Провадження № 2/522/6861/26
Справа № 522/5470/26-Е
26 травня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді - Бондар В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Костинюк В.В.,
розглянувши у судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивач в особі представника ОСОБА_3 03.04.2026 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
У період 06.04.2026 по 10.04.2026 суддя Бондар В.Я. перебував на навчанні, а з 13.04.2026 по 17.04.2026 - у відпустці, у зв'язку з чим справу передано судді 20.04.2026.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не в достатньому обсязі надає кошти на утримання дитини. Відповідач не бажає сплачувати аліменти, тому позивачка вимушена була звернутися до адвоката, а тому відповідач має компенсувати витрати на адвоката у розмірі 10 000 грн.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.04.2026 провадження у справі було відкрите, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 21.05.2026.
До суду 14.05.2026 надійшов відзив ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_4 згідно якого просить стягнути аліменти у розмірі 1/6 частини доходу, оскільки на утриманні відповідача також перебуває дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судове засідання 21.03.2026 учасники справи не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлене 26 травня 2026 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, дійшов висновку про часткове задоволення позову, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народився син ОСОБА_6 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 (а.с.5 на звороті).
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 06 листопада 2015 року у справі №522/17143/15-ц, яке набрало законної сили 17.11.2015 (а.с.6 на звороті-7).
У ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_5 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 (додаток до відзиву в підсистемі Електронний суд).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею ст. 51 Конституції України гарантовано, а ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають значення.
Згідно ч.ч.1,5 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Наведені норми імперативно закріплюють обов'язок обох батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Частинами першою та другою статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 є батьком двох дітей, відсутність будь-якої інформації про майновий стан сторін, виходячи з мінімального розміру аліментів, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1/6 частки від усіх доходів відповідача на утримання сина ОСОБА_8 .
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Тож, виходячи з письмових доказів, наявних в матеріалах справи, враховуючи безумовний обов'язок батька дітей утримувати їх до досягнення повноліття, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Частиною 1 статті 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від судового збору позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Оскільки, позивачі у справах про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору, покласти на відповідача оплату судового збору у розмірі 1 331,20 грн.
Позивачка вказує, що на правову допомогу витратила 10 000 грн, на підтвердження чого надає договір №03/26 про надання правничої допомоги від 30 березня 2026 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Пунктом 3.1 договору передбачено, що за правову допомогу, передбачену в п.п.1.1, 1.2. Договору Замовник сплачує Адвокату винагороду в розмірі, що визначається додатком до цього Договору.
Додатку до договору до справи не долучено.
Адвокат Горячко О.Б. у позові вказала, що надасть докази понесення судових витрат після ухвалення рішення, тому на разі питання про стягнення витрат на правову допомогу не вирішується.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 181, 182, 184, 191, 192 СК України, ст.ст. 1, 2, 5, 11, 76-80, 81, 89, 241, 247, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з 03 квітня 2026 року і до досягнення повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В іншій частині позову - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду позивачем подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 26 травня 2026 року.
Суддя: В.Я. Бондар