28 травня 2026 року
м. Київ
справа № 757/15955/24
провадження № 61-4796ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації .
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 12 листопада 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.
Додатковим рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 25 грудня
2025 року у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Сікачова С. Ю. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 березня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва
від 12 листопада 2025 року.
Повернуто ОСОБА_1 сплачений судовий збір за розгляд справи в апеляційній інстанції у сумі 135 грн, сплачений відповідно до квитанції № 9619-2782-2419-2258 від 08 січня 2026 р. та у сумі 8 040 грн, сплачений відповідно до квитанції № 1323-8550-0268-0969 від 02 березня 2026 р.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 березня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - Сікачова С. Ю. на додаткове рішення Деснянського районного суду міста Києва від 25 грудня 2025 року задоволено частково.
Додаткове рішення Деснянського районного суду міста Києва від 25 грудня
2025 року скасовано.
Заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Сікачова С. Ю.
про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 22 000 грн витрат на правову допомогу.
У інших вимогах заяви відмовлено.
У квітні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2026 року з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки сформована в системі «Електронний суд» 17 квітня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків.
У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду строк заявник направила матеріали на усунення недоліків.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга
на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, оскільки оскаржувана постанова надійшла до її електронного кабінету 18 березня 2026, про що надає докази.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, його можливо поновити.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2026 року скасувати
та залишити в силі додаткове рішення Деснянського районного суду міста Києва
від 25 грудня 2025 року або скасувати постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2026 року та передати у частині вирішення питання про розподіл судових витрат на новий розгляд.
Згідно із частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк
та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктами 3 частини другої статті
389 ЦПК України.
Ураховуючи наведене, касаційне провадження у цій справі слід відкрити.
У касаційній скарзі заявник порушує питання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2026 року до закінчення касаційного провадження.
Клопотання обґрунтоване тим, що оскільки постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту прийняття існує необхідність у зупиненні дії на час касаційного розгляду, зокрема, існує реальний ризик видачі виконавчого листа та відкриття виконавчого провадження. Подальший поворот виконання створить зайві виконавчі витрати, додаткове процесуальне навантаження та ризик ускладнення відновлення порушених прав. Негайне стягнення суми спричинить непропорційні наслідки.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Законодавець не обмежив дискреційні повноваження судів щодо підстав для зупинення виконання оскарженого рішення суду або його дії (якщо рішення не передбачає примусового виконання). Водночас, Верховний Суд виходить з того, що особливістю таких ухвал суду касаційної інстанції є те, що вони приймаються лише на стадіях виконання судового рішення, тобто, після ухвалення судового рішення у справі, що набрало законної сили. Оскільки однією з основних засад судочинства в Україні є обов'язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України), свобода судового розсуду у такому випадку не є необмеженою. Суд має право вчинити відповідні дії, але лише у виняткових випадках, зокрема, як-що кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому, сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином. Сама по собі незгода учасника судового процесу із мотивами ухваленого у справі судового рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання та дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення.
Пунктом 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2012 року № 10 «Про судову практику розгляду цивільних справ у касаційному порядку» визначено, що клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами (наприклад, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути додано завірену копію такої постанови). Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та осіб, які не брали участі у справі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Отже, клопотання про зупинення виконання судових рішень має бути мотивованим та містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасовано.
Клопотання зазначеним вимогам не відповідає, оскільки не містить достатніх мотивів і обґрунтувань необхідності зупинення виконання оскаржуваного судового рішення. У разі задоволення касаційної скарги інтереси заявника захищені механізмом повороту виконання судового рішення. У касаційній скарзі не доведено, що виконавцем вчиняються конкретні дії з виконання судового рішення, а поворот виконання судового рішення буде утруднений або неможливий.
Ураховуючи наведене, а також те, що оскарження судового рішення у касаційному порядку не є безумовною підставою для зупинення його виконання судом касаційної інстанції, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження судового рішення.
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2026 року.
Витребувати з Деснянського районного суду міста Києва цивільну справу
№ 757/15955/24.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 27 червня 2026 року.
Роз'яснити учасникам справи, які відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов'язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували його, що вони мають обов'язок зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомитися із копією касаційної скарги та доданих документів, що подані у цій справі, виключно через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2026 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. Ю. Гулейков
Д. Д. Луспеник