ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про розгляд справи у закритому судовому засіданні,
закриття підготовчого провадження та
призначення справи до судового розгляду по суті
м. Київ
25.05.2026справа № 910/3160/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні
справу №910/3160/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Раптор Інжинірінг» (вул. Лугова, буд. 36а, офіс 109/1, м. Вишгород, Київська обл., 07301; ідентифікаційний код 45531394)
до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (вул. Автозаводська, 2, м. Київ, 04074; ідентифікаційний код 44725823)
про визнання недійсним підпункту 4 пункту 7.2 державного контракту на виготовлення та поставку (закупівлю) безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня від 08.05.2025 №24-496-VDK-25,
за участю представників:
позивача - Пономаренко К.П. (ордер від 21.04.2026 серія АІ №2183466);
відповідача - Качковського А.С. (довіреність від 29.12.2025 №336-Д),
Товариство з обмеженою відповідальністю «Раптор Інжинірінг» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (далі - Агенція) про визнання недійсним підпункту 4 пункту 7.2 державного контракту на виготовлення та поставку (закупівлю) безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня від 08.05.2025 №24-496-VDK-25 (далі - Контракт), укладеного Товариством та Агенцією.
Позов мотивовано тим, що:
- 08.05.2025 Товариством (виконавець) та Агенцією (замовник) укладено Контракт, відповідного до якого виконавець зобов'язується виготовити та поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства України, умов і вимог Контракту товари оборонного призначення (далі - Товар), найменування (номенклатура, асортимент), тактико-технічні характеристики, кількість, вартість (ціна) та строки поставки яких зазначені у Контракті та в специфікації товарів оборонного призначення (додаток №1 до Контракту; далі - специфікація) та додатку №2 до Контракту, а замовник зобов'язується прийняти з залученням НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України (далі - Представництво замовника) та оплатити Товар в строки та на умовах, визначених Контрактом;
- 08.05.2025 листом №08052025-2 позивач надіслав відповідачу рахунок на оплату від 08.05.2025 №12 на суму 46 805 436 грн; у листі було наголошено, що потреба в отриманні попередньої оплати пов'язана з необхідністю закупівлі комплектуючих та матеріалів для подальшого виробництва Товару за Контрактом;
- попередня оплата у сумі 46 805 436 грн за Контрактом була перерахована позивачу лише 20.05.2025, що підтверджується платіжною інструкцією від 20.05.2025 №2005, тобто через 12 днів після отримання рахунку від Товариства;
- попередня оплата за Контрактом перерахована відповідачем на рахунок позивача лише за 5 календарних днів до дати поставки першої партії Товару; цикл серійного виробництва становить 1 місяць, а виконання контракту прямо залежить від попереднього авансування для закупівлі комплектуючих за кордоном, така затримка у здійсненні авансування з боку Агенції призвела до фізичної неможливості Товариства вчасно виготовити та поставити Товар;
- відразу після отримання попередньої оплати від Агенції та конвертації вказаних коштів у валюту, Товариство 23.05.2025 перерахувало попередню оплату компанії FPV TECHNOLOGIES Sp z o.o., що підтверджується SWIFT-повідомленням про банківський переказ; кошти для придбання комплектуючих були отримані компанією FPV TECHNOLOGIES Sp z o.o. за 2 календарні дні до дати поставки першої партії Товарів;
- відповідач попередньо, ще до початку виконання Контракту, був обізнаний щодо неможливості поставки Товару у визначені Контрактом строки, що підтверджується висновком 2461 військового представництва Міністерства оборони України від 18.04.2025 (вих. 1034/1018), у якому зазначалося, що хоча підприємство спроможне виготовити заявлені обсяги, існують критичні ризики через залежність від попереднього авансування та імпорту комплектуючих;
