Рішення від 27.05.2026 по справі 904/1625/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2026м. ДніпроСправа № 904/1625/26

за позовом Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі

позивача-1: Божедарівської селищної ради, селище Божедарівка, Дніпропетровська область

позивача-2: Виконавчого комітету Божедарівської селищної ради, селище Божедарівка, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровські енергетичні послуги", м. Дніпро

про визнання недійсними додаткових угод до договору № 91 від 13.10.2021 та стягнення 72 338,34 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Жовтоводська окружна прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивача-1: Божедарівської селищної ради, позивача-2: Виконавчого комітету Божедарівської селищної ради звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровські енергетичні послуги" про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 18.10.2021, № 2 від 03.11.2021, № 3 від 05.11.2021, № 4 від 29.11.2021, № 5 від 30.11.2021 до договору № 91 від 13.10.2021, що укладені між Виконавчим комітетом Божедарівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровські енергетичні послуги" та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровські енергетичні послуги" на користь Виконавчого комітету Божедарівської селищної ради грошових коштів у розмірі 72 338,34 грн.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 31.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/1625/26 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

10.04.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву.

24.04.2026 прокурор подав до суду відповідь на відзив.

14.05.2026 відповідач подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі.

ЩОДО ПОДАНОГО ВІДПОВІДАЧЕМ КЛОПОТАННЯ ПРО ЗУПИНЕННЯ ПРОВАДЖЕННІ У СПРАВІ.

Відповідач подав клопотання про зупинення провадженні у даній справі до ухвалення рішення Конституційним Судом України за конституційною скаргою ТОВ «Укр Газ Ресурс».

Клопотання обґрунтоване тим, що з інформації, оприлюдненої на вебсайті Конституційного суду України відповідачу стало відомо, що 06.05.2026 Першою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України відкрито конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» щодо перевірки на відповідність частині першій статті 8, частині четвертій статті 13, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 42, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України (конституційність) пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі“ від 25.12.2015 № 922-VІІІ зі змінами, який встановлює можливість зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків. Виходячи з короткого змісту вищевказаної конституційної скарги, наведеного на офіційному сайті Конституційного Суду України, предметом конституційної скарги є перевірка на відповідність нормам Конституції України пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 992-VIII (зі змінами). Таким чином, відкрите конституційне провадження щодо норм, які на думку Прокурора треба застосувати у справі № 904/1625/26, висновки та рішення Конституційного Суду України за результатом розгляду скарги, можуть прямо вплинути на результат розгляду даної справи та матимуть істотне значення для правильного вирішення спору. Відповідач вважає що висновки Конституційного Суду України щодо конституційності відповідної норми матимуть істотне значення для правильного вирішення спору та забезпечення єдиної судової практики.

Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України).

Провадження у справі належить зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього. Під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо. Обов'язковою є пов'язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення. Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі, з огляду на вимоги п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати: чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Господарський суд не вбачає об'єктивної неможливості розгляду справи № 904/1625/26 до ухвалення рішення Конституційним Судом України за конституційною скаргою ТОВ «Укр Газ Ресурс».

Враховуючи наведене, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до ухвалення рішення Конституційним Судом України за конституційною скаргою ТОВ «Укр Газ Ресурс» не підлягає задоволенню.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПРОКУРОРА.

Прокурор зазначив, що Опрацюванням інформації з веб-порталу публічних закупівель «Prozorro» (посилання: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-10-01-005676-b) Жовтоводською окружною прокуратурою встановлено, що Виконавчим комітетом Божедарівської селищної ради (замовник) наприкінці 2021 року проведена переговорна процедура - закупівлі (ідентифікатор закупівлі UA-2021-10-01-005676-b) товарів Електрична енергія ДК 021:2015-09310000-5 - “Електрична енергія».

За результатами відкритих торгів, 13.10.2021 між Виконавчим комітетом Божедарівської селищної ради (споживач) з переможцем тендерної пропозиції Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» (постачальник) було укладено договір № 91 (далі по тексту - договір) про постачання (закупівлю) електричної енергії на суму 323 240,00 грн з ПДВ (269 366,67 грн без ПДВ).

Відповідно до п. п. 1.2., 1.3. договору, найменування товару: Електрична енергія (код згідно Національного класифікатора ДК 021:2015: 09310000-5) (далі - товар або електрична енергія). Постачання товару за цим договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період вересень - грудень 2021 становить 84819 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Згідно з п. 4.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладання цього договору становить 3,810936 грн (з ПДВ). Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією.

Відповідно до п. п. 1.1. додатку 2 до договору Комерційна пропозиція «Тендерна - Ф» постачальника електричної енергії ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», на момент укладення договору ціна становить (3,810936 грн (без ПДВ). Ціна сформована з урахуванням регульованої ціни на послуги оператора системи передачі та послуги оператора системи розподілу.

