Справа № 598/2144/25
провадження № 2/598/106/2026
іменем України
"20" травня 2026 р. Збаразький районний суд
Тернопільської області у складі:
головуючого судді Олещука Б.Т.
з участю секретаря Козак Д.Р., представника позивача Крет Ю.М. та відповідача і представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі Тернопільської області за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Тернопільської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
До Збаразького районного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Тернопільської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», із позовною заявою, зареєстрованою через канцелярію суду 23.10.2025, до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В якій просить:
1. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Тернопільської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 4001,19 грн.
2. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Тернопільської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» 3% річних 35,63 грн, пеню в розмірі 43,35 грн, інфляційні втрати 28,64 грн.
3. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» сплачений товариством судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачі є споживачами природного газу за адресою АДРЕСА_1 . За період з березня 2025 року по жовтень 2025 року відповідачі не здійснили оплату за надані їм послуги з розподілу природного газу, що спричинило виникнення заборгованості перед позивачем у розмірі 4001,19 грн, яку слід стягнути з відповідачів солідарно.
Дана позовна заява зареєстрована в суді і справі присвоєно єдиний унікальний номер №598/2144/25.
Ухвалою Збаразького районного суду від 28 жовтня 2025 року дану позовну заяву залишено без руху і позивачу надано строк десять днів з дня отримання ним даної ухвали суду, для виправлення недоліків, які представником позивача виправлені 03 листопада 2025 року.
07 листопада 2025 року ухвалою Збаразького районного суду прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін і призначено судове засідання (а.с.62).
05 грудня 2025 року від представника позивача ТзОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Тернопільської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України»- адвоката Крет Ю.М. надійшло клопотання про участь її у даному судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.71-74).
10 грудня 2025 року ухвалою Збаразького районного суду задоволено клопотання позивача ТзОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Тернопільської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» - адвоката Крет Ю.М. про участь її у даному судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.75).
11 лютого 2026 року від представника позивача ТзОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Тернопільської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» - адвоката Будза Т.В. надійшло клопотання про вступ в справу як представника та про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції (а.с.85-89).
Протокольною ухвалою суду від 12 лютого 2026 року задоволено клопотання представника позивача ТзОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Тернопільської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» - адвоката Будза Т.В. про участь його у даному судовому засіданні в режимі відео конференції (а.с.98).
02 березня 2026 року від відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, в якій вони просять повністю відмовити у задоволені позовних вимог позивача. Посилаються на те, що позивачем не надано жодного доказу, що у ТзОВ «Газорозподільні мережі України» в межах Збаразької ОТГ, а саме в АДРЕСА_1 , на законних підставах перебуває газорозподільна мережа. Тобто, ТзОВ «Газорозподільні мережі України» самовільно користується газовими мережами Тернопільського району, зокрема в м.Збаражі по вул.Марії Богуслави. Єдиним договір на постачання природного газу з власником будинку був укладений у 1999 році. Вважають, що типовий договір і заява-приєднання до договору, підписана ОСОБА_1 яка не є власницею будинку, є незаконним і не може змінювати норми ЦК України та Конституції. Крім того, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, постачальнику природного газу забороняється здійснювати будь які дії щодо примусу побутового споживача до оплати заборгованості (у тому числі включати заборгованість у рахунок на оплату, подавати судові позови, проводити стягнення заборгованості у примусовому порядку, вчиняти заходи з припинення газопостачання у зв'язку з наявністю заборгованості). Вказують, що ТзОВ «Газові мережі України» не мають рахунків в Казначействі України для сплати своїх послуг, а лише банківський рахунок, такий розрахунок є непрозорим. Відповідачі не відмовляються від оплати, а лише вимагають, щоб це було прозоро і в бюджет України, а не на офшорні рахунки, а тому просять відмовити у задоволені позову (а.с.103-111).
09 березня 2026 року від представника позивача ТзОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Тернопільської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» - адвоката Крет Ю.М. надійшла відповідь на відзив, в якій вона зазначає, що викладені у відзиві на позовну заяву заперечення відповідачів не ґрунтуються на нормах закону, не підтверджені належними та допустимими доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог. Вказує, що позивач здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників), на підставі ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 26.12.2022 №1839, з якою відповідач може ознайомитися на офіційному сайті НКРЕКП та діючий станом на даний час порядок ліцензування не потребує та не передбачає видачі паперової форми ліцензії. Обставинами, що підтверджують акцептування договору розподілу природного газу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з ТзОВ «Газорозподільні мережі України» за адресою АДРЕСА_1 , є підписана заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу, фактичне споживання природного газу, що підтверджується зміною показника лічильника газу та розрахунком виникнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу. Враховуючи те, що об'єкт, за адресою - АДРЕСА_1 , підключений до газорозподільної системи та споживачі отримують природний газ, який розподіляється позивачем, такі споживачі зобов'язані здійснювати розрахунки за надані послуги з розподілу природного газу. Також вказує, що Закон України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» не містить норми, яка забороняє оператору ГРМ звертатися до суду з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, яка виникла у період після 31.12.2020 (а.с.113-120).
