65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без розгляду
"27" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1414/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши матеріали справи
за позовом: Комунального підприємства теплових мереж "Южтеплокомуненерго" (код ЄДРПОУ 26134519, 65481, Одеська обл., Одеський р-н, м. Південне, Старомиколаївське шосе, буд. 8)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Южна торгівельна компанія 88" (код ЄДРПОУ 41990579, 65481, Одеська обл., Одеський р-н, м. Південне, вул. Приморська, буд. 9)
про стягнення
Позивач Комунальне підприємство теплових мереж "Южтеплокомуненерго" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Южна торгівельна компанія 88" про стягнення 230272,14 грн.
Ухвалою від 17.04.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків.
У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що подано відповідну заяву та докази. Разом з заявою про усунення недоліків позивачем подано уточнену позовну заяву, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача 244261,81 грн.
Ухвалою від 07.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Після відкриття провадження у справі суд встановив наявність підстав для залишення її без руху, оскільки позивачем не було додано доказів сплати судового збору у належному розмірі, а саме не доплачено 167,88 грн. судового збору.
Ухвалою від 08.05.2026 позовну заяву Комунального підприємства теплових мереж "Южтеплокомуненерго" було залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання доказів доплати судового збору у розмірі 167,88 грн.
Копія ухвали Господарського суду Одеської області від 08.05.2026 була доставлена до електронного кабінету Комунального підприємства теплових мереж "Южтеплокомуненерго" 08.05.2026 о 14:22.
Таким чином, строк для усунення недоліків закінчився 13.05.2026.
22.05.2026 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
У поданій заяві позивач просить поновити строк на усунення недоліків та прийняти подані докази до розгляду. Причиною пропуску строку для усунення недоліків заявник зазначає те, що на виконання вимог ухвали позивачем було здійснено доплату судового збору у встановленому розмірі, разом з тим доказ доплати судового збору не був поданий до суду у встановлений строк.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на подання доказів на усунення недоліків позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.
Інститут процесуальних строків має за мету дисциплінування учасників судочинства щодо своєчасного виконання ними передбачених процесуальними кодексами певних процесуальних дій, сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників справи та інших заінтересованих осіб добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та реалізацію свої процесуальних прав.
За способом закріплення, механізмом та порядком застосування суб'єктами, для яких строк встановлено, та іншими критеріями строки в господарському судочинстві поділяються на різні види.
Саме вид строку визначає особливості його застосування, можливість відновлення, юридичні наслідки пропуску тощо. За способом визначення (закріплення) строки для учасників справи поділяються на: строки, визначені законом та строки, визначені судом.
За приписами ч.11 ст.176 ГПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Отже, у ч.11 ст.176 ГПК України імперативно закріплений процесуальний строк на усунення недоліків заяви після відкриття провадження у справі, що становить п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху і є строком, встановленим законом, оскільки його максимальна (гранична) межа визначена Законом - ГПК України.
Так, ухвалою від 08.05.2026 судом, з урахуванням положень ч.11 ст.176 ГПК України, було залишено без руху позовну заяву Комунального підприємства теплових мереж "Южтеплокомуненерго" та встановлено позивачу строк на усунення недоліків протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання доказів доплати судового збору у розмірі 167,88 грн.
Частиною п'ятою статті 6 ГПК України передбачено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з ч. 7 ст. 6 ГПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до частини першої статті 9 ГПК України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Частиною шостою статті 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, а якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Як слідує з довідки про доставку електронного документу, ухвала про залишення позовної заяви без руху від 08.05.2026 була доставлена до електронного кабінету позивача 08.05.2026 о 14:22, отже останнім днем на усунення недоліків є 13.05.2026.
У встановлений судом строк недоліки позовної заяви не усунуто, відповідна заява надійшла до суду 22.05.2026, тобто з пропуском встановленого строку.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
За приписами ст.113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно зі статтею 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За ч.1 ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В свою чергу, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи (в даному випадку позивача), та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Можливість поновлення судом пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення із заявою про усунення недоліків позовної заяви, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Лише факт подання стороною заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк, оскільки заява про поновлення строку для подання заяви про усунення недоліків позовної заяви, з огляду на приписи статті 119 ГПК України, повинна містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.
Верховний Суд в ухвалі від 04.04.2024 у справі №917/485/23 зазначив: "Клопотання про поновлення строку …повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку" (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №912/2325/17, від 18.01.2019 у справі №921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі №926/1037-б/15, від 16.04.2021 у справі №904/3258/14).