Згідно з пп. 1.2.3 п.1.2 додатку 2 «Комерційна пропозиція «Тендерна - Ф» постачальника електричної енергії ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» до договору, Ціна за одиницю товару не може змінюватися після підписання договору про закупівлю (далі - договір) до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків відповідно до ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» шляхом підписання додаткової угоди про внесення змін до договору у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення ціни на електричну енергію до 10% у разі збільшення ціни на електричну енергію за одиницю товару на ринку, пропорційно до такого збільшення ціни на електричну енергію, але не більше 10% від попередніх змін, внесених до договору, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Сторони узгодили, що постачальник має право здійснити коригування ціни електричної енергії для здійснення остаточних розрахунків та змінити ціну на наступний розрахунковий період, в разі зміни ринкової ціни за підсумками відповідного періоду від попередніх даних. Підтвердженням зміни ціни (коливання ціни) на ринку на електричну енергію є рівень середньозваженої ціни на ринку електричної енергії «на добу наперед» (далі - РДН) за підсумками відповідного періоду, що підтверджується інформацією ДП «Оператор ринку», які викладено на його офіційному сайті за адресою в мережі Internet https://www.oree.com.ua це є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, та підставою для коригування ціни на електричну енергію згідно з п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до п. 1.3. додатку 2 до договору Комерційна пропозиція «Тендерна - Ф» постачальника електричної енергії ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», в разі необхідності змін відповідно до пп.1.2.1-1.2.3 цієї Комерційної пропозиції постачальник має право звернутися до споживача з пропозицією та обґрунтуванням щодо внесення змін, підготувавши споживачу проект змін до договору у формі додаткової угоди. Споживач у 5-ти денний строк після одержання пропозиції письмово повідомляє постачальника про результати її розгляду.

Пунктами 4.1., 4.2. додатку 2 до договору Комерційна пропозиція «Тендерна - Ф» постачальника електричної енергії ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» передбачено, що оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється на умовах (у строки) передбачені п.4.2. цієї Комерційної пропозиції, з урахуванням порядку визначення ціни передбаченого в розділі 1 цієї Комерційної пропозиції. Порядок здійснення платежів: оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 5 робочих днів після розрахункового періоду.

В подальшому, за твердженням прокурора, додатковими угодами № 1 від 18.10.2021, № 2 від 03.11.2021, № 3 від 05.11.2021, № 4 від 29.11.2021 та № 5 від 30.11.2021 до договору № 91 від 13.10.2021 було збільшено ціну за 1 кВт*год електричної енергії з одночасним зменшенням очікуваного обсягу постачання.

Прокурор вказав, що підставами для підвищення ціни стали роздруківки з сайту ДП "Оператор ринку", у яких проводився розрахунок середньозваженої ціни на РДН.

Прокурор зауважив, що частиною 5 ст. 41 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Однак, за твердженням прокурора, у даному випадку ціна товару загалом збільшилася значно більше, аніж на 10 % від вартості, встановленої у спірному договорі.

При цьому, прокурор наполягає на відсутність у відповідача підстав для збільшення ціни електричну енергію.

А отже, на думку прокурора, додаткові угоди № 1 від 18.10.2021, № 2 від 03.11.2021, № 3 від 05.11.2021, № 4 від 29.11.2021 та № 5 від 30.11.2021 до договору № 91 від 13.10.2021 укладені з порушенням вимог ч. 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". А тому підлягають визнанню недійсними.

Прокурор вказав, що, відповідно наданих до матеріалів справи актів прийняття - передавання № 255300448211-1 від 18.10.2021, № 256500655288-1 від 11.11.2021 та № 255300448211-1 від 06.12.2021 за період з вересня по листопад 2021 року постачальник поставив споживачу 65 837,28 кВт*год електричної енергії.

Прокурор зауважив, що первісна ціна за договором № 91 складала 3,17578 грн./кВт*год без ПДВ.

А отже, за розрахунком прокурора за 65 837,28 кВт*год електричної енергії споживач мав сплатити постачальнику 250 901,66 грн з ПДВ.

Натомість, як зазначив прокурор споживач фактично сплатив постачальнику грошові кошти за спожиту електричну енергію у загальному розмірі 323 240,00 грн.

Тобто, переплата становить 72 338,34 грн.

Прокурор наполягає на тому, що оскільки додаткові угоди № 1 від 18.10.2021, № 2 від 03.11.2021, № 3 від 05.11.2021, № 4 від 29.11.2021 та № 5 від 30.11.2021 до договору № 91 від 13.10.2021 мають бути визнані судом недійсними, надмірно сплачені позивачем грошові кошти у розмірі 72 338,34 грн набуті відповідачем безпідставно. А тому мають бути повернуті позивачу-2.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧІВ.

Позивачі-1,2 письмово викладеної правової позиції щодо позовних вимог прокурора не надали.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач надав відзив на позов, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.

Відповідач наполягає на тому, що під час укладенні додаткових угод ціна у договорі змінювалася лише в частині складової - середньозваженої ціни на РДН, а не в цілому.

Відповідач вказав, що ситуація на ринку електричної енергії у 2021 році, пов'язана з коливанням середньозважених цін на РДН, характеризувалася непрогнозованістю, сталою тенденцією до підвищення, що мало наслідком невідворотність внесення змін до спірного договору.

