Рішення від 20.05.2026 по справі 922/1026/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1026/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

при секретарі судового засідання Сидоренко О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Нішти Віталія Володимировича ( АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" (64121, м. Харків, вул. Каштанова, 10)

про стягнення 459'553,53 грн

за участю представників:

позивача - Григоренка В.О.;

відповідача - Ясинського О.І.,

ВСТАНОВИВ:

Фізича особа-підприємець Нішта Віталій Володимирович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра", в якому просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 436'487,50 грн, 3% річних у розмірі 7358,79 грн та інфляційні втрати у розмірі 15'707,24 грн, у зв'язку з неналежним виконанням договору купівлі-продажу, який укладений у спрощений (усний) спосіб.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської від 31.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 22 квітня 2026 року о 14:15.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

14.04.2026 відповідач подав відзив (вх. 8956), в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив розстрочити виконання рішення на чотири місяці.

Також, 06.05.2026 представник відповідача додатково подав клопотання (10879) про відстрочення/розстрочення виконання судового рішення. В якому просив суд:

- відстрочити виконання судового рішення у справі № 922/1026/26 до 01 серпня 2026 року;

- розстрочити виконання судового рішення починаючи з 01 серпня 2026 року пізніше шляхом щомісячного погашення у розмірі 100'000 грн не останнього робочого дня кожного місяця; залишок суми сплатити в останній місяць строку розстрочення єдиним платежем;

- визначити, що в останній місяць строку розстрочення єдиним платежем підлягають сплаті: залишок суми основного боргу, що не покритий щомісячними платежами; сума інфляційних втрат та 3% річних, присуджених судовим рішенням.

Крім того, 15.05.2026 представник відповідача подав клопотання про долучення доказів (вх. 11698), яке було досліджене та долучене судом до матеріалів справи.

20.05.2026 представник позивача подав письмові заперечення (вх.№12143), в яких проти розстрочення виконання рішення заперечував.

20.05.2026 представник відповідача подав додаткові пояснення у справі (вх. 12169), які були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 травня 2026 року о 15:30.

Представник позивача в судовому засіданні 20.05.2026 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти розстрочення виконання рішення в зазначений відповідачем строк заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.05.2026 позовні вимоги визнав у повному обсязі та підтримував свою заяву про розстрочення виконання рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд установив такі обставини.

У вересні 2025 року між Фізичною особою - підприємцем Нішта Віталієм Володимировичем (далі - Продавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА" (далі - Покупець, Відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, який укладений у спрощений (усний) спосіб, на суму 436'487,50 грн (далі - Договір).

Як стверджує Позивач, на виконання умов усного Договору, Продавець поставив, а Покупець прийняв і частково оплатив наступний Товар:

- за видатковою накладною №3 від 05.09.2025, горох врожаю 2025 у кількості 27330 кг, на загальну суму 307'462,50 грн без ПДВ;

- за видатковою накладною №4 від 08.09.2025, горох врожаю 2025 у кількості 18580 кг, на загальну суму 209'025 грн без ПДВ.

Загалом Товар поставлений на суму 516'487,50 грн.

Факт поставки підтверджується спільно підписаними видатковим накладними і товарно-транспортними накладними: №3 від 05.09.2025, №4 від 08.09.2025.

Позивач вказує, що Постачальник не є платником ПДВ, а тому не зобов'язаний здійснити реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

В свою чергу, Покупець 14.10.2025 частково оплатив отриманий Товар на суму 80'000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №5895 з призначенням платежу "За горох по рахунку №3 від 05.09.2025 , без ПДВ".

Також Позивач зазначає, що товар прийнятий Покупцем якості без зауважень по кількості, асортименту і, враховуючи те, що з дати останніх двох поставок пройшло вже майже шість місяців, а також те, що Покупець приступив до виконання своїх зобов'язань і частково оплатив вартість отриманого Товару. З моменту прийняття Товару і до дати звернення Позивача до суду із цим позовом, Відповідач не пред'являв вимог щодо якості Товару.

02.03.2026 представником Позивача на офіційну електронну адресу Відповідача було направлено претензію - вимогу №1/020326 про сплату існуючої заборгованості в сумі 436'487,50 грн.

Відповідач отримав претензію - вимогу та надав відповідь від 19.03.2026, якою визнав суму заборгованості і просив погодити запропонований графік погашення заборгованості.

Позивач, не погоджуючись із запропонованим графіком, через свого представника направив лист №2/020326 від 20.03.2026, в якому запропонував інший графік погашення заборгованості, мотивуючі наявністю свого скрутного фінансового становища та необхідністю отримання дебіторської заборгованості на проведення посівної кампанії. Позивач просив розглянути даний лист до 24.03.2026 включно надати вмотивовану відповідь. Але, Відповідач залишив даний лист без розгляду та вмотивованої відповіді.

Отже, на момент звернення з цією позовною заявою, основна заборгованість Відповідача перед Позивачем дорівнює 436'487,50 грн.

Вказані обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Тобто, законодавець покладає на постачальника обов'язок здійснити поставку товару, а споживач зобов'язаний його прийняти і оплатити.

Матеріали справи підтверджують поставку товару Позивачем на користь Відповідача на суму 516'487,50 грн.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 ЦК України загальним є правило, за яким покупець зобов'язаний оплатити товар одразу після його прийняття або отримання на нього товаророзпорядчих документів, якщо інше не передбачено договором.

