61022, м. Харків, пр. Науки, 5
27.05.2026 Справа №905/1297/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,
розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ
до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», м.Краматорськ Донецької області
про стягнення 3128027,35грн - 3% річних, 11677928,21грн інфляційних,
В загальному позовному провадженні Господарського суду Донецької області у складі судді Шилової О.М. перебуває справа №905/1297/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ, до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 3128027,35грн - 3% річних та 11677928,21грн інфляційних (ухвала від 07.01.2026 про відкриття провадження у справі).
Позовні вимоги у справі №905/1297/25 обґрунтовано таким. Господарський суд Дніпропетровської області у справі №904/428/24 стягнув з відповідача на користь позивача: 21445232,48грн заборгованості за фактично надані послуги за період листопад, грудень 2023 року, врегулювання / коригування за грудень 2022 року, 158299,05грн - 3% річних, 150609,55грн інфляційних; 39355989,71грн заборгованості за фактично надані послуги за період січень, лютий 2024 року, врегулювання / коригування за грудень 2023 року, 222542,99грн - 3% річних, 209301,56грн інфляційних (період нарахування стягнутих річних та інфляційних закінчився 25.03.2024). Відповідач не сплатив 60801222,19грн присудженої до стягнення заборгованості, тож наявні підстави для донарахування на неї 3% річних за період 26.03.2024- 12.12.2025 та інфляційних за період квітень 2024 року - листопад 2025 року.
В ухвалі від 20.05.2026 про залишення без руху позовної заяви у справі №905/1297/25 (далі - Ухвала) суд встановив, що з викладеного в позові (рівно як і з ідентичного доданого до позову) розрахунку позовних вимог у справі №905/1297/25 вбачається, що донарахування здійснені не на присуджену до стягнення у справі №904/428/24 заборгованість цілком, а на її окремі складові, проте з розрахунку не зрозуміло:
- на заборгованість за якими саме актами купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та / або актами корегування (врегулювання) позивач здійснював донарахування 3% річних та інфляційних;
- підстави включення тричі до першої таблиці в розрахунку, яка демонструє періоди донарахування 3% річних та інфляційних, періоду «з 12.12.2025 по 12.12.2025» (п.2, п.6 та п.13 таблиці);
- підстави визначення в підсумках до розрахунку періоду прострочення грошового зобов'язання тривалістю 7527 днів, тобто понад 20 років.
10.04.2026 у підготовчому засіданні у справі №905/1297/25 суд:
- запропонував представнику позивача ознайомитися з документами зі справи №905/1441/25 і висловити свою позицію щодо відзиву, в якому відповідач наголосив: позивач не врахував, що у справі №905/1441/25 за позовом того самого позивача до того самого відповідача розглядається нарахування річних та інфляційних на заборгованість, стягнуту рішенням суду у справі №905/428/24, частково за той самий період нарахування, що й у справі №905/1297/25;
- ставив представнику позивача питання до розрахунку позовних вимог, на які не отримав чітких відповідей;
- роз'яснив представнику позивача, що розрахунок позовних вимог має бути таким, щоб бути зрозумілим і сторонній особі, а не лише тому, хто його склав;
- зобов'язав позивача надати обґрунтований і зрозумілий сторонній особі, яка його не складала, розрахунок позовних вимог у справі №905/1297/25, який обов'язково має містити таку системно викладену інформацію: реквізити первинного документа, з якого визначено суму боргу (наприклад, акта приймання-передачі); суму боргу, на яку здійснюється нарахування; період, за який здійснюється нарахування; у разі наявності оплат - суму оплати та реквізити первинного документа (наприклад, платіжної інструкції), який підтверджує таку оплату; відомості про те, в рахунок погашення якої саме заборгованості позивач зарахував кошти оплати; ставку, за якою здійснюється нарахування (наприклад, значення індексу інфляції); результат розрахунку щодо кожного періоду і кінцевий підсумок здійснених нарахувань;
- надав представнику позивача можливість самостійно визначити, скільки часу необхідно, щоб зробити обґрунтований розрахунок, і отримав відповідь, що на підготовку обґрунтованого розрахунку необхідно не менше трьох тижнів.
- оголосив перерву в підготовчому засіданні до 19.05.2026, надавши час: позивачу - для складання обґрунтованого і зрозумілого для сторонньої особи розрахунку позовних вимог; відповідачу - для здійснення контррозрахунку наданого позивачем розрахунку.
Наведене зафіксовано у протоколі підготовчого засідання від 10.04.2026 у справі №905/1297/25, доступному до перегляду в електронних кабінетах обох сторін.
Станом на 19.05.2026 (через понад п'ять тижнів) позивач не надав суду обґрунтований і зрозумілий сторонній особі, яка його не складала, розрахунок позовних вимог у справі №905/1297/25.