Відповідач стверджує, що значне коливання цін на ринку електричної енергії відбулося у серпні 2021 року. Так, у серпні 2021 року ціна почала стрімко зростати, а саме: середньозважена ціна на РДН в цілому за серпень склала 2,07695 грн. без ПДВ; середньозважена ціна на РДН в цілому за липень - 1,44405 грн без ПДВ. Ціна на РДН у вересні зберігала тенденцію до зростання. Середньозважена ціна на РДН в цілому за вересень склала 2,23078 грн без ПДВ у порівнянні із ціною серпня, яка становила 2,07695 грн. без ПДВ. Тенденція до зростання ціни на РДН у жовтні зберігалася: у порівнянні з вереснем ціна у жовтні зросла ще на 25,22%. У листопаді ціна на РДН продовжувала зростати, порівняно з середньозваженою ціною жовтня ціна підвищилася на 18,48%. Окремо відповідач звертає увагу, що відсоток підвищення ціни одиниці товару у кожній додатковій угоди не перевищував 10 %.

Відповідач зауважив, що ані у законодавстві, ані у договорі не вказано, конкретно який період постачальник повинен надавати клієнту як орієнтир для коливання. На підтвердження зміни (коливання) ціни на РДН до супровідних листів додавалися роздруківки з сайту ДП "Оператор ринку", у яких проводився розрахунок середньозваженої ціни на РДН.

Відповідач зазначив, що усі зміни до договору вносилися за згодою сторін, сторони діяли з дотриманням принципу свободи договору, на власний розсуд оцінюючи необхідність істотної зміни умов договору.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги прокурора про:

- визнання недійсними додаткових угод № 1 від 18.10.2021, № 2 від 03.11.2021, № 3 від 05.11.2021, № 4 від 29.11.2021 та № 5 від 30.11.2021 до договору № 91 від 13.10.2021 до договору № 91 від 13.10.2021;

- стягнення надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 72 338,34 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити дотримання сторонами за договором № 91 від 13.10.2021 вимог Закону України "Про публічні закупівлі" під час укладення оспорюваних додаткових угод.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

За результатами публічної закупівлі з ідентифікатором за результатами публічної закупівлі з ідентифікатором UA-2021-10-01-005676-b, 13.10.2021 між Виконавчим комітетом Божедарівської селищної ради (споживач) з переможцем тендерної пропозиції Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» (постачальник) було укладено договір про постачання (закупівлю) електричної енергії № 91 (далі - договір).

За цим договором постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 1.1. договору).

Найменування товару: Електрична енергія (код згідно Національного класифікатора ДК 021:2015: 09310000-5) (далі - товар або електрична енергія). Постачання товару за цим договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії (п. 1.2. договору).

Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період вересень-грудень 2021 року становить 84 819 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.3. договору).

Строк (термін) поставки товару: вересень-грудень 2021 року (п. 2.1. договору).

Місце поставки (передачі) товару: об'єкти замовника, розташовані на території Криничанського району (п. 2.2. договору).

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення цього договору становить: 3,810936 грн (з ПДВ). Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією. (п. 4.1. договору).

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим договором (п. 4.2. договору).

Вартість електричної енергії за цим договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у пункті 1.3. цього договору, та становить: 269 366,67 грн, крім того ПДВ - 53 873,33 грн, всього з ПДВ - 323 240,00 грн, у тому числі: загальний фонд 323 240,00 грн враховуючи ПДВ 53 873,33 грн (п. 4.3. договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (п. 4.4. договору).

Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему та в інший, не заборонений чинним законодавством, спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п. 4.5. договору).

Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем (п. 4.6. договору).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2021, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами з 01.09.2021 (п. 12.1. договору).

Відповідно до 12.3. договору, істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»:

Зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача.

Збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку.

Зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг, з оподаткування.

Зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу сцоживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

У разі зміни регульованих цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення/зменшення відповідної регульованої складової з дати її введення в дію на підставі відповідних постанов НКРЕКП.

У разі необхідності внесення змін та доповнень до цього договору кожна із сторін має право звернутися до іншої з відповідною пропозицією. Якщо ці пропозиції викликані прийняттям нормативно-правових актів, які змінюють умови цього договору, сторони зобов'язуються до внесення відповідних змій до договору керуватися вимогами цих нормативних документів (п. 12.4. договору).

Сторони підписали додаток 2 до договору Комерційна пропозиція «Тендерна - Ф» постачальника електричної енергії ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» (далі - комерційна пропозиція).

На момент укладення договору ціна становить 3,810936 грн без ПДВ. Ціна сформована з урахуванням регульованої ціни на послуги оператора системи передачі та послуги оператора системи розподілу (п. 1.1. комерційної пропозиції).

Відповідно до п. 1.2. комерційної пропозиції, ціна за одиницю товару не може змінюватися після підписання договору про закупівлю (далі - договір) до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків відповідно до ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» шляхом підписання додаткової угоди про внесення змін до договору уразі:

- зміни регульованих цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію. Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення/зменшення відповідної регульованої складової з дати її введення в дію. Підтвердженням необхідності внесення таких змін є чинні (введені в порядку встановленому законодавством в дію) нормативно-правові акти відповідного уповноваженого органу щодо встановлення (зміни) цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію. Таке коригування здійснюється згідно п.7 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» (п. 1.2.1. комерційної пропозиції);

