28 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 902/1293/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О. В. - головуючий, Огороднік К. М., Погребняк В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2026
та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 24.11.2025
у справі за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Учасники справи:
АТ "КБ "ПриватБанк": Малік Т. І.;
ОСОБА_1 : не з'явився;
Арбітражний керуючий: не з'явився;
1. Хід розгляду справи
1.1. Ухвалою від 04.02.2025 відкрито провадження у справі № 902/1293/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Белінську Н.О., попереднє засідання призначено на 13.03.2025.
1.2. В подальшому за результатами розгляду заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника місцевим господарським судом постановлено ухвалу від 13.03.2025, згідно з якою визнано заявлені до боржника грошові вимоги Акціонерного товариства (далі - АТ) "ПУМБ" у сумі 139226,99 грн, АТ "Акцент-Банк" у сумі 76867,04 грн, АТ КБ "ПриватБанк" у сумі 37882,52 грн, АТ "Універсал Банк" у сумі 148549,38 грн та АТ "Сенс Банк" у сумі 152392,35 грн, а також ухвалу від 06.05.2025, відповідно до якої визнано грошові вимоги АТ "Таскомбанк" до боржника в розмірі 59757,58 грн.
1.3. 06.06.2025 до Господарського суду Вінницької області надійшла заява від арбітражного керуючого Белінської Н.О. про затвердження плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 .
2. Стислий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 24.11.2025, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2026, задоволено заяву арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) Белінської Н. О. про затвердження плану реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Затверджено план реструктуризації боргів боржника станом на 22.05.2025.
2.2. Судові рішення мотивовані тим, що план реструктуризації боргів боржника у цій справі розроблено, погоджено та схвалено з дотриманням вимог Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), умови реструктуризації боргів, які містяться у вказаному плані, не суперечать чинному законодавству.
3. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
3.1. Арбітражним керуючим 05.06.2025 проведено збори кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 шляхом опитування відповідно до пункту 1-6 Перехідних та прикінцевих положень КУзПБ.
3.2. За змістом протоколу голосування щодо схвалення плану реструктуризації проведено кредиторами наступним чином:
а) за схвалення плану реструктуризації проголосували:
- АТ "Універсал Банк" - 148549,38 голоси;
- АТ "ПУМБ" - 139226,99 голоси;
- АТ "Акцент -Банк" - 76867,04 голоси;
- АТ "Таскомбанк" - без права вирішального голосу;
б) проти затвердження плану реструктуризації голосувало АТ "Сенс Банк" - без права вирішального голосу;
в) Акціонерне товариство Комерційний банк (далі - АТ КБ) "ПриватБанк" (без права вирішального голосу) - позицію не надало.
3.3. Відтак, за результатами зборів більшістю голосів прийнято рішення, яким схвалено план реструктуризації боргів боржника у справі № 902/1293/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 станом на 22.05.2025.
3.4. Запропонований проєкт плану реструктуризації боргів боржника містить усі умови, вказані у частині другій статті 124 КУзПБ, передбачає розстрочення боргів щомісячно протягом 60 місяців та повне погашення кредиторів, які заявили свої вимоги.
3.5. Участь керуючого реструктуризацією боргів боржника у виконанні плану реструктуризації боргів боржника, його повноваження та джерела виплати йому основної винагороди не передбачені.
3.6. Сторони дійшли згоди, що метою затвердження плану реструктуризації боргів боржника є відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань на умовах, що визначені цим планом.
3.7. План реструктуризації боргів боржника підписаний керуючим реструктуризацією боржника - арбітражним керуючим Белінською Н.О., погоджений боржником та кредиторами, що підтверджується протоколом засідання зборів кредиторів № 2 від 05.06.2025 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
3.8. АТ "КБ "ПриватБанк" в суді апеляційної інстанції зазначав про необхідність скорочення витрат боржника та розтягування процедури погашення боргів на строк 5 років при реальній можливості розрахуватися за рік, що є життям за рахунок кредиторів та проявом недобросовісної поведінки боржника.
3.9. Суд апеляційної інстанції наголосив на тому, що до матеріалів справи не надано доказів, які б свідчили про те, що в разі "оптимізації" витрат боржника, на яких наполягає Банк, вказане призведе до реального виконання плану реструктуризації саме у строк 15,5 місяців. Крім того, План реструктуризації передбачає повне погашення кредиторів, які заявили свої вимоги, зокрема, і АТ КБ "ПриватБанк", що спростовує доводи про недобросовісність боржника.
