Справа № 274/1743/21 Головуючий у 1-й інст. Зосименко О. М.
Категорія 8 Доповідач Борисюк Р. М.
26 травня 2026 р. м. Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Борисюк Р.М., вирішуючи питання відповідно до вимог статті 359 ЦПК України про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 11 травня 2026 року,
за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами,
по цивільній справі №274/1743/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна (автомобіля) з чужого незаконного володіння,
Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 11 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визнано неподаною та повернуто позивачу.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, 15 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 20 травня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку із несплатою судового збору.
21 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків, у якій він просить звільнити його від сплати судового збору.
Заяву мотивує тим, що він є пенсіонером та отримує мінімальну пенсію 3 328,00 грн (довідка міститься в матеріалах справи). Також вказує, що на нього в зв'язку з цією справою накладено стягнення 8 500,00 грн та судові збори від його звернень до суду і відмов, внаслідок чого відповідач через суд вимагає від нього кошти через ДВС. Зокрема звертає увагу суду, що до переліку мінімального прожиткового мінімуму не входять кошти на сплату судового збору та інших податків, а пенсія це соціальна виплата, яка є зобов'язанням держави перед громадянами держави. Крім того в зв'язку з наявністю стягнень, (боргів), які виникли внаслідок порушення його права судом на захист по даній справі він не має можливості навіть отримати позику з банку.
Відповідно до частини 1 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з частиною третьою цієї статті з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачені умови, за яких суд може відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити особу від сплати судового збору. Такими умовами є, якщо: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.
Згідно з частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звернувшись до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, на підтвердження скрутного майнового стану ОСОБА_1 послався на те, що в матеріалах справи міститься довідка про отримання ним пенсії.
Надані скаржником документи не є достатнім доказом на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законом розмірі, оскільки не відображають у повній мірі майновий стан особи.
Інших доказів, які б свідчили про його майновий стан, зокрема, відомості про доходи заявника за весь 2025 рік, наявність або відсутність транспортних засобів, рухомого і нерухомого майна, вкладів у банках, депозитів, отримання/не отримання соціальних виплат (допомог), доказів витрат на лікування тощо, не надано.
Аналіз доводів позивача про звільнення від сплати судового збору свідчить, що вказані обставини не можуть вважатись достатньою підставою для задоволення його заяви.
Враховуючи вищевикладене, оскільки заявником не надано жодних доказів на підтвердження доводів про неможливість сплати судового збору у розумінні статей 77,80 ЦПК України, у суду відсутні достатні підстави для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги слід відмовити.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2026 року становить 3328 грн.
Так, згідно з підпункту 9 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», з подальшими змінами, ставка за подання апеляційної скарги для фізичної особи на ухвалу суду складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (665,60 грн).
Розмір необхідної до сплати ОСОБА_1 суми судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду складає 665,60 грн.
Разом з тим, апеляційна скарга подана до апеляційного суду через систему «Електронний суд».
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Виходячи з наведеного апеляційний суд застосовує коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, особа, яка подає апеляційну скаргу з урахуванням коефіцієнта 0,8 мала сплатити судовий збір в сумі 532,48 грн (665,60*0,8).
Згідно з частиною 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2, 3 статті 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
при оплаті судового збору необхідно застосовувати наступні реквізити:
-Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл /ТГ м. Житомир/22030101
-Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485
-Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
-Код банку отримувача (МФО): 899998
-Рахунок отримувача: UA498999980313101206080006797
-Код класифікації доходів бюджету: 22030101
-Призначення платежу: *;101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом _____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі ___(Номер справи), Житомирський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Приклад заповнення графи "Призначення платежу":
*;101; НОМЕР_1 ;Судовий збір, за позовом ОСОБА_3 , на рішення від 01.01.2019 по справі 905/1057/18, Житомирський апеляційний суд.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За вказаних обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для сплати судового збору в сумі 532,48 грн.
Керуючись ст. ст. 185, 260, 356, 357, 374 ЦПК України, суддя
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 11 травня 2026 року залишити без руху.
Надати строк для усунення зазначених недоліків тривалістю не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для сплати судового збору в сумі 532,48 грн, а також роз'яснити, що у випадку невиконання цих вимог, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору, необхідно направити на адресу апеляційного суду.
Суддя