у межах виконавчого провадження, із зазначенням дат відправлення, адресатів та вартості кожного відправлення, з копіями поштових чеків або інших підтверджуючих документів; перелік витягів з державних реєстрів, отриманих у межах виконавчого провадження, із зазначенням вартості кожного витягу, з копіями квитанцій або інших підтверджуючих документів; інші фактичні витрати, включені до складу витрат виконавчого провадження, із зазначенням їх розміру та підтверджуючих документів.
Від заінтересованої особи приватного виконавця Валявського ОА. надійшли письмові пояснення, в яких просить відмовити в задоволенні скарги, оскільки ОСОБА_1 було повернуто стягнуті витрати основної винагороди приватного виконавця в розмірі 356,33 грн. та витрат виконавчого провадження в розмірі 828,48 грн., що підтверджується платіжними інструкціями, однак суму в розмірі 3563,37 грн. приватний виконавець не має можливості повернути, оскільки вона була перерахована стягувачу Комунальному підприємству «Управління житлового комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради в рахунок погашення боргу.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби і звернень учасників виконавчого провадження» неявка в судове засідання в зазначених справах заявника або заінтересованої особи, яким повідомлено про час та місце його проведення, не перешкоджає розгляду скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини 4, 5 статті 259 ЦПК України, для постановлення ухвал, що оформлюються окремим документом, суд оголошує перерву. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
Суд, розглянувши скаргу, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства України та Законом України «Про виконавче провадження» дійшов до наступного.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положення ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Згідно з ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Нормами ч.1 ст.10 Закону України «Про виконавче провадження») визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Судом встановлено, що 21 лютого 2025 року у справі №367/1886/25 Ірпінським міським судом Київської області було винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради заборгованості по оплаті наданої житлової послуги у розмірі 14 899 грн. 22 коп., інфляційні втрати в сумі 1516 грн. 18 коп., 3% річних в сумі 356 грн. 12 коп. - загальна сума 16 771 грн 52 коп. та судовий збір у розмірі 302 (триста дві) грн. 80 коп.
Директор Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради звернувся до приватного виконавця Валявського Олександра Анатолійовича із заявою про прийняття на виконання судового наказу №367/1886/25 від 21.02.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті наданої житлової послуги.
На виконанні у приватного виконавця Валявського Олександра Анатолійовича перебувала виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання вищевказаного судового наказу.
14.11.2025 року приватним виконавцем Валявським О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
14.11.2025 року приватним виконавцем Валявським О.А винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 397,50 грн., постанову про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 1707,43 грн., які разом з постановою про відкриття виконавчого провадження направлені боржникові 14.11.2025 року.
17.11.2025 року приватним виконавцем Валявським О.А. винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено для виконання банкам та боржнику до відома.
17.11.2025 року приватним виконавцем Валявським О.А. винесено постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження.
В рамках виконавчого провадження з боржника стягнено кошти у розмірі 4748,18 грн., які були розподілені та перераховані: 828,48 грн. - перераховано як витрати виконавчого провадження, 356,33 грн. - перераховано як основна винагорода приватного виконавця, 3563,37 грн. - перераховано стягувачу Комунальному підприємству «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради в рахунок погашення боргу.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області №367/1886/25 від 04.12.2025
року було скасовано судовий наказ, виданий Ірпінським міським судом Київської області 21 лютого 2025 року.
18.12.2025 року приватним виконавцем Валявським О.А. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, керуючись вимогами п. 5, частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», та припинено чинність арешту боржника, а також інших заходів примусового виконання рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії приватного виконавця Валявського О.А. в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання вищевказаного судового наказу №367/1886/25 від 21.02.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті наданої житлової послуги були вчинені відповідно до закону та в межах повноважень приватного виконавця, оскільки кошти стягувались з боржника у період після відкриття виконавчого провадження та до скасування судом судового наказу.
Відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження у зв?язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
Системний аналіз норм 31 Закону № 1403-VIII та Порядку № 643 дає підстави для висновку, що за своїм призначенням основна винагорода приватного виконавця є фактично винагородою приватному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові №640/29622/20 від 19 грудня 2024 року .
Разом із тим, приватний виконавець Валявський О.А., врахувавши вік, складне матеріальне становище боржниці, її перебування за кордоном, самостійно прийняв рішення про повернення у повному обсязі ОСОБА_1 стягнутої ним з боржниці основної винагороди та витрат виконавчого провадження, що підтверджується платіжними інструкціями №61821 від 25.03.2026 року та №61822 від 25.03.2026 року.
Отже, вимога скаржниці про повернення приватним виконавцем Валявським О.А. на її користь стягнутої суми витрат основної винагороди приватного виконавця в розмірі 356,33 грн. та витрат виконавчого провадження в розмірі 828,48 грн., не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Таким чином, із аналізу ст. 451 ЦПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги не передбачено постановлення ухвали про зобов'язання приватного виконавця надати фінансовий звіт щодо руху коштів у виконавчому провадженні.
Що стосується повернення коштів у розмірі 3563,37 грн., які були перераховані стягувачу Комунальному підприємству «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради в рахунок погашення боргу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 444 ЦПК України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він:закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку встановленому статтею 444 цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
Згідно ч. 6 ст. 444 ЦПК України, до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
Конституційний суд України у своєму рішенні від 02.11.2011 № 13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.
Поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.
Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач (стягував) одержав від відповідача (боржника) в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі. За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.
Суд звертає увагу скаржниці, що приватний виконавець не має законних підстав та повноважень самостійно повертати кошти, які були стягнуті в рамках виконавчого провадження, відкритого на підставі судового наказу, виданого Ірпінським міським судом Київської області 21 лютого 2025 року у справі № 367/1886/25.
Суд вважає за доцільне роз'яснити скаржниці, що повернення стягнутих коштів на підставі судового наказу, який було скасовано, вирішується в порядку повороту виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 ЦПК України.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії приватного виконавця Валявського О.А. в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 були вчинені відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись статтями 12, 78, 80, 81, 263-265, 447, 451 ЦПК України, суд,
У задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Комунальне підприємство «Управління житлового комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради, приватний виконавець Валявський Олександр Анатолійович на протиправні дії та постанови приватного виконавця - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Я.В. Шестопалова