Провадження № 22-ц/803/5700/26 Справа № 175/4372/24 Суддя у 1-й інстанції - Недобитюк Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
Категорія 81
19 травня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,
суддів - Городничої В.С., Макарова М.О.,
при секретарі - Карпенко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпра від 17 березня 2026 року про залишення заяви без розгляду, у складі судді Недобитюк Н.В.
у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Краматорської міської ради про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, -
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 17 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду, з підстав передбачених пунктом 3 частини 1статті 257 ЦПК України.
Ухвала суду першої інстанції мотивована наявністю підстав для застосування в даному випадку положень пункту 3 частини 1статті 257 ЦПК України, оскільки заявник, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явився в судові засідання, про причини неявки суду не повідомив, як і не скористався правом подати заяву про розгляд справи за його відсутності.
Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанцій безпідставно та необґрунтовано залишив заяву без розгляду, оскільки прохальна частина поданої ним заяви містить клопотання про розгляд справи у його відсутність. Вказує, що діючим законодавством не передбачено подання саме окремого клопотання про розгляд справи у відсутність заявника. Крім того, судом не було визнано його явку обов'язковою, а тому відсутні підстави для залишення заяви без розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із частини першої, другої, п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає за таких підстав.
Залишаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що заявник будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явився в судові засідання, про причини неявки суду не повідомив, як і не скористався правом подати заяву про розгляд справи за його відсутності.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 3 частини першої статті 43 ЦПК України).
Згідно із частинами першою-третьою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України).
У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання, або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 липня 2023 року у справі № 755/20634/21.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.
Тож, під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 09 грудня 2021 року у справі № 754/16126/16 (провадження № 61-17043св21).
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 223, 257 ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (до такого правового висновку дійшла Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19 та від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/8816/19).
При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звертаючись до суду із заявою про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, зазначив про розгляд справи у його відсутність, тобто заявник скористався своїм процесуальним правом.
За таких обставин суд першої інстанції не врахував, що подана заява про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, містить вимоги заявника про розгляд справи за його відсутності та є прямим виявом волі сторони на реалізацію права, що виключає можливість для залишення заяви без розгляду на підставі частини п'ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки наявна вимога про розгляд справи у відсутність заявника у розумінні приписів цих статтей є винятковим випадком, коли розгляд справи у відсутність заявника провести можливо не залежно від того з'являвся він у судові засідання чи ні. Разом з тим, суд першої інстанції у оскаржуваній ухвалі не вказав те, яким чином неявка заявника перешкоджає вирішенню поданої заяви.
Колегія суддів, враховуючи дані обставини і вищезазначені вимоги процесуального закону, дійшла до висновку про відсутність підстав для залишення заяви без розгляду.
Відповідно до частини шостої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З огляду на викладене, наявні підстави для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпра від 17 березня 2026 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 19 травня 2026 року
Повний текст судового рішення складено 27 травня 2026 року.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Судді: В.С. Городнича
М.О. Макаров