СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/1095/26
ун. № 759/7598/26
27 травня 2026 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді -ОСОБА_1 ,
за участю секретаря -ОСОБА_2 ,
провівши в приміщенні суду судове засідання за обвинувальним актом зареєстрованим у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 62022100150000287 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Наталівка, Полтавської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч. 5 ст. 407 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
В провадження Святошинського районного суду м.Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальних провадженнях, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022100150000287 від 15.11.2022 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч. 5 ст. 407 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказуючи, що на даний час наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, вплив на потерпілого та свідків, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник, думку якого підтримав обвинувачений, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який зможе забезпечити процесуальну поведінку обвинуваченого.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, те, що на даний час залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений опинившись на волі, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), і на це вказують такі обставини, як суспільно небезпечний характер протиправних дій, в яких він обвинувачується і щодо яких органами досудового розслідування висунута обґрунтована підозра (обвинувачення); тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним у вчинені інкримінованих злочинів. Крім того, існує велика ймовірність того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, зможе перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні під час судового провадження, зокрема, незаконно впливати на свідків, які на даний час недопитані судом; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин злочину.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, вік та стан здоров'я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.
Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігання ризикам,суд вважає, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, не можуть забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків.
Обраний відносно ОСОБА_3 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку.
Продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції Ради Європи від 04.11.1950 року «Про захист прав людини і основоположних свобод», оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Керуючись положеннями ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не вбачає правових підстав для визначення ОСОБА_3 розміру застави.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 25.07.2026 ( включно), без визначення розміру застави, та утримувати його в ДУ "Київський слідчий ізолятор".
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів шляхом подачі апеляції до Київського апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_1