ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.05.2026Справа № 910/3515/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Рябокінь Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Спільного Українсько-Латвійського підприємства "Хімімпекс" (Товариство з обмеженою відповідальністю) (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18а, ідентифікаційний код 14345702)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, просп. Гузара Любомира, буд. 44, ідентифікаційний код 42795490)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбінат виробничих підприємств" (38762, Полтавська обл., Полтавський р-н, село Терешки, вул. Шевченка, буд. 18, ідентифікаційний код 01284778)
про зобов'язання прийняти та оплатити товар на суму 1 452 830, 40 грн, стягнення 72 641, 52 грн безпідставно набутих коштів та визнання недійсним одностороннього правочину,
за участю представників сторін:
від позивача: Костенок А.М.
від відповідача: Колток О.М.
від третьої особи: не з'явилися
До Господарського суду міста Києва звернулось Спільне Українсько-Латвійське підприємство "Хімімпекс" (Товариство з обмеженою відповідальністю) (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - відповідач) про зобов'язання прийняти та оплатити товар на суму 1 452 830, 40 грн, стягнення 72 641, 52 грн безпідставно набутих коштів та визнання недійсним одностороннього правочину.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 10.12.2025 по 18.03.2026 позивач, на виконання зобов'язань за договором про закупівлю товарів (матеріально - технічних ресурсів) №4600012948 від 21.11.2025 (далі - договір), доставив товар в обсязі 1115 блоків фундаментних до місця приймання, однак за результатами приймання кожної партії товару відповідачем складено акти невідповідності щодо кількісних та якісних характеристик поставленої продукції. Також відповідач звернувся до АТ "КОМІНБАНК" щодо перерахування йому коштів згідно банківської гарантії №G13070/25 в зв'язку із невиконанням позивачем своїх зобов'язань за договором, внаслідок чого останній виплатив на користь відповідача 72 641, 52 грн. 26.03.2026 відповідач повідомив позивача про розірвання договору поставки листом № 26.03.2026 № ТОВВИХ - 26-5790. Позивач, вважаючи такі дії відповідача безпідставними, звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд зобов'язати ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" прийняти від ТОВ "Спільне українсько - латвійське підприємство "Хімімпекс" блоки залізобетонні фундаментні ФБС 24.3.6 в кількості 609 штук, які знаходяться на території останнього за адресою: Полтавська область, смт.Диканька, вул.Газовиків, 65, Слобожанське ЛВУМГ ТОВ "Оператор ГТС, та оплатити зазначений товар в розмірі його договірної вартості 1 452 830, 40 грн. (в т.ч. ПДВ); стягнути з ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на користь ТОВ "Спільне українсько - латвійського підприємства "Хімімпекс" грошові кошти в розмірі 72 641,52 грн., як безпідставне набуте майно; визнати односторонній правочин: рішення ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про розірвання договору про закупівлю товарів (матеріально - технічних ресурсів) №4600012948 від 21.11.2025, оформлене листом 26.03.2026 № ТОВВИХ - 26-5790, недійсним.
Також до позовної заяви додано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВ "Комбінат виробничих підприємств", оскільки останнє і виробником поставленого позивачем товару а також клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі 910/14933/25, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.04.2026. Даною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат виробничих підприємств» та повідомлено, що заявлене позивачем клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи буде розглянуто у підготовчому засіданні.
06.04.2026 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» відповідачем подано заперечення про призначення експертизи.
20.04.2026 (зареєстровано 21.04.2026) через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «Комбінат виробничих підприємств» подано пояснення, відповідно до яких третя особа зазначила, що 27.11.2025 між ТОВ «БК «Комбінат виробничих підприємств» та позивачем укладено договір купівлі-продажу за № 422-п, згідно п. 1.2. якого, ТОВ «БК «Комбінат виробничих підприємств» прийнято зобов'язання передати у власність покупцеві товар, а останній мав його прийняти та оплатити. Сторони у відповідності до умов договору купівлі-продажу, виконали зобов'язання, у тому числі продавцем, з передачі товару належної якості.
