Справа № 462/3520/23
провадження 2-с/462/67/26
28 травня 2026 року, суддя Залізничного районного суду м. Львова Ліуш А.І., отримавши матеріали заяви ОСОБА_1 , про скасування судового наказу за заявою Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" про стягнення заборгованості, -
боржниця звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу від 11 липня 2023 року. Заява мотивована тим, боржниця вищезазначений судовий наказ не отримувала оскільки фактично не проживала та не проживає за вказаною, що підтверджується доданим до заяви актом, яким встановлено факт проживання боржниці за іншою адресою.
Згідно із ч.1, 2 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
Так, судом було встановлено, що згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с.26/, ОСОБА_1 , отримала судовий наказ 22 серпня 2023 року. Відтак, звертаючись до суду з заявою про скасування судового наказу 27 травня 2026 року, заявниця прострочила строк звернення до суду з вказаною заявою.
Щодо позиції про те, що боржниця вищезазначений судовий наказ не отримувала так як, хоч і зареєстрована за вказаною адресою, але фактично не проживала та не проживає там, що підтверджується доданим до заяви актом, яким встановлено факт її проживання за іншою адресою, - суд зазначає наступне.
Так, згідно п.71 постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», реєстровані поштові відправлення вручаються, адресатам (одержувачам) за умови пред'явлення ними документів, що посвідчують особу згідно із законодавством.
Пунктом 72 вказаної постанови встановлено, що адресат (одержувач) може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення за довіреністю на визначений строк, що оформляється в установленому законодавством порядку або шляхом надання разового доручення на отримання поштового відправлення в електронній формі, порядок якої встановлюється оператором поштового зв'язку.
Відтак, наявність підпису у відповідному поштовому повідомленні є належним і достатнім підтвердженням отримання боржницею судового наказу у встановлений день. Водночас, представником не надано жодних доказів, які б могли свідчити про те, що підпис на повідомленні належить іншій особі чи що мала місце якась інша процесуальна чи фактична помилка під час вручення.
Суд вважає безпідставними також і доводи боржниці про те, що вона не отримувала судовий наказ у зв'язку з тим, що фактично не проживає за місцем своєї реєстрації. Посилання на акт, яким нібито встановлено факт її відсутності у квартирі, жодним чином не спростовує належність вручення поштового відправлення, оскільки порядок видачі рекомендованих відправлень передбачає їх вручення виключно адресату або уповноваженій ним особі.
При цьому, суд підкреслює, що будь-який логічний чи причинно-наслідковий зв'язок між фактом не проживання боржниці у квартирі та її нібито неможливістю отримати поштове відправлення відсутній.
Таким чином, суд доходить висновку, що твердження про неотримання кореспонденції фактично є спробою уникнути дотримання визначених законом строків звернення до суду. Сам факт відсутності особи за місцем реєстрації, навіть якщо він підтверджується додатковими актами, не може свідчити про відсутність можливості отримання поштового відправлення.
В ч. 2 ст. 171 ЦПК України визначено, що заява боржника про скасування судового наказу подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява про скасування судового наказу підлягає поверненню, оскільки нею було пропущено строк на подання такої заяви та відсутні підстави для поновлення строку.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 163, 164, 165, 167, 260, 261,353, 354 ЦПК України, суд,-
заяву ОСОБА_1 , про скасування судового наказу за заявою Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" про стягнення заборгованості, - повернути заявнику.
Роз'яснити стягувачу, що згідно ч.1 ст.166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя: А.І. Ліуш