Справа № 463/1735/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Жовнір Г.Б.
Провадження № 22-ц/811/3101/24 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
27 травня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Копняк С. М. (головуючого), суддів Бойко С. М., Ніткевича А. В., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про відвід судді Копняк С. М. від розгляду цивільної справи за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , яка підписана її представником ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , яка підписана її представником ОСОБА_5 , на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 16 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про поділ майна, що є у спільній частковій власності, та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про реальний розподіл будинку та земельної ділянки,
у провадженні Львівського апеляційного суду знаходиться цивільна справа за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , яка підписана її представником ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , яка підписана її представником ОСОБА_5 , на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 16 листопада 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про поділ майна, що є у спільній частковій власності та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про реальний розподіл будинку та земельної ділянки.
25 травня 2026 року зареєстровано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Копняк С. М.
В обґрунтована заяви ОСОБА_1 посилається на те, що провадження у цивільній справі № 463/1735/16-ц було відкрито ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 25 квітня 2016 року. Тобто, зазначена цивільна справа перебуває на розгляді судів різних інстанцій вже десять років. Хоча Bерховний Cуд надав вказівку розглянути справу у розумні строки, суддя Копняк С. М. дійшла переконання про призначення експертизи в даній справі аби ускладнити та продовжити строки розгляду такої, не беручи до уваги те, що було досліджено за 9 років, та вважаючи, що здобуті докази не мають жодного значення для об'єктивного розгляду справи.
Крім того, суд першої інстанції в рішенні від 16 листопада 2022 року зазначив, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 послідовно демонструють свою неконструктивну позицію, яка спрямована фактично на затягування розгляду справи та на перешкоджання правосуддю.
Зазначає, що розглядаючи дану справу суддя Копняк С. М. неодноразово відмовляла в задоволенні клопотань про долучення до матеріалів справи доказів, зокрема, щодо долучення до матеріалів справи висновків експертиз, зобов'язавши при цьому представника позивача подавати такі докази через підсистему «Електронний суд», а потім, обґрунтовуючи відмову тим, що заявник мав можливість усі свої запитання подати на вирішення експертизи, призначеної ухвалою апеляційного суду і на даній стадії судового розгляду долучення доказів вже неможливе.
Вважає, що суддя Копняк С.М. при новому апеляційному розгляді справи за її головуванням, мала взяти до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25 вересня 2024 року щодо недоліків рішень судів першої та апеляційної інстанцій, а не призначати нову експертизу.
При розгляді даної справи, на думку заявника, має місце і порушення основних принципів цивільного судочинства, таких як змагальність сторін та пропорційність, якщо на стадії повторного нового розгляду справи (по факту, третє коло судового розгляду) суд апеляційної інстанції, який самостійно ініціює отримання нового доказу по справі, приймає клопотання однієї із сторін про призначення експертизи (яке не містить обґрунтувань пропуску строку для подання), проте відмовляє у долученні результату експертизи (висновку експерта) від іншої сторони з тих міркувань, що стадія подання доказів завершилась.
Відмова суду надати стороні можливість виступити у судових дебатах є також грубим порушенням права на судовий захист та принципів змагальності й рівності сторін. Це є істотним порушенням процесуального закону, яке може стати підставою для скасування судового рішення.
Наголошує, що вищеописані дії судді Копняк С. М. викликають у нього обґрунтовані сумніви в її об'єктивності та неупередженості про розгляді даної справи, оскільки суддя Копняк С. М. допускала грубі порушення норм процесуального права, проявляла явну упередженість, «адвокатувала» стороні відповідачів, незважаючи на кричущі факти їх недобросовісності, суперечливій поведінці, зловживання процесуальними правами. Такі дії судді суперечать принципам змагальності судового процесу, рівності учасників процесу, вказівкам Верховного Суду, спонукають до висновків про особисту зацікавленість у справі, а не об'єктивність. Просить заяву задовольнити.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу.
За приписами частини 7 цієї статті питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Оскільки заява ОСОБА_1 про відвід судді Копняк С. М. надійшла до апеляційного суду (25 травня 2026 року) напередодні призначеного судового засідання (26 травня 2026 року), тобто пізніше ніж за три робочі дні до судового засідання, така не підлягає передачі на розгляд іншому судді. Питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу, у порядку письмового провадження.
Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтею 36 ЦПК України, за приписами якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу щодо недопустимості повторної участі судді у розгляді справи.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 39 ЦПК України, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Отже, виходячи зі змісту частини четвертої статті 39 ЦПК України, заявник зобов'язаний надати докази щодо наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, та/або підтверджують пряму чи побічну заінтересованість судді у результаті розгляду справи.
Зміст заяви ОСОБА_1 про відвід судді Копняк С. М. не свідчить про наявність підстав, передбачених статями 36, 37 ЦПК України, для відводу судді.
Так, позивач ОСОБА_1 посилається на порушення суддею Копняк С.М. норм процесуального закону, які полягали у задоволенні клопотання відповідачки про призначення експертизи, тобто «на стадії повторного нового розгляду справи (по факту, третє коло судового розгляду) суд апеляційної інстанції, який самостійно ініціює отримання нового доказу по справі, приймає клопотання однієї із сторін про призначення експертизи (яке не містить обґрунтувань пропуску строку для подання)», та у відхиленні його клопотань про долучення до матеріалів справи, поданих ним висновків експертиз, проведених на його замовлення «з тих міркувань, що стадія подання доказів завершилась».