З огляду на викладене суд в Ухвалі дійшов висновку, що позивач не додержав припис п.3 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України (позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються), який означає, що позивач має надати суду не просто документ із назвою «розрахунок», а обґрунтовані і зрозумілі для будь-якої сторонньої особи розрахунки кожної із заявлених до стягнення сум. Як наслідок, суд залишив позовну заяву у справі №905/1297/25 без руху, надавши позивачу строк до 25.05.2026 включно (тобто максимальний строк, передбачений в ч.11 ст.176 ГПК України), для подання обґрунтованого і зрозумілого сторонній особі, яка його не складала, розрахунку позовних вимог у цій справі, який обов'язково має містити таку системно викладену інформацію: реквізити первинного документа, з якого визначено суму боргу (наприклад, акта приймання-передачі); суму боргу, на яку здійснюється нарахування; період, за який здійснюється нарахування; у разі наявності оплат - суму оплати та реквізити первинного документа (наприклад, платіжної інструкції), який підтверджує таку оплату; відомості про те, в рахунок погашення якої саме заборгованості позивач зарахував кошти оплати; ставку, за якою здійснюється нарахування (наприклад, значення індексу інфляції); результат розрахунку щодо кожного періоду і кінцевий підсумок здійснених нарахувань.
В Ухвалі суд також наголосив позивачеві на тому, що вкрай недбале ставлення до підготовки розрахунку позовних вимог перешкоджає відправленню судочинства, забираючи у суду час на з'ясування того, що саме позивач мав на увазі в розрахунку.
20.05.2026 Ухвалу доставлено до електронного кабінету позивача в системі «Електронний суд» (о 16:48год), а також направлено на зазначені в позові адреси електронної пошти позивача і його представника й доставлено до їхніх електронних скриньок (без зазначення часу в довідці, але з наявним повідомленням про доставку о 14:06год), про що свідчать сформовані програмою «Діловодство спеціалізованого суду» довідки про доставку електронного листа, наявні у матеріалах справи.
За приписами ч.ч.6, 7 ст.116 ГПК України останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу; строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Згідно з ч.9 ст.42 ГПК України якщо позов поданий до суду в електронній формі, позивач має подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі. В Ухвалі суд такого дозволу не надавав - тож позивач мав подати заяву про усунення недоліків позову через систему «Електронний суд».
Отже, з урахуванням положень ч.9 ст.42, ч.ч.6, 7 ст.116 ГПК України встановлений судом строк для усунення недоліків позову сплинув о 24:00год 25.05.2026.
26.05.2026 о 10:01год через систему «Електронний суд» позивач подав заяву вих.№01/33412 від 26.05.2026 (вх.№2282/26, з додатками, зареєстровано в суді об 11:41год; далі - Заява) «на виконання вимог Ухвали та про зміну предмету позову», в якій зазначив, що стягнення 3% річних та інфляційних, нарахованих за період 26.03.- 23.12.2024 на заборгованість, стягнуту рішенням суду у справі №904/428/24, розглянуто у справі №905/1441/24, а отже, відсутня необхідність вирішення спору в цій частині в межах справи №905/1297/25, у зв'язку з чим позивач на підставі ст.46 ГПК України змінює предмет позову і заявляє позовні вимоги про стягнення 2588523,61грн - 3% річних та 8045491,18грн інфляційних, нарахованих за період 24.12.2024- 25.05.2026; до Заяви надав належно виконаний розрахунок позовних вимог щодо зміненого предмету позову.
Пропуск позивачем строку на виправлення недоліків позову у даному випадку не має ключового значення з огляду на таке.
Наразі предметом позову у справі №905/1297/25 є стягнення з відповідача 3128027,35грн - 3% річних та 11677928,21грн інфляційних за період 26.03.2024- 12.12.2025 (обґрунтований і зрозумілий розрахунок яких суд в Ухвалі зобов'язав зробити), а в Заяві позивач виявив намір змінити предмет позову на стягнення з відповідача 2588523,61грн - 3% річних та 8045491,18грн інфляційних за період 24.12.2024- 25.05.2026, тобто ціна позову згідно із Заявою зменшується на 4171940,77грн.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.56 ГПК України сторона може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника; юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
За приписами ст.60 ГПК України повноваження представників сторін мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (п.1 ч.1); довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч.3); у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (ч.9).
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки; обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності; підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України (ч.ч.1-3 ст.61 ГПК України).
За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї прав та обов'язків (п.6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999).
За змістом ст.ст.161, 169 ГПК України подана Заява належить до заяв з процесуальних питань і має відповідати вимогам, переліченим у ст.170 ГПК України.
Відповідно до ч.2 ст.170 ГПК України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.
