26 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/9932/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний двір «Українська Товарна Спілка» про відвід головуючої судді Малашенкової Т.М. від розгляду справи № 910/9932/24
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний двір «Українська Товарна Спілка» (далі - ТОВ «Українська Товарна Спілка», позивач, скаржник)
до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національний банк України,
про стягнення 9 679 712,79 грн,
1.ТОВ «Українська Товарна Спілка» 25.05.2026 через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою/,в якій, зокрема, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 у справі № 910/9932/24 в частині відмови позивачу у стягненні 2 10 903,94 грн втрат від інфляції, 388 764,38 грн - 3 % річних та 37 450,02 грн судового збору; ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вимог; стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ «Укргазбанк», відповідач) понесені судові витрати, в тому числі витрати на правничу допомогу.
2.Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2026 для розгляду справи № 910/9932/24 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.
3.До Верховного Суду від адвоката ТОВ «Українська Товарна Спілка» 25.05.2026 через Електронний суд надійшла заява про відвід, у якій просить задовольнити заяву про відвід головуючої судді Малашенкової Т.М. від розгляду цієї справи; матеріали справи передати для повторного автоматизованого розподілу складу суду відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4.Обґрунтовуючи подану заяву, адвокат ТОВ «Українська Товарна Спілка» відповідно до пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України узагальнено зазначає про те, що він особисто знає головуючу суддю Малашенкову Т.М. з дитинства; в силу певних життєвих обставин представник ТОВ «Українська Товарна Спілка» обґрунтовано вважає, що суддя Малашенкова Т.М. може упереджено ставитися до його особи, у тому числі, в ролі представника (захисника) інтересів скаржника у цій справі; зазначені обставини (особисте тривале знайомство та наявність певних життєвих відносин) об'єктивно породжують сумнів у неупередженості та об'єктивності судді при розгляді цієї справи, в якій представник активно виконує свої процесуальні обов'язки. Також звертає увагу, що судова практика Верховного Суду неодноразово підкреслювала, що будь-які обставини, які обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості, є підставою для відводу. До заяви додано довіреність від 08.09.2025, виписку з ЄДР.
5.Склад суду змінено відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026.
6.ПАТ «Укргазбанк» 26.05.2026 через Електронний суд також звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, зокрема, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 в частині відмови в задоволенні заяви відповідача про вжиття заходів забезпечення виконання ухвали про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно позивача, в межах суми стягнення у розмірі 9 822 634,00 грн; ухвалити в цій частині нове рішення, яким для забезпечення виконання ухвали про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 у справі № 910/9932/24 накласти арешт на грошові кошти та майно позивача в межах суми стягнення, у розмірі 9 822 634,00 грн; судові витрати за подання касаційної скарги стягнути з позивача.
7.Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.05.2026 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/9932/24 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.
8.Колегія суддів дійшла висновку, що заявлений відвід головуючій судді Малашенковій Т.М. у справі №910/9932/24 є необґрунтованим з огляду на таке.
9. у вимогах змісту статей 35, 36 ГПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.
10.Відповідно до пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
11.Верховний Суд зазначає, що у пункті 5 частини першої статті 35 ГПК України, чинним законодавством не визначено вичерпного переліку обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
12.Саме тому вирішення питання про визнання певних обставин тими обставинами, про які йдеться у вже наведеній нормі цього Кодексу, є оціночною категорією, зміст та суть якої має доводиться, розглядатися та встановлюватися не ізольовано, а з урахуванням того, що інститут відводу судді є гарантією реалізації права особи на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, не є механізмом процесуального відбору учасниками судового процесу судді чи складу суду та не має використовуватися з метою впливу на формування складу суду.
13.За приписами частин другої, третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, зокрема, судді може бути заявлено відвід учасниками справи; відвід повинен бути вмотивованим.
14.Верховний Суд неодноразово наголошував, що посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або/та сумніви в об'єктивності судді. Отже, питання про відвід судді вирішується крізь призму його обґрунтованості, а положення частини першої статті 35 ГПК України мають застосовуватися у взаємозв'язку з Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), зокрема статтею 6.
15.Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
16.Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та рішення ЄСПЛ Верховний Суд застосовує у цій справі як джерело права з огляду на частину першу статті 3, частини першу, другу, четверту статті 11 ГПК України, статтю 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
17.Суд виходить з того, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
18.Отже, стаття 6 Конвенції вимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був «безстороннім».
