Номер провадження 22-ц/821/666/26Головуючий по 1 інстанції
Справа № 699/688/25 Категорія: 304090000 Літвінова Г. М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
27 травня 2026 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :
Сіренка Ю.В., Василенко Л.І., Фетісової Т.Л.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»;
відповідач - ОСОБА_1 ;
особа, яка подала апеляційну скаргу - Акціонерне товариство «Універсал Банк»;
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 25 грудня 2025 року в справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У травні 2025 року АТ «Універсал Банк» звернулося суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог банк зазначав, що ОСОБА_1 звернувсь до АТ «Універсал банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 02.03.2018 підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості споживчого кредиту і паспортом споживчого кредиту, складають Договір про надання банківських послуг.
Згідно з тарифами картки monobank пільговий період за карткою становить до 62 днів та діє з моменту виникнення заборгованості до кінця місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі.
Пільгова відсоткова ставка становить 0,00001% річних. Розмір обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 4 % від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості). Базова відсоткова ставка 3,1% на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості). Збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,2% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості).
Позивач стверджує, що АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатися коштами на умовах, передбачених Договором та у межах встановленого кредитного ліміту. Проте, відповідач не дотримується умов договору, а саме не здійснює повернення кредиту у терміни та на умовах, визначених Умовами, Правилами та Тарифами.
За розрахунком позивача, станом на 30.07.2023 у відповідача прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення Клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 30.07.2023 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості.
Проте відповідач не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, у зв'язку із чим та відповідно до п. 5.18, 5.19 кредит 29.08.2023 став у формі «на вимогу».
На залишок простроченої заборгованості банк нараховував неустойку, передбачену Тарифами, а саме санкції за порушення зобов'язань за кредитом (в залежності від кількості днів прострочення): від 1 до 30 днів - штраф у розмірі 50 грн; від 31 до 90 днів - штраф у розмірі 100 грн; від 91 до 120* (210) днів - штраф, що розраховується за формулою: 100 грн + 6,2 % від суми загальної заборгованості, що виникла на перший день відповідного календарного місяця. При цьому діє ставка 0,00001% річних; від 121 (210) дня до повного погашення строк, після спливу якого формується Фінальний рахунок, що визначається Банком в односторонньому порядку, але не менше 120 днів з моменту настання прострочення виконання зобов'язання та не більше 210 днів.
Позивач зазначає, що загальний розмір заборгованості відповідача перед АТ «Універсал Банк» за договором становить 19 933,16 грн (загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.
Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 25 грудня 2025 року у задоволенні позову АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 відмовлено.
Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції зазначив, що з огляду на відсутність у матеріалах справи відповідного підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов обслуговування в АТ «Універсал Банк», Паспорту споживчого кредиту Чорної картки Monobank, та Тарифів, у суду відсутні підстави вважати, що саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, Тарифами та Паспортом було ознайомлено відповідача.
При цьому, з наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором вбачається, що позивач списував з рахунку відповідача відсотки за використання кредитного ліміту. Загальна сума стягнутих позивачем з відповідача відсотків становить 47 089,28 грн. Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором станом на 05.03.2025 сума боргу відповідача перед банком за тілом кредиту становить 19 933,16 грн. Оскільки в анкеті-заяві від 02.03.2018 процентна ставка не зазначена, строки здійснення періодичних платежів за кредитом не встановлені, то суд визнає безпідставним списання банком відсотків у розмірі 47 089,28 грн.
Таким чином, суд зарахував вказану суму безпідставно списаних відсотків у рахунок погашення тіла кредиту та зменшив суму заборгованості за тілом кредиту (19 933,16 грн) за рахунок протиправно списаних банком відсотків (у розмірі 47 089,28 грн).
Не погодившись з рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 25 грудня 2025 року, АТ «Універсал Банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило вказане рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проекту Monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з умовами, правилами обслуговування, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспорту споживчого кредиту, тим самим суд першої інстанції дійшов передчасних висновків, що клієнт не був ознайомлений з вищезазначеними умовами, правилами обслуговування, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспорту споживчого кредиту. Вказує, що приєднання до умов і правил здійснюється фізичними особами шляхом підписання анкети-заяви у паперовому або електронному вигляді, що надається банком.
Зазначає, що умови і правила, крім тих, що надавались та були отримані відповідачем у мобільному додатку, перебувають у загальному доступі, розміщені на офіційному сайті банку.
Вказує, що відповідач був ознайомлений саме з умовами і правилами, які діяли на час підписання анкети-заяви та він добровільно погодився на такі умови кредитного договору, що свідчить про укладення кредитного договору.
Вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на недоведеність з боку банку, що саме ці умови і правила розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, оскільки вони не ґрунтуються на приписах Закону України «Про електронну комерцію».
Доказів, які б спростували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано.
Відзив на апеляційну скаргу до Чркаського апеляційного суду не надходив.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.
Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України).
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК України).
Зважаючи на те, що ціна позову в даній справі становить 19933,16 грн та не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на таке.
Із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 02.03.2018 підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг в рамках проекту «Monobank», за якою просив Акціонерне товариство «Універсал Банк» відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у додатку.
Відомостей про конкретний розмір кредитного ліміту, про відсоткову ставку за користування кредитом, розмір штрафних санкцій тощо, Анкета заявка не містить.
Зі змісту Анкети-заяви вбачається, що відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг.
У анкеті вказано, що відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися ним для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з Договором.
Підписання анкети-заяви здійснено відповідачем за допомогою власноручного підпису.
До позовної заяви позивач додав Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів monobank, а також витяг з Тарифів Чорної картки monobank. Указані документи відповідачем не підписані.
