Справа № 752/1191/26
Провадження №: 1-кс/752/586/26
16 січня 2026 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 ст. 307 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100000000048 від 14 січня 2026 року,
Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100000000048 від 14 січня 2026 року.
Клопотання мотивовано тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100000000048 від 14.01.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
14.01.2026 прокурором відділу Київської міської прокуратури матеріали кримінального провадження, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України виділено із кримінального провадження № 12022100000000838 від 31.10.2022 та присвоєно реєстраційний № 12026100000000048.
11 листопада 2025 року повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю Черкаської області, Жашківського району, м. Жашків, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, раніше судимому вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.08.2025 за ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 307 КК України із призначенням покарання у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з фінансово-госпордарськими операціями юридичних осіб на строк 1 рік, з конфіскацією майна, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
У клопотанні слідчого наведені дані, що вказують на причетність ОСОБА_5 до інкримінованих йому дій, а саме:
- протоколами огляду місця події (у ході яких вилучені невідомі речовини);
- висновками проведених експертиз (якими підтверджено збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено, - метадон (фенадон));
- протоколами про проведення НСРД - контролями за вчиненням злочинів відносно: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 ;
- показаннями свідка ОСОБА_10 після проведення кожної оперативної закупки, у яких остання вказує, що придбавала наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон (фенадон) у вищевказаних осіб;
- протоколом проведення обстеження публічно недоступних місць - житла чи іншого володіння особи, за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_11 , яким вилучено зразки для експертного дослідження в період часу з 18.11.2022 по 19.11.2022;
- протоколом огляду місця події за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Європейська, 45, на ділянці місцевості виявлено та вилучено згорток в прозорому пакеті, який на вищевказаній адресі залишив ОСОБА_12 для ОСОБА_9 від 23.12.2022;
- висновком експерта від 04.01.2023, за результатами проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів у наданій на дослідження кристалічній речовині білого кольору виявлено наркотичний засіб метадон (фенадон) масою 238,510 г;.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16.01.2026 стосовно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави до 18.01.2026.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 21.07.2025 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 5 місяців - до 28.10.2025.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 21.10.2025 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 8 місяців - до 28.01.2026.
14.01.2026 підозрюваному та його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування і розпочався процес ознайомлення із матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження.
На даний час, у кримінальному провадженні необхідно виконати наступне:
- Виконати вимоги ст. 290 КПК України;
- Скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Провести вказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії у передбачений законом строк не представилося можливим внаслідок виняткової складності провадження.
20 листопада 2025 року ОСОБА_5 , повідомлено про те, що він підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичного засобу, вчинене повторно, організованою групою, у великих та особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Санкція кримінального правопорушення за частиною 3 статті 307 Кримінального кодексу України, передбачає позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що відповідно до частини 6 статті 12 Кримінального кодексу України зазначене кримінальне правопорушення відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Тому в органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, а також можуть виникнути ризики передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Зокрема, ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - переховування від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , офіційно не працевлаштований, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, тому розуміючи тяжкість та невідворотність настання подальшого покарання, неможливість ухилитись від кримінальної відповідальності, у підозрюваного є всі підстави для ухилення від органів досудового розслідування всіма можливими засобами та способами.
Наявний ризик, передбачений пунктом 4 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 як учасник злочинної групи може повідомляти інших осіб причетних до скоєння ряду вказаних кримінальних правопорушень (а саме невстановлених на цей час в ході досудового розслідування осіб-співучасників), про хід досудового розслідування, результати проведення слідчих (розшукових) дій та допомогти останнім уникнути передбаченої законом відповідальності.
Наявний ризик, передбачений пунктом 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Слід зазначити, що ОСОБА_5 раніше судимий вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.08.2025 за ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 307 КК України із призначенням покарання у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з фінансово-госпордарськими операціями юридичних осіб на строк 1 рік, з конфіскацією майна
На даний час підозрюваний ОСОБА_5 може продовжити свою кримінально-протиправну діяльність та вчинити новий умисний злочин, оскільки джерелом доходу останнього був дохід від злочинної діяльності, пов'язаної із збутом наркотичних засобів.
Таким чином, враховуючи та узагальнюючи вищевикладене, застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не зможе запобігти вищевказаним ризикам, оскільки лише перебування ОСОБА_5 під вартою зможе забезпечити запобігання можливості ухилення останнього від органів розслідування та суду, а також незаконного впливу на свідків у цьому та інших кримінальних провадженнях та перешкоджати іншим чином.