Заяву і розрахунок позовних вимог щодо зміненого предмету позову підписав представник позивача Сосунов Євген Валерійович. На підтвердження наявності повноважень представляти інтереси позивача в суді представник надав довіреність №10/11-28 від 10.11.2025 (далі - Довіреність; т.2, а.с.25).
Довіреністю голова правління Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - НЕК «Укренерго») уповноважив Сосунова Євгена Валерійовича здійснювати від імені НЕК «Укренерго», зокрема, такі дії: претензійно-позовну роботу, спрямовану на захист майнових та інших прав НЕК «Укренерго», а також всі процесуальні дії та захист законних інтересів НЕК «Укренерго» в усіх судах системи судоустрою України з усіма правами, наданими чинним законодавством позивачеві, за виключенням відмови від позову, підписання мирової угоди, визнання позову, зменшення позовних вимог. Для виконання Довіреності Сосунову Євгену Валерійовичу надано право підписувати відповідні документи, в тому числі, але не виключно, клопотання, заяви, заперечення, пояснення, заяви про зміну (виключно у сторону збільшення) позовних вимог.
Із системного аналізу змісту Довіреності випливає, що вона містить дозвіл на підписання заяв по суті спору і з процесуальних питань та вчинення процесуальних дій у господарських судах, але обмежує право представника на підписання заяв, подання яких може призвести до зменшення обсягу того, на що може розраховувати довіритель за результатами розгляду спору в суді, а саме задля уникнення цього Довіреність і містить винятки з обсягу повноважень.
Незважаючи на те, що згідно з процесуальним законом зменшення позовних вимог та зміна предмету позову, підписання мирової угоди та визнання чи відмова від позову є різними правовими процедурами і мають різні наслідки, формальна різниця між ними не змінює того, що зміна предмету позову є значущою процесуальною дією, яка впливає на права сторін судового спору і у випадку подання Заяви призводить до зміни позовних вимог у сторону суттєвого зменшення.
Оскільки Довіреність виключає не лише права на відмову від позову, підписання мирової угоди, визнання позову та зменшення позовних вимог, а й право на підписання заяв про зміну позовних вимог у сторону зменшення, то в Довіреності мають бути чітко зазначені усі процесуальні дії, які представник може вчиняти щодо зменшення обсягу позовних вимог довірителя.
У Довіреності відсутня чітка вказівка на право представника підписувати / подавати заяви / клопотання про зміну предмету позову у сторону зменшення.
Враховуючи викладене, суд розцінює зміст Довіреності як такий, що не надає представникові Сосунову Є.В. право подавати до суду заяви про зміну предмету позову, що призводять до зменшення розміру позовних вимог.
Відповідно до ч.4 ст.170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
З огляду на викладене Заява з додатками підлягає поверненню без розгляду як подана без додержання вимог ч.2 ст.170 ГПК України, оскільки представник, що підписав Заяву, не має необхідного обсягу повноважень. (Оскільки Заява надійшла лише через систему «Електронний суд», суд не повертатиме заявникові подані документи у паперовій формі.)
Наведене свідчить, що у строк, встановлений судом, позивач не виконав вимоги Ухвали.
Відповідно до ч.13 ст.176 ГПК України якщо позивач [після залишення позовної заяви без руху, якому передувало відкриття провадження у справі] не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. Аналогічний припис міститься в п.8 ч.1 ст.226 ГПК України.
За приписом ч.4 ст.226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Суд вважає за необхідне наголосити позивачеві таке.
В ч.2 ст.42 ГПК України серед іншого встановлено такі обов'язки учасників справи: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи (п.2); надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом в судовому засіданні (п.5); виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (п.6); виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (п.7).
Згідно з ч.1 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Процесуальним законом вимагається та забезпечується належна поведінка сторони в господарському процесі, що також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду. Процесуальні права надані законом учасникам процесу для сприяння суду у розгляді справ та їх правильному вирішенні, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам господарського судочинства - зловживає ним.
Зловживання правом це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/1873/17).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» зазначено, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Керуючись ст.ст.42 (ч.9), 56, 60, 61, 116 (ч.ч.6, 7), 170 (ч.ч.2, 4), 176 (ч.13), 226 (п.8 ч.1, ч.4), 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву вих.№01/33412 від 26.05.2026 «на виконання вимог ухвали суду від 20.05.2026 та про зміну предмету позову» повернути Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» без розгляду.
2. Позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ, до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 3128027,35грн - 3% річних, 11677928,21грн інфляційних залишити без розгляду.
3. Суд враховує, що сторони мають кабінети в системі «Електронний суд», до яких ухвалу буде доставлено автоматично; крім того, ухвалу буде направлено сторонам на відомі суду адреси електронної пошти.
Ухвала набирає законної сили 27.05.2026 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч.7 ст.6 ГПК України).
Суддя О.М. Шилова
надр. 1прим. - у справу