Справа № 513/1483/24
Провадження № 1-кп/513/45/26
Саратський районний суд Одеської області
27 травня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 потерпілої ОСОБА_4 , адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника-адвоката ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12021160000001111, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 липня 2021 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пшеничне Саратського району Одеської області, громадянина України, неодруженого, утриманців не маючого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, суд, -
В провадженні Саратського районного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021160000001111 від 31 липня 2021 року щодо ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України.
26 травня 2026 року прокурором ОСОБА_3 через канцелярію суду подане клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, зазначивши, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, які дають підстави для заявлення даного клопотання, а саме: останній обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, яке спричинило загибель кількох осіб, за яке законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років. Розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_7 у разі визнання його винним, останній може зникнути та переховуватись від суду, що свідчить про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки всі вони проживають у невеликому населеному пункті, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інші кримінальні правопорушення, що свідчить про існування ризиків передбачених п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. З урахуванням наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, а саме: п. 1 - переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду; п. 3 - незаконно впливати на потерпілого та свідків по кримінальному провадженню; п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, в цілях недопущення подальшого зникнення та переховування від повторного вчинення кримінального правопорушення, наявності обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, дають підстави вважати, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є тим, який відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_7 і має бути застосований до нього.
Потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду кримінального провадження були повідомлені, в порядку та строки визначені ст. 135 КПК України, їх інтереси в залі судового засідання в режимі відеоконференції представляє адвокат ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Потерпіла ОСОБА_11 в судове засідання не з'явилась, причину неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розглядом справи суду не направила, в матеріалах справи мається її заява про розгляд кримінального провадження за її відсутності.
З урахуванням положень ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд заслухавши думку учасників судового провадження, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого.
У судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання.
Потерпіла ОСОБА_4 , адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підтримали клопотання та просили задовольнити.
Захисник - адвокат ОСОБА_8 зазначила, що не заперечує проти клопотання, але просила змінити час нічного арешту, зокрема з 24 години до 05 години ранку, обґрунтовуючи це тим, що обвинувачений працює, а також просила визначити можливе місце перебування у нічний час, а саме місце проживання батьків обвинуваченого у с.Сарата, оскільки їм потрібна допомога сина. Також просила надати дозвіл щодо можливості перебувати у період з 10 по 18 червня по місцю проживання батьків.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію захисника, також заначив, що він працює водієм.
Суд заслухавши думку учасників розгляду кримінального провадження, дійшов до переконання про можливість задоволення клопотання прокурора.
Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
За змістом ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зав'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеса від 24 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строк дії до 15 грудня 2024 року, включно.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 01 квітня 2026 року було застосовано відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 в період часу з 22:00 до 06:00 строком до 30 травня 2026 року включно.
У відповідності до ч. ч. 1-3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності обрання запобіжного заходу. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою обирає, скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Враховуючи наведене, вислухавши з цього приводу думку учасників процесу, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим, отже обвинуваченому ОСОБА_7 слід продовжити запобіжний захід у виді нецілодобового домашнього арешту на строк 60 днів.
У відповідності до ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Суд констатує, що у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України. Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 на стадії судового розгляду у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України ґрунтується на матеріалах кримінального провадження. Обставини по даному кримінальному провадженні з часу обрання і подальшого продовження запобіжного заходу не змінились, а ризики не зменшились, потерпіли та свідки не допитані, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, оскільки такі не можуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Наведені ризики у попередніх ухвалах суду є дійсними та триваючими, що виключає на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим в інкримінованому йому злочині, а також відсутність будь-яких даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у суду немає обґрунтованих підстав вважати, що на даний час зникли ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Одночасно, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею.
Суд враховує, зокрема, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зав'язків, відсутність судимостей.
Щодо клопотання про надання дозволу перебувати у нічний час доби у батьків обвинуваченого, то дане клопотання є передчасним, доказів того, що батькам обвинуваченого, в цей проміжок часу, а саме з 10 червня 2026 року по 18 червня 2026 року, дійсно потрібна допомога, що потребує зміни місця перебування обвинуваченим, належними та допустимими доказами не підтверджено, як і не підтверджено необхідність зміни проміжку часу з 24 години по 05 годину ранку, за таких обставин клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 176-179, 181, 194, 196, 331, 372, 395 КПК України суд, -
Клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби відносно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 в період часу з 22:00 до 06:00 строком до 25 липня 2026 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 строком до 25 липня 2026 року такі обов'язки:
п.1 прибувати до суду за першим викликом;
п.2 не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 в період часу з 22:00 до 06:00 без дозволу суду;
п.3 повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
п.4 за наявності, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Копію ухвали про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
На період дії воєнного стану на території України дозволити обвинуваченому ОСОБА_7 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги», відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебування останнього в укритті.
Роз'яснити обвинуваченому положення ч. 5 ст. 181 КПК України, а саме: працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись до житла цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Попередити ОСОБА_7 про наслідки ухилення від покладених на нього судом обов'язків.
Ухвала в частині обрання строку запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1