Верховний Суд у постановах від 18.08.2023 у справі № 32/257-10 та від 03.04.2023 у справі № 906/1357/20 також дійшов висновку про те, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Суд наголошує, що усунення недоліків позовної заяви є суб'єктивною дією позивача, який зацікавлений у розгляді його справи, та залежить від його волевиявлення.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на вчинення процесуальних дій особа повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку заяви по суті, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Наведені заявником обставини не є безумовною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки для добросовісного користування своїми процесуальними правами він мав би подати заяву про усунення недоліків позовної заяви із дотриманням всіх вимог, встановлених приписами ГПК України.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, з огляду на вимоги ст.ст. 13, 74 ГПК України, заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску встановленого законом строку, шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні (аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 30.09.2022 у справі № 910/21285/21).
В даному випадку позивачем не подано до суду жодних доказів, які б підтверджували факт неможливості виконання вимог ухвали суду у встановлений строк.
Також, позивачем не наведено обставин, що є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення останнього та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Суд зауважує, що обставини, наведені позивачем на обґрунтування поважності пропуску процесуального строку, пов'язані з внутрішньою організацією роботи останнього, тобто мають суб'єктивний характер і не свідчать про об'єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановлених законом строків.
Зважаючи на викладене, у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання доказів усунення недоліків позовної заяви слід відмовити.
Отже, позивач протягом встановленого законом строку не усунув недоліків поданої ним позовної заяви.
Частиною 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд наголошує, що доступ до правосуддя, в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Крім викладеного суд враховує практику Європейського суду з прав людини, що визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Також суд зазначає, що закріплення на конституційному та галузевому рівнях права на звернення до суду за судовим захистом, з якого найчастіше і виводиться принцип доступності правосуддя, означає, що держава гарантує кожній особі можливість звернутися до суду за захистом своїх прав, а суд зобов'язаний відкрити провадження у справі та вчинити всі необхідні дії щодо надання такого захисту. Проте це не означає, що держава не може на рівні галузевого законодавства передбачити умови, додержання яких внаслідок специфічності діяльності щодо здійснення правосуддя є необхідним для реалізації вказаного права.
Підтвердженням наведеного вище висновку є припис частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України: право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Таким чином, кожен вправі звернутися до господарського суду за захистом своїх прав, проте таке звернення повинно підпорядковуватися процесуальним правилам.
Потрібно наголосити і на тому, що доступ до правосуддя стосується не лише позивача, а й відповідача, до якого звернуті певні вимоги. Відповідачу також закон гарантує дотримання його прав, у тому числі щодо відсутності зловживань позивача чи щодо дотримання строків вирішення спору.
В ухвалі від 08.05.2026 суд детально вказав на виявлені недоліки позовної заяви та надав строк для їх усунення. Наведені в зазначеній ухвалі приписи процесуального закону є цілком чіткими та однозначними.
Попри те, що наведені правила можуть видаватися формальними, це не означає, що їх дотримання не є обов'язковим. Більше того, їх наявність зумовлена потребою в дотриманні певних завдань господарського судочинства, які спрямовані на ефективний, у розумні строки розгляд господарської справи.
Необхідно зауважити, що процесуальний закон визначає за обов'язок позивача надати відповідні підтвердження чи виконати конкретні процесуальні дії саме на стадії відкриття провадження у справі, а не на пізніших стадіях господарського процесу. Суд та інші учасники справи не повинні виконувати ці дії на стадіях, коли це не передбачено. Інший спосіб розуміння цих процесуальних приписів призводить до затягування господарського процесу та можливого порушення строків вирішення спору.
При цьому, господарським судом було ретельно вивчено матеріали позовної заяви, та, з урахуванням приписів ч.11 ст.176 ГПК України, надано можливість позивачу усунути недоліки позовної заяви, надати відповідні докази.
Враховуючи, що позовна заява була подана до суду позивачем, тому останній був безумовно обізнаний про свою ініціативу звернення до суду, а відтак мав проявити зацікавленість у розгляді своєї справи.
Згідно ч.13 ст.176 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
За наведеного, позовна заява Комунального підприємства теплових мереж "Южтеплокомуненерго" підлягає залишенню без розгляду.
При цьому суд звертає увагу позивача, що залишення позову без розгляду в порядку ч.13 ст.176 ГПК України не перешкоджає повторному зверненню до суду із даним позовом.
Керуючись ст.ст. 42, 43, 118, 119, ч.13 ст.176, ст.ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні клопотання Комунального підприємства теплових мереж "Южтеплокомуненерго" про поновлення строку на подання доказів усунення недоліків позовної заяви відмовити.
2. Позовну заяву Комунального підприємства теплових мереж "Южтеплокомуненерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Южна торгівельна компанія 88" залишити без розгляду.
Суддя М.Б. Сулімовська
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст.ст.254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала підписана 27.05.2026.