- погодження зміни ціни в договорі в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку. Постачальник має право у разі зміни ціни на ринку на електричну енергію в бік зменшення здійснити відповідне корегування (без зміни кількості (обсягу) та якості товару), у тому числі у разі коливання цін на ринку на електричну енергію. Таке коригування здійснюється згідно п. 5 ч. 5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» (п. 1.2.2. комерційної пропозиції);

- збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення ціни на електричну енергію до 10% у разі збільшення ціни на електричну енергію за одиницю товару на ринку, пропорційно до такого збільшення ціни на електричну енергію, але не більше 10% від попередніх змін, внесених до договору, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Сторони узгодили, що постачальник має право здійснити коригування ціни електричної енергії для здійснення остаточних розрахунків та змінити ціну на наступний розрахунковий період, в разі зміни ринкової ціни за підсумками відповідного періоду від попередніх даних. Підтвердженням зміни ціни (коливання ціни) на ринку на електричну енергію є рівень середньозваженої ціни на ринку електричної енергії «на добу наперед» (далі - РДН) за підсумками відповідного періоду, що підтверджується інформацією ДП «Оператор ринку», які викладено на його офіційному сайті за адресою в мережі Internet https://www.oree.com.ua і це є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, та підставою для коригування ціни на електричну енергію згідно з п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» (п. 1.2.3. комерційної пропозиції).

В разі необхідності змін відповідно до п. 1.2.1-1.2.3 цієї комерційної пропозиції постачальник має право звернутися до споживача з пропозицією та обґрунтуванням щодо внесення змін, підготувавши споживачу проект змін до договору у формі додаткової угоди. Споживач у 5-ти денний строк після одержання пропозиції письмово повідомляє постачальника про результати її розгляду. Споживач поінформований про його право ініціювати розірвання цього договору, без оплати будь-яких санкцій, пов'язаних з таким розірванням, шляхом направлення відповідної додаткової угоди, у разі, якщо він не погоджує нові умови, зокрема стосовно ціни. У разі, якщо споживач не повідомив постачальника про дострокове розірвання договору, вважається, що споживач погодився з новими умовами договору (п. 1.3. комерційної пропозиції).

Розрахунки за електричну енергію здійснюються виключно в грошовій формі відповідно до умов договору, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, вказаний у рахунку на оплату (акті прийняття-передавання товарної продукції) та на сайті постачальника (п. 3.1. комерційної пропозиції).

Оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється на умовах (у строки) передбачені п.4.2. цієї комерційної пропозиції, з урахуванням порядку визначення ціни передбаченого в розділі 1 цієї комерційної пропозиції (п. 4.1. комерційної пропозиції).

Оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду (п. 4.2. комерційної пропозиції).

Послуги з передачі та розподілу електричної енергії закуповуються та оплачуються постачальником, а їх вартість включається до ціни електричної енергії і оплачується споживачем на рахунки постачальника (п. 6.1. комерційної пропозиції).

Договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2021, якщо інший термін не визначений умовами закупівлі. Договір в частині виконання зобов'язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов'язань. Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами з 01.09.2021 (п. 10.1. комерційної пропозиції).

Так, додатковою угодою № 1 від 18.10.2021 до договору (а.с. 40), у зв'язку із зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії "На добу наперед" (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП "Оператор ринку", сторони дійшли згоди п. 4.1. договору викласти в новій редакції наступного змісту: « 4.1. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення цього договору становить 4,15496 грн з ПДВ.»; п. 1.1. додатку 2 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 91 від 13.10.2021 «Комерційна пропозиція «Тендерна - Ф»» викласти в новій редакції: «на момент укладання договору ціна становить 4,15496 грн з ПДВ», а також п. 1.3. договору викласти в новій редакції: « 1.3. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період вересень - грудень 2021 року становить 77796 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи.».

Додатковою угодою № 2 від 03.11.2021 до договору (а.с. 41), у зв'язку із зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «На добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП «Оператор ринку», сторони дійшли згоди п. 4.1. договору викласти в новій редакції наступного змісту: «Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що з 01.10.2021 становить 3,78920 грн без ПДВ». Сторони дійшли згоди додаток 2 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 91 від 13.10.2021 «Комерційна пропозиція «Тендерна - Ф»» п. 1.1 додати новим абзацом наступного змісту: «Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, яка на початок розрахункового періоду жовтня місяця становить 3,78920 грн без ПДВ. Також, сторони домовились п. 1.3. договору викласти у новій редакції: «Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період вересень - грудень 2021 року становить 72571 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи». Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з жовтня 2021 року.

Додатковою угодою № 3 від 05.11.2021 до договору (а.с. 43), у зв'язку із зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «На добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП «Оператор ринку», сторони дійшли згоди п. 4.1. договору викласти в новій редакції наступного змісту: «Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що з 03.10.2021 становить 3,89909 грн без ПДВ». Сторони дійшли згоди додаток 2 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 91 від 13.10.2021 «Комерційна пропозиція «Тендерна - Ф»» п. 1.1 додати новим абзацом наступного змісту: «Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, яка з 03.10.2021 становить 3,89909 без ПДВ». Також, сторони домовились п. 1.3. договору викласти у новій редакції: «Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період вересень - грудень 2021 року становить 71 011 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи». Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з жовтня 2021 року.

