вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"27" травня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1147/26
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
без виклику (повідомлення) сторін
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали позовної заяви
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Бузницького
08801, Київська область, Обухівський район, місто Миронівка, вулиця Степова, будинок 1-Б, код ЄДРПОУ 03755911
до Миронівської міської ради
08801, Київська область, Обухівський район, місто Миронівка, вулиця Соборності, будинок 48, код ЄДРПОУ 04054984
про визнання права власності
встановив:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №291/26 від 21.04.2026) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Бузницького до Миронівської міської ради про визнання права власності.
Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам пункту 2 частини 3 статті 162 та пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.05.2026 позовну заяву (вх. № 291/26 від 21.04.2026) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Бузницького до Миронівської міської ради про визнання права власності залишено без руху.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення про усунення недоліків (вх. №2479/26 від 11.05.2026), відповідно до яких позивач усунув недоліки позовної заяви, що встановлені судом ухвалою Господарського суду Київської області від 30.05.2026.
З огляду на усунення позивачем недоліків, визначених ухвалою Господарського суду Київської області від 30.04.2026, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Разом з тим, після відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовна заява містить недоліки - позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач заявляє позовну вимогу про визнання за ним права власності на 2/5 частини будинку №4/2 по провулку Єдності у місті Миронівка Обухівського району Київської області загальною площею 29,7 кв. м, житловою площею 17,5 кв. м, яка складається з трьох кімнат: 1 - тамбур, 2 - кухня, 3 - коридор, 4 - житлова кімната, 5 - житлова кімната.
Отже, заявлена позовна вимога про визнання права власності на частку нерухомого майна є вимогою майнового характеру, оскільки її предметом є право на майно, що підлягає грошовій оцінці.
У постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1-3 частини першої статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем визначена ціна позову - 1116,37 грн, з якої розрахований та сплачений судовий збір у розмірі 3328,00 грн, на підтвердження чого до позову додано платіжну інструкцію № 984 від 16.04.2026.
Водночас, позивачем не наданий належний обґрунтований розрахунок ціни позову щодо вартості спірних 2/5 частки нерухомого майна. Надана позивачем довідка від 14.04.2026, що складена позивачем, про перебування спірних 2/5 частки нерухомого майна на балансі позивача та їх залишкову вартість 1116,37 грн, за якою майно обліковується на балансі позивача, не містить належних відомостей, які б надали суду можливість перевірити правильність визначення ціни позову, а також розміру належного до сплати судового збору, оскільки для розрахунку судового збору вартість частини майна встановлюється від дійсної ринкової вартості майна, що визначається на момент подання позову.
Залишкова вартість майна (балансова вартість) - це сума, за якою майно обліковується в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності. Вона визначається як різниця між первісною вартістю об'єкта (ціною його придбання чи створення) та сумою накопиченого зносу (амортизації) за весь період його експлуатації.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без руху за такими недоліками: відсутні докази правильності визначення ціни позову та сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Способом усунення вказаних недоліків визначається: надання суду належних та допустимих доказів на підтвердження дійсної ринкової вартості спірного майна (ціни позову) та докази сплати судового збору із розрахунку 1,5 відсотка обгрунтованої ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, надіслання копій цих доказів відповідачу та надання суду доказів такого надіслання.
Відповідно до частин 11-13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, надаючи позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Також відповідно до частини 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи; якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет позову, суд дійшов висновку про витребування у позивача відомостей щодо інших власників та користувачів нерухомого майна, визнання права власності на частку якого є предметом позову, оскільки рішення суду у справі може вплинути на їх права та обов'язки, відтак, вони мають бути залучені у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження та залишення позову без руху.
Керуючись статтями 50, 162, 164, 172, 175, 176, 177, 182, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Прийняти позовну заяву (вх. №291/26 від 21.04.2026) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Бузницького до Миронівської міської ради про визнання права власності до розгляду та відкрити провадження у справі №911/1147/26 за правилами загального позовного провадження.
2. Позовну заяву (вх. №291/26 від 21.04.2026) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Бузницького до Миронівської міської ради про визнання права власності залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 (п'ять) днів з дня вручення позивачу даної ухвали.
3. Зобов'язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Бузницького усунути недоліки позову шляхом надання суду належних та допустимих доказів на підтвердження дійсної ринкової вартості спірного майна (ціни позову) та докази сплати судового збору із розрахунку 1,5 відсотка обгрунтованої ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, надіслання копій цих доказів відповідачу та надання суду доказів такого надіслання.
4. Витребувати у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Бузницького відомості про інших власників та користувачів нерухомого майна, визнання права власності на частину частки якого є предметом позову, а саме: житлового будинку №4/2 по провулку Єдності у місті Миронівка Обухівського району Київської області, відомості щодо наявності або відсутності інших осіб, права та обов'язки яких можуть бути порушені або на які може вплинути рішення суду у цій справі - у строк 5 (п'ять) днів з дня вручення позивачу даної ухвали.
5. Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява відповідно до частини 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України буде залишена без розгляду.
6. Роз'яснити сторонам справи, що копії їх заяв по суті справи та доданих до них документів повинні бути надіслані іншим учасникам справи, одночасно з надісланням до суду, відтак, до їх заяв, що надані суду, мають бути додані документи, що підтверджують вказане надіслання іншим учасникам справи, за відсутності яких, відповідні заяви та докази не будуть враховані судом.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ko.arbitr.gov.ua. У Господарськомуp суді Київської області наявна технічна можливість для забезпечення участі учасників справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 27.05.2026 та не може бути оскаржена окремо від судового рішення, яким закінчиться провадження у даній справі.
Суддя С.О. Саванчук