07 травня 2026 рокуСправа № 921/792/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Боровець Я.Я.
за участю секретаря судового засідання Шевчук К.О.
Розглянув заяву Акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 (вх. №1606 від 02.03.2026)
у справі №921/792/25
за заявою боржника ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1
про неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства
У судове засідання учасники судового процесу не з'явились.
Відповідно до частини 3 статті 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених статтями 35-37 Господарського процесуального кодексу України не надходило.
Встановив:
31 грудня 2025 року фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Тернопільської області з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2025, для розгляду справи №921/792/25 визначено суддю Боровця Я.Я.
Ухвалою суду від 05.01.2026 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, прийнято до розгляду та підготовче засідання призначено на 29.01.2026.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.01.2026 відкрито провадження у справі №921/792/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 , арбітражного керуючого Дейнеку Миколу Івановича та призначено попереднє засідання на 26.03.2026.
З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 29.01.2026 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
28.02.2026 (документ сформований в системі "Електронний суд") Акціонерне товариство "Універсал Банк" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника фізичної особи ОСОБА_1 у сумі 61 433,56 грн заборгованості, з яких 39 792,68 грн заборгованість за кредитом, 8 163,06 грн пеня, 13 477,82 грн заборгованість за порушення грошового зобов"язання та 5 324,80 грн судового збору (вх.№1606 від 02.03.2026).
Ухвалою суду від 05.03.2026 заяву Акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 - залишено без руху, на підставі статті 46 Кодексу України з процедур банкрутства, для надання можливості заявнику усунути недоліки заяви
20.03.2026 (документ сформований в системі "Електронний суд") до Господарського суду Тернопільської області надійшла заява від Акціонерного товариства "Універсал Банк" (вх. № 2274 від 23.03.2026), зі змісту якої вбачається, що заявником усунуто недоліки заяви, які визначено в ухвалі про залишення заяви без руху від 05.03.2026.
Ухвалою суду від 27.03.2026 прийнято заяву (вх. №1606 від 02.03.2026) Акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 , до розгляду. Судове засідання призначено на 09.04.2026.
Протокольною ухвалою від 09.04.2026 судове засідання відкладено на 23.04.2026.
Ухвалою суду від 09.04.2026 зобов'язано заявника - АТ "Універсал Банк" подати /надіслати до суду в строк до 22.04.2026 - письмові пояснення щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат, зазначити суму боргу, період нарахування (з/по), з врахуванням сум погашення кредиту, долучивши при цьому окремі відповідні розрахунки.
Протокольною ухвалою від 23.04.2026 судове засідання відкладено на 07.05.2026.
Ухвалою суду від 23.04.2026 повторно зобов'язано заявника - АТ "Універсал Банк" подати /надіслати до суду в строк до 06.05.2026 - письмові пояснення щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат, зазначити суму боргу, період нарахування (з/по), з врахуванням сум погашення кредиту, долучивши при цьому окремі відповідні розрахунки.
Представник заявника у судове засідання 07.05.2026 не з'явився, вимог ухвал суду від 09.04.2026 та від 23.04.2026 не виконав.
Представник боржника у судове засідання 07.05.2026 не з'явився.
Керуючий реструктуризацією Дейнека М.І. у судове засідання 07.05.2026 не з'явився. Однак кредиторські грошові вимоги АТ "Універсал Банк" визнав частково, що підтверджується повідомленням про результати розгляду кредиторських грошових вимог (вх. №2368 від 25.03.2026).
Розглянувши заяву про визнання кредиторських грошових вимог та матеріали справи, судом встановлено таке.
Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (стаття 45 Кодексу України з процедур банкрутства) .
Частиною 1 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 29.01.2026 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Отже, згідно положень ч. 1 ст. 45 КУзПБ, останнім днем подачі заяви з грошовими вимогами до боржника є 28.02.2026.
Водночас, 28.02.2026 є вихідним днем (субота).
Статтею 116 ГПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч.1).
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч.3).
Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події (ч.5).
Першим робочим днем після 28.02.2026 є 02.03.2026.
Так, 28.02.2026 (документ сформований в системі "Електронний суд") Акціонерне товариство "Універсал Банк" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника фізичної особи ОСОБА_1 у сумі 61 433,56 грн заборгованості та 5 324,80 грн судового збору (вх.№1606 від 02.03.2026).
Отже, заява АТ "Універсал Банк" подана в строк, встановлений статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).
У відповідності до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Із змісту частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Із заяви вбачається, що 16.02.2024 ОСОБА_1 підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.
