Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4270/26
Номер провадження2/711/2660/26
Іменем України
(заочне)
26 травня 2026 року Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі: головуючого-судді Демчика Р.В., при секретарі Кобилки Є.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку суброгації,-
ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку суброгації. В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що 24.04.2023 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 укладено договір страхування наземного транспорту №150/23-Т/Чк, згідно якого страхова компанія взяла на себе зобов'язання компенсувати будь яке пошкодження або знищення автомобіля марки «BMW Х6» д.н.з. НОМЕР_1 , його окремих складових частин та додаткового обладнання внаслідок ДТП.
14.06.2023 року в м.Черкаси по вул.Гагаріна відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «BMW Х6» д.н.з. НОМЕР_1 та транспортного засобу ВАЗ 21112 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
Відповідач порушив правила дорожнього руху та допустив пошкодження транспортного засобу «BMW Х6» д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується схемою ДТП, довідкрю НПУ та постановою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 25.07.2023 року.
ПрАТ СК «Арсенал Страхування» відповідно до умов договору страхування та страхового акту здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 227181.10 грн.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ 21112 д.н.з. НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПрАТ «СК «Вусо» та остання здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 156800.00 грн.
Отже, на підставі вищезазначеного, до позивача перейшло право вимоги до відповідача, як до особи відповідальної за відшкодування заподіяних збитків у розмірі 70371.10 грн.
Позивач звертався до відповідача із претензією про відшкодування шкоди, проте виплати відшкодування з боку відповідача здійснено не було.
Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 09 січня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в своїй заяві просив суд розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечень щодо позову та клопотань про відкладення справи до суду не направив, тому суд вважає, за можливе розглянути даний спір у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Відповідачем відзив на позовну заяву у встановлений судом строк та порядок подано не було.
Адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у контексті положень п. 3 ч. 8 ст. 128, ст. 131 ЦПК України, суд вважає, як повідомлення відповідача належним чином.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Слід також зазначити, що згідно з положеннями ст. 8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи. Відзив на позовну заяву не подано.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи вище викладене, та той факт що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, але не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Нормою ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» 24.04.2023 року укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №150/23-Т/Чк, забезпечений транспортний засіб BMW Х6» д.н.з. НОМЕР_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
14.06.2023 р. відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу BMW Х6» д.н.з. НОМЕР_1 та транспортного засобу ВАЗ 21112 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 ..
Відповідно постанови Придніпровського районного суду м.Черкаси від 25 липня 2023 року (справа №711/3962/23) ОСОБА_1 визнано винним у дорожньо-транспортній пригоди, яка сталася 14 червня 2023 року о 22 год. 40 хв. в дворі будинку № 21 по вул. Гагаріна в м. Черкаси. Так, ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ВАЗ 21112» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем «BMW X6» д.н.з. НОМЕР_2 , який був припаркований позаду, чим порушив п.п. 10.9, 2.3б Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
15.06.2023 страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку.
13.07.2023 року страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування, що підтверджується копією відповідної заяви.
За результатами експертного дослідження транспортного засобу складено висновок експерта №121 від 14.07.2023 року, згідно з яким вартість відновлюваного ремонту автомобіля «BMW X6» д.н.з. НОМЕР_2 складає 240477.52 грн
Згідно з Актом виконаних робіт, наданого ПП «Талісман», вартість відновлюваного ремонту BMW X6» д.н.з. НОМЕР_2 склала 227181.10 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №35367663 від 17.07.2023 року ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» сплатило страхове відшкодування у розмірі 227181.10 грн на рахунок СТО ПП Талісман.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Положеннями ч.1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автомобілем «ВАЗ 21112» д.н.з. НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПрАТ «СК «Вусо» та остання здійснила виплату на рахунок ПрАТ СК «Арсенал Страхування» суму стразового відшкодування в розмірі 156800.00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №33374 від 31.07.2023 року.
До позивача перейшло право вимоги до відповідача, як до особи відповідальної за відшкодування заподіяних збитків у розмірі 70381.10 грн. (227181.10-156800).
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний, зокрема, при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Відповідно до п. 38.1, 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно до вимог частини 4 статті 988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика є суброгацією.
Під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
Отже, відповідно до вказаних норм закону від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов'язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки.
З огляду на положення ст. 1192 ЦК України, розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Також у порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування.
Пункт 3 частини 1 ст. 988 ЦК України та п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у строк, встановлений договором. Таким чином, до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Відповідно п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993ЦК України і статті 27Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, тому з урахуванням положення статті 515ЦК суброгація застосовується лише до майнового страхування.
Із правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, сум виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, викладеного в постанові від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 вбачається, що при розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив наступний правовий висновок: у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України). При цьому, перебіг позовної давності не змінюється і він обчислюється від дня настання страхового випадку (ч. 1 ст.261, ст.262 ЦК України).
Страхувальник, який отримав майнову шкоду, набув право вимоги відшкодування до заподіювача, але у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача.
Таким чином, у спірному зобов'язанні відбулася заміна кредитора, а саме, страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 70381.10 грн є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача судові витрати.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 82, 95, 141, 263-265, 280-283, 354, 355 ЦПК України суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (код ЄДРПОУ: 233908322, IBAN НОМЕР_4 в АТ «ОТР Банк») відшкодування в розмірі 70 381.10 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3328,00 грн
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто Черкаським районним судом у випадку подання відповідачем відповідної заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому повне заочне рішення не було йому вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Головуючий: Р. В. Демчик