На думку третьої особи, позиція відповідача щодо постачання товару неналежної якості є необґрунтованою, оскільки належна якість товару підтверджується паспортами якості на товар, 05.03.2026 ДП НДІБК складено протокол випробувань зразків бетонних блоків ФБС 24.3.6 за №221-323/014/26 від 05.03.2026, згідно висновку ДП НДІБК, зробленого за результатами досліджень, зовнішніх дефектів не виявлено, на поверхнях блоків ділянки недостатньо ущільненого бетону та тріщини в бетоні - відсутні.
23.04.2026 загальним відділом діловодства суду зареєстровано відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає про необґрунтованість та не доведеність позовних вимог та просить суд відмовити у позові повністю. Зокрема, відповідач зазначає, що постачальником було здійснено відвантаження товарів за видатковими накладними: №РН-0001099 від 10.12.2025, №РН-0001120 від 16.12.2025, №РН-0001146 від 29.12.2025, №РН-0001147 від 29.12.2025, МРН-0001148 від 29.12.2025, №РН-0001149від 29.12.2025, №РН-0001150 від 29.12.2025, №РН-0001153 від 31.12.2025, №РН-0001154 від 31.12.2025, №РН-0001152 від 31.12.2025, №РН-0001155 від 31.12.2025, №РН-0000062 від 17.03.2026, №РН-0000063 від 18.03.2026, №РН-0000064 від 18.03.2026. Проте, за результатами приймання кожної партії товару за договором ТОВ «Оператор ГТС України» складено Акти невідповідності щодо кількісних та якісних характеристик поставленої продукції, які були направлені листами №ТОВВИХ-25-20475 від 17.12.2025, №ТОВВИХ-25-20827 від 23.12.2026, №ТОВВИХ-25-20995 від 24.12.2025, №ТОВВИХ-26-9 від 01.01.2026, №ТОВВИХ-26-43 від 02.01.2026, №ТОВВИХ-26-256 від 06.01.2026, №ТОВВИХ-26-826 від 15.01.2026, №ТОВВИХ-26-2001 від 30.01.2026.
Наданий час, як вказує відповідач, викладені в актах невідповідності, щодо кількісних та якісних характеристик поставленої продукції не усунені позивачем.
А відтак, враховуючи, що постачальником поставку товару на суму 1 452 830,40 грн не здійснено, що є неналежним виконанням зобов'язань за договором та з урахуванням умов п. 6.2.1. та п. 7.13.1 договору, відповідач скористався своїм правом на розірвання договору в односторонньому порядку та стягнення грошових коштів за Гарантією.
27.04.2026 (зареєстровано 28.04.2026) через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» позивачем подано відповідь на відзив, у якому зазначив, що відповідач у відзиві на позов не надав пояснень щодо відсутності в актах невідповідності посилань конкретні вимоги ДСТУ Б.В.2.6. 108:2010, яким товар не відповідав. Також в актах невідповідності відповідач не зазначив, які саме методи випробувань товару, передбачені цим ДСТУ, були ним застосовані, а також не надав пояснень застосування ним ДСТУ Б.В.2.6. - 108:2010 після його скасування з 01.01.2026. На думку позивача, відповідач заперечує проти тверджень позовних вимог спираючись лише на власні припущення. Крім цього, позивач зазначає, що передав відповідачу паспорти на товар в порядку, передбаченому договором, а саме через платформу "DEALS", що підтверджується роздрукованими фотознімками сторінки цієї платформи в Інтернет з інформацією про наявність завантажених паспортів та дати завантаження. Оскільки, після завантаження цих документів вони вважаються врученими Відповідачу. Окрім цього, позивач зазначив, що виконав свої зобов'язання з поставки товару згідно договору належним чином, а тому у відповідача підстави для розірвання договору в односторонньому порядку були відсутні, а відтак заява відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку, як і вимога про виплату за банківською гарантією, є безпідставними.
