запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/647/26Головуючий у 1-й інстанції Сінєльнік Р.В.
Єдиний унікальний №332/5288/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП
08 травня 2026 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 03 березня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 15.09.2025 року о 09 год. 02 хв. в м.Запоріжжі, поблизу буд.1 по вул.Скворцова, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги мотивував тим, що він є військовослужбовцем і під час зупинки виконував службові обов'язки, отже огляд мав проводитися в порядку ст.266-1 КУпАП. Направлення для проходження огляду йому не вручалось.
Він відмовився від необґрунтованої вимоги поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння до невідомого йому медичного закладу у зв'язку з виконанням службових обов'язків.
До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги його було повідомлено у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року за №28 шляхом доставлення повістки в електронному вигляді до електронного кабінету в системі «Електронний суд». Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка ОСОБА_1 не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за його відсутності в судовому засіданні.
Перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддею першої інстанції в порушення вищезазначених вимог не вжито належних заходів, спрямованих на встановлення всіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Як вбачається із оскаржуваної постанови судді водія ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку.
Однак, з таким висновком суд апеляційної інстанції не може погодитись у зв'язку з наступним.
Підстави, умови та порядок проведення огляду осіб, які керують транспортними засобами, на стан сп'яніння регламентовано положеннями ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (в подальшому «Інструкція №1452/735»).
Згідно зі змістом ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2 розділу І Інструкції №1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Положеннями п.12 Розділу ІІ Інструкції №1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Водночас приписами п.2.5 ПДР передбачено обов'язок водія пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на вимогу працівника поліції.
Згідно наведених правових норм ключовою передумовою для проходження водієм огляду на стан сп'яніння, а відтак і для висунення вимоги поліцейського пройти даний огляд є наявність в уповноваженої особи підстав вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. За обставин даного провадження - ознак наркотичного сп'яніння.
Частиною 2 статті 31 Закону України "Про національну поліцію" встановлено, що під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов'язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.
У відповідності до статті 34 цього Закону поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу.
Детально дослідивши зміст наявного в матеріалах справи відеозапису, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені вище вимоги законодавства щодо підстав, умов та порядку проведення огляду водія на стан наркотичного сп'яніння працівниками поліції не дотримано.
Змістом наявного в матеріалах провадження відеозапису зафіксовано зупинку автомобіля ««Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_1 » під керуванням ОСОБА_1 на блокпосту, перевірку документів водія та здійснення поверхневої перевірки транспортного засобу, без повідомлення поліцейським передбачених законом підстав здійснення таких заходів та не вказано на положення нормативно-правових актів, які регулюють їх процедуру.
Після такого тривалого за часом огляду працівник поліції без оголошення ознак сп'яніння одразу зазначив: «нічого не вживаєте наркотичне, у вас просто погляд такий, ніби щось вживаєте, готові проїхати до медичного закладу або відмовитися, якщо відмовляєтесь складаються матеріали?». На що ОСОБА_1 відповів «ніч не спав» (часове позначення 09:17:30 - 09:18:11).
Апеляційний суд зауважує, що з оглянутого відеозапису не вбачається наявність явних візуальних ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , колір шкіри обличчя природній та рівномірний, тремтіння пальців рук відсутнє, а його поведінка була більш ніж адекватною та не надавала жодних об'єктивних підстав для висновку про наявність у останнього ознак наркотичного сп'яніння.
Встановлені під час огляду відео обставини переконують апеляційний суд у відсутності об'єктивних підозр перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння, а зафіксовані у направленні на огляд ознаки явно не відповідають зафіксованим на відео даним.
Вказані обставини впливають на встановлену ст.266 КУпАП процедуру огляду на стан наркотичного сп'яніння і недотримання вказаної процедури є суттєвим порушенням, оскільки лише дійсна наявність ознак певного сп'яніння у водія надає працівникам поліції право оголошувати вимогу пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я.
Більш того, на відео відображено, що після формального оголошення поліцейським загальних ознак сп'яніння, наявність яких, на переконання апеляційного суду, є більш ніж сумнівною, уповноваженою особою неодноразово зазначалось, що водій має право відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря нарколога.
В такий спосіб поліцейським було роз'яснено право водія транспортного засобу на вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що є неприпустимим. Тим самим, в такий спосіб поліцейський фактично спровокував вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення, створивши у останнього хибну уяву про його малозначність. При цьому поліцейським не було роз'яснено ОСОБА_1 дійсних правових наслідків можливого вчинення ним адміністративного правопорушення у виді відмови від проходження такого огляду.
Відтак, сукупність встановлених обставин вочевидь не слугує підтвердженням провини ОСОБА_1 за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення фактичних обставин.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до непогодження з обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, що за вже встановлених порушень, суттєво не впливають на висновки суду апеляційної інстанції.
Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами провадження об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення, а відтак і відсутність в його діях складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, апеляційний суд вважає за необхідне постанову судді скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення в діях останнього.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 03 березня 2026 року в цій справі відносно ОСОБА_1 скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар
Дата документу Справа № 332/5288/25