вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" травня 2026 р. Справа№ 911/2553/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Руденко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Овчинніковій Я.Д.;
за участю представників сторін:
від стягувача 1: Бєлкін Л.М.;
від стягувача 2: не з'явився;
від боржника: Ключинський К.Л.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.02.2026 (повний текст складено 02.03.2026) про задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні
у справі №911/2553/22 (суддя Ейвазова А.Р.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український банківський консалтинг",
Товариства з обмеженою відповідальністю "Твін-Трейд"
до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
про стягнення 956 070, 78 грн, -
Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи
ТОВ "Український банківський консалтинг", ТОВ "Твін-Трейд" звернулись в Господарський суд Київської області із позовом до ПАТ "Центренерго" про стягнення на користь ТОВ "Український банківський консалтинг" 231 275,00 грн 3% річних та 420 200,44 грн інфляційних збитків; на користь ТОВ "Твін-Трейд" 108 132,00 грн 3% річних та 196 463,34 грн інфляційних збитків.
Рішенням Господарського суду Київської області від 01.03.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023, у даній справі позов задоволено частково та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Український банківський консалтинг" 420 200,44 грн - інфляційних збитків, 231 274, 64 грн - 3 % річних та судові витрати - 9 772,13 грн судового збору;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Твін-Трейд" 196 463,34 грн - інфляційних збитків, 108 131,71 грн - 3 % річних та судові витрати 4 568,93грн - судового збору.
На примусове виконання рішення суду 17.09.2024 Господарським судом Київської області видано накази.
30.01.2026 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від ТОВ "Український банківський консалтинг" надійшла заява про заміну стягувача у виконавчому документі - наказі №911/2553/22, виданому Господарським судом Київської області 17.09.2024 на примусове виконання відповідного рішення в частині стягнення з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Твін-Трейд".
В обґрунтування поданої заяви якої заявник посилається на те, що 20.11.2023 між ТОВ "Український банківський консалтинг" та ТОВ "Твін-Трейд" укладено договір №1 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ТОВ "Український банківський консалтинг" набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги до ПАТ "Центренерго" у відповідній частині.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 у справі №911/2553/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український банківський консалтинг" заяву про заміну стягувача у виконавчому задоволено.
Замінено стягувача у виконавчому документі - наказі Господарського суду Київської області від 17.09.2024 №911/2553/22, який видано на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 01.03.2023 щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Твін-Трейд" 196 463, 34 грн інфляційних збитків, 108 131, 71 грн - 3 % річних та судових витрат у розмірі 4 568,93 грн його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Український банківський консалтинг".
В обґрунтування ухвали суд першої інстанції зазначив, що заявнику - ТОВ "Український банківський консалтинг" на підставі договору відступлення права вимоги від 20.11.2023 №1 передано право вимоги до боржника, яке належало стягувачу - ТОВ "Твін-Трейд" у зобов'язаннях, що підтверджені рішенням суду у даній справі та виникли на підставі закону (основного - оплатити вартість акцій при отриманні вимоги акціонера про викуп; додаткового - сплатити вартість акцій з урахуванням процентів та втрат від інфляції на підставі ст.625 ЦК України, у випаду порушення основного зобов'язання), а також у зобов'язанні, яке виникло з рішення суду (відшкодувати судові витрати).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 20.02.2026 у справі №911/2553/22 та відмовити у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- під час прийняття заяви про заміну сторони у виконавчому документі та вирішення питання про відкриття провадження, місцевий суд не врахував, що Заявник не здійснив відправку такої заяви первісному кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю «Твін - Трейд»;
- боржником не було отримано повідомлення про відступлення права вимоги ані від нового кредитора, ані від первісного;
- боржнику не відомо чи були правомочні т. в.о. директора з обох сторін укладати договір відступлення права вимоги, чи були вони внесені як керівники до Єдиного державного реєстру та чи не було обмежень на здійснення ними діяльності товариств;
- кошти за відступлене право ТОВ «Український банківський консалтинг» як новий кредитор не сплатив;
- судовий збір увійшов до предмету Договору №1 про відступлення права вимоги від 20.11.2023, всупереч практиці Верховного Суду;
- ТОВ «Твін-Трейд» не здійснено пред'явлення до виконання наказу суду, що унеможливлює здійснення заміни стягувача в наказі суду.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/2553/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою суду від 18.03.2026 залишено без руху апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 у справі №911/2553/22 та надано строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів доплати судового збору в сумі 2662,40 грн.
