Дата документу 12.05.2026 Справа № 314/1237/26
запорізький апеляційний суд
Провадження № 11-сс/807/316/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №314/1237/26Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
12 травня 2026 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
заявника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 березня 2026 року про відмову у задоволенні скарги,
Ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 березня 2026 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На вказану ухвалу слідчого судді ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою зобов'язати відповідальних осіб відділення поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до змісту її заяви від 25.02.2026 року.
Свої вимоги мотивувала тим, що 25.02.2026 року вона звернулась до Запорізької окружної прокуратури із заявою про вчинення кримінального правопорушення лікарем-психіатром Вільнянської ЦРКЛ Запорізької області ОСОБА_7 , лікарями психіатрами-експертами Запорізької обласної психіатричної лікарні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 відносно ОСОБА_11 , чим позбавили ОСОБА_6 права власності на будинок.
Зазначена заява була перенаправлена до відділення поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, про те відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою внесені не були.
Органом досудового розслідування не досліджено обставини постановлення лікарями психіатричного діагнозу померлої ОСОБА_11 , яким остання ніколи не хворіла, що в подальшому призвело до заволодіння невстановленими особами шахрайським шляхом майном ОСОБА_6 .
Заслухавши ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вказана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення у якій просила зобов'язати уповноважених осіб відділення поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області внести відомості до ЄРДР за її заявою від 25.02.2026 року.
В обґрунтування вимог викладеній в скарзі, заявник зазначає, що 17.02.2026 та 25.02.2026 вона звернулась до відділення поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області з аналогічними заявами про вчинення кримінального правопорушення лікарем-психіатром Вільнянської ЦРКЛ Запорізької області ОСОБА_7 , лікарями психіатрами-експертами Запорізької обласної психіатричної лікарні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
ОСОБА_6 обґрунтовує свою заяву тим, що за життя матері заявниці ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в її амбулаторній картці був зроблений запис при єдиному за життя огляді 29.05.2013 року в рекомендованій формі «при необхідності повторна консультація психіатра». На той час виклик був пов'язаний не через стан здоров'я, а по причині спадщини психіатр ОСОБА_12 була привезена сестрою та братом на 6-й день після вчинення правочину-договору дарування. Лікар психіатр знехтувавши своїм записом в амбулаторній картці матері за 1988-2013 р. вже через 15 місяців після смерті матері ОСОБА_11 лікарем психіатром Вільнянської ЦРКЛ Запорізької області ОСОБА_7 була виготовлена амбулаторна карта на ім'я ОСОБА_11 з описом сфальсифікованого психічного стану, який не відповідав дійсності, дописом між рядками вигаданої самою лікарем-психіатром, перенесеної хвороби «церебральний атеро-склероз» та діагнозом «деменція судинна» без будь-яких обстежень, а лише на думку психіатра.
В подальшому сфальсифіковані та штучно вигадані діагнози були використані психіатрами-експертами Запорізької обласної психіатричної лікарні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 для складання акту посмертної судово-психіатричної експертизи. Вигадані вже після смерті ОСОБА_11 хвороби церебральний атеросклероз та деменція судинна без будь-яких обстежень і підтверджень лягли в основу посмертної психіатричної експертизи.
Окрім цього з заяви вбачається, що заявниця зазначає, що у постанові від 22.04.2025 року про закриття кримінального провадження №120150802100001573 від 01.10.2015 року відсутня будь-яка інформація щодо проведення допитів свідків, що свідчить про неповноту досудового розслідування та є порушенням вимог кримінального процесуального законодавства України, висновок постанови гуртується не по суті її заяви та не з тих обставин з якими вона першочергово зверталась до правоохоронних органів.
На даний час, у порушення вимог ст.214 КПК відомості за вказаною заявою про вчинення кримінальних правопорушень не внесені, не повідомлено про початок досудового розслідування, витяг з ЄРДР не надано.
Слідчий суддя відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_6 зазначивши, що відомості за обставинами, аналогічними тим, що ОСОБА_6 вказала у свої заяві від 25.02.2026 року, раніше були внесені до ЄРДР за №120150802100001573 від 01.10.2015 року. Доводи поданої ОСОБА_6 скарги зводяться до її незгоди із прийнятим слідчим рішенням про закриття кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.1 ст.384, ч.2 ст.190 КК, на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК у зв'язку з відсутністю події кримінальних правопорушень.
Колегія суддів погоджується із прийнятим слідчим суддею рішенням з таких підстав.
Статтею 303 КПК встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до положень частини першої ст.214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положення ст. 214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30 червня 2020 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п.4 ч.5 ст.214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.
Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є наявність об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину, фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Колегія суддів звертає увагу, що розглядаючи апеляційну скаргу ОСОБА_6 , оцінка поданої нею заяви про вчинене кримінальне правопорушення на предмет наявності ознак складу злочину не надається, а лише перевіряється, чи містить така заява виклад обставин, які можуть свідчити про вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Наявність заяви не підтверджує те, що її зміст вказує на наявність кримінального правопорушення.
Слідчим суддею було встановлено, що 01.10.2015 року за заявою ОСОБА_6 були внесені до ЄРДР відомості за №12015080210001573 за правовою кваліфікацією за ч.1 ст.358, ч.1 ст.384, ч.2 ст.190 КК.
За результатами досудового розслідування слідчим СВ відділення поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_13 винесено постанову від 22.04.2025 року про закриття даного кримінального провадження, у зв'язку з відсутністю події кримінальних правопорушень.
Ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 20.06.2025 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого від 22.04.2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12015080210001573.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 11.11.2025 року зазначену ухвалу слідчого судді залишено без змін.
Колегія суддів зазначає, що відомості за обставинами, аналогічними тим, що ОСОБА_6 вказала у свої заяві від 25.02.2026 року, раніше були внесені до ЄРДР за №12015080210001573 від 01.10.2015 та за даними фактами вже було проведено досудове розслідування.
На переконання колегії суддів невнесення посадовою особою відділення поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_6 відомостей за кваліфікацією ст.ст.364, 366, 367, ч.2 ст.368 КК, на якій наполягав заявник, не свідчить про допущення бездіяльності, яку оскаржує ОСОБА_6 .
Визначення правової кваліфікації діяння, що може свідчити про вчинення кримінального правопорушення, відноситься до компетенції саме уповноваженої особи органу досудового розслідування, а не заявника у кримінальному провадженні, який повинен у своїй заяві лише повідомити обставини, які на його думку, свідчать про вчинення кримінального правопорушення тими чи іншими особами.
На переконання апеляційного суду доводи заявника фактично зводяться до її незгоди з прийнятим рішенням органу досудового розслідування у кримінальному провадженні, тобто з винесеною постановою слідчого про закриття кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про те, що в заяві ОСОБА_6 не було наведено відомостей, які можуть свідчити про вчинення інших кримінальних правопорушень, а тому, викладені в заяві відомості не підлягали внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до положень ст. 214 КПК.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя прийняв законне і обґрунтоване рішення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.407, 422 КПК, колегія суддів
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 березня 2026 року про відмову у задоволенні скарги залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4