Відповідно до пунктів 1, 2 Анкети-заяви, ОСОБА_1 просить відкрити поточний рахунок в АТ "Універсал Банк" у гривні на моє ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному застосунку.
Пунктом 4 Анкети-заяви, ОСОБА_1 засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій.
Згідно Анкети - заяви ОСОБА_1 зобов"язалася виконувати вимоги Умов і Правил обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank.
Таке приєднання боржником вчинено у письмовій формі, що ґрунтується на положеннях статті 634 ЦК України.
Договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, є договором приєднання, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до пункту 5 Анкети-заяви, ОСОБА_1 погодилася з тим, що невід'ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг, з підписанням якого в Мобільному додатку Договір набуває чинність.
Так, ОСОБА_1 підписано Запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank.
Пунктом 1 Запевнення Клієнта зазначено, що ОСОБА_1 підписавши власним УЕП в Мобільному додатку це Запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank, що є невід'ємною частиною Анкети-заяви до Договору: підтвердила отримання примірника Договору в Мобільному додатку monobank; підтвердила своє ознайомлення та згоду з умовами Договору, згідно з яким буде здійснюватися відкриття та обслуговування моїх рахунків, розміщення мною вкладів, отримання споживчого кредиту тощо; підтвердила укладання мною Договору; зобов'язалася виконувати умови Договору; підтвердила, що інформація передбачена Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та Закону України "Про платіжні послуги" надана шляхом її розміщення у Договорі та на офіційному сайті Банку.
У п. 3 Запевнення Клієнта зазначається, що ОСОБА_1 беззастережно погодилася із тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодилася із тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Відповідно до п. 10 Запевнення Клієнта, ОСОБА_1 надала право та доручила АТ "Універсал Банк" здійснювати дебетовий переказ коштів з усіх моїх рахунків, відкритих у АТ "Універсал Банк", без додаткових моїх розпоряджень та погоджень, для погашення будь-яких інших грошових зобов'язань перед Банком, що випливають з умов Договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між Клієнтом та Банком.
Згідно із п. 17 Запевнення Клієнта, ОСОБА_1 надала згоду з встановленим в Договорі порядком внесення змін до Договору, в тому числі порядку зміни розміру процентної ставки або інших платежів за споживчим кредитом. Підтвердила свою згоду з тим, що інформування мене про зміни умов Договору, в тому числі про тарифи на послуги, що надаються та які можуть бути змінені Банком за Договором, Банк має здійснювати шляхом розміщення нових умов на сайті Банку та шляхом надсилання йому повідомлень у мобільний додаток.
ОСОБА_1 в анкеті - заяві підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, Таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms; тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг (Договір).
Також, підписано Паспорт споживчого кредиту чорної картки monobank.
Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами (стаття 1067 Цивільного кодексу України).
Як слідує з матеріалів заяви, Банком відкрито рахунок, видано ОСОБА_1 банківську картку, надано кредит, що підтверджується довідкою про наявність рахунку (міститься в матеріалах заяви).
Із змісту договору вбачається, що між сторонами виникли кредитні правовідносини.
Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 Цивільного кодексу України).
Розділом 5 Умовами і правилами обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank сторони домовилися щодо порядку надання та обслуговування кредиту.
Так, Банк договірні зобов"язання виконав в повному обсязі, а саме надав Позичальнику кредит у розмірі, відповідно до умов договору, що підтверджується випискою по рахунку (міститься в матеріалах справи).
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц стверджує, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (стаття 1049 Цивільного кодексу України).
Пунктом 6.2 Умов і правил обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank визначено, що Клієнт зобов"язується погашати заборгованість та оплачувати послуги Банку в повному обсязі відповідно до Договору .
Проте, боржником свої зобов'язання не виконано, чим порушено свої зобов'язання, встановлені Договорами.
Відповідно до стаття 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як визначено статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що боржник порушив строки повернення кредиту, що встановлені кредитним договором, у боржника наявна заборгованiсть перед АТ "Універсал Банк" у розмiрi 39 792,68 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 Цивільного кодексу України).
Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, однією із основних умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання.
Грошові вимоги, зазначені в заяві, зокрема у розмірі 39 792,68 грн (заборгованість за кредитом) є неоплаченими боржником, у зв'язку з фактичною неплатоспроможністю.
Зазначені вимоги є конкурсними, які виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Також, керуючим реструктуризацією Дейнекою М.І розглянуто кредиторські грошові вимоги АТ "Універсал Банк", визнано вимоги частково, що підтверджується повідомленням про результати розгляду кредиторських грошових вимог.
