Ухвала від 27.05.2026 по справі 914/2404/19

УХВАЛА

27 травня 2026 року

м. Київ

cправа № 914/2404/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.

перевіривши матеріали касаційної скарги Компанії "СіЕфЕсАйТі, Інк" (СFSIT, Inc.)

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.02.2026

та ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.12.2025 (суддя Трускавецький В.П.)

у справі № 914/2404/19

за заявою 1). Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ Сад" та 2). Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Компанія "СіЕфЕсАйТі, Інк" (СFSIT, Inc.) 08.05.2026 подало касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.02.2026 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.12.2025, якою заяву Компанія СFSIT, Inc та Компанія Cargill Financial Services International, Inc про визнання кредиторів у справі №914/2404/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" заінтересованими особами стосовно боржника задоволено частково; визнано кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сад Агро Трейд" заінтересованою особою стосовно боржника, у решті вимог за заявою відмовлено.

Здійснивши перевірку касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 290 ГПК України, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

За змістом п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.

Вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями ст. 308 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію про те, які судові рішення оскаржуються та які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

Проте подана касаційна скарга зазначеним вимогам не відповідає, оскільки в мотивувальній частині касаційної скарги Компанія "СіЕфЕсАйТі, Інк" (СFSIT, Inc.) просить Верховний Суд скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2026, а у вступній та прохальній частині касаційної скарги скаржник просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.02.2026. Разом з тим, у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня постанова Західного апеляційного господарського суду від 07.02.2026 у справі № 914/2404/19.

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати вимоги особи, яка подає скаргу.

Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, суд звертає увагу скаржника на необхідність уточнити/конкретизувати вимоги касаційної скарги щодо оскарження судових рішень у справі № 914/2404/19.

Згідно з частиною другої статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статті 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене касаційна скарга Компанії "СіЕфЕсАйТі, Інк" (СFSIT, Inc.) підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом уточнення вимог касаційної скарги, передбачені ст. 308 ГПК України, щодо оскарження судових рішень у справі № 914/2404/19.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись нормами статей 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Компанії "СіЕфЕсАйТі, Інк" (СFSIT, Inc.) на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.02.2026 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.12.2025 у справі № 914/2404/19 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Картере