25 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/1271/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Картере В. І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2026
у складі колегії суддів: Аленіна О.Ю.- головуючого, Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.
у справі №916/1271/25
за заявою Фізичної особи-підприємця Ситника Олега Петровича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рестарт Трейд Плюс"
про банкрутство
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
1. У провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/2621/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з додатковою відповідальністю "Одеське спеціальне конструкторське бюро спеціальних верстатів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Рестарт Трейд Плюс" (далі - ТОВ "Рестарт Трейд Плюс"), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі, скасування реєстраційних дій та визначення розміру часток учасників товариства.
2. 09.07.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області вирішено передати справу №916/2621/24 для розгляду Господарським судом Одеської області в рамках справи №916/1271/25 про банкрутство ТОВ "Рестарт Трейд Плюс". Представник ОСОБА_1 адвокат Каба Д. В. був присутнім в судовому засідання 09.07.2025 під час прийняття вказаної ухвали, про що свідчать відомості про присутніх учасників справи, вказані в ухвалі.
3. 15.07.2025 постановою Господарського суду Одеської області у справі №916/1271/25 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Рестарт Трейд Плюс" та повноваження розпорядника майна - арбітражного керуючого Селезньова О.В., визнано банкрутом ТОВ "Рестарт Трейд Плюс", відкрито строком на дванадцять місяців ліквідаційну процедуру ТОВ "Рестарт Трейд Плюс", передбачену Розділом IV Кодексу України з процедур банкрутства, призначено ліквідатором ТОВ "Рестарт Трейд Плюс" арбітражного керуючого Селезньова О.В., тощо.
4. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, надання загального доступу до постанови Господарського суду Одеської області від 15.07.2025 по справі №916/1271/25 було забезпечено 16.07.2025.
5. 01.12.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області справу №916/2621/24 прийнято судом для розгляду в межах справи № 916/1271/25, присвоєно справі №916/1271/25(916/2621/24), визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.
6. Зазначена ухвала була доставлена до електронного кабінету представника ОСОБА_1 адвоката Каби Д. В. 01.12.2025 о 17:50.
7. Як вказав суд апеляційної інстанції, 22.12.2025 представник ОСОБА_1 звернувся через систему "Електронний суд" до Господарського суду Одеської області з заявою про ознайомлення з матеріалами справи №916/1271/25.
8. Також, у наявних матеріалах справи міститься заява представника ОСОБА_1 адвоката Якових Є. В. про ознайомлення з матеріалами справи, яка датована 12.01.2026. На вказаній заяві наявна резолюція судді про надання матеріалів справи для ознайомлення від 13.01.2026 (т.2, а.с. 20). Розписка представника ОСОБА_1 на відповідній заяві свідчить про те, що останній ознайомився з матеріалами справи 27.01.2026.
9. 02.02.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Одеської області від 15.07.2025 у справі № 916/1271/25. ОСОБА_1 вказувала, що не є учасником справи № 916/1271/25, однак оскаржуваним судовим рішенням місцевого господарського суду вирішено питання про її права.
10. Скаржником також заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення ОСОБА_1 не була учасником справи про банкрутство ТОВ "Рестарт Трейд Плюс", та відповідно, не брала участі у судовому засіданні під час її прийняття, що об'єктивно унеможливило належне оскарження впродовж встановлених строків. Про наявність справи про банкрутство ОСОБА_1 стало відомо під час розгляду справи №916/2621/24, яку ухвалою суду від 09.07.2025 передано для розгляду Господарським судом Одеської області в межах справи про банкрутство №916/1271/25. Господарський суд Одеської області ухвалою від 01.12.2025 вирішив прийняти до свого провадження справу № 916/2621/24 для розгляду в межах справи № 916/1271/25 та присвоїти справі № 916/1271/25(916/2621/24), постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Вказувала, що представник скаржника звертався до суду першої інстанції з заявами про ознайомлення з матеріалами справи, однак лише 27.01.2026 представнику ОСОБА_1 було надано матеріали справи для ознайомлення. Таким чином, лише 27.01.2026 ОСОБА_1 отримала копію оскаржуваного судового рішення та інших матеріалів справи.