4. Стислий зміст касаційної скарги
4.1. АТ КБ "Приватбанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені судами попередніх інстанцій рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) про затвердження плану реструктуризації боргів.
5. Узагальнені доводи касаційної скарги
5.1. Судом апеляційної інстанції застосовані статті 74-76, 86 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України без врахування висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 11.07.2023 у справі №910/7236/21, від 16.05.2023 у справі №916/1885/22 - щодо оцінки доказів та обставин справи, застосування стандарту доказування.
5.2. Судами попередніх інстанцій не застосовано принцип судового контролю у процедурах банкрутства та не враховані висновки Верховного Суду з цього приводу, викладені в постановах від 17.10.2023 у справі № 902/276/22, від 16.05.2023 у справі № 916/1885/22.
5.3. Суди попередніх інстанцій застосували статтю 124, частину сьому статті 126 КУзПБ без урахування висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, від 31.01.2024 у справі № 911/2140/22, від 15.02.2024 у справі № 904/7413/21, від 25.01.2024 у справі № 916/1575/21, від 18.04.2024 у справі № 920/1398/21, від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, від 23.05.2023 у справі № 910/5369/21 - щодо критерію добросовісності боржника в процедурі неплатоспроможності.
5.4. Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відповідність плану реструктуризації боргів вимогам статті 124 КУзПБ та встановили розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб (пункт 7 частини другої статті 124 КУзПБ) на підставі неналежних та недопустимих доказів.
6. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги
6.1. Арбітражна керуюча Белінська Н. О. та ОСОБА_1 у відзивах заперечували проти касаційної скарги, просили суд залишити скаргу без задоволення, а ухвалені у цій справі судові рішення щодо затвердження плану реструктуризації боргів боржника - без змін, зокрема, зазначаючи наступне:
- судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлено обставини справи, натомість доводи касаційної скарги зводяться до не згоди скаржника із розміром щомісячної суми погашення та строком плану реструктуризації боргів;
- план реструктуризації боргів боржника схвалено більшістю голосів кредиторів;
- усне клопотання скаржника про скорочення строку виконання плану реструктуризації божника було подане з порушенням вимог статті 170 ГПК України;
- зміст поданого керуючою реструктуризацією, схваленого зборами кредиторів та погодженого боржником плану реструктуризації боргів відповідає вимогам статті 124 КУзПБ;
- у плані реструктуризації передбачено здійснення повне погашення вимог кредиторів, які заявили свої вимоги, в тому числі і скаржника;
- відповідно до частини сьомої статті 126 КУзПБ господарський суд зобов'язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником.
7. Касаційне провадження
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 23.03.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ КБ "Приватбанк" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 24.11.2025 у цій справі, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 21.04.2026 - 15:00. Крім того, витребувано у Господарського суду Вінницької області та/або Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 902/1293/24.
7.2. 06.04.2026 до Верховного Суду на запит з Господарського суду Вінницької області надійшли матеріали справи № 902/1293/24.
7.3. В подальшому, у зв'язку з проходженням суддями Верховного Суду підготовки для підтримання кваліфікації в період з 20 до 24 квітня 2026 року в Національній школі суддів України відповідно до розпорядження Верховного Суду № 10/0/9-26 від 15.04.2026, було визначено іншу дату судового засідання з повідомленням учасників судової справи.
7.4. Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2026 учасників справи повідомлено про те, що розгляд касаційної скарги АТ КБ "Приватбанк" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 24.11.2025 у цій справі відбудеться 28.04.2026 - 15:45.
7.5. В судовому засіданні 28.04.2026 представник АТ КБ "ПриватБанк" підтримала касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просила Суд скаргу задовольнити. Решта учасників справи явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до Суду не надходило.
7.6. Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю учасників справи, які не забезпечили явку своїх представників.
8. Позиція Верховного Суду
8.1. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання наявності чи відсутності підстав для затвердження плану реструктуризації боргів фізичної особи - ОСОБА_1 в запропонованій редакції на 22.05.2025.
8.2. Здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, оцінивши доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
8.3. За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
8.4. Верховний Суд зазначає, що таким чином КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком держави звільнити особу від боргів, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності за умови повного розкриття відомостей щодо свого майнового стану та причин неплатоспроможності.
8.5. За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
8.6. В частині другій статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
8.7. Згідно з частиною п'ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника та строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.
8.8. Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
8.9. Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
8.10. Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов'язаний брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження до господарського суду (пункт 7 частини другої статті 114 КУзПБ).
8.11. Стаття 124 КУзПБ встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (частина друга), а частиною четвертою цієї статті також визначені загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника.
8.12. Так, в частині другій статті 124 КУзПБ визначено, що у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).
8.13. Згідно з частиною третьою статті 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).
8.14. Розроблення проєкту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог статті 124 КУзПБ, зокрема, щодо форми і змісту проєкту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
8.15. Порядок затвердження плану реструктуризації боргів боржника закріплений у статті 126 КУзПБ, яка передбачає подання керуючим реструктуризацією відповідної заяви протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів, розгляд такої заяви господарським судом протягом 10 днів з для її отримання із заслуховуванням кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану реструктуризації боргів.
8.16. Господарський суд зобов'язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником (частина сьома статті 126 КУзПБ).
8.17. Водночас, в частині восьмій статті 126 КУзПБ визначені підстави за яких господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, а саме якщо: 1) порушено порядок розроблення, схвалення та погодження плану реструктуризації боргів, встановлений цим Кодексом; 2) умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; 3) при схваленні плану реструктуризації боргів були допущені порушення законодавства, що вплинули на результат голосування; 4) кредитор, який не брав участі в голосуванні чи проголосував проти схвалення плану реструктуризації боргів, доведе, що в разі визнання боржника банкрутом у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволені у розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану реструктуризації боргів; 5) боржник не погасив борги щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та сплати інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якщо така заборгованість існувала до моменту подання плану реструктуризації боргів боржника на затвердження до господарського суду; 6) боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом; 7) план реструктуризації боргів не погоджено боржником.
8.18. Згідно з наявними у справі матеріалами та встановленими судами попередніх інстанцій обставинами:
- у цій справі судом визнано грошові вимоги до боржника шести кредиторів, а саме: АТ "ПУМБ" на загальну суму 144071,79 грн, АТ "Акцент-Банк" - 82923,04 грн, АТ КБ "ПриватБанк" - 42727,32 грн, АТ "Універсал Банк" - 153394,18 грн, АТ "Сенс Банк" - 157237,15 грн, АТ "Таскомбанк" - 65813,58 грн;
- 05.06.2025 проведено збори кредиторів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 шляхом опитування, до порядку денного яких, зокрема, включено питання про розгляд плану реструктуризації боргів боржника та подальшу процедуру у справі № 902/1293/24;
- за результатами зборів більшістю голосів кредиторів прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 станом на 22.05.2025;
- за схвалення плану реструктуризації проголосували АТ "Універсал Банк", АТ "ПУМБ", АТ "Акцент-Банк" та АТ "Таскомбанк". Проти затвердження плану голосувало АТ "Сенс Банк" (без права вирішального голосу). АТ КБ "ПриватБанк" (без права вирішального голосу) позицію з вказаного питання не надав;
- план реструктуризації боргів ОСОБА_1 передбачає розстрочення боргів щомісячно протягом 60 місяців та повне погашення визнаних судом вимог кредиторів. При цьому участь керуючого реструктуризацією боргів боржника у виконанні плану реструктуризації боргів боржника, його повноваження та джерела виплати йому основної винагороди не передбачені.
8.19. Встановивши відповідність запропонованого проєкту плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 вимогам та умовам, визначеним в частині другій статті 124 КУзПБ, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про його затвердження.
8.20. АТ КБ "ПриватБанк" заперечує вказаний висновок в оскаржуваних судових рішеннях, вказуючи на те, що судом першої інстанції залишено поза увагою обставини відносно: обґрунтованості плану в частині підтвердження витрат боржника і встановлення розміру суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; відповідності плану вимогам законодавства, зокрема, принципу добросовісності боржника; вмотивованого відхилення клопотань кредиторів, а саме АТ КБ "ПриватБанк" та АТ "Сенс Банк", які в судовому засіданні заперечували щодо затвердження плану у запропонованій редакції та просили суд змінити план погашення боргів шляхом зменшення строку його виконання та збільшення розміру суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові навів мотиви аналогічні тим, які зазначені місцевим господарським судом.
