Справа 362/8976/25
Провадження 3/362/106/26
14.05.2026 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Тетяна Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону № 1 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною п'ятою статті 126, частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
07 листопада 2025 року о 03 год. 14 хв. на автомобільній дорозі М-05 Київ-Одеса 42 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 217030, номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, правопорушення вчинено повторно протягом року (притягувався до відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП згідно з постановою ЕНА № 4255699 від 12.03.2025), чим порушив вимоги підпункту "а" пункту 2.1 Правил дорожнього руху. Стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, його дії кваліфіковано за частиною п'ятою статті 126 КУпАП.
Крім того, 07 листопада 2025 року о 03 год. 14 хв. на автомобільній дорозі М-05 Київ-Одеса 42 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 217030, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість) та в порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законодавством порядку у лікаря-нарколога в найближчому медичному закладі відмовився. Правопорушення вчинено повторно протягом року (постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 26.03.2025 притягувався до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП). Стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, його дії кваліфіковано за частиною другою статті 130 КУпАП.
Оскільки щодо ОСОБА_1 до суду надійшло дві окремі справи про адміністративні правопорушення, які розглядаються одним складом суду одночасно, суд вважає за необхідне об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення №362/8975/25 (провадження №3/362/105/26) і №362/8976/25 (провадження № 3/362/106/26), присвоївши їм спільний № 362/8976/25 (провадження №3/362/106/26).
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином.
Від захисника ОСОБА_1 - адвоката Кочкарьова С.В. до суду неодноразово направлялися клопотання про зупинення судового провадження у вказаних справах до звільнення ОСОБА_1 з військової служби з огляду на те, що він є діючим військовослужбовцем та проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 2 корпусу Національної гвардії України " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", про що свідчить довідка № 758 від 29.01.2026, долучена до матеріалів справи захисником.
Вивчивши клопотання про зупинення судового провадження та додані до нього документи, суд не знайшов правових підстав для його задоволення. Так, частиною четвертою статті 277 КУпАП унормовано питання зупинення строку розгляду справ про адміністративні корупційні правопорушення у разі якщо особа, щодо якої складено протокол, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні, на лікуванні, у відпустці тощо). Інших випадків зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення КУпАП не передбачає.
Постановою суду від 13.05.2026 задоволено клопотання захисника про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Водночас захисник в режимі відеоконференції участі в судовому засіданні не взяв, направив до суду письмове клопотання, яким просив суд провести судове засідання без участі ОСОБА_1 та його захисника, врахувавши їх позицію, викладену письмово.
Так, до суду надійшло письмове клопотання захисника, яким він просить провадження у справі за частиною п'ятою статті 126 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП, а провадження у справі за частиною другою статті 130 КУпАП - закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тож огляд на стан сп'яніння повинен був проводитися Військовою службою правопорядку Збройних Сил України, а не поліцейськими, тому процедура огляду, передбачена статтею 266-1 КУпАП була порушена. Крім того, ОСОБА_1 не був відсторонений поліцейськими від подальшого керування транспортним засобом, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідний транспортний засіб вилучався чи передавався іншій особі, що, на думку захисника, дає обґрунтовані підстави стверджувати, що ОСОБА_1 не перебував в стані сп'яніння.
Дослідивши матеріали справ, суд приходить до наступних висновків.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України врегульовано Законом України "Про дорожній рух" та Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху).
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог названого Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Отже, керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.
Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КУпАП, суд зазначає таке.
За статтею 15 Закону України "Про дорожній рух" право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Підпунктом "а" пункту 2.1 Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частина п'ята статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення особою порушень, передбачених частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП. До таких порушень належить, зокрема, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом (частина друга статті 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (частина третя статті 126 КУпАП); керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (частина четверта статті 126 КУпАП).
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом особою, яка позбавлена права керувати транспортними засобами, що вчинено повторно протягом року, підтверджується такими доказами:
відомостями протоколу серії ЕПР1 № 505704 від 07.11.2025, який складено відповідно до вимог статті 256 КУпАП та який є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила; з протоколом ОСОБА_1 ознайомлений під особистий підпис, будь-яких зауважень, заяв чи заперечень щодо його змісту не висловив;
довідкою про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія, яке перебуває в статусі "підлягає вилученню";
довідкою визначення повторності порушення Правил дорожнього руху, складеною 07.11.2025 відносно ОСОБА_1 , разом з витягами з бази даних "Адмінпрактика", зокрема, про притягнення ОСОБА_1 постановою серії ЕНА № 4255699 від 12.03.2025 до відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 25.10.2024 у справі № 5451-22, а також інформацією про притягнення ОСОБА_1 постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03.10.2025 у справі № 279/5820/25 (набрала законної сили 14.10.2025) до відповідальності за частиною п'ятою статті 126 КУпАП у виді штрафу та з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, що підтверджує те, що станом на 07.11.2026 ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами;
довідкою щодо відсутності у власності ОСОБА_1 транспортних засобів;
диском з відеозаписом події, долученому до матеріалів справи та переглянутому в судовому засіданні, на якому зафіксовано факт руху транспортного засобу ВАЗ 217030, номерний знак НОМЕР_1 (диск № 1, відеофайл "clip-12") та керування ним водієм ОСОБА_1 , який виходить з-за керма вказаного автомобіля після його зупинки на АЗС (03:15 хв. відеофайлу "clip-0") та починає спілкуватися з поліцейськими.
Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною п'ятою статті 126 КУпАП, так як він керував транспортним засобом, не маючи права керування даним транспортним засобом відповідної категорії.
Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП, суд керується наступним.
Частина друга статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою вказаної статті.
Частиною першою статті 130 КУпAП передбачено відповідальність за:
1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад зазначеного правопорушення.
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння).
Отже, пункт 2.5 Правил дорожнього руху встановлює обов'язок, а не право водія пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків з цього (брак часу, небажання водія тощо) Правила дорожнього руху не містять.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння регулюється статтею 266 КУпАП.
Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання статті 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (надалі - Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція № 1452/735).
Відповідно до пунктів 2 - 4 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції № 1452/735, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Судом було досліджено відеозаписи події, що відображені на електронному диску, долученому до матеріалів справи, де зафіксовано факти:
руху транспортного засобу ВАЗ 217030, номерний знак НОМЕР_1 (диск № 1, відеофайл "clip-12") та керування ним водієм ОСОБА_1 , який виходить з-за керма вказаного автомобіля після його зупинки на АЗС (03:15:05 хв. відеофайлу "clip-0");
у відеофайлі "clip-0" - пояснення поліцейським причини зупинки транспортного засобу (03:15:30 хв.); перевірки ознак наркотичного сп'яніння у водія та повідомлення водію про виявлені у нього ознаки наркотичного сп'яніння (03:16 - 03:18); пропозиція водієві пройти медичний огляд на стан сп'яніння у лікаря-нарколога в найближчому медичному закладі (03:18:25 хв.), на що водій відповідає відмовою (03:18:40 хв.) та його поліцейські ознайомлюють з правами; повідомлення поліцейським про відсторонення водія від керування транспортним засобом та залишення його на місці зупинки (03:19:18 хв.);
у відеофайлі "clip-2" - ознайомлення водія з адміністративними матеріалами під особистий підпис (03:52 хв.). При цьому під час ознайомлення з протоколами водій ніяких заперечень не висловлює.
Ураховуючи застосування поліцейським у відповідності до вимог статті 266 КУпАП технічних засобів відеозапису, даний запис можливий для відтворення, доданий до протоколу у встановленому законом порядку, а тому суд визнає його належним і допустимим доказом у цій справі.