11. 25.02.2026 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Одеської області від 15.07.2025 по справі №916/1271/25 залишено без руху, визначено ОСОБА_1 усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати заяву із зазначенням інших причин для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Господарського суду Одеської області від 15.07.2025 по справі №916/1271/25, протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
12. Скаржницею подано до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційної оскарження постанови суду першої інстанції від 15.07.2025. Скаржниця зазначала, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження у даній справі має вирішуватися з огляду на істотні обставини такої справи, а саме:
- апелянт не була i не є учасником справи про банкрутство ТОВ "Рестарт Трейд Плюс", а тому дотримання законодавчо встановленого строку на апеляційне оскарження не є можливим;
- в даному випадку право на апеляційне оскарження, як i відлік відповідного строку, виникли не з моменту ухвалення постанови, а з моменту виявлення апелянтом факту штучного використання процедури банкрутства для порушення її майнових прав та інтересів, тобто, метою та мотивом апелянта є не скасування оскаржуваної постанови, як такої, а недопущення незаконного використання процедури банкрутства з метою приховування незаконно вилученого із спадкової маси майна;
- негайне ознайомлення з матеріалами справи не є обов'язком сторони спору, особливо в умовах неможливості його реалізації - масовані обстріли міста Одеси, щоденні повітряні тривоги, масштабні відключення електроенергії тощо, які істотно ускладнюють доступ до суду та, в тому числі, роботу працівників такого суду,
- з моменту реалізації апелянтом права на ознайомлення з матеріалами справи, саме на суд покладається кореспондуючий обов'язок забезпечити можливість ознайомлення (очікування доступу до матеріалів справи впродовж 1,5 місяця є невиправданим процесуальним зволіканням, наслідки якого не можуть покладатись на скаржника;
- апеляційна скарга ОСОБА_1 є вимушеним наслідком ігнорування судом першої інстанції очевидних зловживань сторонами процедурою банкрутства у зв'язку з цим формальна відмова в апеляційному оскарження означає самоусунення суду від виконання прямих завдань господарського судочинства та фактичне схвалення маніпулятивного використання законодавчих інструментів.
13. Скаржниця вказувала, що 17.12.2025 представником ОСОБА_1 було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи № 916/1271/25(916/2621/24), зазначивши про необхідність надання матеріалів справи про банкрутство та за позовом ОСОБА_1, однак 19.12.2025 представнику було повідомлено про неможливість надання матеріалів справи про банкрутство для ознайомлення, у зв'язку з відсутністю у скаржниці статусу учасника справи. 22.12.2025 представником скаржника було подано суду заяву про надання доступу до матеріалів справи в електронному вигляді. Оскільки станом на 11.01.2026 доступу судом надано не було, то відповідно 12.01.2026 представником скаржника було повторно подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи про банкрутство, яка була розглянута судом та лише 27.01.2026 представнику було надано матеріали справи № 916/1271/25 для ознайомлення.
14. Отже, за твердженням скаржниці, лише 27.01.2026 вона отримала копію оскаржуваного судового рішення та інших матеріалів справи, на підставі яких таке рішення було ухвалено і саме в цей день нею було встановлено, що процедура банкрутства є штучною, що зумовило необхідність звернення до суду апеляційної інстанції для здійснення судом контролю та відновлення законності та справедливості.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
15. 24.03.2026 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у справі № 916/1271/25 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Одеської області від 15.07.2025 у цій справі.
16. Ухвала постановлена на підставі ч. 4 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та мотивована тим, що апелянтом було пропущено строк на апеляційне оскарження, а наведені обставини для його поновлення визнані судом необґрунтованими.
А. Доводи касаційної скарги
17. 13.04.2026 ОСОБА_1 подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 у справі №916/1271/25 та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції іншому складу суду.