У даному випадку сторони не узгоджували інший строк оплати товару, ніж встановлений ст. 692 ЦК України, а тому Відповідач мав оплати товару одразу після його прийняття.

Проте Відповідач отриманий Товар оплатив частково на суму 80'000 грн, внаслідок чого заборгованість Відповідача перед Позивачем склала 436'487,50 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, враховуючи визнання позову Відповідачем, суд вважає позовні вимоги Позивача обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Здійснивши перевірку наданого Позивачем розрахунку, 3% річних та інфляційних втрат у межах заявленого позивачем періоду, суд установив, що наданий розрахунок є арифметично правильним та обґрунтованим, а відтак вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 7358,79 грн та інфляційні втрати у розмірі 15'707,24 грн підлягають задоволенню.

Представник Відповідача надав заяву про розстрочення виконання судового рішення, в якій просить суд:

- розстрочити виконання рішення на чотири місяці;

- відстрочити виконання судового рішення у справі № 922/1026/26 до 01 серпня 2026 року;

- розстрочити виконання судового рішення починаючи з 01 серпня 2026 року пізніше шляхом щомісячного погашення у розмірі 100'000 грн не останнього робочого дня кожного місяця; залишок суми сплатити в останній місяць строку розстрочення єдиним платежем;

- визначити, що в останній місяць строку розстрочення єдиним платежем підлягають сплаті: залишок суми основного боргу, що не покритий щомісячними платежами; сума інфляційних втрат та 3% річних, присуджених судовим рішенням.

Вищевказана заява обґрунтована відповідачем скрутним фінансовим становищем та військовою агресією російської федерації проти України, введенням військового стану.

Також, у своїй заяві Відповідачем вказано про те, що розстрочення виконання рішення суду дасть змогу товариству погасити борг та не завдасть значних фінансових втрат, надасть змогу надалі виконувати свої зобов'язання перед іншими контрагентами.

Відтак, розстрочення виконання рішення суду надасть можливість боржнику належним чином розрахуватися з Позивачем, оскільки арешт банківських рахунків Відповідача саме в даний період може привести до невідворотних наслідків для боржника, в тому числі й до банкрутства останнього.

Представник позивача подав письмові заперечення, в яких проти розстрочення виконання рішення заперечував.

Згідно з ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може надати відстрочення або розстрочення виконання рішення. При цьому, відповідно до частин 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, однак розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

З огляду на викладене, керуючись принципами розумності та справедливості, беручи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, характер здійснюваної ними господарської діяльності, її суспільне значення, враховуючи необхідність дотримання балансу і рівноваги інтересів стягувача та боржника, а також зважаючи на те, що Відповідач наразі позбавлений можливості одночасно виконати рішення суду у зв'язку з своїм незадовільним, скрутним матеріальним (фінансовим) становищем, що знайшло своє підтвердження матеріалами справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Відповідача та розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2026 у справі №922/1026/26 терміном на 4 (чотири) місяці шляхом здійснення платежів на розрахунковий рахунок позивача у сумі 436'487,50, згідно з наступним графіком оплати:

- до 20 червня 2026 року - 100'000 грн;

- до 20 липня 2026 року - 100'000 грн;

- до 20 серпня 2026 року - 100'000 грн;

- до 01 вересня 2026 року - 136'487,50 грн.

Суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін.

Також суд зазначає, що за практикою Європейського Суду з прав людини в окремих справах проти України встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (див. Корнілов та інші проти України, заява №36575/02, ухвала від 7 жовтня 2003 року; тривалість виконання - вісім місяців).

З огляду на визнання Відповідачем позову, беручи до уваги положення ч.1 ст. 130 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача підлягає відшкодуванню судовий збір у розмірі 2757,32 (50%).

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" (64121, м.Харків, вул. Каштанова, 10; код ЄДРПОУ 30150670) на користь Фізичної особи-підприємця Нішти Віталія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) основний борг у розмірі 436'487,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" про розстрочення виконання рішення у даній справі - задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення суду щодо стягнення основної заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" у розмірі 436'487,50 грн строком на 4 (чотири) місяці згідно з наступним графіком:

- до 20 червня 2026 року - 100'000 грн;

- до 20 липня 2026 року - 100'000 грн;

- до 20 серпня 2026 року - 100'000 грн;

- до 01 вересня 2026 року - 136'487,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" (64121, м.Харків, вул. Каштанова, 10; код ЄДРПОУ 30150670) на користь Фізичної особи-підприємця Нішти Віталія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 3% річних у розмірі 7358,79 грн, інфляційні втрати у розмірі 15'707,24 грн та судовий збір у сумі 2757,32 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Учасники справи:

Позивач - Фізична особа-підприємець Нішта Віталій Володимирович ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра" (64121, м.Харків, вул. Каштанова, 10; код ЄДРПОУ 30150670).

Повне рішення складено "28" травня 2026 р.

СуддяІ.В. Трофімов

Попередній документ
136899918
Наступний документ
136899920
Інформація про рішення:
№ рішення: 136899919
№ справи: 922/1026/26
Дата рішення: 20.05.2026
Дата публікації: 29.05.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; купівлі-продажу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (20.05.2026)
Дата надходження: 06.05.2026
Предмет позову: стягнення коштів
Розклад засідань:
22.04.2026 14:15 Господарський суд Харківської області
06.05.2026 14:45 Господарський суд Харківської області