26 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 906/580/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.
перевіривши матеріали касаційної скарги Служби безпеки України
на рішення господарського суду Житомирської області від 22.01.2026
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2026
у справі № 906/580/25
за позовом Служби безпеки України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська промислова компанія "Крок"
про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 932 210, 80 грн
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 20.05.2026 надійшла касаційна скарга Служби безпеки України на рішення господарського суду Житомирської області від 22.01.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 (повний текст складено 28.04.2026) у справі № 906/580/25, подана через систему "Електронний суд" 20.05.2026.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2026 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 22.01.2026 у справі №906/580/25, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 у вказаній справі, позов Служби безпеки України до ТзОВ "Українська промислова компанія "Крок" задоволено частково; стягнуто з ТзОВ "Українська промислова компанія "Крок" на користь Служби безпеки України: 496 860, 22 грн - штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язання; 690 060, 24 грн - штраф за поставку неякісного товару; 23 186, 53 грн - судові витрати зі сплати судового збору; відмовлено у задоволенні вимог в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 745 290, 34 грн за прострочення виконання зобов'язання.
Суд звертає увагу, що Служба безпеки України просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 та рішення господарського суду Житомирської області від 22.01.2026 у справі №906/580/26.
Вищевказане підтверджується також актом від 20.05.2026 №32.1-14/195, складеним на підставі Інструкції з діловодства Верховного суду про тре, що при огляді касаційної скарги, яка надійшла через систему "Електронний суд", виявлено, що в прохальній частині касаційної скарги вказано номер справи №906/580/26.
Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, суд зазначає, що скаржнику необхідно уточнити вимоги поданої ним касаційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).
Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 у розмірі 3 028 грн.
При цьому відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Також правова позиція щодо необхідності застосування ч. 3 ст. 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті в електронній формі, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду 16.11.2022 у справі № 916/228/22.
З оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій (тексти розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень), вбачається, що предметом позову у даній справі є вимоги про стягнення 1 932 210, 80 грн.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанцій і рішення першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, а отже, враховуючи, що касаційну скаргу подано в електронній формі через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, який підлягає застосуванню за подання касаційної скарги, тому скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 17 886,97 грн.
Проте до матеріалів касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Натомість в касаційній скарзі заявник просить звільнити скаржника від сплати судового збору, оскільки доходи Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2026 рік" складають менше за видатки.
Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, Верховний Суд зазначає таке.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20).
Разом з цим, особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору, повинна надати докази того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі "Княт проти Польщі" (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі"(Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).
У касаційній скарзі відсутні доводи та докази, що підтверджують реальну фінансову неспроможність скаржника сплатити судовий збір у вказаному вище розмірі.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання Служби Безпеки України про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду Житомирської області від 22.01.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 у справі № 906/580/25, а відтак, у задоволенні необхідно відмовити.
Таким чином, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.
Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Суд вказує на те, що скаржнику необхідно сплатити судовий збір та надати суду документ, що підтверджує сплату 17 886,97 грн за наведеними нижче реквізитами.
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.
Таким чином, касаційна скарга Служби безпеки України підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно надати Суду уточнення вимоги касаційної скарги та докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 17 886,97 грн.
Щодо клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, то воно буде розглянуто у випадку усунення зазначених вище недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 174, 234, 287-292 ГПК України, Суд,-
1. Відмовити Службі безпеки України у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 906/580/25.
2. Касаційну скаргу Служби безпеки України на рішення господарського суду Житомирської області від 22.01.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 у справі № 906/580/25 залишити без руху.
3. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Могил С.К.