Справа № 523/5024/26
Провадження №6/523/152/26
"26" травня 2026 р. м. Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Малиновського О.М.
за участю секретаря - Березніченко В.Є.
розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду №15, в місті Одесі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження,
Представник ТОВ «Фінансова компанія «Позика» - Кролевець Р.І. звернувся до суду через систему «Електронний суд» із заявою про заміну сторони первісного стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» у виконавчому провадженні № 67277819 щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 відкритого 26 жовтня 2021 року на підставі виконавчого напису нотаріуса № 84434 від 31.10.2020 року.
Вказана заява мотивована тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. перебуває виконавче провадження № 67277819, відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса № 84434 від 31.10.2020 року вчинене приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Позика» в розмірі 13 661,76 грн.
Враховуючи, що первісний стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» згідно договору факторингу №161025-01-ОФ від 16.10.2025р вибув, а право вимоги за даними договорами перейшло до Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», у заявника виникла необхідність звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження № 67277819.
У судове засідання учасники справи повідомлені про день, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку не з'явилися. Представник ТОВ «Фінансова компанія «Позика» Кролевець Р.І. просив розглянути дану заяву у відсутність представника заявника.
Неявка сторін по справі не перешкоджає розгляду заяви по суті.
Враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, які беруть участь у справі, суд приймає рішення за наявними у справі доказами, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу з підстав визначених ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, вивчивши заяву про заміну сторони виконавчого провадження та додані до неї документи прийшов до наступного висновку.
З матеріалів справи встановлено, що 03.12.2019 р ОСОБА_1 уклала із ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» кредитний договір №612260558.
31.10.2020 р приватний нотаріус Горай О.С. видав виконавчий напис №84434 про стягнення з Боржника на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису.
Суд констатує, що матеріали справи не містять ані копію виконавчого напису №84434, ані копію кредитного договору №612260558.
Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 26 жовтня 2021 року на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. перебуває виконавче провадження №67277819, відкрите на підставі виконавчого напису №84434 від 31.10.2020 року вчинене приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Позика» в розмірі 13 661,76 грн.
З наявних договорів факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, №05/0820-01 від 05.08.2020, №161025-01-ОФ від 16.10.2025 відбувся перехід прав вимоги за кредитним договором №612260558.
Згідно із ч.1, 2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України, та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пункту 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10.
Згідно з абзацом 1 частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Питання заміни сторони виконавчого провадження врегульовані ст.442 розділу VІ ЦПК України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)».
Таким чином, нормами ЦПК України встановлена можливість заміни стягувача або боржника у виконавчому провадженні. Поряд з цим, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка передбачена п.19 ст.34 Закону України "Про нотаріат" від 02 вересня 1993 року №3425-XII (далі - Закон №3425-XII ).
Згідно із ст.87 Закону №3425-XII для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів.
Відповідно до положень ст.88 Закону №3425-XII нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.
Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права кредитора на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.
Статтею 90 Закону №3425-XII встановлено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих написів нотаріусів. Тобто, виконавчий напис нотаріуса підлягає зверненню до примусового виконання. Слід зазначити, що під час вирішення судом питання про заміну сторони виконавчого провадження у зв'язку з правонаступництвом через відступлення права вимоги має бути договір про відступлення права вимоги.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з положень ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги відсутність копії виконавчого напису нотаріуса від 31.10.2020 №84434, який посвідчує наявність заборгованості за кредитним договором №612260558 у боржника ОСОБА_1 в розмірі 13 661,76 грн, суд позбавлений можливості зробити переконливий висновок про те, що саме за кредитним договором №612260558 від 03.12.2019 за яким заявник ТОВ «Фінансова компанія «Позика» отримав право вимоги від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», був виданий виконавчий напис нотаріуса №84434 від 31.10.2020, за яким вчиняються виконавчі дії у виконавчому провадженні №67277819.
Суд відхиляє посилання представника заявника щодо неможливості надати копію виконавчого напису з огляду на принципи диспозитивності та змагальності сторін, яке, серед іншого, полягає у праві на з'явлення клопотань про витребування доказів, чого заявником не було вчинено.
Також, суд критично ставиться до посилання заявника на те, що ТОВ " ФК"ПОЗИКА" не є стороною виконавчого провадження та позбавлено права на отримання копії виконавчого напису нотаріуса, з огляду на надання по справі копії постанови про відкриття виконавчого провадження, яке також є обмеженим у надані не сторонам виконавчого провадження. Більш того, на час укладання договору факторингу виконавчий напис нотаріуса був вчинений та перебував у розпорядженні первісного кредитора, що не позбавляло заявника отримати виконавчий напис у останнього.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони стягувача його правонаступником.
Керуючись, ст.ст. 55, 247, 442 ЦПК України,
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони стягувача його правонаступником - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повну ухвалу суду складено та підписано 26 травня 2026 року.
Суддя