Ухвала
про залишення скарги без руху
26 травня 2026 року
м. Київ
справа № 695/938/21
провадження № 51-1977 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12 квітня 2024 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 26 березня 2026 року стосовно ОСОБА_6 ,
встановив:
Вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12 квітня 2024 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 Кримінального кодексу України (далі - КК), та виправдано за недоведеністю наявності в її діях складу цього кримінального правопорушення.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 26 березня 2026 року вказаний вирок стосовно ОСОБА_6 залишено без змін.
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_5 , яка діє в інтересах потерпілого ОСОБА_4 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій стосовно ОСОБА_6 та направити справу на новий розгляд у суд першої інстанції.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК)у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судових рішень з урахуванням підстав для їх скасування судом касаційної інстанції, визначених у ст. 438 КПК.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, Суд дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
У касаційній скарзі, крім іншого, адвокат ОСОБА_5 фактично просить надати доказам іншу оцінку, ніж ту, яку їм надали суди першої та апеляційної інстанцій, а саме даним висновку повторної судово-медичної експертизи від 28 грудня 2022 року, що є невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК), при цьому посилається на неповноту судового розгляду (ст. 410 КПК), що, з огляду на положення, передбачені ст. 438 КПК, не є предметом перевірки у касаційному порядку.
Так, адвокат ОСОБА_5 , убачаючи можливість скасування судових рішень стосовно ОСОБА_6 , у тому числі з підстави істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, не звернула уваги на те, що касаційний суд не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Із касаційної скарги вбачається, що, серед іншого, адвокат ОСОБА_5 посилається на ненаведення мотивів в оскаржуваній ухвалі щодо розгляду апеляційної скарги без участі потерпілого та щодо ненадання аналізу доводам апеляційної скарги в частині висновків суду першої інстанції стосовно пред'явленого обвинувачення ОСОБА_6 .
Однак, з огляду на зазначені вище доводи та вимогу про скасування, у тому числі й ухвали апеляційного суду, адвокат ОСОБА_5 не зазначила норму кримінального процесуального закону, яка не була дотримана судом апеляційної інстанції при перегляді судового рішення з урахуванням перевірки доводів апеляційної скарги потерпілого, та яким чином зазначене порушення перешкодило чи могло перешкодити апеляційному суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що можуть бути підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Крім того адвокат ОСОБА_5 , посилаючись у скарзі на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК), не зазначила належних обґрунтувань щодо незаконності та необґрунтованості судових рішень в цій частині, зокрема, які конкретно норми КК недотримано судами першої й апеляційної інстанцій при постановленні оскаржуваних судових рішень, та як вказане порушення могло вплинути або вплинуло на законність і обґрунтованість судових рішень в цій частині.
Таким чином, недодержання представником потерпілого - адвокатом ОСОБА_5 вимог, передбачених ст. 427 КПК, є підставою для залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне встановити адвокату ОСОБА_5 строк для усунення недоліків у п'ятнадцять днів з моменту отримання ухвали про залишення поданої касаційної скарги без руху.
При повторному зверненні до суду адвокатом ОСОБА_5 має бути підтверджено, що нею не пропущено цього строку.
Колегія суддів роз'яснює, що усунення недоліків зазначеної скарги слід здійснити шляхом внесення нової касаційної скарги з урахуванням вимог цієї ухвали та з дотриманням положень ст. 427 КПК.
З урахуванням наведеного, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргупредставника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , на вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12 квітня 2024 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 26 березня 2026 року стосовно ОСОБА_6 залишити без руху, надавши їй п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання нею ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3