Миколаївської області
Справа №477/887/26
Провадження №2/477/1355/26
25 травня 2026 року Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Семенової Л.М.
при секретарі судового засідання Сеніній В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини,
24 квітня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Шевченківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини, відповідно до якої позивач просить надати позивачу додатковий строк для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 строком один місяць з дня набрання рішенням законної сили.
Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що з початком повномасштабного вторгнення росії на територію суверенної держави Україна, а саме 24.02.2022 року, селище Луч перебувало на лінії бойових дій, у зв'язку з чим вона вимушена була тимчасово евакуюватися, спочатку на захід країни, а в подальшому за кордон. Таким чином, у зв'язку з бойовими діями не мала змоги повернутися до місця проживання та подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини у передбачений законом термін. Позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У кінці квітня 2026 року позивачка звернулася до нотаріальної контори, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно у зв'язку з пропуском строку прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду.
Зважаючи на те, що строк звернення з заявою про прийняття спадщини пропущено позивачкою з поважних причин, вона звернулася з вказаною позовною заявою до суду.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась. Про час та місце була належним чином повідомлена. Надала заяву в якій просила справу слухати без її участі. Позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача - Шевченківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області у судове засідання не з'явився, клопотань не надав.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши наданні докази, суд встановив, що ОСОБА_2 відповідно до змісту свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12.03.1976 року, актовий запис №24, є матір'ю ОСОБА_3 . Зміна прізвища позивачкою підтверджується свідоцтвом про одруження, розірвання шлюбу та змістом витягу з державного реєстру актів цивільного стану щодо підтвердження дошлюбного прізвища. ОСОБА_2 - мати позивачки померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 роки, про що свідчить копія свідоцтва про смерть від 27 грудня 2022 року видана Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 401.
Спадкове майно розташоване на території селища Луч Шевченківської сільської ради, про що свідчить копія свідоцтва про право власності на житло.
При зверненні до нотаріуса з метою оформлення своїх спадкових прав у квітні 2026 року позивачка ОСОБА_1 отримала відмову у видачі свідоцтва про спадщину у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини.
Зі змісту постанови Верховного Суду від 03 червня 2021 року по справі № 636/1160/19 суд зазначив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Як вбачається з постанови Верховного Суду від 20 березня 2024 року справа №545/1231/23 (провадження № 61-16142св23) зазначив, що оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосується періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини.
З початку повномасштабної агресії рф проти України територія Миколаївської області, а саме її південні регіони були територією активних бойових дій, та до моменту розгляду справи судом є територіями на яких бойові дії можливі у зв'язку з чим, практично всі населенні пункти, навіть ті, в яких безпосередньо не проводяться бойові дії, піддаються частим обстрілам з боку агресора.
28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 164.
В подальшому, 06.03.2022 до вказаної постанови внесені зміни, зокрема доповнено пунктом 3, згідно яким установлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.
Потім, 24.06.2022 року додатково внесені зміни, зокрема пункт 3 Постанови викладено в редакції: «Установити, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини».
Постановою КМУ № 469 від 09.05.2023 року «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану, пункт 3 Постанови КМУ № 164 від 28.02.2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» було виключено. Дані зміни набули чинності 23.05.2023 року.
Починаючи з 25 травня 2023 року, після внесення змін в Постанову КМУ № 164 від 28 лютого 2022 року «Деякі питання нотаріуса в умовах воєнного стану», строк для прийняття спадщини становить шість місяців з часу відкриття спадщини.
Зміна строків прийняття спадщини також вплинула на можливість своєчасного звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
На підставі вищевикладеного, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та оголошенням по всій країні воєнного стану та суперечливі зміни законодавства щодо строків прийняття спадщини в період воєнного стану зумовили пропуск шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до повідомлення нотаріуса на запит суду від 01.05.2026 року № 217/01-16 спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася. Отже, судом встановлено, що із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до нотаріальної контори спадкоємці не зверталися. Спадкова справа буде відкрита вперше лише за заявою ОСОБА_1 .
Строк для подання заяви про прийняття спадщини у позивачки минув 06.06.2023 року, з вказаним позовом позивач звернувся до суду у квітні 2026 року, тобто минув значний проміжок часу між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви, проте позивачем були зазначенні причини поважності строку для прийняття спадщини.
3 24.02.2022 року російською федерацією була розпочата повномасштабна військова агресія на територію України і на території України з того часу діє військовий стан та ведуться бойові дії.
Усі вказані причини були пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для Позивача на вчинення дій для прийняття спадщини, Позивач вважає, що вказані причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними і на цій підставі суд може визначити їй додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.1ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
Статтями 1216-1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Разом з тим, позивач наведених вище вимог закону не дотрималася та після відкриття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно з частиною третьою статті 1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.
Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини безпосередньо стосується прав, свобод, інтересів та (або) обов'язки спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
Так, позивачем доведено, що він мав поважні причини пропуску строку для звернення до нотаріальної контори для прийняття спадщини внаслідок запровадження на території України воєнного стану, внаслідок збройної агресії рф.
Таким чином, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Окрім того, суд зазначає, що позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суд приймає до уваги наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті сестри та вважає їх поважними, враховуючи принцип верховенства права та дотримуючись розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.
Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з визначенням додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини з моменту набрання рішенням законної сили. Суд вважає такий строк у один місяць є достатнім для реалізації позивачем права на подання заяви про прийняття спадщини.
На підставі викладеного, ст.ст. 1216, 1218, 1261, 1269, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 13, 19, 76, 77, 80, 81, 206, 247, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, відкритої після смерті її матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 у селищі Луч Миколаївського району Миколаївської області, актовий запису про смерть №401, терміном у один місяць з дня набрання законної сили рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ;
відповідач: Шевченківська сільська рада Миколаївської області, 57263, с.Шевченкове Миколаївського району Миколаївської області, вул. Шевченка, 34.
Суддя Л.М. Семенова