8.21. Наведене, на переконання скаржника, є свідченням порушення судами попередніх інстанцій процесуального законодавства, зокрема, статей 74-79, 86, 236, 238 ГПК України та не врахування висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм.
8.22. Колегія суддів вважає безпідставними вказані доводи скаржника, з огляду на наступне.
8.23. Верховний Суд послідовно дотримується правової позиції про те, що у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України.
8.24. Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
8.25. Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
8.26. При цьому КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (пункти 3, 4 частини четвертої статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з частиною 3 статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).
8.27. Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
8.28. Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи.
8.29. За змістом частин другої та третьої статті 123 КУзПБ розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність віднесено до основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
8.30. Відповідно до наявних у справі матеріалів та встановлених судами попередніх інстанцій обставин за результатами проведення зборів кредиторами боржника більшістю голосів було прийнято рішення про схвалення запропонованого проєкту плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 та про звернення керуючого реструктуризацією до господарського суду із заявою про затвердження плану реструктуризації боргів боржника.
8.31. Порядок затвердження плану реструктуризації боргів боржника закріплений у статті 126 КУзПБ, що передбачає обов'язок господарського суду за результатами розгляду поданої керуючим реструктуризацією відповідної заяви із заслуховуванням кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану реструктуризації боргів, затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником.
8.32. За змістом оскаржуваних у цій справі судових рішень вбачається, що судами попередніх інстанцій розглянуто та досліджено умови запропонованого для затвердження проєкту плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 на відповідність вимогам частини другої статті 124 КУзПБ.
8.33. Підстав для відмови у затвердженні плану реструктуризації боргів у цій справі, визначених статтею 126 КУзПБ, судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено.
8.34. Колегією суддів враховано аргументи касаційної скарги щодо необхідності скорочення витрат боржника, надмірної тривалості процедури погашення боргів та недобросовісної поведінки боржника. Аналогічні доводи наводилися скаржником в суді апеляційної інстанції, який відхилив їх, навівши відповідні мотиви в оскаржуваній у цій справі постанові, і доводи касаційної скарги в цій частині по своїй суті зводяться до незгоди з такими висновками апеляційного суду.
8.35. Поряд з цим, Суд зазначає, що проєкт плану реструктуризації боргів набуває ознак власне плану реструктуризації боргів боржника, який може бути поданий для схвалення зборам кредиторів, лише після включення до такого проєкту всіх передбачених законом обов'язкових положень, зміст яких має ґрунтуватися на компромісі між кредиторами і боржником щодо зміни способу та порядку виконання його грошових зобов'язань, з урахуванням майнового стану та об'єктивних можливостей боржника. Боржник повинен повно та всебічно сприяти кредиторам та керуючому реструктуризацією в установленні свого реального майнового стану, а також запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проєкт плану реструктуризації своїх зобов'язань (подібний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 24.06.2025 у справі № 927/509/24).
8.36. У розглядуваному випадку скаржником не спростовано встановлені судами попередніх інстанцій про те, що умови запропонованого боржником плану реструктуризації боргів, щодо: визначеного розміру суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб; строку виконання плану схвалено і відповідно визнано прийнятними зборами кредиторів, що узгоджується з положеннями статті 123 КУзПБ. Оскільки план реструктуризації боргів боржника у цій справі схвалений кредиторами та боржником, господарський суд зобов'язаний затвердити цей план (частина сьома статті 126 КУзПБ).
8.37. Згідно з абзацом 2 частини сьомої статті 126 КУзПБ господарський суд має право за вмотивованим клопотанням боржника чи кредитора змінити план погашення боргів у частині збільшення чи зменшення строку його виконання або розміру суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів, чи суми, яка щомісяця залишається боржнику на задоволення побутових потреб (не менше розміру, встановленого статтею 124 цього Кодексу).
8.38. Водночас, КУзПБ не містить положень, які б визначали максимально допустимий розмір суми, яка щомісяця має залишатися боржнику на задоволення побутових потреб, або чіткого (виключного) переліку умов (обставин) для зменшення строку виконання плану реструктуризації боргів. Внесення вищезгаданих змін до плану погашення боргів за клопотанням боржника чи кредитора відноситься до дискреційних повноважень суду залежно від конкретних обставин справи про неплатоспроможність та наведених заявником клопотання мотивів.
