Номер провадження 2-о/754/376/26
Справа № 754/9472/26
Іменем України
про відмову у відкритті провадження
26 травня 2026 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув матеріали справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування.
У травні 2026 року Заявник, від імені якого діє адвокат Грібінюков І.П., звернувся з заявою про встановлення факту проживання чоловіка та дружини однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Установлення факту постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідне Заявнику для оформлення за ним спадщини після смерті ОСОБА_2 (житловий будинок, земельна ділянка та квартира), перешкодою для чого є те, що Заявник не перебував у зареєстрованому шлюбі зі спадкодавицею.
У розділі IV ЦПК України "Окреме провадження" глава 6 регулює питання розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У статті 315 ЦПК України закріплено, що у судовому порядку можуть бути встановлені будь-які факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Характерною і визначальною відмінністю цього провадження є відсутність спору про право.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, суд залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є сама можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб. З точки зору закону під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви (постанова Верховного Суду від 19.03.2021 у справі № 643/14985/18-ц (провадження № 61-14325св19)).
Спір про право є формально визнаною суперечністю між суб'єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом (постанова Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 754/3173/23 (провадження № 61-11340св23))
Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права (постанова Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 754/3173/23 (провадження № 61-11340св23)).
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо (постанова Верховного Суду від 31.08.2023 у справі № 755/4212/22).
Отже, встановлення факту не повинно пов'язуватися з наступним вирішенням спору про право та (або) впливати на обсяг цивільних прав та обов'язків в інших правовідносинах третіх осіб.
При цьому, з огляду на те з огляду на те що йдеться про правовідносини, що стосуються права власності та повноважень власника, цілком очевидно, що закон, який регулює спірні правовідносини, є не процесуальним, а матеріальним. У статті 392 ЦК України вказано, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Зі змісту статті 392 ЦК України випливає, що вона містить дві диспозиції, за яких власник майна може звернутися з позовом про визнання права власності: 1) якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою; 2) у разі втрати власником документа, який засвідчує право власності (постанова Верховного Суду від 11.02.2026 у справі № 650/3978/25 (провадження № 61-11200св25)).
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (постанова Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 464/566/19).
Таким чином, факт, про встановлення якого просить Заявник, не підлягає з'ясуванню в порядку окремого провадження, адже фактично Заявник шляхом звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, ставить вимоги про визнання за ним права власності на майно, що суперечить приписам, закріпленим у статті 293 ЦПК України (постанова Верховного Суду від 11.02.2026 у справі № 650/3978/25 (провадження № 61-11200св25)).
У цій справі Заявник звернувся не лише з заявою про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю на час відкриття спадщини, що можуть розглядатися в порядку окремого провадження, а й з безпосередніми майновими позовними вимогами про визнання права власності на спадкове майно (житловий будинок, земельну ділянку та квартиру).
Важливо враховувати, що після спливу одного року з часу відкриття спадщини орган місцевого самоврядування набуває потенційний інтерес щодо спадкового майна, бо може претендувати на нього як на відумерлу спадщину (частина друга статті 1277 ЦК України).
У справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який (які) прийняв (прийняли) спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування (постанови Верховного Суду: від 18.12.2019 у справі № 265/6868/16-ц, провадження № 61-34234св18; від 19.05.2020 у справі № 175/1941/16-ц, провадження № 61-19798св18; від 31.03.2021 у справі № 463/4616/18, провадження № 61-20505св19; від 06.10.2021 у справі № 234/17030/18 провадження № 61-12859св21; від 10.11.2021 у справі № 759/19779/18, провадження № 61-4523св21).
Таким чином, навіть за відсутності прямого заперечення з боку органу місцевого самоврядування на момент подання заяви, сама можливість виникнення, зміни або припинення їхніх прав у зв'язку із задоволенням заяви про встановлення факту та визнання права власності свідчить про наявність спору про право.
Підсумовуючи вищезазначене, Суд виснував, що факт, про встановлення якого просить Заявник, у поєднані з вимогою про визнання права власності, не підлягають з'ясуванню у порядку окремого провадження. Установлення цього факту та визнання права власності безпосередньо зачіпає інтереси інших осіб (зокрема, органу місцевого самоврядування), що свідчить про наявність спору про право. Такий спір повинен бути розглянутий у позовному провадженні за належною позовною вимогою про визнання права на спадкування, у межах якого буде вирішено питання щодо встановлення факту проживання однією сім'єю. У такому разі належним відповідачем виступатиме спадкоємець (спадкоємці), що прийняли спадщину, або відповідний орган місцевого самоврядування, якщо спадкоємці відсутні або не прийняли спадщину.
Керуючись статтями 260, 293, частиною четвертою статті 315 ЦПК України, Суд
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання чоловіка та дружини однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на майно в порядку спадкування.
Роз'яснити ОСОБА_1 про право звернення з вимогою про право власності на майно у порядку спадкування у позовному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО