ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про закриття провадження у справі
"17" листопада 2010 р. Справа № 2a-3307/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Чуприни О.В.
за участі секретаря Семанюк М.П.
представника позивача: Калуської міської ради -Мельника В.А.
представника відповідача: Обласного комунального підприємства ''Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації''-Шібель В.М.
представника третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Виконавчого комітету Калуської міської ради -не з'явився
представника третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонду комунальної власності територіальної громади м. Калуша - Шуляра І.В.
представника третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ''Укрінтеренерго''-Качана А.А.
прокурора -Гоголя В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання про закриття провадження у справі за позовом Калуської міської ради до Обласного комунального підприємства ''Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації'', третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Виконавчого комітету Калуської міської ради, третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Фонду комунальної власності територіальної громади м. Калуша, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ''Укрінтеренерго'', про визнання протиправною бездіяльності, протиправними та нечинними рішення за № 05/256 від 23.02.2010 року та зобов'язання вчинення дій, -
21.09.2010 року Калуська міська рада (далі - позивач) звернулася до суду із зазначеним адміністративним позовом до Обласного комунального підприємства ''Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації'' (далі - відповідач), третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Виконавчого комітету Калуської міської ради, третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Фонду комунальної власності територіальної громади м. Калуша, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ''Укрінтеренерго''.
Позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не оформлення свідоцтва про право власність на будівлі і споруди, зобов'язання його оформити і видати таке свідоцтва та здійснити державну реєстрацію права власності на будівлі і споруди, які розташовані за адресою: Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Промислова, 1, відповідно до рішення Калуської міської ради від 24.12.2009 року за № 1067 та рішення виконавчого комітету Калуської міської ради від 24.12.2009 року за № 474, а також визнати протиправним та нечинним рішення реєстратора відповідача від 23.02.2010 року за № 05/256 щодо відмови в реєстрації за територіальною громадою міста Калуша Івано-Франківської області в особі Калуської міської ради права власність на вказані будівлі і споруди.
Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно, в порушення вимог статті 3, 24 Закону України ''Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженість'', пункту 3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України за № 7/5 від 07.01.2002 року (далі -Тимчасове положення), незважаючи на чинні рішення Калуської міської ради від 24.12.2009 року за № 1067 і виконавчого комітету Калуської міської ради від 24.12.2009 року за № 474 про включення майна до об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Калуша та оформлення на них права комунальної власності, відмовлено у державній реєстрації за територіальною громадою міста Калуша право власність на будівлі і споруди, які розташовані за адресою: Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Промислова, 1.
12.11.2010 року на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від відповідача Обласного комунального підприємства ''Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації''надійшло письмове клопотання про закриття провадження у справі, оскільки вважає, що предметом спору у даній справі є правоналежність будівель і споруд, законність підстав набуття права власності на спірне нерухоме майно, у зв'язку із чим існує спір про право, наявність якого в свою чергу виключає розгляд даного позову за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, а даний спір не носить характеру публічно-правового. З посиланням на пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України зазначив, що даний спір не належить вирішувати в порядку адміністративного судочинства.
Представники позивача, третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонду комунальної власності територіальної громади м. Калуша, в судовому засіданні заперечили проти закриття провадження у справі із підстав зазначених відповідачем, обґрунтовуючи це тим, що перебування нежитлових приміщень на балансі у Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ''Укрінтеренерго''не визначає права власності на них, яке на даний час ні за ким не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі прав власності на нерухоме майно. Зазначили, що предметом даного спору є публічно-правовий спір, що виник між Калуською міською радою та Обласним комунальним підприємством ''Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації''в частині невиконання останнім покладених на нього Законом повноважень в сфері реєстрації прав власності на нерухоме майно. Посилання на те, що даний спір містить властивості спору про право, вважають безпідставним.
Прокурор та представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ''Укрінтеренерго''не заперечили проти закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, розглянувши клопотання представника відповідача, вислухавши думку представників позивача, третіх сторін, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та відповідача, прокурора, зазначає наступне.
Згідно змісту адміністративного позову вбачається, що 24.12.2009 року Калуською міською радою прийнято рішення за № 1067 «Про включення майна за адресою: м. Калуш, вул. Промислова, 1, до об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Калуш», на підставі якого виконавчим комітетом Калуської міської ради в той же день прийнято рішення за № 474 «Про оформлення права комунальної власності на будівлі та споруди за адресою: м. Калуш, вул. Промислова, 1», якими включено до об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Калуш спірні будівлі і споруди, які розташовані за адресою: Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Промислова, 1.
В той же час відповідачем та третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, в письмовому заперечені проти адміністративного позову зазначається, що цілісний майновий комплекс державного підприємства ''Калуська теплоелектроцентраль''за адресою : Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Промислова, 1, перебуває в управлінні Міністерства палива та енергетики України згідно з розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.10.2007 року за № 857-р ''Про передачу цілісного майнового комплексу державного підприємства ''Калуська теплоелектроцентраль''до сфери управління Мінпаливенерго''.
