27 травня 2026 року
м. Київ
справа №120/9646/22
провадження № К/990/20818/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Білак М. В., Кашпур О. В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
07 травня 2026 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив таке.
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 10 квітня 2024 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 23 жовтня 2025 року, зокрема зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000,00 грн на місяць, за період проходження служби з 24 лютого 2022 року по 24 жовтня 2022 року включно.
19 лютого 2026 року представником Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подано заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення в порядку статті 378 КАС України, в якій останній просив суд змінити спосіб виконання рішення суду від 10 квітня 2024 року, шляхом стягнення з Територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 24 лютого 2022 року по 24 жовтня 2022 року включно в сумі 281527,88 грн, врахувавши при цьому виплачені суми та із проведенням відрахування загальнообов'язкових платежів (податків та зборів).
Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 10 березня 2026 року відмовив у задоволенні заяви.
Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року - без змін.
Не погодившись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, Суд зазначає таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених положень законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до пунктів 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Наведений у частині другій статті 328 КАС України перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 294 КАС України така ухвала суду першої інстанції є предметом апеляційного оскарження, проте згідно з частиною другою статті 328 цього Кодексу відсутня у переліку ухвал, що можуть бути оскаржені у касаційному порядку.
З огляду на викладене, ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року, а також постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року, прийнята за результатами її перегляду, не можуть бути предметом касаційного оскарження.
За правилами пункту 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою варто відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 294, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року у справі № 120/9646/22 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді М. В. Білак
О. В. Кашпур