Так, відображені на відеозаписі події повністю узгоджуються з іншими письмовими матеріалами справи, які були досліджені судом, а саме:
- фактичними відомостями, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 505699 від 07.11.2025, який складено відповідно до вимог статті 256 КУпАП та який є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила; з протоколом ОСОБА_1 ознайомлений під особистий підпис, будь-яких зауважень, заяв чи заперечень щодо його змісту не висловив;
- даними акта огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовані ознаки наркотичного сп'яніння водія (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість), а також те, що огляд не проводився, що підтверджено власноручним підписом ОСОБА_1 ;
- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 07.11.2025, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 направлявся для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння до КНП "Таращанська міська лікарня" у зв'язку з виявленими у нього ознаками наркотичного сп'яніння, яке не реалізовано через відмову ОСОБА_1 , що підтверджується підписом останнього у вказаному направленні;
- довідкою щодо визначення повторності адміністративного правопорушення та кваліфікації за частиною другою статті 130 КУпАП разом з витягами з бази даних "Адмінпрактика", з яких вбачається, що ОСОБА_1 постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 26.03.2025 у справі № 281/704/24 визнано винним за вчинене 21.12.2024 адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу 17000 грн. з позбавленням права керування на 1 рік, а також постановою Ірпінського міського суду Київської області від 21.08.2025 у справі № 367/3571/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні 12.03.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн. з позбавленням права керування строком на 3 роки;
- рапортом поліцейського від 07.11.2025, з якого вбачається, що транспортний засіб ВАЗ 217030 з номерним знаком НОМЕР_1 залишено на місці події без порушення вимог Правил дорожнього руху.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що поліцейським було дотримано норми Інструкції № 1452/735, у нього були наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 як водій транспортного засобу керує ним з ознаками наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, однак останній відмовився від такого огляду, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
Щодо доводів захисника, що оформлення адміністративних матеріалів стосовно військовослужбовця ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом на дорогах загального призначення, мали здійснювати уповноважені посадові особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, суд зазначає таке.
Окремий порядок огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, визначений статтею 266-1 КУпАП, стосується тих військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, які:
- виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин;
- перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
Отже, процедура огляду на стан сп'яніння, що визначена статтею 266-1 КУпАП не стосується тих військовослужбовців, які, керуючи транспортними засобами (в даному випадку приватним транспортним засобом, власником якого згідно з протоколом є фізична особа ОСОБА_2 ), порушили правила, норми і стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, що узгоджується із приписами частини першої статті 15 КУпАП, згідно з якою такі військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Твердження захисника, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом спростовується матеріалами справи, а саме відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (відеофайл "clip-0"), на якому зафіксовано факт відсторонення поліцейською водія від керування транспортним засобом та повідомлення водію про необхідність залишення транспортного засобу на місці зупинки, також запропоновано знайти тверезого водія (03:19:18 хв.).
Фіксація факту відсторонення водія від керування транспортним засобом за допомогою технічних засобів відеозапису повністю узгоджується з вимогами абзацу третього пункту 1 розділу X "Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП" Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395.
З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази відповідно до статті 252 КУпАП, прихожу до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП, так як він керував транспортним засобом і відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, зазначене правопорушення вчинив повторно протягом року.
Вивчивши матеріали адміністративних справ, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 126, частиною другою статті 130 КУпАП.
Статтею 38 КУпАП, якою врегульовано строки накладення адміністративного стягнення, передбачено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій вказаної статті.
Так, частиною шостою статті 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Ураховуючи, що адміністративні правопорушення за частиною п'ятою статті 126 та частиною другою статті 130 КУпАП були вчинені ОСОБА_1 07.11.2025, слід констатувати, що передбачений статтею 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення за вчинене ним адміністративне правопорушення за частиною п'ятою статті 126 КУпАП вже сплинув, а отже, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП.
Разом з тим, правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
Застосовуючи до ОСОБА_1 адміністративне стягнення за частиною другою статті 130 КУпАП, суд враховує встановлені обставини справи, наявні дані про особу винного, заборону відповідно до статті 15 КУпАП застосовувати до військовослужбовців адміністративний арешт, та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у межах санкції частини другої статті 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу з огляду на те, що адміністративні матеріали не містять доказів належності ОСОБА_1 на праві приватної власності транспортних засобів, у тому числі того, яким він керував.
Згідно зі статтею 40-1 КУпАП, пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, слід також стягнути судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 гривень 60 копійок.
Керуючись статтями 23, 27, 33, 36, 38, 40-1, 126, 130, 221, 247, 251, 252, 256, 280, 283-285, 294 КУпАП, Законом України "Про судовий збір", суддя
Об'єднати в одне провадження справи за № 362/8975/25 (провадження № 3/362/105/26) та № 362/8976/25 (провадження № 3/362/106/26) стосовно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 126, частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присвоїти об'єднаній справі № 362/8976/25.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 126, частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 7 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 вказаного Кодексу.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф, накладений за вчинення адміністративних правопорушень, сплачується за наступними реквізитами: Отримувач: Київська обл./м. Київ/21081300. Рахунок №UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок судового збору, які перерахувати за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку надсилається правопорушником до органу (посадової особи), який виніс постанову про накладення штрафу.
У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" строк пред'явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Т.П. Рубан