8.39. Посилання скаржника на невідповідність затвердженого плану реструктуризації боргів принципу добросовісності боржника відхиляється Судом як таке, що не відповідає встановленим судами попередніх інстанцій обставинам справи. Зокрема, незгода банку зі строком виконання плану не може свідчити про недобросовісність боржника, адже умовами затвердженого плану реструктуризації боргів передбачено повне погашення вимог кредиторів, які заявили свої вимоги у цій справі.
8.40. Висновок про недобросовісність боржника має ґрунтуватися на встановлених обставинах, а не припущеннях. Такий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній серед іншого у постановах від 26.05.2022 у справі №903/806/20 та від 09.10.2025 у справі №903/1015/24.
8.41. У контексті аргументів касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права колегія суддів враховує, що саме по собі посилання скаржника на те, що суди попередніх інстанцій не в повному обсязі дослідили докази та не з'ясували обставини справи, без належного обґрунтування не можуть ставити під сумнів судове рішення. Доводи касаційної скарги, які стосуються з'ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, не можуть бути враховані судом касаційної інстанції з огляду на положення частини другої статті 300 ГПК України.
8.42. Суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).
8.43. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (подібні висновки наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц та об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).
8.44. Верховний Суд є судом права, а не факту, тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 ГПК України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18).
8.45. У цій справі судом касаційної інстанції не встановлено порушень порядку надання та отримання доказів або порушень судами норм процесуального закону щодо оцінки доказів у справі, а сама по собі незгода скаржника з наданою судами оцінкою доказам та встановленими обставинами не може свідчити про порушення судами норм процесуального права та бути підставою для скасування оскаржуваних у цій справі судових рішень.
8.46. Відносно доводів касаційної скарги щодо неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків Верховного Суду у питанні оцінки доказів та обставин справи, застосування стандарту доказування, застосування принципу судового контролю у процедурах банкрутства та критерію добросовісності боржника в процедурі неплатоспроможності, колегія суддів зазначає таке.
8.47. Неврахуванням висновку Верховного Суду є саме неврахування висновку щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
8.48. Правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, якою передбачено таку підставу касаційного оскарження як застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, поширюється саме на подібні (аналогічні) правовідносини.
8.49. При цьому, для спростування будь-якого висновку, наведеного у оскаржуваних судових рішеннях, скаржник має навести не особисті міркування щодо незаконності та необґрунтованості цих судових рішень, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування конкретної норми права у подібних відносинах не врахували суди попередніх інстанцій з урахуванням встановлених ними обставин справи. Незгода скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішеннях, не свідчить про їх незаконність.
8.50. Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
8.51. Натомість скаржником виокремлені висновки Верховного Суду у згаданих ним в касаційній скарзі постановах із контексту судових рішень, без урахування предмету і підстав спору, досліджуваних судами у зазначених справах доказів та встановлених фактичних обставин, тому в цій частині доводи касаційної скарги відхиляються Судом як безпідставні.
8.52. Враховуючи викладене та встановлені судами обставини: погодження боржником поданого суду на затвердження у цій справі плану реструктуризації боргів, схвалення його зборами кредиторів (більшістю голосів кредиторів), проведених у цій справі у порядку, визначеному КУзПБ, наявність в такому плані всіх умов, що підлягають включенню до плану реструктуризації боргів фізичної особи боржника, формулювання та викладення цих умов відповідно до тих вимог закону та з урахуванням заборон, що визначені КУзПБ, не встановлення судами та не зазначення скаржником передбачених КУзПБ підстав для відмови у постановленні господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, Суд погоджується з висновками судів в оскаржуваних рішеннях про наявність підстав для затвердження поданого у цій справі на затвердження плану реструктуризації боргів боржника.
8.53. Решта аргументів скаржника не спростовує наведеного та не доводить порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та/або процесуального права чи неврахування під час ухвалення оскаржуваних судових рішень відповідних висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
8.54. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України", в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
8.55. Перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та відсутність підстав для її задоволення.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
9.2. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
9.3. За результатами касаційного провадження у цій справі Верховний Суд дійшов висновків про те, що оскаржувані судові рішення прийняті зі з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, та з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тоді як доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення мають бути залишені без змін.
9.4. Зважаючи на відмову у задоволенні касаційної скарги, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 24.11.2025 у справі №902/1293/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Васьковський
Судді К. М. Огороднік
В. Я. Погребняк