Наказом Міністерства палива та енергетики України за № 373 від 14.07.2008 року прийнято рішення про припинення діяльності Державного підприємства ''Калуська теплоелектроцентраль''шляхом реорганізації : приєднання до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ''Укрінтеренерго''як виробничого структурного підрозділу.
Пунктом 8 вказаного наказу встановлено, що Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності ''Укрінтеренерго''є правонаступником усіх прав та обов'язків Державного підприємства ''Калуська теплоелектроцентраль''(вул. Промислова, 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 32014831). На виконання вищезазначеного наказу 14.03.2009 року сторонами підписано та затверджено Міністром палива та енергетики України передавальний акт цілісного майнового комплексу Державного підприємства ''Калуська ТЕЦ''до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ''Укрінтеренерго''.
Відповідно до даних витягу Єдиного реєстру об'єктів державної власності та листа Фонду державного майна України за № 10-15-6595 від 31.05.2010 року, поданих суду відповідачем, нерухоме державне майно за місцезнаходженням : Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Промислова, 1, знаходиться на балансі Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ''Укрінтеренерго''та перебуває в управлінні Мінпаливенерго.
Аналізуючи позовні вимоги, суд зазначає, що позивач посилаючись на норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженість», Типового положення, звернувся до суду із позовом про захист свого порушеного права на державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 .
В свою чергу, відповідачем відмовлено у здійсненні реєстрації за позивачем права власності на вказаний об'єкт нерухомості у зв'язку із існуванням конкуренції підстав виникнення права власності у різних осіб, що претендують на спірне майно.
Суд приходить до переконливого висновку, що суть справи полягає у дослідженні правовідносин правомірності дій (бездіяльності) відповідача, вчинених у зв'язку із виконанням делегованих повноважень. Тобто спір за загальними ознаками підпадає під поняття адміністративної справи, що міститься в статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, вирішення даного адміністративного спору не можливе без з'ясування питань, якими обґрунтовуються оскаржувані дії (бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, а саме без з'ясування законності підстав набуття права власності на об'єкт нерухомості щодо якого ці дії (бездіяльність) вчинено.
Тобто, для вирішення заявлених позовних вимог суд повинен дослідити наявність чи відсутність в позивача і третьої особи законних прав на спірний об'єкт нерухомості, дати правову оцінку правомірності набуття кожним із них права власності на цей об'єкт, визначити перед здійсненням відповідачем державної реєстрації кому в дійсності належить останній, тобто фактично вирішити щодо нього майновий спір між позивачем і третьою особою.
З огляду на вказане, спірні відносини між позивачем та Обласним бюро технічної інвентаризації виникли фактично з приводу права власності на нерухоме майно. Участь у справі в якості відповідача суб'єкта, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, не змінює правову природу спірних правовідносин, оскільки останній лише здійснює свої повноваження в сфері реєстрації права на об'єкти нерухомості, але не приймає рішень щодо виникнення або припинення права власності на такі об'єкти.
Крім того, із змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить суд зобов'язати оформити і видати свідоцтва про право власності та здійснити державну реєстрацію права власності на спірні будівлі і споруди, що в свою чергу є наслідком визнання права власності на них за позивачем і позбавлення такого права третьої особи, вирішення питання про яке, за наявності відповідних умов, повинно здійснюватись в порядку статті 15 Цивільного процесуального кодексу України та статті 1 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, спірні правовідносини виникли з приводу захисту права власності на майно і предметом даного спору є спір про право, а не спір, що виник у зв'язку з реалізацією Обласним бюро технічної інвентаризації владних управлінських функцій на основі законодавства
Адміністративний суд відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України не може вирішувати спори про право власності, оскільки такі спори не належать до публічно-правових, якими обмежується адміністративна юрисдикція.
Згідно з частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав суди розглядають в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Пунктом 1 частиною 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
При цьому згідно з статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У пункті 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
З огляду на суть правовідносин у справі суд приходить до висновку, що її не належить вирішувати у порядку адміністративного судочинства, в зв'язку з відсутністю в ній публічно-правового спору, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов'язані з вирішенням питання щодо визнання права власності на нерухоме майно за адресою: Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Промислова, 1. Тобто, у позивача фактично виник цивільний спір з третьою особою про права власності, який належить вирішувати в порядку господарського судочинства.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене, провадження в адміністративній справі слід закрити, роз'яснивши право учасникам процесу на вирішення спору в порядку господарського судочинства.
Керуючись статтями 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Провадження у справі за позовом Калуської міської ради до Обласного комунального підприємства ''Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації'', третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Виконавчого комітету Калуської міської ради, третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Фонду комунальної власності територіальної громади м. Калуша, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ''Укрінтеренерго'', про визнання протиправною бездіяльності, протиправними та нечинними рішення за № 05/256 від 23.02.2010 року та зобов'язання вчинення дій - закрити.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.