18. Скаржниця доводить, що судом апеляційної інстанції порушено п. 4 ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 4, ч. 2 ст. 9, п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України та не враховано висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 29.01.2025 у справі № 752/23008/23, від 16.04.2025 у справі № 686/14107/22, від 20.05.2025 у справі № 910/13709/24; порушено п. 8 ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 17, ч. 3 ст. 18 ГПК України та не враховано висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 24.02.2026 у справі № 826/7009/17, від 22.05.2025 у справі № 753/1908/15-ц, від 21.05.2025 у справі № 183/2733/13-ц; порушено ст. 236 ГПК України та не враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 15.10.2019 у справі № 903/879/18.
19. При цьому скаржниця доводить, що судом апеляційної інстанції не було взято до уваги, що недотримання строків на апеляційне оскарження було зумовлено бездіяльністю суду першої інстанції через тривале ненадання матеріалів справи для ознайомлення; відновлення строків на апеляційне оскарження необхідне для виправлення помилок правосуддя з огляду на фіктивне банкрутство боржника; скаржниця позбавлена можливості спростувати обставини фіктивного банкрутства в інший спосіб; факт звернення 17.12.2025, а не лише 22.12.2025, скаржниці із заявою про ознайомлення з матеріалами справи; послідовне та добросовісне використання нею правових інструментів захисту прав; відсутність вини скаржниці у ненаданні судом можливості ознайомитися зі справою, неможливість підготувати обґрунтовану апеляційну скаргу за відсутності доступу до матеріалів справи, на підставі яких таке рішення було ухвалено.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
20. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Рестарт Трейд Плюс" просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Південно-Західного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 у справі № 916/1271/25 залишити без змін. Вважає, що суд апеляційної інстанції надав детальну оцінку доводам апелянта щодо необхідності поновлення строку на апеляційне оскарження та обґрунтовано їх спростував.
21. Доводить, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що апелянтом не доведено наявності обставин, які об'єктивно унеможливили вчасне звернення з апеляційною скаргою на постанову Господарського суду Одеської області від 15.07.2025 у справі № 916/1271/25, можливість такого звернення залежала виключно від волевиявлення самої скаржниці та належного використання нею своїх прав, визначених нормами ГПК, що зумовлює визнання неповажними зазначених ОСОБА_1 причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відмову у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК.
22. ТОВ "Рестарт Трейд Плюс" зазначає, що представник скаржника ще у серпні 2025 року був обізнаний про постанову Господарського суду Одеської області від 15.07.2025 у справі № 916/1271/25, що вбачається з адвокатського запиту та відповіді ліквідатора які долучені ним до відзиву, однак, стверджуючи протилежне, скаржник фактично вводить суд в оману.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
23. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
24. Об'єктом касаційного перегляду у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України, відтак з'ясуванню підлягає питання щодо наявності чи відсутності поважних причин пропуску встановленого законодавством строку на апеляційне оскарження постанови місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом та правомірності застосування судом апеляційної інстанції зазначеної процесуальної норми.
25. Здійснивши перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, оцінивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
26. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Основного Закону однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
27. Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
28. Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
29. Згідно з частиною першою статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
30. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 256 ГПК України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (частина третя статті 256 ГПК України).
31. Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з частиною першою статті 119 ГПК України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.
32. Виходячи зі змісту частин другої, третьої статті 256 ГПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При чому поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (близька правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №918/115/16, від 19.06.2018 у справі №912/2325/17, від 18.01.2019 у справі №921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі №926/1037-б/15, від 05.07.2023 у справі № 910/186/21 та ін.).
33. Інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК України певних процесуальних дій (подібний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/186/21).
34. У постановах Верховного Суду від 03.05.2022 у справі № 904/1875/19, від 20.10.2025 у справі № 914/2191/18 визначено, що з приписів частини другої статті 261 ГПК України не вбачається безумовного обов'язку суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки. Натомість, як вбачається з системного аналізу положень цієї статті, суд у такому випадку надає оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності.
35. Зазначена процесуальна норма не встановлює безумовного обов'язку суду поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу у будь-якому разі подання її особою, яка не була залучена до участі у справі. Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строку оскарження судового рішення покладає на нього обов'язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку і у разі, коли відповідну апеляційну чи касаційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом з цим, неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.