В судовому засіданні прокурор
ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав, зазначених в ньому та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою поклався на розсуд суду.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Згідно з ч. 4 ст. 107 Кримінального процесуального кодексу України, фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, долучені до клопотання, вислухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про його обґрунтованість та необхідність задоволення, виходячи з наступного.
В провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12026100000000048 від 14.01.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
14.01.2026 прокурором відділу Київської міської прокуратури матеріали кримінального провадження, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України виділено із кримінального провадження № 12022100000000838 від 31.10.2022 та присвоєно реєстраційний № 12026100000000048.
11 листопада 2025 року повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16.01.2026 стосовно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави до 18.01.2026.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 21.10.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022100000000838 від 31.10.2022 продовжено до 8 місяців - до 28.01.2026.
14.01.2026 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
14.01.2026 підозрюваному та його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування і розпочався процес ознайомлення із матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
За змістом ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Суд наголошує, що ст. 183 КПК України регламентовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і визначено вичерпний перелік випадків можливості застосування такого заходу.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:
1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частина 2 вказаної статті покладає обов'язок на слідчого суддю постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 від 14 січня 2026 року відповідає вимогам ст. 277 КПК України, за своїм змістом та на даному етапі сумнівів щодо її законності або порушення порядку вручення не викликає.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування в кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколами огляду місця події (у ході яких вилучені невідомі речовини); висновками проведених експертиз (якими підтверджено збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено, - метадон (фенадон)); протоколами про проведення НСРД - контролями за вчиненням злочинів відносно: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 ; показаннями свідка ОСОБА_10 після проведення кожної оперативної закупки, у яких остання вказує, що придбавала наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон (фенадон) у вищевказаних осіб; протоколом проведення обстеження публічно недоступних місць - житла чи іншого володіння особи, за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_11 , яким вилучено зразки для експертного дослідження в період часу з 18.11.2022 по 19.11.2022; протоколом огляду місця події за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Європейська, 45, на ділянці місцевості виявлено та вилучено згорток в прозорому пакеті, який на вищевказаній адресі залишив ОСОБА_12 для ОСОБА_9 від 23.12.2022; висновком експерта від 04.01.2023, за результатами проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів у наданій на дослідження кристалічній речовині білого кольору виявлено наркотичний засіб метадон (фенадон) масою 238,510 г.
При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і, відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що згідно вимог чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованої підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Звертаючись з клопотанням слідчий вказав на наявність у даному випадку ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею враховуються як такі, що заслуговують на увагу посилання прокурора на те, що щодо підозрюваного ОСОБА_5 існують ризики:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Перебування на волі підозрюваного ОСОБА_5 , який усвідомлюючи невідворотність, тяжкість та реальність покарання за вчинені злочини, надасть можливість уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду.
Викладені обставини слід враховувати як достатньо вірогідні дії підозрюваного, оскільки ОСОБА_5 чітко розуміє та усвідомлює категорію інкримінованого йому кримінального правопорушення, його тяжкість та покарання у разі визнання його винуватим.
В даній конкретній ситуації тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_13 у разі визнання його винуватим, свідчить про неможливість застосування до нього менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, надасть змогу переховуватись від суду і може призвести до продовження ним злочинної діяльності.
Отже, при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує особу останнього, судимість, сімейний стан (неодружений), соціальне положення (відсутність стійких соціальних зв'язків), а також те, що є реальні підстави вважати, що з боку підозрюваного може мати місце повторення/продовження протиправної поведінки.
Приймаючи рішення, слідчий суддя враховує, що в судовому засіданні на час його розгляду не встановлено будь-яких ґрунтовних даних про те, що підозрюваний не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору, у тому числі за станом здоров'я.
Також не надано доказів того, що підозрюваний має хронічні захворювання, що у відповідності до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2014 № 1348/5/572 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2014 за № 990/25767 і можуть бути підставою для звільнення особи з під варти.
В матеріалах провадження відсутні будь-які об'єктивні дані про те, що підозрюваний за станом здоров'я не може перебувати у місцях попереднього ув'язнення.
Вирішуючи клопотання, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини про те, що позбавлення свободи і тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості. (Рішення Європейського Суду «Марченко проти України» від 10.02.2011).
Під суспільним інтересом в даному конкретному випадку слідчий суддя розуміє обставини даної конкретної справи та особу підозрюваного.
Продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 необхідно для забезпечення його належної процесуальної поведінки та ненастання ризиків, що мають місце.
Керуючись статями 176-178, 194, 199, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 16 березня 2026 року включно.
Строк дії ухвали до 16 березня 2026 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1