28.04.2026 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» позивачем подано клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з неможливістю направити уповноваженого представника, через перебування у відрядженні в м. Одеса і прийняття участі в іншому раніше призначеному судовому засіданні Одеського апеляційного суду у справі №4813/1333/24.
У судовому засіданні 29.04.2026 судом проголошено протокольну ухвалу про задоволення клопотання позивача та відкладення підготовчого засідання на 20.05.2026.
03.05.2026 (зареєстровано 04.05.2026) через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач зазначив, що в Актах містяться детальні описи зауважень до якісних та технічних характеристик товарів, в той час як позивачем не доведено та не надано до суду жодних доказів, що відвантажені товари не мали таких недоліків. Також відповідач вказує на те, що одночасно з товаром, передача якого відбувалася безпосередньо в місці приймання товару на склад, постачальником не було забезпечено наявність та передачу як оригіналів паспортів товару приймальній комісії у паперовій формі, так і в електронній формі. Як наслідок, у зв'язку з невиконанням умов договору поставки з боку постачальника, за твердженням відповідача у межах спірних правовідносин виник гарантійний випадок, зв'язку з чим у покупця виникли правові підстави для звернення до банку-гаранту про стягнення гарантії та право на розірвання договору в порядку п.6.2.1 договору.
19.05.2026 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» відповідачем подано додаткові пояснення до яких долучено фото та відеоматеріали щодо стану поставленого товару.
У судовому засіданні 20.05.2026 оголошено перерву до 27.05.2026 та надано позивачу час для ознайомлення з поданими відповідачем документами від 19.05.2026.
26.05.2026 (зареєстровано 27.05.2026) через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, в якому зазначив, що під час подання позовної заяви через підсистему «Електронний суд» у розділі додатків до позовної заяви позивачем було зазначено, зокрема, додаток № 27 Акт про недопуск представників постачальника від 20.02.2026, який підтверджує обставини, на які позивач посилається у позовній заяві. Після подання позовної заяви було виявлено, що внаслідок технічної помилки при завантаженні файлів до позовної заяви через підсистему «Електронний суд» замість зазначеного у переліку додатків акта було помилково двічі долучено один і той самий акт, який зазначений в п. 26 додатків до позову - Акт про недопуск від 23.01.2026. З огляду на що, просить суд визнати поважними причини неподання акта про недопуск представників постачальника від 20.02.2026 разом із первинним електронним пакетом документів до позовної заяви, оскільки його неподання було зумовлене технічною помилкою при завантаженні додатків через підсистему «Електронний суд», а сам документ був зазначений у переліку додатків до позовної заяви та долучити до матеріалів справи №910/3515/26 письмовий доказ - акт про недопуск представників постачальника від 20.02.2026, який був зазначений позивачем у позовній заяві в розділі з переліком додатків під порядковим № 27.
У судовому засіданні 27.05.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання позивача про поновлення строку та долучення до матеріалів справи акт про недопуск представників постачальника від 20.02.2026.
У судовому засіданні 27.05.2026 розглянувши клопотання позивача про призначення експертизи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку щодо необхідності призначення у справі судової експертизи, при цьому суд виходив з такого.
В обґрунтування клопотання про призначення експертизи, позивач вказує на те, що на виконання умов договору товар, якість якого визначена умовами договору, а саме пунктами 2.1., 2.2. та додатку 2 до договору, були доставлені позивачем в період 10.12.2025 по 29.01.2026, вказаний товар не був прийнятий відповідачем, у зв'язку із чим було складено акти невідповідності від 16.12.2025, 22.12.2025, 22.12.2025, 31.12.2025, 01.01.2026, 05.01.2026, 13.01.2026, 29.01.2026. Крім того, як вказує позивач, на охоронюваній території відповідача (Слобожанське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" за адресою: Полтавська область, смт. Диканька, вул. Газовиків, 65) знаходиться 75 фундаментних блоки ФБС 24.3.6. виробництва ТОВ "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств". Зазначені блоки були доставлені позивачем 18.03.2026, проте знову не прийняті відповідачем, про що було складено акт невідповідності від 20.03.2025.
