Справа № 364/123/26
Провадження № 2/364/197/26
19.05.2026 , Володарський районний суд Київської області у складі:
головуюча суддя Моргун Г.Л.,
за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в селищі Володарка, цивільну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю « Українські Фінансові операції» ( код ЄДРПОУ 40966896, адреса Україна, 03045, місто Київ, вул.Набережно-Корчуватська,27, приміщення 2, ел. пошта: ufc75334@gmail.com, № тел: НОМЕР_2, інформація щодо наявності електронного кабінета не зазначена),
представник позивача Дідух Євген Олександрович (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , № тел: НОМЕР_2 , інформація щодо наявності електронного кабінета не зазначена)
до
ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , № тел.: НОМЕР_4 , е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , інформація щодо наявності електронного кабінета відсутня)
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
02.02.2026 позивач звернувся до суду в підсистемі «Електронний суд».
11.02.2026, ознайомившись з матеріалами, суддя встановила, що така позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України, про що постановила відповідну ухвалу.
19.02.2026 на усунення недоліків позивач долучив до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору.
Позивач, у позовній заяві, посилаючись на обставини виниклих правовідносин та на ст. ст. 514, 516, 525, 526, 530, 553, 554, 1046, 1048, 1049 ЦК України, ст. ст. 4,19, 175, 184, 274, 280 ЦПК України, просить суд:
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 186497,45 грн;
- стягнути судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
24.02.2026 судом відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 24.03.2026. Одночасно суд зобов'язав позивача надати для огляду у судовому засіданні оригінали письмових доказів та задовольнив клопотання про витребування доказів, яким просив витребувати від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», інформацію, що містить банківську таємницю, щодо належності відповідачці платіжної картки, зарахування кредитних коштів на її рахунок та належності фінансового номера телефона.
24.03.2026 підготовче судове засідання було відкладено на 21.04.2026 у зв'язку з неповідомленням відповідача про відкриття провадження у справі та дату і місце проведення.
21.04.2026 суд закрив підготовче провадження у цивільній справі та призначив до судового розгляду по суті на 10:20, 19.05.2026.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про відкриття провадження та про час і місце судового розгляду справи позивач і його представник повідомлені належним чином, про що свідчать роздруківки з електронного кабінета в підсистемі ЕСІТС «Електронний суд» про доставку електронного документа (а.с. 139-142, 165-168). Позивач просив судовий розгляд справи провести без участі свого представника ( а.с. 143).
Згідно положень визначених ч. 7 ст. 14 ЦПК України, що перегукується з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про відкриття провадження, час та місце розгляду справи повідомлений засобами поштового зв'язку шляхом направлення на відому суду адресу відповідних процесуальних документів та шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному сайті «Судова влада України» (а.с. 146,158,163,169).
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу проходив за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Ознайомившись з позовом, матеріалами справи, взявши до увагу позицію позивача викладену у позовній заяві, за відсутності заперечень відповідача, суд вважає, що наявні всі підстави для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що 08 листопада 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4122817, відповідно до якого він отримав кредит в сумі 24500,00 грн строком на 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 2,0% у день. Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором - H694 (а.с. 77-86).
Такі дії сторін повністю узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Підписавши 08.11.2023 договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання своєчасно повернути кредитні кошти у розмірі та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цих договорах.
Надходження кредитних коштів на належну відповідачу банківську платіжну картку № НОМЕР_5 підтверджується довідкою АТ «Універсал Банк" від 30.03.2026, що витребовувалася судом за клопотанням позивача (а.с.156).
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
26 липня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та позивачем було укладено договір факторингу №26/07/2024 ( а.с.41-49), відповідно до якого ТОВ «Українські фінансові операції» передає грошові кошти в розпорядження ТОВ «Лінеура України» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «Лінеура України» відступає для ТОВ «Українські фінансові операції» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).
Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Про відступлення права грошової вимоги позивачеві, ТОВ «Лінеура Україна» в особистих кабінетах повідомило боржників, що підтверджується листом від 29.07.2024 (а.с. 102).
Станом на дату укладання Договору факторингу, строк дії договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4122817 не закінчився.