Ухвалою суду від 06.04.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 28.04.2026.
У зв'язку із перебуванням судді Руденко М.А. у період з 15.04.2026 по 28.04.2026 у довготривалому відрядженні, а також у відпустці з 29.04.2026 по 01.05.2026, на підставі службової записки головуючої судді розпорядженням Північного апеляційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №911/2553/22.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №911/2553/22 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Барсук М.А., судді Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.
Ухвалою суду від 27.04.2026 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 у справі №911/2553/22 прийнято до свого провадження.
Судове засідання, призначене на 28.04.2026 не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці.
Ухвалою суду від 29.04.2026 (з урахуванням ухвали від 30.04.2026) розгляд справи призначено на 21.05.2026.
На адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Український банківський консалтинг" надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 18.05.2026 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Український банківський консалтинг" про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
У зв'язку із рішенням Вищої ради правосуддя від 07.05.2026 про відсторонення судді Кропивної Л.В. від здійснення правосуддя, розпорядженням Північного апеляційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 911/2553/22.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №911/2553/22 сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя - Барсук М.А., судді Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою суду від 20.05.2026 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 у справі №911/2553/22.
Правові позиції учасників справи
21.04.2026 через систему «Електронний суд» від стягувача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог відповідача, просив рішення залишити без змін.
Явка представників сторін
Представник стягувача 2 судове засідання 21.05.2026 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи учасники повідомлялись належним чином шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі «Електронний суд» та на поштову адресу сторін.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
А тому, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), враховуючи рекомендації, викладені у пункті 2.2. Правил організації ефективного господарського судочинства, затверджених рішенням загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду № 5 від 29.05.2024, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 21.05.2026 за відсутності представника стягувача 2.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Київської області від 01.03.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023, у даній справі позов задоволено частково та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Український банківський консалтинг" 420 200,44 грн - інфляційних збитків, 231 274, 64 грн - 3 % річних та судові витрати - 9 772,13 грн судового збору;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Твін-Трейд" 196 463,34 грн - інфляційних збитків, 108 131,71 грн - 3 % річних та судові витрати 4 568,93грн - судового збору.
На примусове виконання рішення суду 17.09.2024 Господарським судом Київської області видано накази.
30.01.2026 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від ТОВ "Український банківський консалтинг" надійшла заява про заміну стягувача у виконавчому документі - наказі №911/2553/22, яка обґрунтована тим, що 20.11.2023 між ТОВ "Український банківський консалтинг" та ТОВ "Твін-Трейд" укладено договір №1 про відступлення права вимоги, в силу п.1 договору якого новий кредитор набуває право стягнути з боржника замість первісного кредитора кошти згідно:
- рішення Господарського суду Київської області від 01.03.2023, яке набрало законної сили 01.08.2023 відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 у справі №911/2553/22 між первісним кредитором та ПАТ "Центренерго" (далі - боржник) на суму 196 463,34 грн інфляційних збитків, 108131,71 грн 3% річних та судових витрат - 4 568,93 грн судового збору;
- рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023, яке набрало законної сили 13.09.2023 відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 у справі № 911/952/22 між первісним кредитором та ПАТ "Центренерго" на суму 1 701 943,73грн основної заборгованості, 145 201,38грн фактично - пеня), 510583,11грн штрафу, 191 530,65грн інфляційних збитків, 37489грн - 3% річних та судових витрат - 38 801,22грн судового збору, а також 3% річних від суми основної заборгованості у загальному розмірі 1 701 943, 73грн за формулою, описаною в рішенні - сума непогашеної заборгованості х 3% річних х кількість днів прострочення / кількість днів у відповідному році, починаючи з 01.04.2022 .
Відповідно до п.п.2-5 договору сторони домовились, що новий кредитор зобов'язаний сплатити на банківський рахунок первісного кредитора грошові кошти в сумі 75% фактично стягненої заборгованості за право стягування протягом десяти днів з моменту отримання коштів від боржника, але не пізніше 20 листопада 2026 року. Можлива інша форма розрахунків.
До нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного виконання зобов'язань боржника; в момент підписання договору здійснюється перехід права вимоги (визначеного у п.1 договору) від первісного кредитора до нового кредитора.
У момент підписання договору первісний кредитор зобов'язується передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються за договором.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п.7 договору).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Процесуальне правонаступництво регулюється статтею 52 ГПК України. Вказана норма кореспондується зі статтею 334 ГПК України та частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якими у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
За змістом статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення.
Відповідно до частин першої, другої статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником; заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь- якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 334 ГПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Право вимоги у зобов'язанні є майновим правом, яке має цивільну оборотоздатність і може вільно відчужуватися з урахуванням обмежень, встановлених главою 47 ЦК України. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни (пункти 56, 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частинами 1, 2 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Колегія суддів зазначає, що вищевказані норми ЦК України не встановлюють обмежень щодо того, яким саме правочином має бути оформлена передача права вимоги.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 514 ЦК України).
Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги. Вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов'язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальних правовідносинах відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідносинах у визначених законом випадках.
У пункті 71 постанови від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що наявність не виконаного боржником судового рішення про задоволення вимог кредитора не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, крім того що змінюється його суб'єктний склад у частині особи кредитора.
Велика Палата Верховного Суду у справі №369/13444/20 провадження №14-52цс25 від 10.09.2025 виснувала, що оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, а відступлення права вимоги допускається на будь-якій стадії судового процесу, тому договір відступлення права вимоги кредитор може укласти і після ухвалення судового рішення, яким вирішено спір між сторонами матеріальних правовідносин (зобов'язання), до моменту виконання боржником зобов'язання або настання інших обставин, що є підставою для його припинення.
Колегія суддів, дослідивши зміст договору відступлення права вимоги від 20.11.2023 №1, погоджується із висновком суду першої інстанції, що ТОВ "Український банківський консалтинг" було передано право вимоги до боржника, яке належало стягувачу - ТОВ "Твін-Трейд" у зобов'язаннях, що підтверджені рішенням суду у даній справі та виникли на підставі закону (основного - оплатити вартість акцій при отриманні вимоги акціонера про викуп; додаткового - сплатити вартість акцій з урахуванням процентів та втрат від інфляції на підставі ст.625 ЦК України, у випаду порушення основного зобов'язання, що є грошовим), а також у зобов'язанні, яке виникло з рішення суду (відшкодувати судові витрати).
Посилання апелянта на неможливість відступлення права вимоги щодо судових витрат є безпідставним, оскільки такі вимоги мають майновий характер, виникають із грошового зобов'язання, підтвердженого судовим рішенням, та не належать до переліку вимог, відступлення яких заборонене законом.
При цьому положення глави 47 ЦК України не містять заборони щодо відступлення права вимоги, яке виникло на підставі судового рішення про стягнення судових витрат. Навпаки, законодавець визначив виключний перелік випадків, коли заміна кредитора не допускається. Так, відповідно до статті 515 ЦК України не допускається заміна кредитора у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Вимога про стягнення судових витрат до таких не належить.
При цьому, посилання апелянта на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №911/1677/18, є необґрунтованим, оскільки Верховний Суд, формуючи висновки у такій справі, виходив з того, що стягнення судового збору не було предметом відступлення за договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 1-БМ від 22.02.2019 (п.26), що не є тотожним обставинам даної справи.
Між тим, договором відступлення права вимоги №1 від 20.11.2023, який наданий на підтвердження вимог заявника, передбачає передачу права вимагати стягнення судових витрат, розмір яких установлений таким рішенням суду.
Доводи боржника на відсутність доказів правомочності т.в.о. директорів ТОВ "Твін-Трейд" та ТОВ "Український банківський консалтинг" на підписання договору відступлення права вимоги судом першої інстанції правомірно відхилені, оскільки самі стягувачі, які є учасниками даного спору та сторонами договору, не заперечують факту підписання такого договору їх уповноваженими представниками.