Додатковою угодою № 4 від 29.11.2021 до договору (а.с. 45), у зв'язку із зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «На добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП «Оператор ринку», сторони дійшли згоди п. 4.1. договору викласти в новій редакції наступного змісту: «Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що з 01.11.2021 становить 4,28861 грн без ПДВ». Сторони дійшли згоди додаток 2 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 91 від 13.10.2021 «Комерційна пропозиція «Тендерна - Ф»» п. 1.1 додати новим абзацом наступного змісту: «Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, яка з 01.11.2021 становить 4,28861 грн без ПДВ». Також, сторони домовились п. 1.3. договору викласти у новій редакції: «Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період вересень - грудень 2021 року становить 6 7550 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи». Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з листопада 2021 року.

Додатковою угодою № 5 від 30.11.2021 до договору, у зв'язку із зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «На добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП «Оператор ринку», сторони дійшли згоди п. 4.1. договору викласти в новій редакції наступного змісту: «Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що з 02.11.2021 становить 4,59185 грн без ПДВ». Сторони дійшли згоди додаток 2 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 91 від 13.10.2021 «Комерційна пропозиція «Тендерна - Ф»» п. 1.1 додати новим абзацом наступного змісту: «Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, яка з 02.11.2021 становить 4,59185 грн без ПДВ». Також, сторони домовились п. 1.3. договору викласти у новій редакції: «Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період вересень - грудень 2021 року становить 65 244 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи». Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з листопада 2021 року.

Підставами для підвищення ціни стали Розрахунки средньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» які складені на підставі даних офіційного сайту ДП "Оператор ринку", у яких проводився розрахунок середньозваженої ціни на РДН.

Законом України "Про публічні закупівлі" Закону № 922-VIII (надалі - Закон) (тут і в подальшому в редакції, чинної станом на момент укладання оспорюваних додаткових угод) встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно ст. 5 Закону, закупівлі здійснюються, у тому числі, за принципами максимальної економії, ефективності та пропорційності.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 22 Закону "Про публічні закупівлі", тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 525 Цивільного кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України, зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Так, частиною 5 ст. 41 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 цього Закону. Зокрема, у випадку коливання цін на ринку товару у сторону збільшення чи у сторону зменшення. Що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, разом з тим, не більше ніж на 10 % та не збільшуючи загальну суму договору.

Із системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Таким чином, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 зазначено, що положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII у редакції Закону № 1530-ХІ не містять змін щодо максимально можливого збільшення розміру ціни за одиницю товару, погодженої сторонами договору закупівлі, визначеної попередньою редакцією цієї норми на рівні не більше 10 %. У будь-якому випадку загальний розмір збільшення ціни не може перевищувати 10 % ціни, встановленої в договорі закупівлі (п. 138).

Філологічне тлумачення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII свідчить, що зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі допускається лише у випадках, прямо передбачених цією нормою. Одним із цих випадків є збільшення ціни товару, але за умови, що таке збільшення не може перевищувати нормативно визначеного відсоткового значення суми, встановленої в договорі про закупівлю, яке у пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII унормовано на рівні не більше 10% (п. 139).

До того ж визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10% значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю (п. 140).

Норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону № 922-VIII (п.150 постанови).

Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої (п. 151 постанови);

Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону № 922-VIII (п.152 постанови);

Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі. До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників (пункти 153-154 постанови) ".

Чинне законодавство не передбачає переліку документів, які можуть підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п'ята статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним і збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за ціною, запропонованою замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18, від 11 жовтня 2023 року у cправі №903/742/22).

У постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 червня 2021 року у справі № 927/491/19, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 липня 2021 року у справі № 922/2030/20 викладено правову позицію, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі", уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, визначено, що вказане Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державних та публічних закупівель.

У листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" роз'яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі") істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі №907/788/18, від 13 жовтня 2020 року у справі №912/1580/18.

В рамках розгляду господарської справи № 922/2321/22 Великою Палатою Верховного Суду вирішувалось питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю. Відповідаючи на це питання Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22 виклала правовий висновок про те, що норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII не дозволяють збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, внаслідок укладення:

- додаткової угоди № 1 від 18.10.2021 сторони підвищили ціну електричної енергії до 4,15496 грн з ПДВ за 1 кВт*год.;

- додаткової угоди № 2 від 03.11.2021 сторони підвищили ціну електричної енергії до 4,54704 грн з ПДВ за 1 кВт*год.;

- додаткової угоди № 3 від 05.11.2021 сторони підвищили ціну електричної енергії до 4,678908 грн з ПДВ за 1 кВт*год.;

- додаткової угоди № 4 від 29.11.2021 сторони підвищили ціну електричної енергії до 5,146332 грн з ПДВ за 1 кВт*год.;

- додаткової угоди № 5 від 30.11.2021 сторони підвищили ціну електричної енергії до 5,51022 грн з ПДВ за 1 кВт*год.;

Таким чином, вбачається, що ціна за кВт*год. електричної енергії за:

- додатковою угодою № 1 від 18.10.2021 збільшилася на 9,03 % у порівняні із ціною, визначеною сторонами при укладанні договору;

- додатковою угодою № 2 від 03.11.2021 збільшилася на 19,32 % у порівняні із ціною, визначеною сторонами при укладанні договору;

- додатковою угодою № 3 від 05.11.2021 збільшилася на 22,78 % у порівняні із ціною, визначеною сторонами при укладанні договору;

- додатковою угодою № 4 від 29.11.2021 збільшилася на 35,04 % у порівняні із ціною, визначеною сторонами при укладанні договору;

- додатковою угодою № 5 від 30.11.2021 збільшилася на 44,59 % у порівняні із ціною, визначеною сторонами при укладанні договору.