На думку суду, наведені вище доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді Копняк С. М. є суб'єктивною думкою заявника. Із змісту обґрунтувань заяви про відвід, вбачається, що заявник на свій розсуд тлумачить норми процесуального закону та в цьому аспекті поведінку головуючого під час розгляду справи. Так, виходячи з предмету і підстав усіх заявлених позовів, принципу диспозитивності, а також висновків та вказівок Верховного суду, викладених у двох постановах саме у цій справі, та зважаючи на те, що судом першої інстанції не було роз'яснено учасникам справи їх право заявити клопотання про проведення експертизи, колегією суддів було роз'яснено про таке право учасників на стадії апеляційного розгляду і задоволено клопотання відповідача про призначення експертизи. Заперечуючи в цілому проти призначення експертизи, позивач ОСОБА_1 та його представник не скористалися своїм процесуальним правом поставити будь-які запитання на вирішення експертизи. За результатами експертизи було складено висновок, який експерт, будучи за клопотанням позивача допитаним в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, підтримав та дав відповіді на всі запитання, поставлені сторонами. Тому, враховуючи процесуальну поведінку сторони позивача і його небажання приймати участь у проведенні призначеної судом експертизи, підстави для задоволення клопотання про долучення до матеріалів справи висновків експертиз, проведених на його самостійне замовлення, де на вирішення експертів були поставлені питання, відмінні від тих, які вирішувались при проведенні судової експертизи, такі проводились без участі інших сторін та після проведення судової експертизи, у колегії суддів були відсутні, про що головуючим було оголошено при вирішенні кожного клопотання, заявленого позивачем та його представником. Задоволення таких клопотань позивача ОСОБА_1 та його представника суперечило б принципам змагальності сторін у судовому процесі та неприпустимості зловживання процесуальними правами.
При цьому слід звернути увагу і на те, що подача сторонами будь-яких документів до суду поза межами судового засідання, учасниками, які згідно вимог процесуального закону мають обов'язок бути зареєстрованими в підсистемі «Електронний суд», допускається виключно через таку підсистему з метою дотримання принципу поінформованості учасників судового розгляду та суду про зміст таких документів і можливості висловлення своєї думки щодо заявлених клопотань про їх долучення до матеріалів справи. Тому, будь-яких порушень щодо зобов'язання представника позивача виконати передбачений процесуальним законом обов'язок подання документів через підсистему «Електронний суд», головуючим не допущено.
Також колегія суддів наголошує і на тому, що позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні клопотання про оголошення перерви для підготовки до виступу у судових дебатах, оскільки така не передбачена процесуальним законом, і надано слово у судових дебатах, яким він не скористався.
Тобто, докази про те, що суддя порушує право сторін на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, відсутні, а відтак доводи заяви позивача ОСОБА_1 є надуманими та необґрунтованими. Такі фактично зводяться до незгоди із процесуальними рішеннями колегії суддів у справі, та не свідчать про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді Копняк С. М.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 9 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що під час вирішення того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
Таким чином, з врахуванням викладеного, наведені заявником обставини не дають підстав вважати заяву про відвід судді Копняк С. М. обґрунтованою, адже обставини, які би ставили під сумнів її об'єктивність або неупередженість під час судового процесу, не встановлені.
Крім того, імперативними приписами частини четвертої статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Окремо слід звернути увагу на те, що у п.1.1, 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів зазначено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.
При цьому, задоволення суддею (судом) заяви про відвід судді без належної на те правової підстави, може свідчити лише про недобросовісне використання суддею (судом) такої заяви, як незначного приводу для того, щоб уникнути розгляду справи, що може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності (підпункт «д» пункт 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).
За таких обставин колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Копняк С. М. не містить об'єктивно обґрунтованих даних про наявність підстав, передбачених статями 36, 37 ЦПК України, для відводу судді, а саме про те, що суддя Копняк С. М. виявляє упередженість або небезсторонність відносно нього. Відсутні такі дані і в матеріалах справи. Фактично доводи заяви ОСОБА_1 зводяться до його незгоди з процесуальним рішенням колегії суддів під час розгляду даної справи, зокрема, щодо призначення за клопотанням відповідача судової будівельно-технічної експертизи та відмови у задоволенні клопотань позивача про долучення до матеріалів справи доказів, що відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.
За таких обставин колегія суддів вважає, що відвід є необґрунтованим. І з урахуванням необґрунтованості заявленого відводу у задоволенні такого необхідно відмовити.
Керуючись статями 36, 37, 40 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Копняк Світлани Миколаївни від розгляду цивільної справи за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , яка підписана її представником ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , яка підписана її представником ОСОБА_5 , на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 16 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про поділ майна, що є у спільній частковій власності, та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про реальний розподіл будинку та земельної ділянки, відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана 27 травня 2026 року.
Судді: С.М. Копняк
С.М. Бойко
А.В. Ніткевич