У судовому засіданні представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України» в особі Тернопільської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України» - адвокат Крет Ю.М. позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити, посилаючись на ті ж обставини.
ОСОБА_1 , відповідач і представник відповідача ОСОБА_2 , у судовому засіданні просила у задоволені позову відмовити повністю, посилаючись зокрема на те, що не знає хто судиться із відповідачами, договорів на користування газовими мережами позивач не укладав із Збаразькою міською радою, орендна плата ТзОВ «Газорозподільні мережі України» не сплачується, відповідні договори не укладені. Майно газових мереж позивач використовує без договору. Споживання газу вона не заперечує і сплачує вартість його споживання.
Заслухавши відповідача і представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею, 95,9 кв.м., житлова площа 66,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом №5005504307434 від 20.10.2025 (а.с.21-22).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 . Про що остання також зазначила у судовому засіданні.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є споживачами природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . За вищевказаною адресою, на ім'я ОСОБА_2 Тернопільської філії ТзОВ «ГАЗМЕРЕЖІ» відкритий відповідний особовий рахунок № НОМЕР_1 , ЕІС-код 56ХМ31F363532637. Дані обставини сторонами не оспорюються і підтверджуються копією договору №5290 від 13 серпня 1999 року про купівлю-продаж природного газу укладеного між ОСОБА_2 та ТФ ДК «Торговий дім «Газ України», копію зави-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) від 24.02.2025 (а.с.9), копією акта про припинення (обмеження) газопостачання від 21.02.2025 (а.с.23), копією акта про відновлення газопостачання №5 від 26.02.2025 (а.с.24).
Будь-яких спростувань вищенаведених обставин судом не здобуто.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Пунктом 5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживачі зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Згідно пунктів 1, 2 глави 1 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.
Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.
Згідно пункту 4 глави 3 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному вебсайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Згідно пункту 7 глави 3 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Також судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ознайомившись з умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2498, на офіційному сайті НКРЕКП, сайті постачальника в мережі інтернет за адресою http://te.grmu.com.ua в розділі «Важлива інформація», приєдналась до умов договору, шляхом підписання ОСОБА_2 письмової зави-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) від 24.02.2025 (а.с.9) та фактичного використання природного газу.
Відповідно до п.1.2 Типового Договору визначено, що умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2494.
Відповідно до п.1.4 розділу І Типового Договору, послуга з розподілу природного газу - послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача.
Згідно п.2.1 розділу ІІ Типового Договору, за цим Договором Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України» в особі Тернопільської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України», як розподільник природного газу свої зобов'язання виконав в повному обсязі та забезпечив цілодобовий доступ споживача до газороздільної системи і розподіл належного споживачу природного газу газороздільною системою. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання не виконали та станом на 31 жовтня 2025 року у них виникла заборгованість за послуги розподілу природного газу за період з 01.02.2024 по 31.10.2025 у сумі 4001,19 грн. Дані обставини стверджуються розрахунком суми заборгованості за послуги розподілу природного газу перед Тернопільською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» (а.с.10).
Судовим наказом Збаразького районного суду Тернопільської області від 05 серпня 2025 року задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України» в особі Тернопільської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України» до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення 2000,50 грн заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу (а.с.18).
Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 22 серпня 2025 року вказаний судовий наказ скасований з підстав, передбачених ч.3 ст.171 ЦПК України (а.с.19).
Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Відповідно до ст.633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Згідно з ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, перерахованих в ст.11 ЦК України і повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі проживаючи за адресою по АДРЕСА_1 , скористалася наданими послугами ТзОВ «Газороздільні мережі України» в особі Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України», продовжуючи використовувати природний газ, та, натомість, всупереч визначеним законом та умовами договору обов'язкам, свої зобов'язання перед позивачем належним чином не виконують, а саме не сплачують вартість отриманих послуг, внаслідок чого мають заборгованість перед позивачем.
Посилання сторони відповідачів, як на підстави для відмови у позові, зокрема на те, що позивач не укладав із Збаразькою міською радою договорів на користування газовими мережами, орендна плата ТзОВ «Газорозподільні мережі України» не сплачується, відповідні договори не укладені, майно газових мереж позивач використовує без договору, суд оцінює критично, оскільки ці посилання стосуються господарських відносин Збаразької міської ради та ТзОВ «Газорозподільні мережі України».