Таким чином, в даному випадку ціна товару загалом збільшилася на 44,59 % від вартості, встановленої у спірному договорі.

Крім того, як зазначено вище, в обґрунтування необхідності підвищення ціни за одиницю товару відповідач надав споживачу Розрахунки средньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» які складені на підставі даних офіційного сайту ДП "Оператор ринку", у яких проводився розрахунок середньозваженої ціни на РДН.

Надаючи оцінку змісту наданої до суду інформації про зміну цін на електричну енергію слід зазначити про таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 вказала, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правові висновки постанов Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, від 11.05.2023 у справі №910/17520/21).

Сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору. При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Водночас, коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього. На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Разом з цим, Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено конкретної форми / вигляду інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (аналогічний висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 916/747/24).

Спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначений певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.

Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб'єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб'єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 926/3244/22).

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Виключно коливання цін на ринку пального не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару. Аналогічна правова позиці викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 листопада 2023 року у справі № 917/1009/22.

За таких обставин, саме надані відповідачем роздруківки не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту коливання ціни на товар у сторону збільшення у спірний період.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про підприємництво", визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Разом з цим, споживачем та постачальником послідовно збільшувались ціна електричної енергії шляхом укладення додаткових угод для бюджетної установи.

У постанові від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, прийнятій у подібних правовідносинах, Верховний Суд вже звертав увагу на: "сталу та послідовну позицію Верховного Суду, що будь-який покупець товару за звичайних умов не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір. Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника".

Водночас, метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

З огляду на викладене, обставини справи можуть свідчити про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", бажаючи перемогти у відкритих торгах, могло навмисно занизити пропоновану ціну електричної енергії. А після укладення договору збільшити ціну шляхом укладення додаткових угод.

Відповідач не міг не розуміти особливості функціонування ринку електричної енергії (тобто постійне коливання цін на електричну енергію, їх сезонне зростання-падіння були прогнозованими).

Також у відзиві відповідачем вказано, що споживач мав право не приймати нові умови договору та припинити його дію. Тобто, відповідач фактично підтверджує, що наслідком неприйняття споживачем запропонованих йому нових умов буде розірвання укладеного договору.

Відповідач був обізнаний, що у такому випадку споживач буде змушений здійснювати закупівлю електричної енергії у постачальника "останньої надії" за цінами, що є значно вищими, ніж за спірним договором.

За таких обставин, споживач був змушений кожного разу погоджуватись на запропоновані постачальником умови та підписувати додаткові угоди, що надходили на його адресу від останнього.

А отже, дії відповідача з короткочасного, послідовного та необґрунтованого, в порівнянні з первісною ціною, встановленою у договорі, можуть бути кваліфіковані як недобросовісні.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону "Про публічні закупівлі".

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту наявності обумовлених законом підстав для збільшення ціни товару, передбаченої у договорі про постачання (закупівлю) електричної енергії № 91 від 13.10.2021 .

З огляду на обставини справи, у відповідача не було підстав для збільшення ціни електричну енергію і відповідач не навів доводів на підтвердження того, що невнесення змін до договору у частині збільшення ціни на електричну енергію у спірному періоді було б очевидно невигідним та збитковим.

А отже, додаткові угоди № 2 від 03.11.2021, № 3 від 05.11.2021, № 4 від 29.11.2021 та № 5 від 30.11.2021 до договору № 91 від 13.10.2021 укладені з порушенням вимог ч. 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Оскільки цими додатковими угодами були змінені істотні умови договору про закупівлю після його підписання без достатніх правових підстав.

Судом враховано те, що додатковою угодою № 1 від 18.10.2021 ціна за 1 кВт*год. електричної енергії збільшилася до 4,15496 грн з ПДВ, тобто на 9,03 % у порівняні із ціною, визначеною сторонами при укладанні договору. Однак, жодних доказів надання постачальником за договором споживачу будь-яких документів на підтвердження наявності підстав для зміни ціни електричної енергії із 3,810936 грн за 1 кВт*год. до 4,15496 грн матеріали справи не містять.

Як вбачається з вищевикладеного Закон України "Про публічні закупівлі" дозволяє змінювати ціну за одиницю товару у межах 10 % та лише за умови суттєвого, документально підтвердженого, коливання ціни товару на ринку.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем належним та достовірними доказами не доведено суттєве коливання ціни електричної енергії на ринку, яке б слугувало підставою для укладання додаткової угоди № 1 від 18.10.2021, господарський суд вважає що додаткова угода № № 1 від 18.10.2021 суперечить ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З урахуванням наведених приписів чинного законодавства, додаткові угоди № 1 від 18.10.2021, № 2 від 03.11.2021, № 3 від 05.11.2021, № 4 від 29.11.2021 та № 5 від 30.11.2021 до договору № 91 від 13.10.2021 є недійсними, оскільки укладені з порушенням вимог ч. 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

А отже, вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод: № 1 від 18.10.2021, №2 від 03.11.2021, № 3 від 05.11.2021, № 4 від 29.11.2021 та № 5 від 30.11.2021 до договору № 91 від 13.10.2021 є обґрунтованими.

