Справа № 523/15695/20
Провадження №6/523/408/26
"25" травня 2026 р. м. Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси у складі
головуючої судді - Середи І.В.
за участю секретаря - Ячменьової Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в місті Одесі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача,
14 квітня 2026 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» ТОВ «Капіталресурс» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача з ПАТ КБ «ПриватБанк» на правонаступника - ТОВ «Капіталресурс» у виконавчому листі № 523/15695/20, виданому Пересипським (Суворовським) районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Заява обґрунтована тим, що рішенням суду з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» стягнута заборгованість за кредитним договором, на виконання якого виданий виконавчий лист, який перебував на виконанні у виконавчій службі та був повернутий стягувачу.
22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» укладений договір факторингу, за яким відступлено право вимоги за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_1 . Оригінал виконавчого листа стосовно вказаного боржника переданий заявникові.
12 травня 2026 року суд отримав інформацію про відсутність відомостей про зареєстроване місце проживання боржника.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про розгляд заяви повідомлялися належним чином, в матеріалах справи є клопотання заявника про розгляд справи у відсутності їхнього представника.
Боржник ОСОБА_1 , представник стягувача - АТ КБ «ПриватБанк» та представник заінтересованої особи - Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із клопотаннями до суду не зверталися, причини неявки суду не повідомляли, копія заяви з додатками направлялася заявником вказаним учасникам одночасно із подачею її у суд.
Неявка учасників процесу в силу ч.3 ст.442 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що подана заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
У провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
05 лютого 2021 року Пересипським (Суворовським) районним судом м. Одеси ухвалено рішення, яким позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 07 грудня 2010 року в розмірі 14546,54 грн, а також судовий збір в розмірі 2102 грн.
Рішення набрало законної сили 10 березня 2021 року, на виконання якого суд видав виконавчий лист.
22 серпня 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» уклали договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого АТ КБ «ПриватБанк» відступило ТОВ «Капіталресурс», а ТОВ «Капіталресурс» набуло право вимоги заборгованості за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором від 07 грудня 2010 року, укладеного з боржником ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва, а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами ч.1 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до положень ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18).
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Аналогічний правовий висновок викладено у Постанові ВС від 19.02.2020р. по справі №2-3897/10.
Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18) та від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18).
Отже, із змісту вказаних норм видно, що можлива заміна стягувача на його правонаступника, тому подана заява у цій частині є обґрунтованою та законною, тому підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 260, 261, 353, 354, 442 ЦПК України, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс»про заміну сторони у виконавчому провадженні - задовольнити.
Замінити стягувача АТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (код ЄДРПОУ: 43513923, місцезнаходження: просп. С. Бандери, 28А, м. Київ, 04073) у виконавчому провадженні з виконання рішення Пересипського (Суворовського) районного суду м. Одеси у справі № 523/15695/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 07 грудня 2010 року.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.
Ухвала складена та підписана 25 травня 2026 року.
Суддя