- отримавши попередню оплату лише 20.05.2025 та усвідомлюючи неможливість у строки, визначені умовами Контракту, поставити Товар, позивач листом від 18.06.2025 №18062025-1 звернувся до відповідача з обґрунтованим проханням перенести строки поставки Товарів та підписати відповідну додаткову угоду, проте незважаючи на критичність ситуації та наявність об'єктивних причин, Агенція розглянула дане звернення лише 27.06.2025 та згідно з протоколом №87 без будь-якої аргументації прийняла рішення не погоджувати перенесення термінів поставки Товару;
- у зв'язку з незалежними від Товариства причинами, при попередній обізнаності Агенції про наявні відповідні ризики та 30 виробничий цикл, поставка Товару відбулася із простроченням строку;
- з огляду на прострочення строку поставки Товару Агенцією було вирішено нарахувати та стягнути з Товариства, зокрема, проценти за користування коштами попередньої оплати у сумі 2 888 686,18 грн на підставі підпункту 4 пункту 7.2 Контракту (ухвала Господарського суду Київської області від 26.12.2025 у справі №910/14839/25);
- визначена у підпункті 4 пункту 7.2 Контракту відповідальність для позивача у випадку порушення ним строку поставки Товару - у вигляді сплати процентів за користування коштами попередньої оплати (в частині вартості простроченого Товару) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від дня порушення строку поставки Товару до дня виконання ним обов'язку щодо поставки Товару - по своїй суті є пенею, розмір якої є невизначеним;
- встановлення процентів за користування коштами попередньої оплати, розмір яких є непередбачуваним та не залежить від волі сторін, свідчить про несправедливість такої умови, суперечить принципу передбачуваності договірних правовідносин і створює дисбаланс у правах та обов'язках сторін не на користь позивача;
- наявність умовно-відсоткової відповідальності, що не має фіксованої межі, створює прямі ризики порушення публічного порядку, що є самостійною підставою для недійсності частини правочину в силу частини першої статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);
- стягнення таких непередбачуваних та надмірних сум з підприємства неминуче призведе до арешту рахунків та блокування його господарської діяльності, оскільки позивач віднесений до об'єктів критичної інфраструктури, зупинка виробництва унікальних БпАК «Світловод 15-О» через дію кабального пункту контракту несе пряму загрозу виконанню бойових завдань на найскладніших ділянках фронту, де радіоефір повністю заблокований ворожими засобами РЕБ, а тому умови підпункту 4 пункту 7.2 Контракту перетворюється на інструмент фінансового знищення стратегічного оборонного виробника, що прямо суперечить інтересам держави в умовах воєнного стану;
- встановлення згідно з підпунктом 4 пункту 7.2 Контракту обов'язку зі сплати пені (розмір якої є невизначеним), в той час як підпунктом 1 пункту 7.2 Контракту встановлено штрафні санкції відносно позивача - означає встановлену Контрактом подвійність притягнення відповідача, як боржника, до відповідальності за одне й те ж саме правопорушення;
- фактично умова Контракту (підпункт 4 пункту 7.2 Контракту) є таким, застосування якого прямо порушує статтю 61 Конституції України про заборону подвійного притягнення до відповідальності будь-кого за одне і те саме правопорушення;
- підпункт 4 пункту 7.2 Контракту підлягає визнанню недійсним, оскільки він створює правовий механізм подвійної відповідальності, що є недопустимим у правовій державі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.05.2026.
