28 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 918/1131/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М"
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 у справі
за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави
до 1) Рівненської міської ради,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М"
про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення,
18.05.2026 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в електронному суді надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 у справі № 918/1131/22.
Перевіривши доводи заявника касаційної скарги та дослідивши подані скаржником матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
У грудні 2022 року керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Рівненської міської ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М", в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати пункт 3 рішення Рівненської міської ради від 03.11.2022 № 2731 "Про припинення права оренди земельної ділянки, дії договору оренди землі та передачу ТОВ "Автоімперія-М" в оренду земельної ділянки на вул. Князя Володимира, 72-Д, на якій розташований об'єкт нерухомого майна" (далі - рішення від 03.11.2022 № 2731);
- визнати недійсним договір оренди землі від 02.12.2022, укладений між Рівненською міською радою та ТОВ "Автоімперія - М" щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:008:0031 площею 0,41 га, розташованої в м.Рівне на вул.Князя Володимира, 72-Д (далі - договір оренди землі);
- зобов'язати ТОВ "Автоімперія - М" повернути Рівненській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:008:0031 площею 0,41 га, розташовану в м. Рівне на вул. Князя Володимира, 72-Д (далі - спірна земельна ділянка), на підставі акта приймання-передачі земельної ділянки.
Справа розглядалася судами неодноразово.
За результатом нового розгляду рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.11.2024 у справі № 918/1131/22 у задоволені позову відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 рішення Господарського суду Рівненської області від 13.11.2024 у справі № 918/1131/22 скасовано частково, викладено резолютивну частину рішення у наступній редакції:
"Позов задовольнити частково. Визнати недійсним договір оренди землі від 02.12.2022, який укладений між Рівненською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:008:0031 площею 0,4100 га, яка знаходиться за адресою: місто Рівне на вул. Кн. Володимира, 72-Д. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" повернути Рівненській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:008:0031 площею 0,4100 га, яка знаходиться за адресою: місто Рівне на вул. Кн. Володимира, 72-Д. В задоволенні позовної вимоги, щодо визнання незаконним та скасування пункту 3 рішення Рівненської міської ради від 03.11.2022 №2731 "Про припинення права оренди земельної ділянки, дії договору оренди землі та передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" в оренду земельної ділянки на вул. Князя Володимира, 72-Д, на якій розташований об'єкт нерухомого майна" - відмовлено".
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.07.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" залишено без задоволення; постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 у справі №918/1131/22 - без змін.
20.03.2026 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" про роз'яснення постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 у справі №918/1131/22 у частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" повернути Рівненській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:008:0031 площею 0,4100 га, яка знаходиться за адресою: місто Рівне на вул. Кн. Володимира, 72-Д.
Наявність об'єкту нерухомого майна, власником якого є ТОВ "Автоімперія - М" на спірній земельній ділянці, не спростоване ні постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025, ні постановою Верховного Суду України від 01.07.2025 у справі № 918/1131/22.
Оскільки на ділянці комунальної власності розміщені об'єкти нерухомого майна, які належать відповідачу-2 на праві приватної власності, а тому така ділянка не може бути передана її власником у користування будь-кому, окрім власника такого об'єкта, а отже позовна вимога про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки у цьому спорі призведе до позбавлення відповідача-2 права користування відповідною земельною ділянкою, яке він має в силу положень законодавства.
Передача Рівненській міській раді сформованої земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно Товариства, безпосередньо стосується, позбавлення боржника ТОВ "Автоімперія - М" права володіння, користування та розпорядження своєю власністю, а саме, фактично йдеться про припинення права власності відповідача, що суперечить положенням Конституції України та приписам законодавства, яке регулює відповідні правовідносини власності в Україні.
Заявник вважає, що постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 у справі № 918/1131/22 у частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" повернути Рівненській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:008:0031 площею 0,4100 га, яка знаходиться за адресою: місто Рівне на вул. Кн.Володимира, 72-Д є незрозумілою для сторін виконавчого провадження Рівненської міської ради та ТОВ "Автоімперія - М" та створює ситуацію неоднозначності та ризику неправильного виконання сторонами виконавчого провадження, через можливе порушення прав боржника на володіння належним йому нерухомим майном.
Відтак, заявник наголошує на тому, що виконання постанови суду апеляційної інстанції є неможливим через обставини неоднозначного розуміння рішення суду учасниками виконавчого провадження.
Оскаржуваною ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" про роз'яснення постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 у справі №918/1131/22.
Не погоджуючись з цим судовим рішенням касатор просить його скасувати та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що уникаючи роз'яснення судового рішення, суд неправильно звузив підстави для роз'яснення судового рішення, лише нечіткістю змісту рішення (що включає неточність формулювань чи утруднення розуміння), проігнорував інші окрему підставу для роз'яснення, зокрема коли положення судового рішення не зрозумілі, внаслідок чого виконання такого рішення викликає труднощі чи стає неможливим та не врахував вищевикладені правові висновки Верховного Суду, що неоднакове тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню є підставою для роз'яснення судового рішення.
У свою чергу заявник вказує, що повернення земельної ділянки з нерухомим майном призведе до порушення права володіння нерухомим майном Товариства, вказані обставини свідчать про різне тлумачення резолютивної частини рішення щодо повернення земельної ділянки міськраді і у силу приписів статті 245 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) і згідно наведених вище правових позицій безпосередньо стосується предмета роз'яснення судового рішення.
Відмовляючи у роз'яснені, суд фактично самоусунувся від вирішення питання виконання власного рішення, переклавши ризик його невиконання на сторони та органи примусового виконання. При цьому до повноважень суду відноситься не лише ухвалення, а і придатність рішення до виконання. Самоусунення суду є порушенням права на ефективний судовий захист.