Щодо вимог прокурора про повернення надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 72 338,34 грн.

Згідно із частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що у період з вересня по листопад 2021 року за договором Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" продало Виконавчому комітету Божедарівської селищної ради електричну енергію в обсязі 65 837,28 кВт*год, на загальну суму 323 240,00 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами прийняття - передавання товарної продукції:

- № 255300448211-1 від 18.10.2021 про поставку в вересні 2021 року електричної енергії в обсязі 19501,78 кВт*год на суму 81 095,77 грн з ПДВ (а.с. 46);

- № 256500655288-1 від 11.11.2021 про поставку в жовтні 2021 року електричної енергії в обсязі 15427,000 кВт*год на суму 72 050,38 грн з ПДВ (а.с. 47);

- № 255300448211-1 від 06.12.2021 про поставку в листопаді 2021 року електричної енергії в обсязі 30 908,5 кВт*год на суму 170 093,85 грн з ПДВ (а.с. 48).

Виконавчий комітет Божедарівської селищної ради сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" за поставлену у період з вересня по листопад 2021 року електричну енергію грошові кошти у загальному розмірі 323 240,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 718 від 18.10.2021 про сплату відповідачу 81 095,77 грн, з призначенням платежу: «опл за електроенергію за вересень 2021 р. уг. № 91 від 13.10.2021 акт № 255300448211-1 від 18.10.2021» (а.с. 46);

- № 778 від 12.11.2021 про сплату відповідачу 52 144,23 грн, з призначенням платежу: «опл част. за електроенергію за жовтень 2021 р. уг. № 91 від 13.10.2021 акт № 256500655288-1 від 11.11.2021» (а.с. 47);

- № 779 від 12.11.2021 про сплату відповідачу 19 906,15 грн, з призначенням платежу: «опл част. за електроенергію за жовтень 2021 р. уг. № 91 від 13.10.2021 акт № 256500655288-1 від 11.11.2021» (а.с. 47);

- № 821 від 06.12.2021 про сплату відповідачу 170 093,85 грн, з призначенням платежу: «опл за електроенергію за листопад 2021 р. уг. № 91 від 13.10.2021 акт № 255300448211-1 від 06.12.2021» (а.с. 48).

Як було вказано вище, відповідно до п. 4.1. договору та п. 1.1. комерційної пропозиції, на момент укладення договору ціна сформована за результатами аукціону у системі Прозоро та становить 3,810936 грн з ПДВ.

Таким чином, переплата становить 72 338,34 грн.

Оскільки під час розгляду цієї справи судом визнано недійсними додаткові угоди № 1 від 18.10.2021, № 2 від 03.11.2021, № 3 від 05.11.2021, № 4 від 29.11.2021 та № 5 від 30.11.2021 до договору № 91 від 13.10.2021, якими збільшено вартість електричної енергії, що постачається, надмірно сплачені позивачем грошові кошти у розмірі 72 338,34 грн набуті відповідачем безпідставно. А тому мають бути повернуті позивачу-2, як розпоряднику бюджетних коштів.

Відповідно, позовні вимоги прокурора у цій частині є обґрунтованими.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає про таке.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

ЩОДО НАЯВНОСТІ ПІДСТАВ ПРЕДСТАВНИЦТВА ПРОКУРОРОМ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ ДАНОГО СПОРУ:

Відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частиною третьою статті 41 ГПК України, у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Зазначена стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).

У постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді: бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк; звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення; невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо; прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим; частина 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.16) і №922/1830/19 (підпункт 7.1)).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.17) і № 922/1830/19 (підпункт 7.2)). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.18) і № 922/1830/19 (підпункт 7.3)).

У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Суд враховує і те, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (стаття 7 Конституції України).

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 зі справи №904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 зазначено про те, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган, як така сторона, може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу, як сторони правочину, має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 частини четвертої статті 23 Закону України “Про прокуратуру»).

Аналогічний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №917/341/19, від 02.02.2021 у справі № 922/1795/19, від 07.04.2021 у справі № 917/273/20, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Зазначені правові висновки були підтримані Верховним Судом у постановах від 07 березня 2024 року у справі № 910/401/23, від 24.05.2023 у справі № 927/366/22.

Так, Жовтоводською окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направлено на адресу Божедарівської селищної ради лист №55/2-252ВИХ-26 від 04.03.2026 (а.с. 52-57) щодо виявлених порушень інтересів держави та вжиття заходів реагування.

Листом № 342/02-12 від 09.03.2026 (а.с. 57-59) виконавчим комітетом Божедарівської селищної радої повідомлено окружну прокуратуру про те, що виконавчий комітет Божедарівської селищної ради не вживав заходів щодо визнання недійсними вищевказаних додаткових угод та запланованих заходів не має.

Також, Жовтоводською окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направлено на адресу Божедарівської селищної ради запит за №55/2-321ВИХ-26 від 12.03.2026 (а.с. 66-71) щодо виявлених порушень інтересів держави та вжиття заходів реагування.

