Справа №:755/111/25
Провадження №: 2/755/413/25
"25" травня 2026 р. місто Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Савлук Т.В., розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про скасування арешту нерухомого майна, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила: «скасувати арешт нерухомого майна, номер запису про обтяження: 35587513, (спеціальний розділ), дата державної реєстрації: 20.02.2020 року, державний реєстратор: Шульга І.Ю., Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ, документи подані для державної реєстрації: ухвала суду, серія та номер: справа № 757/34955/18, виданий 13.02.2020 року, видавник: Дніпровський районний суд м. Києва; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51242250 від 20.02.2020, Шульга І.Ю. , Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ, вид обтяження: арешт нерухомого майна; обтяжувач: Дніпровський районний суд м. Києва; особа, майно якої обтяжуються: ОСОБА_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ».
Позовна заява мотивована тим, що у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 757/34955/18 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк» про визнання припиненим зобов'язання та усунення перешкод у користуванні й розпорядженні майном. У межах зазначеної справи ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року було вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне позивачу нерухоме майно - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 21 липня 2020 року позов задоволено. Припинено зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту № 11056590000, укладеним 17.10.2006 року між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», у зв'язку з його виконанням. Припинено іпотеку за договором іпотеки № 25825 від 17.10.2006 року, укладеним між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», у зв'язку із припиненням основного зобов'язання. Усунено перешкоди в користуванні та розпорядженні майном шляхом внесення відомостей про припинення обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: провести реєстрацію відомостей про припинення іпотеки та обтяження нерухомого майна, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за Договором іпотеки № 25825 від 17.10.2006 року, укладеним між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», який посвідчений приватним нотаріусом Трофімовим С.А., та зареєстрований в реєстрі за № 5078, та внесений запис про накладення заборони відчуження зазначеного в Договорі іпотеки № 25825 від 17.10.2006 року майна, а саме: однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрований в реєстрі за № 5078. Постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. У подальшому постановою Верховного Суду від 12 серпня 2021 року касаційну скаргу АТ «Альфа-Банк» залишено без задоволення, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року залишено без змін. У серпні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради із заявою про проведення реєстраційних дій на підставі вказаних судових рішень, однак рішенням державного реєстратора від 13 серпня 2024 року їй відмовлено у проведенні реєстраційних дій у зв'язку з наявністю суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та обтяженнями. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 листопада 2024 року щодо квартири позивача були наявні записи про іпотеку та обтяження, а також запис про арешт нерухомого майна № 35587513, внесений 20 лютого 2020 року на підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року про забезпечення позову. Після звернення позивача до АТ «Сенс-Банк» записи про іпотеку та обтяження були припинені, проте в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно залишився запис про арешт нерухомого майна № 35587513, внесений на підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року про забезпечення позову. Посилаючись на те, що наявність арешту нерухомого майна перешкоджає здійсненню права власності та вільному розпорядженню належним майном, позивач просить скасувати відповідне обтяження.
10 січня 2025 року Дніпровським районним судом міста Києва відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Положеннями статті 174 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до статей 174, 178 Цивільного процесуального кодексу України відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до статті 268 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту (статті 15, 16 ЦК України).
У частині другій статті 16 ЦК України законодавець визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, а також зазначив, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За своїм призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Першочергово захист цивільних прав та інтересів полягає в з'ясуванні того, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.
Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але які породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, наприклад, договори та інші правочини, створення речей, творча діяльність, результатом якої є об'єкти права інтелектуальної власності, завдання майнової (матеріальної та моральної) шкоди іншій особі та інші юридичні факти. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених згаданими актами або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Із статті 6 Конвенції вбачається, що доступ до правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту), кожен чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому ефективним слід розуміти спосіб, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Тобто підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Отже, суд першочергово перевіряє, чи були порушені права позивача, яким способом вони мають бути поновлені і чи є відповідні позовні вимоги у справі.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.
Виходячи з положень статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Суд під час здійснення судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (частина третя статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Такий підхід викладено в постанові Верховного Суду від 21 березня 2024 року у справі № 936/598/23 (провадження № 61-890св24).
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 Цивільного процесуального кодексу України).
Судом встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання припиненим зобов'язання та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном - задоволено.
Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 32,90 м2, що належить ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішення суду у справі № 757/34955/18.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 21 липня 2020 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання припиненим зобов'язання та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном задоволено.
Припинено зобов'язання за кредитним договором, укладеним 17 жовтня 2006 року між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», у зв'язку з його виконанням. Припинено іпотеку за Іпотечним договором, укладеним 17 жовтня 2006 року між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», у зв'язку з припиненням основного зобов'язання. Постановлено усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні та розпорядженні майном шляхом внесення відомостей про припинення обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: провести реєстрацію відомостей про припинення іпотеки та обтяження нерухомого майна за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Трофімовим С.А., зареєстрованим в реєстрі за № 5078, за яким внесено запис про накладення заборони відчуження однокімнатної квартири АДРЕСА_2 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року заяву адвоката Додух Ольги Олексіївни в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено.
Заборонено вчинення реєстраційних дії щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року апеляційну скаргу адвоката Белінського Віктора Анатолійовича в інтересах акціонерного товариства «Альфа-Банк» залишено без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 липня 2020 року - без змін.
Постановою Верховного Суду від 12 серпня 2021 року касаційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» залишено без задоволення, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року залишено без змін.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання припиненим зобов'язання та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном - задоволено.
Скасовано заходи забезпечення позову згідно з ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13.02.2020 року, та знято арешт з квартири АДРЕСА_2 (загальна площа 32,90 м2).
Скасовано заходи забезпечення позову згідно з ухвалою Київського апеляційного суду від 05.10.2020 року щодо заборони на проведення реєстраційних дій квартири АДРЕСА_2 (загальна площа 32,90 м2).
Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 09 грудня 2024 року міститься тип обтяження, а саме: номер запису про обтяження: 35587513 (спеціальний розділ); дата, час державної реєстрації: 20.02.2020 14:47:42; державний реєстратор: Шульга Ірина Юріївна, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ; документи, подані для державної реєстрації: ухвала суду, серія та номер: Справа №:757/34955/18, виданий 13.02.2020, видавник: Дніпровський районний суд м. Києва; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51242250 від 20.02.2020 15:35:30, Шульга Ірина Юріївна , Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ; вид обтяження: арешт нерухомого майна; відомості про суб'єктів обтяження: обтяжувач: Дніпровський районний суд м. Києва, причина відсутності коду ЄДРПОУ: інша причина відсутності коду; Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 , причина відсутності РНОКПП: інша причина відсутності коду, країна громадянства: Україна; тип об'єкта: квартира, об'єкт житлової нерухомості: так; адреса: АДРЕСА_1 .
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.
Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, п'ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення позивача до суду ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 вересня 2021 року, яка набрала законної сили, заходи забезпечення позову скасовано та знято арешт з квартири АДРЕСА_2 .
За таких обставин заявлені позовні вимоги фактично спрямовані на повторне вирішення питання, яке вже було предметом судового розгляду та вирішене ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 вересня 2021 року про скасування заходів забезпечення позову, а тому обраний позивачем спосіб захисту не є належним у розумінні статті 16 ЦК України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про скасування арешту нерухомого майна є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 316, 317, 319 Цивільного кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», статтями 2, 4, 12, 76-82, 89, 263-265, 274-279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про скасування арешту нерухомого майна.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.