19.За усталеною практикою ЄСПЛ безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності.
20.Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з:
21.(І) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі, та
22.(ІІ) об'єктивним критерієм. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого КороліЗа суб'єктивним критерієм «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного» (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
24.Відповідно до об'єктивного критерію визначається, крім інших аспектів:
-окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення від 15.07.2010 у справі «Газета «Україна-центр» проти України», пункт 52 рішення від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України»;
-чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (пункт 38 рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996.
25.Суд також виходить з того, що між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (пункт 119 рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (пункт 32 рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).
26.Суд ураховує, що в цьому аспекті навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії», від 26.10.1984, Series А, N 86).
27.Колегія суддів, ураховуючи означене у пунктах 11- 12 цієї ухвали, зазначає, що ГПК України хоча й не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак передбачає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
28.Верховний Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
29.Колегія суддів зазначає, що суд встановив, що інформація про існування знайомства між суддею та адвокатом сторони була розкрита судом раніше в іншій справі та доведена до відома учасників у іншій справі. Після розкриття зазначених обставин адвокат не заявляв відводу головуючій судді з наведених підстав та брав участь в судовому засіданні, реалізовував процесуальні права.
30.Колегія суддів виходить з того, що вказане у пункті 29 цієї ухвали не виключає права особи у майбутньому заявляти відвід у разі наявності передбачених ГПК України підстав, втім вона (обставини вказані у пункті 29) є істотною для оцінки обґрунтованості доводів про існування об'єктивного сумніву у безсторонності та/ чи упередженості головучої судді, адже надає можливість оцінити характер, момент та послідовність посилань адвоката на такі обставини. Суд звертає увагу, що обґрунтований сумнів у неупередженості та/чи безстороності має існувати об'єктивно, а не виникати залежно від перебігу справи чи процесуального результату, який учасник очікує отримати.
31.Посилання представника скаржника у цій справі на те, що він особисто давньо знайомий із суддею Малашенковою Т.М. власне не підтверджує існування обставин, які б викликали обґрунтований сумнів у неупередженості чи об'єктивності судді під час розгляду справи.
32.Суд констатує, що сам факт особистого знайомства за відсутності доведеності, що стосунки мають таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду, факту постійного (регулярного) підтримання контактів, відносин залежності або інших відносин, що могли вплинути на об'єктивність судді, не свідчить про те, що в процесі розгляду касаційної скарги головуюча виявлятиме упередженість до однієї зі сторін спору. Адже суд має оцінити не саму формальну назву відносин, а їх інтенсивність, реальність, природу та ступінь, які впливають чи можуть сплинути не безсторонність судді.
33.Отже, доводи заявника автоматично не створюють обґрунтованого сумніву в заінтересованості судді в результаті розгляду справи та є такими, що не узгоджуються з наведеними вище нормами законодавства, непідтверджені належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами, ґрунтуються на припущеннях, що не містять об'єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об'єктивності або неупередженості судді, могли б бути переконливими, могли б викликати сумнів у її об'єктивності і неупередженості з міркувань та викладеного в цій ухвалу (дивись, зокрема, пункти 12,14, 27-32 ухвали), а отже, могли б бути підставою для її відводу.
34.З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що заявник не навів аргументовано обґрунтованих обставин вважати головуючу суддю Малашенкову Т.М. у справі №910/9932/24 упередженою чи необ'єктивною, оскільки доводи, викладені у заяві ТОВ «Українська Товарна Спілка», є припущеннями адвоката, що в силу припису пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України не може бути підставою для відводу, а тому вважає подану заяву необґрунтованою.
35.За змістом частин першої - третьої статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
36.Оскільки Верховний Суд вважає подану заяву необґрунтованою, питання про відвід судді має вирішувати суддя, визначений у порядку частини першої статті 32 ГПК України.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 314 ГПК України, Верховний Суд
1. Визнати доводи, викладені у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний двір «Українська Товарна Спілка» про відвід головуючої судді Малашенкової Т.М. у справі № 910/9932/24, необґрунтованими.
2. Заяву про відвід головуючої судді Малашенкової Т.М. у справі № 910/9932/24 разом з матеріалами передати на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід головуючої судді Малашенкової Т.М. у справі №910/9932/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова