Справа № 452/1173/26
Провадження № 2/452/1271/2026
Іменем України
28 травня 2026 року м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючої судді Бікезіної О.В.,
з участю секретаря судового засідання Кухар О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Новокалинівська міська рада Самбірського району Львівської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
В провадженні Самбірського міськрайонного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Новокалинівська міська рада Самбірського району Львівської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
25 травня 2026 року позивач ОСОБА_1 подав через канцелярію суду заяву про відвід судді у даній цивільній справі, який мотивований тією обставиною, що на його очах відповідач ОСОБА_2 «подала секретарю судді свій паспорт і конверт (підозрює, що в ньому були гроші (хабар), секретар пішла з ним до кабінету судді».
Відповідно до ч. 8. ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу виходячи з наступного.
ОСОБА_1 звернувся до Самбірського міськрайонного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Новокалинівська міська рада Самбірського району Львівської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Ухвалою судді Бікезіної О.В. від 15 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; розпочато підготовче провадження; підготовче засідання призначено на 20 травня 2026 року.
Підготовче засідання 20 травня 2026 року відбулося за участі сторін, відкладено на 12 серпня 2026 року за клопотанням відповідачки ОСОБА_2 .
В підготовчому засіданні відводів складу суду, секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
25 травня 2026 року позивач ОСОБА_1 подав через канцелярію суду заяву про відвід судді у даній цивільній справі.
Згідно частин 1-3 статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно частини 1 статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) зокрема, якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Тобто, якщо говорити у ракурсі безсторонності суду, то слід враховувати те, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
Аналізуючи підстави, які зазначені ОСОБА_1 для відводу судді, суд вважає, що заявником не доведено конкретних фактів та наслідків цих фактів (обставин), які можуть вплинути на об'єктивність і упередженість розгляду даної справи, а лише висловлено припущення щодо неправомірної поведінки відповідачки ОСОБА_2 та секретаря судового засідання Кухар О.П.
Як встановлено судом до початку підготовчого засідання 20 травня 2026 року секретарем судового засідання Кухар О.П., з метою підтвердження особи відповідачки ОСОБА_2 , від останньої в залі судового засідання, в присутності позивача, отриманий паспорт та довідка для присвоєння індетифікаційного номеру, з якого на робочому місці, зроблена сканкопія, що підтверджується довідкою про сканування документів, після чого оригінали документів повернуто ОСОБА_2 .
Отже підстави, які зазначені ОСОБА_1 для відводу судді є необгрунтованими та хибними.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезсторонні, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заяв, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
На підставі викладеного, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому враховуючи вимоги ч. 3 ст. 40 ЦПК України, заяву про відвід слід передати до канцелярії суду з метою визначення судді для розгляду питання про відвід.
Керуючись ст. 36,39, 40, 259, 260, 268, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Новокалинівська міська рада Самбірського району Львівської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, передати до канцелярії Самбірського міськрайонного суду Львівської області для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 статті 33 ЦПК України, для розгляду питання про відвід судді Бікезіної О.В.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя