ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.05.2026Справа № 910/3782/26
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕРП"
до Дочірнього підприємство "УКРАВТОГАЗ" Національної акціонерної компанії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"
про стягнення 974 980,05 грн
Суддя Гумега О.В.
Представники: без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "ШЕРП" (далі - позивач, ТОВ "ШЕРП") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "УКРАВТОГАЗ" Національної акціонерної компанії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (далі - відповідач, ДП "УКРАВТОГАЗ") про стягнення 974 980,05 грн, з яких: заборгованість за Договором про надання послуг зберігання майна №211-21 від 30.08.2021 (далі - Договір №211-21-у) в розмірі 697 272,78 грн, 84 128,98 грн інфляційного збільшення, 26 701,15 грн 3% річних, 132 013,53 грн пені, 34 863,61 грн штрафу у розмірі 5%.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору №211-21-у щодо оплати наданих позивачем послуг зі зберігання майна за період з вересня 2023 року по 23.02.2026 року включно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі № 910/3782/26 позовну заяву ТОВ "ШЕРП" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
15.04.2026 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі на виконання ухвали суду від 06.04.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2025 постановлено прийняти позовну заяву ТОВ "ШЕРП" до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/3782/26, розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
18.05.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем без поважних причин не були вчинені дії, встановлені Договором №211-21-у, без вчинення яких відповідач не міг виконати свій обов'язок зі сплати послуг зберігання майна. Відповідач зазначив, що згідно Договору №211-21-у сторони встановили, що саме Акт приймання-передачі наданих послуг є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити надані послуги та визначає момент відліку терміну, протягом якого це зобов'язання має бути виконане. Відповідач стверджує, що з вересня 2023 і по цей час Акти наданих послуг за Договором №211-21-у від позивача не надходили до відповідача ні в паперовому, ні в електронному вигляді. Відповідач вважає, що позивач в односторонньому порядку порушив умови Договору №211-21-у щодо надсилання відповідачу вказаних актів, а оскільки відповідачем не порушувався узгоджений сторонами у Договорі №211-21-у порядок приймання-передачі послуг та порядок розрахунків за надані послуги, тому позивачем неправомірно нараховані суми заборгованості за Договором №211-21, інфляційного збільшення, 3% річних, пені та штрафу.
21.05.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
22.05.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач стверджує, що позиція відповідача у відзиві на позовну заяву не відповідає фактичним обставинам, та зазначив наступне: оскільки Договір №211-21-у укладався до 31.12.2022 року, згідно Додаткової угоди б/н дію Договору було пролонговано до 31.12.2023 року, відтак зберігач (позивач) зобов'язаний зберігати речі до пред'явлення поклажодавцем (відповідачем) вимоги про її повернення; відповідач такої вимоги позивачу не пред'являв; відповідач обов'язаний внести плату за весь фактичний час зберігання, що підтверджується Актами митного огляду, Актом інвентаризації та іншими доказами; починаючи з жовтня 2023 відповідач припинив оплачувати рахунки позивача за Договором № 211-21-у за зберігання майна у період з вересня 2023 року по теперішній час; при цьому відповідач не заявляв про припинення Договору № 211-21-у, не повідомляв про відмову від послуг зберігання, не вимагав повернення майна та не висував позивачу претензій щодо фактичного надання послуг; позивач неодноразово надсилав відповідачу Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за Договором № 211-21-у Новою Поштою, додатково направляючи засобами електронного зв'язку на електронну пошту уповноваженої особи "УКРАВТОГАЗ" Кравченко О.П., з прикладанням рахунків та Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за Договором № 211-21-у (починаючи з вересня 2023 року); разом із направленням відповідачу Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за Договором № 211-21-у позивач також здійснював реєстрацію відповідних податкових накладних; відповідач був обізнаний про реєстрацію податкових накладних і з урахуванням його обізнаності про наявність вантажу у позивача, минулих аналогічних операцій та надсилання відповідачу актів Новою Поштою мав чітку обізнаність про існування відповідних господарських операцій; зв таких обставин, твердження відповідача про нібито неотримання Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) або необізнаність щодо продовження надання послуг є штучними; після того, як вісім Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), направлених позивачем відповідачу, не були підписані відповідачем та не були повернуті позивачу із будь-якими мотивованими зауваженнями чи запереченнями, позивач припинив реєстрацію податкових накладних за наступні періоди.
Розглянувши клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3-4 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Приписами ч. 5 ст. 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 5 статті 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною 6 статті 252 ГПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Дослідивши матеріали позовної заяви при відкритті провадження у даній справі, суд дійшов висновку, що дана справа має бути розглянута в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки є справою незначної складності, визнаною судом малозначною. При цьому судом враховано, що ціна позову в у даній справі (974 980,05 грн) не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 664 000,00 грн), а також те, що дана справа не входить до переліку справ, зазначених у частині 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.