При цьому, повноваження т.в.о. директорів ТОВ "Твін-Трейд" та ТОВ "Український банківський консалтинг", як керівних органів останніх, підтверджені відомостями із ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Велика Палата Верховного Суду у справі №369/13444/20 провадження №14-52цс25 у постанові від 10.09.2025 наголосила, що спростування презумпції правомірності правочину відбувається лише у двох випадках: коли недійсність правочину прямо визначена імперативним приписом закону (у разі його нікчемності); якщо правочин оспорений у судовому порядку та визнаний недійсним на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.
В інших випадках діє презумпція правомірності правочину, а також застосовується принцип його тлумачення favor contractus, за змістом якого всі сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) суд повинен тлумачити на користь його дійсності, чинності та виконуваності.
У вищезазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок щодо обставин, які досліджує суд у разі розгляду заяви про заміну стягувача у виконавчому листі/сторони виконавчого провадження і наголосила на тому, що суд не може виходити за межі вирішуваного процесуального питання та констатувати (встановлювати) недійсність договору відступлення прав вимоги, який не є нікчемним (недійсним згідно з приписом закону) або не визнаний судом недійсним за наслідками вирішення відповідного спору.
Доказів визнання недійсним укладеного договору відступлення права вимоги чи його нікчемності боржником не наведено.
Пункт 2 договору, що передбачає здійснення оплати за передане права вимоги, на який посилається боржник, не змінює моменту набуття права вимоги заявником.
Яке зазначалось, згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків; у цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Неповідомлення у письмовій формі новим кредитором боржника про заміну кредитора у зобов'язанні, на що наголошує апелянт, матиме правові наслідки лише для нового кредитора, оскільки боржник вправі виконати відповідне зобов'язання на користь первісного кредитора і таке виконання буде вважатись належним. При цьому, ч.2 ст.517 ЦК України установлено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Посилання апелянта на неможливість заміни стягувача у виконавчому документі - наказі, оскільки його не пред'явлено до виконання, судом першої інстанції правомірно відхилені, оскільки в силу ч.5 ст.334 ГПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
У даному випадку строк пред'явлення відповідного наказу суду, виданого на виконання рішення суду у даній справі, встановлений ч.1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження", - три роки не сплив, оскільки рішення суду набрало законної сили 01.08.2023, а саме з моменту прийняття постанови суду апеляційної інстанції, яким рішення у даній справі залишено без змін.
З підстав, викладених вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про заміну стягувача - ТОВ "Твін-Трейд" на його правонаступника у відповідному виконавчому документі.
Посилання апелянта на те, що під час прийняття заяви про заміну сторони у виконавчому документі та вирішення питання про відкриття провадження, місцевий суд не врахував, що заявник не здійснив відправку такої заяви первісному кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю «Твін - Трейд», колегія суддів відхиляє з наступних підстав.
Відповідно до положень абзацу 1 частини сьомої статті 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням ЄСІКС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Вичерпне коло осіб, які мають обов'язок із реєстрації електронного кабінету, наведений у частині шостій статті 6 ГПК України.
Водночас згідно з абзацом 2 частини сьомої статті 42 ГПК України, якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Колегія суддів враховує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Твін-Трейд" є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України, а тому він мав і має обов'язок зареєструвати електронний кабінет в ЄСІКС.
Однак, як вбачається з відомостей з системи документообігу суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Твін-Трейд" не виконало відповідного обов'язку про реєстрацію електронний кабінет в ЄСІКС.
А тому, невиконання стороною відповідного обов'язку про реєстрацію електронного кабінету в ЄСІКС звільняє заявника від надсилання на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твін-Трейд" паперової копії заяви про заміну сторони виконавчого провадження та доданих до неї документів цінним листом з описом вкладення.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду Київської області від 20.02.2026 у справі № 911/2553/22 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.02.2026 у справі № 911/2553/22 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 20.02.2026 у справі № 911/2553/22 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені за подачу апеляційної скарги, покласти на апелянта.
4. Матеріали справи № 911/2553/22 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повна постанова складена 27.05.2026
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді М.А. Руденко
Є.Ю. Пономаренко