Окрім того, у разі незгоди споживача укладати договір з постачальником, споживач не має права споживати природний газ із газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт (п. 5 глави 3 розділу VІ Кодексу ГРМ).
Відповідачі не подавали до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу, тому відсутні підстави вважати, що вони були не згідні з укладенням типового договору розподілу природного газу.
Відсутність заяви відповідача про від'єднання від ГРМ вказує на те, що послуги з розподілу природного газу продовжували надаватись оператором ГРМ, таким чином у відповідачів існує обов'язок перед позивачем оплачувати вартість наданих послуг.
У судовому засіданні відповідач і представник відповідача ОСОБА_1 пояснила, що споживання газу відповідачі не заперечують і сплачують вартість його споживання.
Судом встановлено, що оператором газорозподільної системи на території Тернопільської області на підставі відповідної ліцензії є ТзОВ «Газорозподільні мережі України», Тернопільська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» та здійснює діяльність з розподілу природного газу на території Тернопільської області.
Відповідачі є споживачами природного газу, об'єкт споживання - будинок за адресою: АДРЕСА_1 , яка у період виникнення заборгованості була підключена до газової мережі. Споживачу присвоєно персональний ЕІС-код 56ХМ31F363532637.
Обставинами, що підтверджують акцептування договору розподілу природного газу відповідачами з ТзОВ «Газорозподільні мережі України» за вказаною вище адресою є споживання природного газу, що підтверджується заявою - приєднання до умов договору розподілу природного газу та розрахунком виникнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу (а.с.9, 10).
Відповідно до розрахунку суми заборгованості за послуги розподілу природного газу споживача та актом контрольного огляду вузла обліку газу наявний факт споживання природного газу за адресою об'єкта споживання. Також, споживачу присвоєно персональний ЕІС-код 56ХМ31F363532637.
ТзОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Тернопільської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» в період з лютого 2024 року по жовтень 2025 року (включно) надало відповідачам послуги з розподілу природного газу (забезпечило цілодобовий доступу до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) природного газу), а відповідачі спожили надані послуги.
Станом на час звернення із позовною заявою у відповідачів наявна заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу за період з лютого 2024 року по жовтень 2025 року (включно) в сумі 4001,19 грн.
В свою чергу відповідачі не спростували наведений позивачем розрахунок наявної у них заборгованості.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, враховуючи все вищенаведене, суд, беручи до уваги те, що відповідачі не належним чином виконують взяті на себе зобов'язання, позовні вимоги позивача підлягають захисту шляхом солідарного стягнення з відповідачів в користь позивача заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 4001,19 грн; 35,63 грн - 3% річних, 43,35 грн пені та 28,64 грн інфляційних втрат, а тому позов слід задовольнити.
При цьому, суд бере до уваги досліджені у судовому засіданні докази, а саме: розрахунок суми заборгованості відповідачів за послуги з розподілу природного газу перед Тернопільською філією ТзОВ «Газорозподільні мережі України» за період з 01.02.2024 по 31.10.2025 (а.с.10), розрахунок інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені (а.с.15-17).
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача 2422,40 грн сплаченого у даній справі позивачем судового збору. При цьому, суд бере до уваги платіжні інструкції від 18.07.2025 та 20.10.20205 про сплату позивачем судового збору (а.с.29, 30).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 541, 543 610, 611, 625, 633, 634, 641, 642 ЦК України, ст.ст.2, 5, 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.40 Закону України «Про ринок природного газу», пунктами 1, 2 глави 1, пунктами 1, 4, 5, 7 глави 3 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, договором розподілу природного газу (для побутового споживача) від 24.02.2025, ст.ст.4, 12, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-
ухвалив :
Задовольнити позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Тернопільської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України» в особі Тернопільської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 4001,19 грн (чотири тисячі одну гривню дев'ятнадцять копійок), 3% річних у розмірі 35,63 грн (тридцять п'ять тисяч шістдесят три копійки), пеню в розмірі 43,35 грн (сорок три гривні тридцять п'ять гривень) та інфляційні витрати в розмірі 28,64 грн (двадцять вісім гривень шістдесят чотири копійки).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України» в особі Тернопільської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України» сплачений судовий збір в розмірі 1211,2 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України» в особі Тернопільської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України» сплачений судовий збір в розмірі 1211,2 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження даного рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступна та резолютивна частини даного рішення суду складені, підписані і проголошені суддею 20 травня 2026 року.
Дане повне рішення суду складено і підписано суддею 25 травня 2026 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Тернопільської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», місцезнаходження: вул.Чернівецька, буд.54, м.Тернопіль, 46006, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 45267535.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя Богдан Олещук