На вказаний лист, Божедарівською селищною радою надано відповідь №407 від 16.03.2026 (а.с. 71), згідно якої встановлено, що Божедарівська селищна рада не вживала заходи щодо визнання недійсними додаткових угод № 1 від 18.10.2021, № 2 від 03.11.2021, № 3 від 05.11.2021, № 4 від 29.11.2021, № 5 від 30.11.2021 до Договору № 91 від 13.10.2021 та не має планів їх вживати. Окрім того, Божедарівська селищна рада повідомила, що не має заперечень з приводу вжиття заходів представницького характеру Жовтоводською окружною прокуратурою.

Окрім того, Жовтоводською окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направлено на адресу виконавчого комітету Божедарівської селищної ради лист (запит) за №55/2-338ВИХ-26 від 18.03.2026 (а.с. 72-76) щодо виявлених порушень інтересів держави та вжиття заходів реагування.

Листом від 20.03.2026 за № 436 (а.с. 77) Божедарівська селищна рада повідомила, що заходи позовного характеру самостійно не вжиті.

Також, Жовтоводською окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направлено на адресу Божедарівської селищної ради лист за № 55/2-339ВИХ-26 від 18.03.2026 (а.с. 81-86) щодо виявлених порушень інтересів держави та вжиття заходів реагування.

На вказаний запит, Божедарівською селищною радою надано відповідь № 437 від 20.03.2026 (а.с. 86), згідно якої встановлено, що селищна рада запланованих заходів не має та не заперечує з приводу вжиття заходів представницького характеру Жовтоводською окружною прокуратурою.

Прокурор зазначає, що враховуючи, що спірні додаткові угоди до договору укладені у 2021 році, тобто більше 4 років тому, зволікання Позивачів зі стягненням відповідних коштів з Відповідача не сприяє своєчасному наповненню бюджету та створює загрозу державним інтересам у цій сфері.

Листом № 55/2-357вих26 від 20.03.2026 прокурор повідомив Божедарівську селищну раду та Виконавчий комітет Божедарівської селищної ради про прийняте рішення звернутись до суду із позовом про визнання недійсними додаткових угод №1-5 до договору № 91 про закупівлю електричної енергії від 13.10.2021 та стягнення надміру сплачених коштів в сумі 72 338,34 грн.

За таких обставин, прокурором при зверненні до суду з цим позовом було дотримано порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Порушення ж інтересів держави у даному випадку полягає у неправомірній надлишковій переплаті бюджетних коштів за послуги, що були надані. Це, вочевидь, порушує інтереси держави в особі територіальної громади. Як було зазначено вище, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору.

А отже, в даному випадку наявні підстави для звернення прокурора до суду за даним позовом в інтересах держави в особі Божедарівської селищної ради та Виконавчого комітету Божедарівської селищної ради.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається прокурор, доводяться договором № 91 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 13.10.2021 з додатками (а.с. 31-39), додатковими угодами до договору № 91 від 13.10.2021 (а.с. 40, 41, 43, 45), актами прийому - передачі електричної енергії та платіжними дорученнями (а.с. 46 - 48), матеріалами аналізу роботи ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, листуванням між прокурором та позивачами.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати прокурора зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 18.10.2021, № 2 від 03.11.2021, № 3 від 05.11.2021, № 4 від 29.11.2021, № 5 від 30.11.2021 до договору № 91 від 13.10.2021, що укладені між Виконавчим комітетом Божедарівської селищної ради (місцезнаходження: 52323, Дніпропетровська область, Кам'янський р-н, с. Божедарівка, вул. Кооперативна, буд. 33; ідентифікаційний код: 41041939) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровські енергетичні послуги" (місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, будинок 4 Д, ідентифікаційний код: 42082379).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, будинок 4 Д; ідентифікаційний код: 42082379) на користь Виконавчого комітету Божедарівської селищної ради (місцезнаходження: 52323, Дніпропетровська область, Кам'янський р-н, с. Божедарівка, вул. Кооперативна, буд. 33; ідентифікаційний код: 41041939) надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 72 338,34 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (ідентифікаційний код: 42082379; місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, будинок 4 Д) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (ідентифікаційний код: 02909938; місце реєстрації: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38) витрати зі сплати судового збору у розмірі 15 974,40 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 27.05.2026.

Суддя М.О. Ніколенко

Попередній документ

136898677

Наступний документ

136898679

Інформація про рішення:

№ рішення:	136898678
№ справи:	904/1625/26
Дата рішення:	27.05.2026
Дата публікації:	29.05.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (28.05.2026)
Дата надходження:	14.05.2026
Предмет позову:	визнання недійсними додаткових угод до договору № 91 від 13.10.2021

Учасники справи:

суддя-доповідач:

НІКОЛЕНКО МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ

відповідач (боржник):

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ"

за участю:

Дніпропетровська обласна прокуратура

заявник:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ"

позивач (заявник):

Жовтоводська окружна прокуратура Дніпропетровської області

позивач в особі:

Божедарівська селищна рада Кам'янського району Дніпропетровської області

Виконавчий комітет Божедарівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області

прокурор:

Гутаров Денис Олександрович