Звертаючись до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, позивач зазначив, що для повного та всебічного встановлення обставин справи та заслуховування усних пояснень її учасників з урахуванням характеру спірних правовідносин та предмету доказування необхідно проведення судового засідання з повідомленням сторін, оскільки у своєму відзиві відповідач намагається ввести суд в оману та спотворити обставини справи, зокрема щодо нібито неотримання відповідачем відповідних Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за спірним договором та інших обставин.
Суд зазначає, що приписами ГПК України не передбачено, що за відсутності одночасного існування умов, які визначені у ч. 6 ст. 252 ГПК України, розгляд справи має здійснюватись у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Водночас суд наголошує, що дотримання судом основних засад (принципів) господарського судочинства, визначених ч. 3 ст. 3 ГПК України, не залежить від порядку розгляду справи.
Суд звертає увагу, що згідно приписів п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Таким чином, здійснення ефективного захисту порушеного права не поставлене у залежність від безпосередньої участі учасника справи у судових засіданнях.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі № 910/3782/26 не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Разом з тим, після відкриття провадження у справі № 910/3782/26, судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у п. 3, 5 ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 ГПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позивачем не дотримано вимоги п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
У додаткових поясненнях, наданих на усунення недоліків позовної заяви, позивач лише зазначив, що "Обґрунтовані розрахунки сум основного боргу, інфляційного збільшення, 3% річних, пені та штрафу ... містяться у Розрахунку ціни позову ... Додаток 25 до позовної заяви".
Проте, доданий до позовної заяви розрахунок суми основної заборгованості за Договором складається із сум боргу за відповідний період (наприклад, з 08.10.2023 по 30.03.2026 у сумі 23 063,04; з 08.11.2023 по 30.03.2026 у сумі 23 831,81 грн і так далі), розмір яких жодним чином не обгрунтований ні у позовній заяві, ні у розрахунку, докази відповідних сум боргу не зазначені.
Враховуючи, що суми інфляційного збільшення, 3% річних, пені та штрафу є похідними від суми основного боргу, відтак додані до позовної заяви розрахунки таких сум не можуть бути визнані судом обгрунтованими.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем не дотримано вимоги п. 5 ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
Судом встановлено, що позовна заява не містить зазначення всіх Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за Договором № 211-21-у та рахунків на оплату, складених позивачем за спірний період (з вересня 2023 по 23.02.2026), та доказів їх направлення відповідачу.
Суд звертає увагу, що у відповіді на відзив позивач стверджує, що "неодноразово надсилав відповідачу Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за Договором № 211-21-у … Новою Поштою, додатково направляючи засобами електронного зв'язку - на електронну пошту уповноваженої особи "УКРАВТОГАЗ" Кравченко О.П., - з прикладанням Рахунків та Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за Договором № 211-21-у (починаючи з вересня 2023 року) ".
Однак, до відповіді на відзив позивачем додано лише Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за вересень 2023 - квітень 2024, тоді як спірним є період з вересня 2023 по 23.02.2026. Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з травня 2024 по 23.02.2026 та докази їх направлення відповідачу позивачем до матеріалів справи не додано.
Крім того, позивач стверджує про направлення відповідачу рахунків на оплату наданих у спірний період послуг зі зберігання майна, тоді як до позовної заяви та до відповіді на відзив додано докази направлення відповідачу рахунків лише за вересень 2023 - квітень 2024, жовтень - грудень 2025, січень - 23.02.2026.
Частиною 11 статті 176 ГПК України встановлено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має:
- надати обгрунтовані розрахунки суми основного боргу (із зазначенням доказів на підтвердження всіх сум, з яких складається сума основного боргу), сум інфляційного збільшення, 3% річних, пені та штрафу, заявлених до стягнення з відповідача;
- зазначити та надати всі Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за Договором № 211-21-у, складені позивачем за спірний період (з вересня 2023 по 23.02.2026), та докази їх направлення відповідачу.
- зазначити та надати всі рахунки на оплату, складені позивачем за спірний період (з вересня 2023 по 23.02.2026), та докази їх направлення відповідачу.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частин 12, 13 статті 176 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Керуючись ст. 12, 42, 74, 176, 232-235, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕРП" про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- надати обгрунтовані розрахунки суми основного боргу (із зазначенням доказів на підтвердження всіх сум, з яких складається сума основного боргу), сум інфляційного збільшення, 3% річних, пені та штрафу, заявлених до стягнення з відповідача;
- зазначити та надати всі Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за Договором № 211-21-у, складені позивачем за спірний період (з вересня 2023 по 23.02.2026), та докази їх направлення відповідачу.
- зазначити та надати всі рахунки на оплату, складені позивачем за спірний період (з вересня 2023 по 23.02.2026), та докази їх направлення відповідачу.
4. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви та на подання доказів протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
5. Звернути увагу позивача, що виконання ним вимог ухвали суду у строк, встановлений судом, доводиться саме позивачем.
6. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 28.05.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Оксана ГУМЕГА