16.04.2026 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позову з огляду на те,що:
- факт порушення виконавцем строків постачання товару за Контрактом є встановленим, не заперечується самим виконавцем та підтверджується належними та допустимим доказами, що містяться в матеріалах справи №910/14839/25;
- відсутні будь-які правові підстави для кваліфікації процентів за користування коштами попередньої оплати як форми пені та відповідних висновків про притягнення Виконавця до подвійної відповідальності;
- встановлення у Контракті процентів за користування грошовими коштами у прив'язці до ставки Національного банку України (далі - НБУ) є загальновживаним в Україні способом, який є найбільш зрозумілим і збалансованим для обох сторін Контракту;
- водночас спосіб визначення розміру процентів за користування коштами попередньої оплати у прив'язці до подвійної облікової ставки НБУ не змінює їх правову природу;
- виконавцем не доведено неможливості застосування сторонами у Контракті передбаченої законом змінюваної процентної ставки, а саме по собі нерозуміння зміни ставки у майбутньому не є підставою для недійсності пункту Контракту; сутність змінюваної ставки полягає у тому, що така ставки змінюється в залежності від обумовленої сторонами обставини (облікової ставки НБУ);
- позивач добровільно взяв участь у процедурі закупівлі товарів оборонного призначення, ознайомився з проектом Контракту, погодився з усіма його умовами, включаючи спірний підпункт 4 пункту 7.2 Контракту, підписав Контракт та виконував його без будь-яких заперечень;
- Товариство не може посилатися на нерівність договірних можливостей, оскільки воно є професійним учасником ринку оборонних закупівель, який уклав з Агенцією перелік державних контрактів на потреби безпеки і оборони; виконавець спеціалізується на виробництві та постачанні товарів оборонного призначення, має відповідний досвід, технічні та виробничі потужності, кваліфікований персонал, який міг оцінити умови Контракту перед його підписанням; позивач мав можливість не брати участі у процедурі закупівлі, якщо вважав умови Контракту неприйнятними або такими, що порушують його права; натомість Товариство свідомо прийняло рішення про участь у закупівлі та підписало Контракт, що свідчить про визнання ним усіх його умов, включаючи спірний підпункт, прийнятними та такими, що відповідають його інтересам;
- принцип contra proferentem застосовується у випадках, коли умови договору є неясними, двозначними та їх неможливо витлумачити однозначно;
- спірний підпункт 4 пункту 7.2 Контракту фактично ґрунтується на нормах статті 693 ЦК України та статті 536 ЦК України, що спростовує будь-які твердження про двозначність чи неясність зазначеного договірного положення;
- положення підпункту 4 пункту 7.2 Контракту є правомірними, відповідають принципу свободи договору, вимогам законодавства, публічному інтересу у забезпеченні обороноздатності України.
22.04.2026 Товариство подало суду відповідь на відзив, в якій зазначило, що:
- відповідач наголошує, що строки поставки Товару за Контрактом були порушені, у зв'язку з чим Агенція зверталася до Господарського суду Київської області з позовною заявою про стягнення з Товариства неустойки та процентів за користування коштами попередньої оплати у загальній сумі 14 017 978,75 грн, проте вказані обставини не є предметом судового розгляду у справі № 910/3160/26 та не мають юридичного значення; наявність факту прострочення строку поставки Товару за Контрактом не впливає на наявність або відсутність підстав для визнання недійсним підпункту 4 пункту 7.2 Контракту;
- при оцінці змісту умови підпункту 4 пункту 7.2 Контракту як такої, дійсність якої оспорюється у даній справі, слід виходити не з порівняння змісту оспорюваної умови Контракту з нормами частини третьої статті 693, статті 536 ЦК України, а з суті закладеної у вказаній умові Контракту функції, з урахуванням засад розумності та справедливості;
- посилання відповідача на самі лише постанови Верховного Суду, без наведення заперечень щодо аргументів позовної заяви є недостатнім та вказує на відсутність незгоди з аргументами позовної заяви, зокрема, щодо заборони подвійної відповідальності за одне й те саме порушення та невідповідності підпункту 4 пункту 7.2 Контракту засадам розумності та справедливості;
- відповідач взагалі не заперечує доводи позовної заяви про те, що прив'язка санкції за порушення строку поставки Товару за Контрактом до облікової ставки НБУ, яка є невизначеною наперед та непрогнозованою, суперечить засадам розумності та справедливості, порушує баланс інтересів сторін Контракту не на користь позивача;
- позивач також відноситься до суб'єктів, що забезпечують оборону України та захист її суверенітету, є виробником товарів оборонного призначення, які мають критично важливе значення для відсічі України від збройної агресії Російської Федерації;
- Товариством Товар за Контрактом був поставлений повністю, а обставини щодо прострочення строку поставки Товару зумовлені причинами, які не залежали від позивача; вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 17.04.2026 у справі № 911/3823/25;
- застосування відносно позивача санкцій на підставі підпункту 4 пункту 7.2 Контракту разом із санкціями згідно з підпункту 1 пункту 7.2 Контракту суперечить засадам розумності, справедливості та порушує баланс інтересів сторін за Контрактом;
- застосування щодо позивача несправедливої умови за підпунктом 4 пункту 7.2 Контракту в перспективі є шкідливим для оборони України та захисту її суверенітету.
