Справа № 156/80/26
Провадження № 1-кп/156/58/26
Іменем України
27 травня 2026 року сел. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Радовичі Іваничівського району Волинської області, громадянина України, з повною вищою освітою, директора Будятичівської гімназії, одруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,-
ОСОБА_4 , постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 19 червня 2025 року у справі № 165/1712/25, яка набрала законної сили, притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у вигляді накладення адміністративного штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімум доходів громадян, що складає 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до статті 129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Однак, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, та будучи ознайомлений з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом, чим ухилявся від виконання вищевказаної постанови, при наступних обставинах.
Так, всупереч вказаного рішення суду, 07 грудня 2025 о 14 год. 00 хв. ОСОБА_4 , керував автомобілем марки «Renault» моделі «Laguna» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та рухався по автодорозі Т-0305, неподалік сел. Іваничі, Володимирського району, Волинської області, де був зупинений працівниками наряду ГРПП СПД № 2 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області «Проект-11» старшим сержантом поліції ОСОБА_6 та капітаном поліції ОСОБА_7 , які перебували на добовому чергуванні СПД № 2 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, на яке заступили 07.12.2025.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується в тому, що своїми умисними протиправними діями, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину у висунутому обвинуваченні визнав повністю та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення. У вчиненому розкаявся та просив суворо його не карати, призначити покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 відмовились від поданого раніше клопотання про передачу обвинуваченого ОСОБА_4 на поруки трудового колективу Поромівської сільської ради, просили суд не розглядати клопотання.
Прокурор у судовому засіданні просив визнати обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.382 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють фактичних обставин справи, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам судового провадження положення ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, та судовий розгляд було проведено із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.
Оцінюючи докази зібрані та безпосередньо досліджені у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, доведена поза розумним сумнівом та кваліфікує його дії за ч. 1 ст.382 КК України.
Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення (злочину) та особу винного у їх сукупності, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин справи.
Так, суд враховує, що ОСОБА_4 вчинено нетяжкий злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України (ст. 12 КК України).
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття у вчиненому.
Обставин, що згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , не встановлено.
Обвинувачений судимості не має, кримінальне правопорушення вчинив вперше, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває.
Відповідно до досудової доповіді виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства. Ризик вчинення ОСОБА_4 нового кримінального правопорушення та ризик його небезпеки для суспільства оцінені, як середні.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд, мотивуючи вид та розмір призначеного ним покарання (основного та додаткового), повинен врахувати всі обставини, які мають значення для його призначення.
Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації таке покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Призначаючи покарання у кримінальному провадженні, залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності суд вправі призначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме виправленню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання.
Враховуючи засади законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, його необхідно призначити у мінімальному розмірі, встановленому санкцією ч.1 ст.382 КК України.
Процесуальні витрати у справі відсутні, цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався, прокурор з клопотанням про обрання запобіжного заходу обвинуваченому до суду не звертався, підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 369-378 КПК України,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Волинські області/смт Іваничі/21081100; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA108999980313050106000003484.
Речові докази, а саме: один диск з відеозаписами з нагрудної камери поліцейських СПД №2 (сел. Іваничі) - залишити у матеріалах справи; транспортний засіб марки «Renault» моделі «Laguna» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та технічний паспорт серії НОМЕР_2 не цей автомобіль, які були повернуті 27.12.2025 власнику ОСОБА_8 27.12.2025 - вважати переданими за належністю.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Іваничівський районний суд Волинської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1