Справа №:755/4722/26
Провадження №: 2/755/5832/26
"26" травня 2026 р. місто Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді: Коваленко І.В.,
за участі секретаря судових засідань: Грищенко С.В.,
учасники справи:
представник позивача - адвокат Браніцкий О.М.,
відповідач - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
представник відповідача - адвокат Череда Т.М.
представник відповідача - адвокат Ткачук В.П.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ткачука Владислава Петровича про залишення позовної заяви без руху, яка подана у цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Раїси Окіпної 10» до ОСОБА_1 про припинення права власності, -
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва, на стадії підготовчого провадження, перебуває цивільна справа за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Раїси Окіпної 10» до ОСОБА_1 про припинення права власності.
22 травня 2026 року через систему «Електронний суд» до Дніпровського районного суду міста Києва представник відповідача - адвокат Ткачук В.П. подав заяву (зареєстрована 25.05.2026 за вх.№33033) про залишення позовної заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Раїси Окіпної 10» без руху, у зв'язку з неповною сплатою судового збору.
Клопотання обґрунтоване тим, що позивач подав позов про припинення права власності, із зазначенням ціни позову та сплатив судовий збір в розмірі 3328,0 грн. відповідно до платіжного доручення № 1063 від 16.02.2026 року. Однак, ОСОБА_1 вважає, що заявлена ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, на його замовлення проведено оцінку вартості нежилого приміщення № 93 площею 147,5 кв. м. по АДРЕСА_1 , відповідно до якого ринкова вартість приміщення становить 3458694, 0 грн. Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору Позивача мав становити 51 880,41 грн. замість 3328,0 грн - 3 458 694 / 100 x 1,5 % = 51880, 41 грн., що відповідно до ст. 175, ст. 176, ст. 185 ЦПК України є істотним недоліком позову та підставою для залишення позовної заяви без руху, а в разі несплати - поверненню Позивачу. Таким чином, Позивачем не сплачено при поданні позову 4 8552,41 грн.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Браніцкий О.М. заперечував проти задоволення заяви сторони відповідача, вважав його необґрунтованим, посилаючись на те, що вартість спірного майна визначалась позивачем на підставі інформації, наявній в договорі дарування нежитлового приміщення від 26.09.2025 року, укладеному між ОСОБА_2 (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдаровуваний), де сторони оцінили дарунок в 100 000,00 гривень.
Відповідач (в режимі відео конференції) та його представники - адвокати Череда Т.М. та Ткачук В.П. у судовому засіданні підтримали заяву та просили її задовольнити.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши заяву та матеріали справи, оцінивши наведені сторонами цивільного процесу доводи щодо підстав залишення позовної заяви без руху, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Право суду після відкриття провадження у справі постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням в ухвалі підстав залишення такої заяви без руху передбачено ч. 11 ст.187 ЦПК України.
Так, відповідно до вимог ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з частиною 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 1.1. частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) передбачено, що розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 3 028,00 грн.
Як убачається зі змісту позовної заяви та матеріалів справи, звертаючись 23 лютого 2026 року з даним позовом до суду, позивач, обґрунтовуючи свій розрахунок щодо сплати судового збору, послався на приписи п.1.1. ч.2 ст.4 Закону Україні «Про судовий збір», вказав, що позов носить майновий характер, та пославшись на Договір дарування від 26 вересня 2025 року, де вартість спірного майна визначена у розмірі 100 000,00 гривень, зазначив, що сплатив відповідно судовий збір у розмірі 3328,00 грн.
Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
За приписами частини першої статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі
№ 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).
Отже, набуття та/або припинення майнового права на майно (річ) є майновою вимогою, яка підлягає грошовій оцінці.
Тому щодо позовної вимоги майнового характеру про припинення права власності, судовий збір має розраховуватися з вартості спірного нерухомого майна (частина перша статті 176 ЦПК України).
Позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Раїси Окіпної 10» спрямовані на припинення права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначив ціну позову у сумі 100 000,00 гривень на підставі чинного договору Дарування нежитлового приміщення від 26.09.2025 року, де сторони (дарувальник ОСОБА_2 та обдаровуваний ОСОБА_1 ), оцінили дарунок в 100 000,00 гривень. Даний правочин вчинений сторонами лише за півроку до подання позову до суду, а отже наявна в ньому інформація про вартість майна, не є занадто застарілою.
У свою чергу, суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, не мав підстав піддавати сумніву ціну, зазначену у чинному Договорі дарування, вважати її невиправдано завищеною чи заниженою.
Наданий стороною відповідача Звіт про оцінку майна №28ІМ-260520-020, згідно з яким ринкова вартість об'єкта оцінки складає, без ПДВ: 3 458 694,00 гривень, суд оцінює критично, оскільки він виконаний суб'єктом оціночної діяльності на замовлення відповідача ОСОБА_1 вже після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі, тобто 20.05.2026 року, у той час провадження у справі відкрито - 10.04.2026 року, а тому він не може спростовувати правомірність сплати судового збору на момент подання позову.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Раїси Окіпної 10» до ОСОБА_1 про припинення права власності без руху, а тому клопотання представника відповідача - адвоката Ткачука Владислава Петровича задоволенню - не підлягає.
Керуючись ст.ст.175, 177, 187, 260, 261 ЦПК України, суддя, -
У задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Ткачука Владислава Петровича про залишення позовної заяви без руху, - відмовити.
Ухвала окреме від рішення суду оскарженню не підлягає.
Відповідно до положень ч.2 ст.353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України)
З текстом ухвали можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: gttp://reyestr.court.gov.ua
Повний текст ухвали суду складений 26 травня 2026 року.