27.05.26
521/8467/26
Номер провадження 2/521/6473/26
про повернення позовної заяви
(заяву підписано особою, яка не має права її підписувати)
27 травня 2026 року суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Роїк Д.Я., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача ТОВ «Бізнес позика» Танцуріна Є. В., 26.05.2026 року звернулась до Хаджибейського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій просить суд:- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № 374647-КС-001 про надання кредиту від 21.10.2025 року, що становить 19 110 грн. 00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 6 000 грн. 00 коп.; суми прострочених платежів по процентах 9 240 грн. 00 коп.; суми прострочених платежів по процентах за ст.625 ЦКУ 3 000 грн. 00 коп.; суми прострочених платежів за комісією 870 грн. 00 коп.;- стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2 662 грн. 40 коп.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Хаджибейського районного суду м. Одеси від 26.05.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Роїк Д.Я.
Здійснивши попередню перевірку поданої позовної заяви та долучених до неї документів, оцінивши їх на предмет відповідності вимогам процесуального закону щодо форми, змісту та підписання, суд зазначає, що дотримання таких вимог є необхідною умовою для прийняття заяви до розгляду. Перевірка належного оформлення позовної заяви має істотне значення для забезпечення реалізації права особи на судовий захист у передбаченому законом порядку. З огляду на це суд перевіряє, чи відповідають подані матеріали вимогам, визначеним ЦПК України, а також чи підтверджено належним чином повноваження особи, яка підписала позовну заяву.
Разом з цим, під час перевірки встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки підписана особою, повноваження якої на вчинення таких дій не підтверджені належними доказами.
У зв'язку з цим суд вважає, що подання заяви відбулося з порушенням положень ст. 175 та 185 ЦПК України, що є підставою для її повернення.
Згідно ч. 2 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або посадове становище якої не вказано.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Разом з тим, виходячи з приписів ст. 55, 129 Конституції України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
У розумінні наведеного, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку норм ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно п. 1 ч. 1, 3 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Суд встановив, що позовну заяву подано у Хаджибейський районний суд м. Одеси 26.05.2026 року через систему «Електронний суд». Представником позивача зазначено Танцуріну Є. В., яка підписала позовну заяву.
До матеріалів справи долучено довіреність № 14 від 29.10.2025 року, відповідно до якої ТОВ «Бізнес позика» в особі директора Тимощука Р. О., який діє на підставі статуту, уповноважує Танцуріну Є. В. представляти інтереси товариства.
Також до матеріалів справи додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформований 29.10.2025 року, згідно з яким керівником ТОВ «Бізнес позика» станом на зазначену дату є Тимощук Р. О., при цьому у відомостях міститься інформація про наявність обмежень його повноважень згідно зі статутом.
Водночас статут ТОВ «Бізнес позика» до матеріалів справи не долучено.
За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити обсяг та межі повноважень керівника товариства на момент видачі довіреності № 14 від 29.10.2025 року, зокрема щодо наявності права діяти одноособово та без погодження з іншими органами управління при видачі довіреностей на представництво інтересів товариства.
Сам факт зазначення у Єдиному державному реєстрі інформації про обмеження повноважень керівника, встановлені статутом, об'єктивно потребує дослідження відповідних положень статуту в частині визначення компетенції та порядку реалізації таких повноважень.
Відсутність у матеріалах справи статуту товариства або інших документів, які б підтверджували право керівника видавати довіреності без встановлених обмежень, унеможливлює перевірку належності оформлення довіреності та, відповідно, повноважень представника позивача.
За таких обставин суд не має можливості дійти обґрунтованого висновку щодо належності підписання та подання позовної заяви від імені ТОВ «Бізнес позика», що має істотне значення для вирішення питання про подальший рух справи.
Так, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992 року, заява № 12964/87).
У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04.12.1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010 року).
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або посадове становище якої не вказано.
За таких обставин, з огляду на вказане заяву слід повернути особі, яка її подала.
На підставі наведеного та керуючись ст. 19, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернути заявнику.
Копію позовної заяви залишити в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).
Суддя: Д.Я. Роїк