Договорів застави, іпотеки у забезпечення вимог між сторонами не укладалось.
АТ "Універсал Банк" не є заінтересованою особою стосовно боржника - ОСОБА_1 , відповідно до вимог ч.3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Виходячи з вимог ст.ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. При цьому суд досліджує надані кредитором письмові докази, встановлює підстави виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характер та зміст та розмір.
Відповідно до вимог статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
З огляду на обґрунтованість вимог вказаних у заяві, яка подана до суду відповідно приписам ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання АТ "Універсал Банк" конкурсним кредитором.
Щодо грошових вимог у частині пені у розмірі 8 163,06 грн, суд зазначає таке.
Так, у зв"язку з порушенням боржником строків повернення кредиту, позичальником нараховано пеню у розмірі 8 163,06 грн.
Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.
Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 Цивільного кодексу України).
Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.
Суд зазначає, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який і досі триває.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено зокрема п. 18.
Пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);
3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.
Правова позиція наведена у постанові Верховного суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23.
Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
З аналізу положень глави 71 Цивільного кодексу України, суд прийшов до висновку, що Договір про надання банківських послуг, спірний правочин є договором позики, на який розповсюджується дія та підпадає під застосування вимоги п.18 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.
Суд установив, що нарахування пені, здійснено у період дії воєнного стану.
Тому, боржник звільняється від обов'язку сплатити пеню на підставі пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
Отже, нарахування пені не обґрунтовані, оскільки відповідні нарахування здійсненні та охоплюють період після 24.02.2022, тобто всупереч п. 18 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та не підлягають визнанню.
Слід зазначити, що в даному випадку така санкція застосовується не за прострочення повернення грошового боргу як такого, а за порушення способу виконання зобов'язання і що зазначена штрафна санкція не є відповідальністю у розумінні статті 625 ЦК та не підпадає під дію воєнного мораторію, встановленого пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України з огляду на наступне.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.
Водночас, неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.
В той же час слід відмітити, що умовами кредитних договорів передбачено сплата штрафу, погоджено розмір, підстави та строк нарахування штрафу за прострочення виконання зобов'язань.
Розуміння змісту зобов'язання є усталеним в теорії цивільного права: змістом зобов'язання є право вимагати та кореспондуючий йому обов'язок вчинення дії майнового характеру; юридичний зміст зобов'язання, як і іншого цивільного правовідношення, утворюють правомочності та обов'язки його суб'єктів, але на відміну від інших правовідносин правомочність набуває форми права вимоги, а обов'язок форми боргу.
Конструкція зобов'язання виникла в рамках цивільного права, але давно вийшла за межі цієї галузі, набувши значення загальнотеоретичної правової категорії.
Грошове зобов'язання, як і будь-яке зобов'язання, є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші у визначеному розмірі), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Грошова вимога складає один зі структурних елементів цього правовідношення, а саме його зміст. Грошова вимога виникає на підставі і в рамках грошового зобов'язання, а не підмінює собою саме зобов'язання. При цьому сутність грошового зобов'язання є однаковою як для цивільного зобов'язання, так і майново-господарського. І в тому, і в іншому випадку має місце обов'язок боржника сплатити кредитору певну суму у визначеному договором розмірі, порядку і строки та кореспондуюче йому суб'єктивне право кредитора (право вимоги).
Так, в Кодексі України з процедур банкрутства поняття боржника, кредитора, грошового зобов'язання та вимоги застосовуються для цілей цього Кодексу відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, в тому значенні, яке їм надав законодавець в КУзПБ і відрізняються від суто цивільно-правових.
Відповідно до ст. 1 КУзПБ грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Змістом цього зобов'язання є право вимоги кредитора і кореспондуючий йому обов'язок боржника здійснити платіж, тобто вчинити дію (дії) по передачі певної суми грошей.
Таким чином, обсяг поняття грошового зобов'язання за ст. 1 КУзПБ не збігається повністю із поняттями грошового зобов'язання відповідно до ЦК в частині тих зобов'язань, що виникають у публічних правовідносинах, але і в цьому випадку його змістом так само буде вимога кредитора до боржника.
Нормами КУзПБ до грошових зобов'язань боржника відносяться зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Зокрема, до грошових зобов'язань за нормами КУзПБ належать зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.
За змістом цієї норми перелік видів грошових зобов'язань боржника не є вичерпним, а самі грошові зобов'язання, які враховуються КУзПБ при формуванні вимог кредиторів, виникають у різних видах правовідносин (цивільних, господарських, податкових, соціальних тощо), перелік яких також не є вичерпним.
Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є кодифікований нормативно-правовий акт має вищу юридичну силу щодо норм Закону України "Про споживче кредитування". Більше того, положення приписів Закону України "Про споживче кредитування" у зазначеному контексті не суперечать наведеним положення ЦК України.
Щодо грошових вимог у частині заборгованості за порушення грошового зобов"язання у розмірі 13 477,82 грн, суд зазначає таке.
Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як визначено статтею 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право подавати докази (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
Дії заявника у суді повинні базуватись на принципі добросовісності, чесній діловій практиці, зокрема повинні відповідати вимогам процесуального закону та поведінці сторони, яка намагається здійснити захист своїх прав в суді.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Заявник вимог ухвал Господарського суду Тернопільської області від 09.04.2026 та від 23.04.2026 не виконав, витребувані судом документи, а саме письмові пояснення щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат, зазначити суму боргу, період нарахування (з/по), з врахуванням сум погашення кредиту, долучивши при цьому окремі відповідні розрахунки не подав, про причини їх неподання суду не повідомив.
Суд встановив, що заявник вказані ухвали отримав, які надсилалися до електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, сформовані Господарським судом Тернопільської області (містяться в матеріалах справи).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявник без поважних причин не виконав покладені на нього процесуальні обов'язки та не забезпечив подання доказів, необхідних для розгляду заяви, що унеможливлює її розгляд в частині визнання кредиторських грошових вимог у розмірі 13 477,82 грн.
Положення статті 226 Господарського процесуального кодексу України не є диспозитивними та передбачають обов'язок суду залишити позов без розгляду з підстав вказаних у частині 1 цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2023 у справі №901/471/21 зазначила, що позивач як особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений у тому, щоб організувати належне та своєчасне отримання кореспонденції від суду. Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано.
Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про залишення заяви без розгляду у частині вимог заборгованості за порушення грошового зобов"язання (інфляційні втрати та 3% річні) у розмірі 13 477,82 грн у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості, зокрема у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами, внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене, кредиторські грошові вимоги АТ "Універсал Банк" відносно боржника ОСОБА_1 є обґрунтованими, підлягають визнанню в розмірі 39 792,68 грн та внесенню до Реєстру вимог кредиторів відповідно до частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства в наступній черговості: черговість задоволення грошових вимог кредитора в сумі 39 792,68 грн (заборгованість) - друга.
У частині вимог пені у розмірі 8 163,06 грн, слід відхилити.
У частині вимог заборгованості за порушення грошового зобов"язання (інфляційні втрати та 3% річні), залишити без розгляду.
Судові витрати.
Частиною 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Щодо судового збору у розмірі 5 324,80 грн.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір"суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Факт зарахування сплаченого заявником при зверненні до суду з заявою судового збору в сумі 5 324,80 грн до спеціального фонду державного бюджету України підтверджується Випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, сформованою Господарським судом Тернопільської області.
Таким чином, витрати на оплату судового збору в сумі 5 324,80 грн сплачені платіжною інструкцією від 16.02.2026 та зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, згідно виписки Господарського суду Тернопільської області, покладаються на боржника та відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, статтями 232, 234, 235 ГПК України, Господарський суд,
1. Заяву Акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 (вх. №1606 від 02.03.2026) у справі №921/792/25, задовольнити частково.
2. Визнати кредиторські грошові вимоги Акціонерного товариства "Універсал Банк" відносно боржника ОСОБА_1 в сумі 39 792,68 грн та включити їх в Реєстр вимог кредиторів.
Черговість задоволення грошових вимог кредитора: в сумі 39 792,68 грн (заборгованість) - друга.
3. Витрати на оплату судового збору в розмірі 5 324,80 грн покласти на боржника, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
4. У частині вимог пені у розмірі 8 163,06 грн, відхилити.
5. У частині вимог заборгованості за порушення грошового зобов"язання (інфляційні втрати та 3% річні) у розмірі 13 477,82 грн, залишити без розгляду.
6. Копію ухвали надіслати:
- рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:
боржнику - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ;
- до електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України: кредитору АТ "Універсал Банк" та керуючому реструктуризацією Дейнеці М.І.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду, постановлена у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 9 Кодексу України з процедур банкрутства).
Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою - https://te.court.gov.ua/sud5022.
Повну ухвалу підписано "27" травня 2026 року.
Суддя Я.Я. Боровець