Під час вхідного контролю товару, поставленого позивачем, відповідач склав на кожну партію товару акти невідповідності, в яких зазначив підстави відмови від прийняття товару: невідповідність товару вимогам ДСТУ Б.В.2.6.-108:2010, а саме - наявність тріщин, вибоїн та ознак недостатньої провіброванності бетонної суміші, що проявляється у вигляді раковин, підвищеної пористості та неоднорідної структури бетону, блок має нерівності та кривизну.
При цьому, як вказує позивач, представників постачальника, які прибули до Слобожанського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" за адресою: Полтавська область, смт. Диканька, вул. Газовиків, 65, на території якого знаходяться блоки фундаментні, для обстеження на предмет підтвердження недоліків, зазначених відповідачем в актах про невідповідність, відповідачем не було допущено на територію підприємства.
За твердженнями позивача, постачальником поставлений товар відповідав вимогам якості, передбачених договором, а тому вважає за необхідне призначити у даній справі судову товарознавчу експертизу з метою досягнення повного та всебічного дослідження обставин, що мають значення для справи та отримання достовірного експертного висновку, позаяк предметом даного позову є зобов'язання відповідача прийняти від позивача блоки залізобетонні фундаментні ФБС 24.3.6 в кількості 609 штук, які знаходяться на території останнього за адресою: Полтавська область, смт. Диканька, вул. Газовиків, 65, Слобожанське ЛВУМГ ТОВ "Оператор ГТС, та оплатити зазначений товар в розмірі його договірної вартості 1 452 830, 40 грн. (в т.ч. ПДВ); стягнення з ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на користь ТОВ "Спільне українсько - латвійського підприємства "Хімімпекс" грошові кошти в розмірі 72 641,52 грн, як безпідставне набуте майн та визнання одностороннього правочину: рішення ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про розірвання договору про закупівлю товарів (матеріально - технічних ресурсів) №4600012948 від 21.11.2025, оформлене листом 26.03.2026 № ТОВВИХ - 26-5790, недійсним.
Встановлюючи фактичні обставини справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів суд зазначає, що у пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи "Щодо якості судових рішень" міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.
Принцип змагальності необхідно розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та принцип ефективної участі.
Пункт 4 ст. 129 Конституції України змагальність сторін прямо пов'язує зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Наразі, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
Експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, рішення суду має прийматися у повній відповідності з нормами процесуального та матеріального права, з повним та об'єктивним дослідженням обставин та доказів. З огляду на викладене, суд не приймає до уваги твердження про те, що призначення експертизи у справі є затягуванням розгляду справи, оскільки призначення експертизи у даній справі спрямоване на встановлення доказів, які мають значення для вирішення даного спору, і не свідчить про затягування розгляду справи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 914/1023/17 та від 24.01.2018 у справі № 917/50/17.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №927/685/20, призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому питання щодо призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.
Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, основними завданнями товарознавчої експертизи є: визначення вартості товарної продукції; визначення належності товарів до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері; визначення характеристик об'єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності; визначення змін показників якості товарної продукції; установлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника; визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил.
Товарознавча експертиза - це процес дослідження експертом різноманітних товарів, сировини, машин та обладнання з метою їх ідентифікації та визначення найменування, призначення, властивостей, відповідності нормативним документам, зразкам з метою встановлення фактичних даних, які мають значення для справи.
