Іменем України
27 травня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/329/26
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг»,
вул. Шолуденка, будинок 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676;
Відповідач: Линовицька селищна рада,
вул. Шевченка, будинок 1, селище Линовиця, Прилуцький район, Чернігівська область, 17584, код ЄДРПОУ 04412455;
Предмет спору: про стягнення 8957,35 грн,
не викликались,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» через підсистему “Електронний суд» звернулось до суду з позовом до Линовицької селищної ради, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 8957,35 грн, з яких: 8319,79 грн основного боргу, 451,09 грн пені, 44,45 грн 3% річних та 142,02 грн інфляційних втрат.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 10.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; учасникам справи встановлено строки для подання заяв по суті.
Ухвала суду від 10.04.2026 була доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів ЄСІТС 10.04.2026 о 16:38, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Отже, останнім днем для подання відповідачем відзиву є 27.04.2026.
Заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору №24-11191/25-БО-Т постачання природного газу від 24.10.2025 в частині оплати природного газу.
Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень у встановлений строк до суду не надходило.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.
Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
Линовицькою селищною радою подано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» заяву № 03-04/951 від 14.10.2025 про приєднання до Договору постачання природного газу, що був розміщений за посилання https://www.naftogaztrading.com.ua/wp content/uploads/2025/10/bo-doqovir-postachannva-gazu-2025-2026.pdf на період з листопада 2025 року по 31 березня 2026 року (а.с.12-13).
24.10.2025 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» надано Згоду Линовицькій селищній раді на приєднання до Договору постачання природного газу, повідомлено про укладення між сторонами Договору постачання природного газу від 24.10.2025 № 24-11191/25-БО-Т шляхом приєднання споживача до умов Договору, розміщеного за посиланням: https://www.naftoqaztradinq.com.ua/wp content/uploads/2025/10/bo-doqovir-postachannva-qazu-2025-2026.pdf. з врахуванням умов та інформації, зазначених споживачем в заяві № 03-04/951 від 14.10.2025 приєднання до договору постачання природного газу від 24.10.2025. Дата набрання чинності Договору 24.10.2025.
Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору постачальник зобов'язується поставити споживачеві, який є бюджетною установою/організацією відповідно до Бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладом охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ) (далі - газ), а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах Договору.
Природний газ, що постачається за Договором, використовується споживачем для власних потреб.
У п. 1.5 Договору визначено, що Договір є договором приєднання у відповідності до статті 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання Споживача до всіх його умов в цілому. Договір не є публічним договором в розумінні статті 633 Цивільного кодексу України.
Згідно з 3.5.-3.5.4. Договору визначено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує, з використанням КЕП/УЕП, електронної печатки (за наявності) та Сервісу електронного документообігу за посиланням https://vchasno.ua, та направляє споживачу підписаний уповноваженим представником постачальника акт приймання-передачі природного газу за відповідний розрахунковий період для його підписання споживачем.
Споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов'язується підписати акт уповноваженим представником споживача.
У випадку не підписання споживачем акта до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1. цього пункту, та даними щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.
За умовами п. 4.1. Договору ціна на природний газ за 1000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, за Договором становить 17 052,60 грн.
Пунктами 5.1., 5.2. Договору визначено, що споживач здійснює розрахунок за фактично переданий природний газ грошовими коштами на рахунок постачальника, зазначений у розділі 14 Договору, відповідно до акта приймання-передачі природного газу, оформленого з боку постачальника та надісланого споживачу у порядку, визначеному підпунктом 3.5.2. пункту 3.5. Договору, - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання (передача) природного газу.
У разі відсутності акта/актів приймання передачі природного газу, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. Договору.
Сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер Договору є обов'язковим. Номер Договору формується постачальником при укладанні Договору та зазначається у Згоді на приєднання до Договору постачання природного газу. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно на підставі листа, який надається постачальнику, але в будь якому випадку не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника.
Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ, відповідно до пункту 5.3. Договору.
Пунктом 7.2. Договору визначено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1. Договору та/або строків оплати компенсації згідно з пунктом 8.4. Договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні втрати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Договір набирає чинності з дати, зазначеної в письмовій згоді на приєднання до Договору постачання природного газу постачальника, надісланої споживачу відповідно до п. 1.7. Договору, та діє до дати, зазначеної у цій згоді на приєднання до Договору постачання природного газу включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Припинення договору можливе за взаємною згодою сторін, в порядку передбаченому чинним законодавством України (п. 13.1. Договору).
На виконання умов Договору протягом листопада 2025 року позивач передав у власність відповідача природний газ обсягом 0,48789 тис. куб. м. на загальну суму 8 319,79 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу за листопад 2025 року від 10.12.2025, який підписано лише постачальником (а.с.16).
Акти приймання-передачі природного газу від 10.12.2025 складений позивачем в односторонньому порядку, виходячи з обсягу споживання, встановленого за даними Інформаційної платформи Оператора газотранспортної системи щодо остаточної алокації відборів споживача (ЕІС-код 56XS00004BGCN00G), відомості з якої надані Оператором ГТС на адвокатський запит (лист №ТОВВИХ-26-5623 від 24.03.2026) та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача в період з 01.11.2025 по 30.11.2025 (а.с.23-25).
За доводами позивача, відповідач проігнорував обов?язок надання позивачу належним чином документально оформленого Акту приймання-передачі природного газу у листопаді 2025 року. Наявний в матеріалах справи Акт приймання-передачі природного газу за листопад 2025 року споживачем не підписано.
Матеріали справи містять повідомлення позивача, адресоване відповідачу, про розірвання Договору постачання природного газу від 24.10.2025 № 24-11191/25-БО-Т, згідно з яким зазначений Договір постачання природного газу вважається розірваним з 13.11.2025, а також вимогу про сплату боргу від 15.01.2026 №125/2/2/2-826 (а.с.15, 26).
У зв'язку з повною неоплатою відповідачем поставленого природного газу у листопаді 2025 року позивачем заявлено до стягнення основну заборгованість за поставлений природний газ за зобов'язаннями листопада 2025 року у розмірі 8319,79 грн, а також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 451,09 грн пені, 44,45 грн 3% річних та 142,02 грн інфляційних втрат.
Оцінка суду.
За частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи та газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС) регулюються Правилами постачання природного газу (затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496).
Відповідно до пункту 3 розділу І Правил постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, що укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в Інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
Пунктом 3 розділу ІІ Правил постачання природного газу встановлено, що реєстрація споживача в реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється постачальником на період дії укладеного договору постачання природного газу в частині його обов'язку постачати природний газ споживачу.
Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об'єкті споживача (абз. 2 пункту 11 розділу ІІ Правил).
Відповідно до пункту 13 розділу II Правил постачання природного газу, за підсумками розрахункового періоду, споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акту про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.
У випадку відмови від підписання акту приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору, або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.
За частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.
Щодо стягнення основної заборгованості суд зазначає таке.
Суд установив, що між позивачем та відповідачем укладений Договір, на виконання якого позивачем протягом листопада 2025 року поставлено споживачу природний газ в об'ємі 0,48789 тис. куб. м. загальною вартістю 8319,79 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу від 10.12.2025, який підписано лише постачальником.
Під час встановлення наявності/відсутності факту заборгованості за Актом приймання приймання-передачі природного газу від 10.12.2025 судом враховується те, що у пунктах 3.1., 3.5. Договору право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача в момент передачі природного газу; приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві в відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Обсяг природного газу, використаний споживачем та внесений в алокацію постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» у період з 01.11.2025 по 30.11.2025 становить 1589,54 куб. м., зокрема за спірним Договором - 0,48789 тис. куб. м.
Заперечень та спростувань щодо інформації, зазначеної в Акті приймання-передачі природного газу від 10.12.2025 від відповідача не надходило. Також відповідач не спростовує факту отримання Акту приймання-передачі природного газу від 10.12.2025, що враховується судом під час встановлення обставин справи.
Факт непідписання споживачем Акту приймання-передачі природного газу від 10.12.2025, складений у зазначений період на підставі спірного Договору, не є підставою для звільнення від обов'язку розрахуватись перед позивачем за поставлений природний газ.
Предметом заявленого позову є заборгованість за поставлений природний газ за зобов'язаннями листопада 2025 року у розмірі 8319,79 грн.
Враховуючи приписи пункту 5.1. Договору, відповідач за спожитий природний газ у листопаді 2025 року мав остаточно розрахуватись не пізніше 31.12.2025, проте свої зобов'язання не виконав, заборгованість за поставлений у листопаді 2025 року природний газ склала 8319,79 грн.
Вказані обставини відповідачем не заперечувались, а тому, з урахуванням також усіх інших встановлених судом обставин справи вимоги позивача про стягнення 8319,79 грн боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо заявленої до стягнення пені.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 451,09 грн за період прострочення з 01.01.2026 по 06.03.2026 на підставі п. 7.2. Договору.
Судом здійснена перевірка розрахунку пені позивача та встановлено, що ним правильно визначено суму заборгованості та період прострочення, арифметичний розрахунок здійснений правильно, відтак за підтвердження порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання, вимога позивача про стягнення пені в сумі 451,09 грн є обґрунтованою.
Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
Позивачем пред'явлено до стягнення
44,45 грн 3% річних за період прострочення з 01.01.2026 по 28.02.2026 та 142,02 грн інфляційних втрат за період прострочення з 01.01.2026 по 28.02.2026.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла в постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц, № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за заявлені періоди, суд установив, що розрахунок 3% річних є арифметично правильним, відтак, за підтвердження порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання, позов у цій частині вимог є правомірним та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Висновки суду.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах “Трофимчук проти України», “Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясовано усі питання, винесені на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. 14, 73, 74, 79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Линовицької селищної ради (вул. Шевченка, будинок 1, селище Линовиця, Прилуцький район, Чернігівська область, 17584, код ЄДРПОУ 04412455) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, будинок 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676) 8319,79 грн основного боргу, 451,09 грн пені, 44,45 грн 3% річних, 142,02 грн інфляційних втрат та 2662,40 грн витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В. В. Шморгун