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНИ» ( а.с. 116-121) станом на 26.07.2024 за договором № 4122817 від 08.11.2023 склала: тіло кредиту - 24499,99 грн, заборгованість за процентами - 113487,48 грн, загальною сумою 137987,47 грн
Враховуючи зазначене, до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» відповідно до укладеного договору факторингу від 26.07.2024 №26/07/2024 перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 4122817 від 08.11.2023 , загальна сума заборгованості склала 137987,47 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 24499,99 грн, заборгованості за процентами - 113487,48 грн ( а.с. 114-115).
Частково задовольняючи позовні вимоги суд виходить з наступних міркувань.
Так, за ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» і відповідачем укладено кредитний договір №4359629, кредитодавцем свої зобов'язання з надання кредитних коштів виконано повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі договору факторингу, копія котрого наявна у справі, первісний кредитор передав своє право вимоги до відповідача позивачеві.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК та ст. 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги та до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідност.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже відповідач вважається боржником за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4122817 від 08.11.2023, який використав, та не повертає надані йому позичальником (первісним кредитором) кредитні кошти у розмірі - 24500,00 гривень.
Щодо стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом, суд приходить до наступного висновку.
22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ(набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»(п.п.6 п.5Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»(п.п.13 п.5Розділу І Закону № 3498-ІХ).
Відповідно до ч.5 ст.8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. При цьому, згідно з п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно); - протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).
Таким чином, за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після 24.12.2023 (дати набрання чинності Законом № 3498-IX), а також за договорами строк кредитування за якими буде продовжено після 24.12.2023, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення (продовження) договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання (продовження) такого договору.
Наданий суду позивачем розрахунок заборгованості за відсотками за договором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4122817 від 08.11.2023, за період з 07.12.2023 по 01.11.2024 не відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування» (далі Закону) (а.с. 116-121).
Оскільки кредитний договір укладений 08.11.2023, тому за період з 07.12.2023 по 24.12.2023 розмір відсотків обраховується відповідно до договору денна процентна ставка - 2 %, у період часу з 24.12.2023 по 20.08.2024 - 1,5 %, а з 21.08.2024 по 01.11.2024 -1 %.
Відтак умова договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4122817 від 08.11.2023, про стягнення денної відсоткової ставки за користування кредитними коштами у розмірі 2,0 % суперечить зазначеним вище нормам Закону, тому розмір відсотків підлягає перерахуванню, а саме: за період з 07.12.2023-24.12.2023 (за розміром денних відсотків 2,0%), що становить 8330,00 грн; за період з 24.12.2023 по 20.08.2024 (розмір денної відсоткової ставки 1,5 %), що становить 88567,50 грн; за період з 21.08.2024 по 01.11.2024 ( розмір денної процентової ставки складає 1%), що складає 17885,00 грн.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими процентами за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4122817 від 08.11.2023, підлягає частковому задоволенню в розмірі 114782,50 грн.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За результатами розгляду справи, відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01.08.2024, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Дідух Є.О., заявку на виконання доручення до Договору №01/08/2024-А від 01.08.2024, детальний опис робіт (наданих послуг), акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору 01/08/2024-А від 01.08.2024, відповідно до якого загальна сума витрат складає 10 000 грн.
При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, суд має брати до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг, а також чи відповідають вони ціні позову.
Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням ціни позову, суд вважає доцільним стягнути з відповідачки на користь позивача витрати за надання правової допомоги в сумі 5000 грн, що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та обсягу виконаної адвокатом роботи.
Окрім наведеного, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд задовольняє позов частково, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1638,44 грн (114782,50 грн (розмір задоволених позовних вимог) становить 61,54 відсотків від 186497,45 грн (розмір заявлених позовних вимог).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 611, 625-631,1046,1049,1054 ЦК України, ст.ст.12,13,141, 258-259, 263, 264, 265, 272, 273, 274-279, 280 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" ЄДРПОУ 40966896, адреса Україна, 03045, місто Київ, вул. Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2:
- заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4122817 від 08.11.2023 у розмірі - 114782,50 грн;
- витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн;
- судовий збір у сумі - 1638,44 грн.
Усього - 121420 (сто двадцять одна тисяча чотириста двадцять) гривень 94 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Дата складення повного судового рішення 28.05.2026.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: Г. Л. Моргун