27 травня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/595/26
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 7647/26 від 22.05.2026 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка. УА» (01103, м. Київ, б-р Миколи Міхновського, 8-А; код ЄДРПОУ 37193071) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 147364,00 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Розетка. УА» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 147364,00 грн.
В обґрунтування позову заявник зазначає обставини щодо набуття позивачем прав вимоги належного виконання зобов'язань (повернення попередньої оплати) до відповідача, що виникли на підставі трьохсторонніх договорів про відступлення права вимоги, які були укладені між позивачем, відповідачем та цедентами (покупцями), яким відповідач не поставив товар, а саме на підставі наступних договорів від 16.05.2025 р. № 2025/237201/Р, № 2025/237204/Р, № 2025/237184/Р, № 2025/237187/Р, № 2025/237209/Р, № 2025/237210/Р, № 2025/237206/Р, № 2025/237198/Р, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 147364,00 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи (вх. № 7647/26 від 22.05.2026 р.), суд зазначає наступне.
Так, приписами ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Однак, на думку суду, зазначені позивачем договори відступлення права вимоги жодним чином не пов'язані між собою, оскільки укладені між різними сторонами та за різними основними договорами, зокрема:
- договір відступлення права вимоги від 16.05.2025 р. № 2025/237201/Р укладено між позивачем (цесіонарій), відповідачем (боржником) та цедентом (покупцем) ОСОБА_2 ;
- договір відступлення права вимоги від 16.05.2025 р. № 2025/237204/Р укладено між позивачем (цесіонарій), відповідачем (боржником) та цедентом (покупцем) ОСОБА_3 ;
- договір відступлення права вимоги від 16.05.2025 р. № 2025/237184/Р укладено між позивачем (цесіонарій), відповідачем (боржником) та цедентом (покупцем) ОСОБА_4 ;
- договір відступлення права вимоги від 16.05.2025 р. № 2025/237187/Р укладено між позивачем (цесіонарій), відповідачем (боржником) та цедентом (покупцем) ОСОБА_5 ;
- договір відступлення права вимоги від 16.05.2025 р. № 2025/237209/Р укладено між позивачем (цесіонарій), відповідачем (боржником) та цедентом (покупцем) ОСОБА_6 ;
- договір відступлення права вимоги від 16.05.2025 р. № 2025/237210/Р укладено між позивачем (цесіонарій), відповідачем (боржником) та цедентом (покупцем) ОСОБА_7 ;
- договір відступлення права вимоги від 16.05.2025 р. № 2025/237206/Р укладено між позивачем (цесіонарій), відповідачем (боржником) та цедентом (покупцем) ОСОБА_8 ;
- договір відступлення права вимоги від 16.05.2025 р. № 2025/237198/Р укладено між позивачем (цесіонарій), відповідачем (боржником) та цедентом (покупцем) ОСОБА_9 .
При цьому слід зазначити, що під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Отже, позивач наділений правом об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права. Разом з тим дозволяється об'єднувати вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права і обов'язку.
В свою чергу заявлені вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги. Об'єднання вимог за підставою виникнення означає, що вони походять від загальної підстави. Відтак, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві вимоги до одного відповідача, за умови, що ці вимоги пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
До того ж за вказаним приписами ГПК України позовні вимоги повинні виходити з одних і тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги і об'єднання позовних вимог можливе, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються не подібними, а тими самими доказами.
Разом з тим, порушенням правила об'єднання вимог є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Наразі господарський суд зазначає, що правовідносини за кожним зі спірних договорів є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав та обов'язків. Встановлення обставин щодо виконання кожного договору і наявності підстав щодо укладення спірних договорів засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою.
При цьому позивачем в обґрунтування заявлення в одному позові вимог про стягнення коштів у розмірі 147364,00 за вісьмома договорами про відступлення права вимоги від 16.05.2025 р. жодних підстав не наведено.
Водночас суд зауважує, що такі критерії як тотожність договорів та одні й ті самі особи в якості цесіонарія та боржника не є достатніми для застосування правил об'єднання позовів у розумінні статті 173 ГПК України. Оскільки для вирішення по суті даного спору суд повинен буде дослідити та вивчити кожний зі спірних договорів, які покладені у підставу позову, надати оцінку умовам кожного з укладених договорі про відступлення права вимоги, встановити обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, встановити наявність або відсутність заборгованості, залучити до участі у справі третіх осіб (цедентів), оскільки рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки, що суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи.
Як зазначено в Постанові Верховного суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.03.2023 у справі № 910/21280/21, за змістом частини першої статті 173 ГПК України порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги: (1) не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.
В даному випадку заявлені в позовній заяві вимоги не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними) та не співвідносяться між собою як основна та похідна (задоволення однієї вимоги не залежить від задоволення іншої позовної вимоги), тому суд доходить висновку про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог.
Згідно приписів п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Крім того, суд зазначає, що об'єднання позовних вимог є правом, а не обов'язком суду, а тому суд приходить до висновку, що об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки для виконання всіх завдань господарського судочинства, встановлених в статті 2 Господарського процесуального кодексу України, додержання яких превалює над будь-якими іншими доводами учасників судового процесу, зокрема сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи по суті. Аналогічна позиція висловлена в Постанові Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 910/3569/18.
Враховуючи те, що відсутні підстави для застосування положень ст. 173 ГПК України, і заявником порушено правила об'єднання позовних вимог, суд вважає, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка. УА» до ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі 147364,00 грн. підлягає поверненню заявнику.
Також суд звертає увагу заявника на те, що у даному випадку його права не порушуються, оскільки згідно частини восьмої статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з відповідними позовами до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Оскільки позовна заява надійшла до суду у вигляді електронного документа через підсистему "Електронний суд", позивачу надсилається лише копія ухвали про повернення позовної заяви.
Керуючись п. 2 ч. 5 ст. 174, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка. УА» до ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі 147364,00 грн.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Ухвалу підписано 27.05.2026 року.
Суддя Л.М. Ільєва