У підготовче засідання 25.05.2025 з'явилися представники сторін.
Представник відповідача у підготовчому засіданні 25.05.2025 просив суд розгляд справи №910/3160/26 здійснювати у закритому судовому засіданні, оскільки під час судового провадження досліджуватимуться матеріали, які містять інформацію з обмеженим доступом, вказане клопотання подано Агенцією 25.05.2026.
Представник позивача не заперечив проти задоволення вказаного клопотання відповідача.
Згідно з частинами першою та третьою статті 21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.
Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Частиною першою статті 36 Господарського кодексу України передбачено, що відомості, пов'язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб'єкта господарювання, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб'єкта господарювання, можуть бути визнані його комерційною таємницею. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб'єктом господарювання відповідно до закону.
Частиною першою статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.
Відповідно частини п'ятої статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, визначених законом.
Згідно з частинними восьмою та дев'ятою статті 8 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.
Відповідно до частини сімнадцятої статті 8 ГПК України якщо судовий розгляд проводився в закритому судовому засіданні, прилюдно оголошується лише вступна та резолютивна частини рішення, якщо такі частини не містять інформації, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій проводилися в закритому судовому засіданні. Якщо вступна та (або) резолютивна частини рішення містять таку інформацію, їх оголошення здійснюється в закритому судовому засіданні.
Враховуючи доводи Агенції стосовно необхідності розгляду даної справи у закритому судовому засіданні, Господарський суд міста Києва вбачає за можливе задовольнити клопотання відповідача про розгляд справи №910/3160/26 у закритому засіданні.
Суд у підготовчому засіданні 25.04.2026 ставить на обговорення питання щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи №910/3160/26 до судового розгляду по суті.
Представники сторін у підготовчому засіданні 25.05.2026 повідомили суд про те, що заяв і клопотань не мають, ними вчинені всі дії, передбачені у підготовчому провадженні, в зв'язку з чим просили суд розглянути справу по суті.
Відповідно до частини другої статті 177 ГПК України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті (пункт 18 частини другої статті 182 ГПК України).
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (пункт 3 частини другої статті 182 ГПК України).
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність закриття підготовчого провадження і призначення розгляду справи по суті на 29.06.2026.
Керуючись статтями 177 - 185, 194, 196, 234 та 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Розгляд справи №910/3160/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Раптор Інжинірінг» (вул. Лугова, буд. 36а, офіс 109/1, м. Вишгород, Київська обл., 07301; ідентифікаційний код 45531394) до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (вул. Автозаводська, 2, м. Київ, 04074; ідентифікаційний код 44725823) про визнання недійсним підпункту 4 пункту 7.2 державного контракту на виготовлення та поставку (закупівлю) безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня від 08.05.2025 №24-496-VDK-25 здійснювати у закритому судовому засіданні.
2. Закрити підготовче провадження та призначити справу №910/3160/26 до судового розгляду по суті на 29.06.26 о 12:15 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал №12.
Ухвала набрала законної сили 25.05.2026 та оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана Марченко