Отже, суд поклав тягар обрання неналежного способу захисту порушеного права та пов'язаним з цим недоліків на відповідача який не мав відповідних повноважень під час розгляду справи. Судове рішення, яке просить роз'яснити Товариство, породжує правову колізію між обов'язком повернення земельної ділянки та правом власності на розташований об'єкт нерухомості, однак суд відмовився усунути цю невизначеність шляхом роз'яснення.
Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відмову у задоволені заяви про роз'яснення судового рішення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Виходячи зі змісту наведеної норми роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш чіткій і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення виникає через неоднозначне розуміння рішення суду з метою його виконання.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, то господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Відповідно до частин першої та другої статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Також слід зазначити, що роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб (схожі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду викладала у своїх ухвалах від 09.07.2018 у справі № 911/2050/16, від 14.05.2019 у справі № 904/2538/18, від 18.06.2019 у справі № 903/922/17, від 03.03.2021 у справі № 910/5953/17, від 24.11.2021 у справі № 910/18647/19 та Верховний Суд у постановах від 23.07.2021 у справі № 923/628/17, від 09.02.2022 у справі № 904/4380/21, від 27.04.2022 у справі № 925/1499/17).
Роз'яснюючи судове рішення, суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до суті рішення та не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових відомостей, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу та порядку його виконання, суд відмовляє у роз'ясненні рішення (ухвали Великої Палати Верховного Суду від 09 липня 2018 року у справі №911/2050/16, від 29 серпня 2018 року у справі №911/2050/16, від 14 травня 2019 року у справі №904/2529/18, від 22 вересня 2020 року у справі №372/51/16-ц).
Отже, роз'яснення судового рішення спрямоване на його викладення у більш зрозумілій формі та здійснюється господарським судом без зміни його змісту та в межах тих питань, які були предметом судового розгляду (пункт 4.2.2 постанови Верховного Суду від 16 листопада 2018 року у справі №910/10916/16).
Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що незгода заявника з тим чи іншим формулюванням в судовому рішенні не є підставою для роз'яснення судового рішення.
Тобто, при роз'ясненні судового рішення суд не надає правову оцінку доводам учасників справи, а виключно більш детально розкриває формулювання в судовому рішенні при об'єктивній незрозумілості заявнику тих чи інших мотивів та висновків рішення.
А отже, судом правильно встановлено, що наведені доводи заявника не можуть бути підставою для роз'яснення постанови, оскільки заявлена вимога про роз'яснення постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 не стосується неточностей формулювань, не доводить неясності судового акта, а так само неможливості чи утруднення розуміння висловлених судом висновків.
Доводи про те, що передача Рівненській міській раді сформованої земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно Товариства, нібито призводить до позбавлення боржника права володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном і фактично означає припинення права власності, не стосуються предмета роз'яснення судового рішення, а фактично зводяться до незгоди заявника з його змістом та правовими висновками суду. Водночас інститут роз'яснення судового рішення не передбачає можливості зміни його змісту або повторної оцінки встановлених судом обставин.
Викладене в заяві питання фактично полягає не у наданні роз'яснення, що стосується змісту прийнятої судом апеляційної інстанції постанови у справі, а зводяться до заперечень ТОВ "Автоімперія-М" з мотивами ухвалення судом апеляційної інстанції постанови від 27.02.2025 та необхідності роз'яснення таких мотивів, що не може бути підставою для роз'яснення судового рішення.
Так само, підставами касаційного оскарження ухвали апеляційного суду про відмову у роз'ясненні постанови, заявником визначені передбачені пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України, які стосуються перегляду в касаційному порядку судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, тоді як предметом оскарження є ухвала апеляційного суду, яка зазначена у пункті 3 частини першої цієї статті та підлягає перегляду з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, скаржник фактично не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, наведеними у постанові від 27.02.2025 та прагне отримати від суду роз'яснення мотивів прийняття судового рішення та домогтися переоцінки доказів, тоді як заявник не зазначає, які частини постанови викликають труднощі в їх розумінні, отже доводи по суті зводяться до незгоди заявника зі змістом постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 у справі № 918/1131/22.
Колегія суддів звертає увагу на те, що скаржник, посилаючись у касаційній скарзі на ненадання оцінки викладеним аргументам у заяві про роз'яснення рішення, фактично прагне всупереч процесуальному способу домогтися повторного перегляду постанови суду апеляційної інстанції.
З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення постанови, оскільки заявлена вимога про її роз'яснення не доводить неясності судового акта, неможливості чи утруднення розуміння висловлених судом висновків, а отже роз'яснення судового рішення не може змінювати його зміст, доповнювати чи усувати недоліки мотивувальної частини, а спрямоване виключно на усунення неточностей у його резолютивній частині.
Зміст вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" свідчить про намагання спонукати апеляційний суд переглянути висновки, викладені у постанові, у непередбачений законом спосіб та викласти додаткову юридичну аргументацію.
Зазначені доводи спрямовані не на усунення неясності або неоднозначності формулювань судового рішення, а на з'ясування змісту мотивів його ухвалення, характеру та обсягу фактичних обставин, які, на переконання заявника, були або не були встановлені судом, а також на визначення можливих процесуальних наслідків викладених у мотивувальній частині судового рішення міркувань. Натомість інститут роз'яснення судового рішення не передбачає надання судом відповідей на питання про те, які саме факти вважати встановленими, яким є їх юридичне значення.
За положенням частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції статей 245 ГПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи її тлумачення, то вказане є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження на підставі частини другої статті 293 ГПК України, у зв'язку з чим визнає касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою.
За таких обставин, керуючись статтями 234, 235, 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 у справі № 918/1131/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