№366/694/26
№2/366/921/26
27.05.2026 с-ще Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі судді Н.Слободян, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в с-щі Іванків Вишгородського району Київської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просив стягнути з останнього заборгованість загальною сумою 15876,80 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.12.2019 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №396927 про надання коштів у позику, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 4000 грн на умовах строковості, зворотності, платності. Відповідач зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування нею. Проте останній не виконував належним чином своїх зобов'язань і станом на дату подання позову має заборгованість у сумі 15876,80 грн, з них: 4000 грн - тіло кредиту, 10748,80 грн - заборгованість за процентами, 1128 грн - заборгованість за штрафом.
16.11.2020 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № ККЛУ-16112020 за плату відступило, а ТОВ «ФК "Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до Відповідача загальною сумою 15876,80 грн, з них: 4000 грн - тіло кредиту, 10748,80 грн - заборгованість за процентами, 1128 грн - заборгованість за штрафом.
Зважаючи на зазначене вище представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість за договором, судовий збір та витрати на правову допомогу в розмірі.
Рух справи
25.03.2026 позовна заява надійшла до суду та була передана на розгляд судді.
30.03.2026 у справі відкрите провадження, вирішено розгляд проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідач про розгляд справи повідомлявся шляхом надіслання рекомендованої кореспонденції на зареєстровану у встановленому законом порядку адресу місця його проживання (повернулась з відміткою, що адресат відсутній). У встановлений строк відзиву на позов, чи будь-яких інших заяв чи клопотань від нього не надійшло. Крім того, було задоволено клопотання позивача про витребування доказів, які містять банківську таємницю.
27.04.2026 на виконання ухвали суду від АТ «ПриватБанк» надійшла відповідна інформація.
Встановлені судом обставини та застосовані норми права
31.12.2019 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №396927 про надання коштів у позику. (а.с.9-12)
На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає Клієнту грошові кошти в розмірі 4000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а останній зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування позикою (п.1.1.договору).
За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору:
Відповідно до п. 1.2. позика видається строком на 28 днів.
Згідно із п. 1.3.1.--1.3.3. Договору акційна процентна ставка (протягом 28 днів кредитування становить 0,01% в день від суми позики, стандартна процентна ставка - 1,90% в день від суми кредиту. У випадку прострочення застосовується стандартна процентна ставка.
27.01.2020 ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 уклали додатковий договір, яким продовжили користування позикою на 28 днів - строк повернення позики та процентів - не пізніше 25.02.2020, процентна ставка - 1,6% в день. ( а.с.14,зворот-15)
Згідно з довідкою про ідентифікацію клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір №396927 від 31.12.2019 ідентифікований ТОВ "Лінеура Україна". Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) А066, який було направлено на номер телефону НОМЕР_1 (а.с.15, зворот).
Листом №1-0701 від 07.01.2026 ТОВ "Універсальні платіжні рішення" підтверджено успішність перерахування коштів на платіжну картку клієнта 31.12.2019 21:15:02 на суму 4000 грн, номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції іРау.ua - НОМЕР_3 . (а.с.16,зворот). Крім того, зарахування 31.12.2019 зазначеної суми на картку, яка належить ОСОБА_1 підтвердило , на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ "ПриватБанк" листом від 15.04.2026 №20.1.0.0.0)7-260408)119300-БТ.
Згідно розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ "Лінеура Україна" за період з 31.12.2020 по 25.05.2020, заборгованість ОСОБА_1 за договором становить 15876,80 грн, з них: 4000 грн - тіло кредиту, 10748,80 грн - заборгованість за процентами, 1128 грн - штрафні санкції. (а.с.17-19)
Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов'язань перед Первісним кредитором, 16.11.2020 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № ККЛУ-16112020 за плату відступило, а ТОВ «ФК "Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до Відповідача. (а.с.26,зворот-30)
Відповідно до реєстру боржників до зазначеного договору факторингу позивач набув право вимоги дот відповідача на суму 15876,80 грн, з них: 4000 грн - тіло кредиту, 10748,80 грн - заборгованість за процентами, 1128 грн - заборгованість за штрафом.
Ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Після укладення договору факторингу, позивач набув права вимоги до відповідача, як новий кредитор, і це право підлягає захисту згідно ст. 15, 16 ЦК України.
Згідно п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно положень ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Також, ст. 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 205 ЦК України щодо форм правочину, способу волевиявлення встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що договір №396927 від 31.12.2019 укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Позивачем доведено належними та допустимими доказами отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 4000 грн, які, незважаючи на закінчення терміну кредитування, на час розгляду справи не повернуті, а тому позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту у сумі 4000 грн підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками суд зазначає таке.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Як вбачається з договору №396927 від 31.12.2019, сторони погодили, що позика надається строком на 28 днів із акційною процентною ставкою 0,01% в день протягом цього періоду.
У п.1.7 зазначеного договору передбачено, що у випадку неможливості виконання зобов'язань за Договором у повному обсязі у встановлений термін, Клієнт має право ініціювати продовження строку користування позикою та зміну дати повернення позики, шляхом укладення Додаткової угоди до Договору позики.
27.01.2020 первісний кредитодавець та ОСОБА_1 уклади додатковий договір №521177, яким узгодили продовження строку користування позикою на строк 28 днів (до 25.02.2020) з процентною ставкою 1,6% від сум позики за кожен день.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, нарахування відсотків відбувалося до 25.02.2020, проте додаткових договорів щодо продовження строку кредитування після 25.02.2020 позивачем не надано.
З огляду на викладене, суд вважає, що нарахування процентів поза межами строку кредитування не відповідає узгодженим умовах договору позики та додаткового договору.
За користування кредитом у акційний період з 31.12.2019 позивачем було нараховано 11,20 грн процентів, які, як слідує з розрахунку заборгованості були сплачені відповідачем 27.01.2020 (у день у кладення додаткового договору).
У період узгодженого додатковим договором пролонгації строку кредитування (28.01.2020-25.02.2020) сума процентів складає 1856 грн (29 днів х 64 грн (за відсотковою ставкою 1,6% в день)). Саме ця сума підлягає стягненню з відповідача як проценти за користування кредитними коштами.
Щодо вимоги про стягнення нарахованого штрафу у розмірі 1128 грн суд зазначає таке.
У п. 18 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України зазначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Позивачем не враховано зазначених перехідних положень ЦК України та здійснено розрахунок штрафу з 29.02.2020 по 05.05.2020, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Суд звертає увагу, що у рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Щодо витрат на правову допомогу
01.07.2025 між ТОВ "ФК «Кредит-Капітал» та АО "Апологет" укладено договір №0107 про правової (правничої допомоги). За актом№1128 наданих послуг від 13.02.2026 з детальним описом наданих послуг до нього, їх вартість складає 8000 грн. (а.с.34, зворот-35)
Разом з тим, частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд звертає увагу, що дана справа є типовою та нескладною, договором про надання правничої допомоги не визначено як розмір гонорару адвоката, так і вартість його послуг, розгляд самої справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання, тому у суду виникають сумніви щодо часу витраченого представником позивача на надання правничої допомоги згідно вказаного переліку. Крім того, відповідач, визнаючи суму заборгованості за тілом кредиту, частково за відсотками зазначила про завищеність розміру витрат на правову допомогу.
Підсумовуючи викладене, враховуючи, що договором про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката не визначений та виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, складність та категорію справи, а також положення ЄСПЛ щодо обґрунтованості судових витрат та практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу в цілому, суд вважає розмір витрат позивача є завищеним, неспівмірним, тому зменшує такі витрати до 3 000,00 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (36,88%) у сумі 981,89 грн (2662,40 грн х 36,88%).
На підставі наведеного, керуючись 4,18,19,76-81,95,206,211,247, 258-259, 263-265,354 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 396927 від 31.12.2019 у сумі 5856 грн, з них: 4000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1856 грн - заборгованість на відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Кредит-Капітал» витрати на правову допомогу в розмірі 3 000, 00 грн та 981,89 грн витрат зі сплати судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 27.05.2026.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТ КАПІТАЛ» (адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, 4 поверх. Код ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_4 ).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_5 ).
Суддя Наталія СЛОБОДЯН