Предметом експертизи є фактичні дані щодо об'єктів дослідження товарознавчої експертизи, що зазвичай викладені у документації (контрактах з додатками (специфікації, додаткові угодами); транспортні документи; розрахункові документи; товаросупровідні документи; нормативна документація; технічна або технологічна документація; зразок-еталон або його дублікат), які надають інформацію щодо об'єктів товарознавчої експертизи.
Об'єктами товарознавчої експертизи є товари, обладнання та сировина, промислове та спеціальне обладнання (машини).
В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Пунктами 1, 2, 4, 5 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України. встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі вищезазначеного, оскільки в процесі розгляду справи у суду виникли питання, які потребують спеціальних знань та мають суттєве значення для вирішення спору, з метою з'ясування всіх обставин, що складають предмет доказування у справі, об'єктивного та правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення судової експертизи.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, питання з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання Спільного Українсько-Латвійського підприємства "Хімімпекс" (Товариство з обмеженою відповідальністю) про призначення судової експертизи підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
У відповідності до ст.7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.
Згідно із п.1.6. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.
З урахуванням наведеного та враховуючи клопотання позивача, суд доручає проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи покладаються на Спільне Українсько-Латвійське підприємства "Хімімпекс" (Товариство з обмеженою відповідальністю) оскільки останнім було заявлено клопотання про призначення у даній справі судової експертизи.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку призначення судом експертизи провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.
У зв'язку з призначенням судом судової товарознавчої експертизи, провадження у справі №910/3515/26 підлягає зупиненню на час проведення судової експертизи.
Керуючись статтями 99, 100, 228, 233, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити клопотання Спільного Українсько-Латвійського підприємства "Хімімпекс" (Товариство з обмеженою відповідальністю) про призначення судової товарознавчої експертизи у справі № 910/3515/26.
2. Призначити у справі № 910/3515/26 судову товарознавчу експертизу.
3. Проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
4. На вирішення експертизи поставити наступні питання:
1) чи відповідає якість блоків залізобетонних фундаментних ФБС 24.3.6 в кількості 534 штуки, які знаходяться за адресою: Полтавська область, смт. Диканька, вул. Газовиків, 65, Слобожанське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" і щодо яких ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" складено акти невідповідності від 16.12.2025, 22.12.2025,22.12.2025, 31.12.2025, 01.01.2026, 05.01.2026, 13.01.2026., 29.01.2026, вимогам додатка 2 до Договору про закупівлю товарів (матеріально - технічних ресурсів) №4600012948 від 21.11.2025, а також всім вимогам стандарту ДСТУ Б.В.2.6.-108:2010?
2) чи відповідає якість блоків залізобетонних фундаментних ФБС 24.3.6 в кількості 75 штук, які знаходяться за адресою: Полтавська область, смт. Диканька, вул. Газовиків, 65, Слобожанське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" і щодо яких ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" складено акт невідповідності від 20.03.2026, вимогам додатка 2 до Договору про закупівлю товарів (матеріально - технічних ресурсів) №4600012948 від 21.11.2025, а також вимогам стандарту ДСТУ Б.В.2.6.- 2009, зазначених в акті невідповідності від 20.03.2026?
5. Оплату витрат по проведенню судової експертизи покласти на позивача - Спільне Українсько-Латвійське підприємство "Хімімпекс" (Товариство з обмеженою відповідальністю) (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18а, ідентифікаційний код 14345702)
6. Попередити експерта/експертів, який безпосередньо проводитиме судову експертизу, про відповідальність, передбачену ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
7. Зобов'язати сторін у справі надати експерту/експертам усі потрібні докази для проведення експертизи, а також забезпечити безперешкодний доступ до об'єктів, необхідних для проведення судової товарознавчої експертизи у справі № 910/3515/26.
8. Провадження у справі №910/3515/26 зупинити на час проведення судової експертизи.
9. Матеріали справи №910/3515/26 надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 6).
Ухвала набирає законної сили 27.05.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текс ухвали складено 28.05.2026.
Суддя Л. Г. Пукшин