36. Системний аналіз ст. 261 ГПК України свідчить про те, що подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки, захищає її саме від передбаченої частиною другою статті 261 ГПК України безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження (якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення), тобто незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, проте не звільняє вказану особу від обов'язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими нормами ГПК України (частина перша статті 119, частини третя, четверта статті 260). Такий висновок відповідає сталій правовій позиції Верховного Суду у застосуванні положень частини другої статті 261 ГПК України (щодо апеляційних скарг, поданих особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки), викладеній у постановах, зокрема, від 03.05.2022 у справі № 904/1875/19 та від 21.07.2022 у справі № 904/158/20, від 20.04.2023 у справі № 9/41, від 07.11.2023 у справі №40/223-05, від 20.05.2024 у справі № 908/2916/20, від 21.01.2025 у справі №16/298-10/145, від 20.10.2025 у справі № 914/2191/18, від 11.11.2025 у справі № 916/5530/23(916/1958/25)).
37. У постановах від 20.01.2025 у справі № 925/1596/23, від 15.01.2026 у справі № 908/1937/24 Верховний Суд вкотре звернув увагу, що доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів ("Diya 97 v. Ukraine", № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані ("Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine", № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010).
38. У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".
39. Постанова суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом була складена та підписана судом першої інстанції 15.07.2025, останнім днем строку подання апеляційної скарги на вказану постанову є 04.08.2025.
40. Апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Одеської області від 15.07.2025 у справі №916/1271/25, учасником якої вона не є, була подана до Південно-західного апеляційного господарського суду 02.02.2026, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
41. Надаючи оцінку поважності причиним пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та клопотанню скаржниці про поновлення цього строку, судом апеляційної інстанції було встановлено та враховано, що:
- представник ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні під час постановлення ухвали від 09.07.2025 про передачу справи № 916/2621/24 для розгляду в межах справи № 916/1271/25, отже з 09.07.2025 був обізнаний про наявність справи № 916/1271/25 про банкрутство ТОВ "Рестарт Трейд Плюс",
- в ухвалі Господарського суду Одеської області від 01.12.2025 про прийняття судом справи № 916/2621/24 для розгляду в межах справи №916/1271/25, суд послався на те, що постановою місцевого господарського суду від 15.07.2025 ТОВ "Рестарт Трейд Плюс" було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру,
- ухвала від 01.12.2025 була доставлена в електронний кабінет представника скаржниці 01.12.2025 о 17:50, що відповідно до ч. 7 ст. 242 ГПК України вважається врученням скаржниці,
- представник скаржниці неодноразово (22.12.2025 та 12.01.2026) звертався до суду із заявами про ознайомлення з матеріалами справи №916/1271/25, однак ознайомився лише 27.01.2026,
- адвокат Якових Є. В. має зареєстрований електронний кабінет, а тому не був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами справи в електронному вигляді.
- стверджуючи про те, що заява про ознайомлення була подана до суду першої інстанції 17.12.2025, а не 22.12.2025, представником апелянта не було надано жодних доказів на підтвердження таких обставин,
- з відомостей комп'ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду вбачається, що заява про ознайомлення саме з матеріалами справи №916/1271/25, а не №916/1271/25(916/2621/24), яка не відноситься до справи, яка є предметом апеляційного перегляду, сформована в системі "Електронний суд" саме 22.12.2025.
42. Відтак, судом апеляційної інстанції з'ясовано, що щонайменше з 09.07.2025 ОСОБА_1 була обізнана про наявність у провадженні Господарського суду Одеської області справи №916/1271/25 про банкрутство ТОВ "Рестарт Трейд Плюс", про наявність постанови місцевого господарського суду від 15.07.2025 знала принаймні з 01.12.2025 (ухвала суду про передачу справи № 916/2621/24 для розгляду в межах справи № 916/1271/25), однак із апеляційною скаргою звернулася лише 02.02.2026, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження. При цьому, апелянт не зазначає, із посиланням на відповідні докази, що стало об'єктивною перешкодою для звернення з апеляційною скаргою після того, як вона довідався про наявність оскаржуваної постанови.