Крім того, до позову позивач додав паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, в якому зазначено, що споживач отримує паспорт споживчого кредиту в Мобільному додатку та підписує його у електронному вигляді до підписання Договору.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 05.03.2025 заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 19 933,16 грн. Загальний залишок заборгованості за відсотками 0,00 грн.
З виписки по рахунку та довідки про рух коштів по картці за період з 02.03.2018 до 05.03.2025 вбачається, що відповідач активно користувався кредитними коштами, періодично погашав кредит, при цьому відповідач сплачував, а позивач зараховував сплачені грошові кошти у рахунок погашення тіла кредиту та нарахованих позивачем відсотків. Сума витрат відповідача за вказаний період склала 125 174,51 грн, сума зарахувань 105 241,35 грн.
З розрахунку заборгованості вбачається, що позивач нараховував, а відповідач сплачував відсотки за користування кредитним лімітом. При цьому загальний розмір сплачених відсотків за користування кредитним лімітом за весь указаний період склав 47089,28 грн.
Тобто, позивач систематично нараховував позивачу та списував з рахунку внесені відповідачем кошти як відсотки на залишок поточної заборгованості за кредитом.
За змістом наявного у справі пояснення до виписки про рух коштів на рахунку баланс складає «- (мінус) 2 533,16 грн». Тобто заборгованість складає 19 933,16 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту у сумі 17 400 грн та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить - (мінус) 2 533,16 грн. Овердрафт - (мінус) 2533,16 грн виник у зв'язку із тим, що на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, тому заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором за відсотками до погашення, за неустойкою. При цьому банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами.
Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.
Згідно з положенням ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони мають бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на положення ст.634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Також статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
При цьому на час розгляду справи договір за яким відповідач отримала кредит є чинним та в судовому порядку недійсним не визнавався.
Враховуючи дійсність кредитного договору, яка презюмується згідно зі ст. 204 ЦК України, а також відсутність заперечень позичальника щодо факту оформлення та отримання кредиту, зазначення ним при укладенні договору усіх своїх персональних даних, необхідних для ідентифікації клієнта банком, в апеляційного суду не виникає сумнівів для наявності підстав правової кваліфікації спірних правовідносин, як таких, що виникли внаслідок отримання відповідачем коштів кредиту від банку, про повернення яких за позовними вимогами вирішується питання у цій справі.
Оцінюючи по суті позовні вимоги банку, апеляційний суд доходить таких висновків.
Предметом спору є вимоги банку про стягнення кредитного боргу у сумі 19 933,16 грн, що є боргом за тілом кредиту.
Водночас, у даній справі, з урахуванням того, що в анкеті-заяві від 02.03.2018 процентна ставка не зазначена, крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про сплату відсотків за користування кредитними коштами, про стягнення яких просить банк у справі, слід дійти висновку про безпідставне зарахування банком в якості погашення відсотків по кредиту коштів в сумі 47 089,28 грн.
Отже вказані кошти мають бути зараховані у рахунок погашення боргу по тілу кредиту.
Так апеляційний суд не може погодитися з аргументами банку про те, що Умови та правила надання банківських послуг є публічно доступними та загальновідомими, зважаючи на велику клієнтську базу банку, адже указані доводи не спростовують імперативні приписи ст. 1055 ЦК України про те, що кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Крім того, зважаючи на специфіку кредитних правовідносин, а саме необхідність застосування точних та обґрунтованих розрахунків для визначення розміру платежу по кредиту в аспекті встановленого розміру кредитного ліміту, строків та порядку здійснення платежу та застосовуваних кредитних ставок, які є змінними, зважаючи на можливе прострочення з боку позичальника дотримання строків грошового платежу по кредиту на користь банку, позивач безпідставно зазначає про загальновідомий характер умов кредитування банку, водночас не надаючи доказів підтвердження фактичного доведення змісту кредитного договору позичальнику.
Можливість безперешкодно отримати доступ до Умов кредитування банку для позичальника не спростовує імперативні приписи законодавства про необхідність фіксації усіх істотних умов кредитного договору в письмовій формі.
Вказівка у анкеті-заяві про ознайомлення з умовами кредитування та зобов'язання відслідковувати їх зміни не може належним чином підтверджувати доведення до відома позичальника, зокрема, відсоткової ставки по кредиту, що має здійснюватися у письмовій формі, так як є складовою частиною правовідносин за кредитним договором.
Доказів листування у мобільному додатку з підтвердженням надання позичальнику відомостей про порядок нарахування та сплати відсотків за кредитом позивач суду не надав.
При цьому Умови і правила, Тарифи, Паспорт кредиту та таблиці до нього, не можна вважати умовами кредитного договору між сторонами, погодженими письмово, оскільки їх редакція є змінною, що підтверджується відомостями вебсайту позивача, та відповідні умови позичальником підписані не були.
Відтак такі апеляційні аргументи позивача свого підтвердження при перегляді справи апеляційним судом не знайшли.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказану суму списаних відсотків (у розмірі 47 089,28 грн) слід зарахувати у рахунок погашення тіла кредиту та зменшити суму заборгованості за тілом кредиту (19 933,16 грн). Відтак, районний суд правомірно зазначив про відмову в задоволенні позовних вимог.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, не виявлено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів висновує, що рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 25 грудня 2025 року є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування скаржником не доведено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.
Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 25 грудня 2025 року в справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і підлягає касаційному оскарженню в порядку і строках, визначених ЦПК України.
Судді Ю.В. Сіренко
Л.І. Василенко
Т.Л. Фетісова