43. Щодо посилань скаржниці на воєнний стан та відсутність електропостачання, що, за доводом скаржниці, утруднило своєчасне звернення до суду, суд апеляційної інстанції правильно врахував висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22.
44. Так, у вказаній справі № 990/115/22 Велика Палата виснувала, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
45. В контексті доводів скаржниці, суд апеляційної інстанції також обґрунтовано послався на постанову Верховного Суду 06.06.2024 №559/2655/23, де зазначено, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли рф населених пунктів України, в тому числі об'єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських устав, комунальних служб та/або поштового зв'язку.
46. Враховуючи положення ст. 73, 74, 77 ГПК України судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржницею не надано жодних доказів на підтвердження того, що конкретні обставини, що у зв'язку із введенням воєнного стану та його наслідками, завадили вчасно ознайомитись з матеріалами справи та оскаржуваною постановою та подати апеляційну скаргу, зокрема але не виключно виїзд з місця проживання у зв'язку з проведенням в місці проживання бойових дій, відсутність інформації про результати розгляду справи та неможливість вчасно її отримати тощо. Також скаржницею не надано скаржником доказів того, що оголошення по всій території України, зокрема й місці перебування скаржника, повітряних тривог об'єктивно унеможливило ознайомлення з матеріалами справи та подання апеляційної скарги, після того, як скаржнику стало відомо про наявність оскаржуваної постанови. Не надано доказів на підтвердження того, що протягом усього часу, як скаржниці стало відомо про постанову суду першої інстанції, вона не мав доступу до електропостачання та об'єктивно не могла своєчасно ознайомитись з матеріалами справи, оскаржуваною постановою, підготувати та направити до суду апеляційну скаргу.
47. Зі змісту оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що апеляційним судом було надано в повній та достатній мірі оцінку наведеним скаржницею доводам та доказам на обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та мотивовано визнано їх неповажними, у зв'язку з чим Верховний Суд дійшов висновку про правильне застосування апеляційним господарським судом п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України.
48. Доводи ОСОБА_1 по суті зводяться до ініціювання повторної оцінки обставин та доводів, які вже були належним чином досліджені судом апеляційної інстанції та визнані необґрунтованими. Такі дії виходять за межі компетенції суду касаційної інстанції, завданням якого є перевірка правильності застосування норм матеріального та процесуального права, а не переоцінка фактичних обставин справи чи доказів, які вже отримали належну правову оцінку судами нижчих інстанцій. Зазначене узгоджується з положеннями статті 300 ГПК України.
49. Посилання скаржниці на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду в постановах від 29.01.2025 у справі № 752/23008/23, від 16.04.2025 у справі № 686/14107/22, від 20.05.2025 у справі № 910/13709/24, від 24.02.2026 у справі № 826/7009/17 колегія суддів відхиляє, оскільки скаржниця фактично лише цитує загальні висновки Верховного Суду і не обґрунтовує та не конкретизує, в чому полягає невідповідність висновків апеляційного господарського суду висновкам Верховного Суду. Відповідні посилання скаржника носять суто декларативний характер і також не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права у цій справі.
50. Посилання ОСОБА_1 на неврахування висновків Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 753/1908/15-ц, від 21.05.2025 у справі № 183/2733/13-ц, від 15.10.2019 у справі № 903/879/18 Суд не бере до уваги, оскільки у вказаних постановах взагалі не розглядалося питання щодо поновлення пропущених строків на апеляційне оскарження, а тому скаржниця посилається на нерелевантну судову практику.
51. Решта аргументів касаційної скарги не впливають на правильність висновків суду апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові у цій справі.
52. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права не підтвердилися і Суд таких не встановив, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
53. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
54. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).
55. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 - залишенню без змін.
В. Розподіл судових витрат
56. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 у справі № 916/1271/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді С. Жуков
В. Картере