Дата документу 30.03.2026 Справа № 335/6214/22
Єдиний унікальний №335/6214/22 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-кп/807/261/26 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула 30 березня 2026 року у місті Запоріжжі в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Оріхова Запорізької області, громадянина України, офіційно не одруженого, який на утриманні малолітніх дітей не має, має середню спеціальну освіту, працює у ТОВ «Виробництво підсиленої техніки» на посаді контролера на контрольно-пропускному пункті, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 - в режимі відеоконференції,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_8 ,
захисника-адвоката ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 .
Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_10 та представник потерпілого - адвокат ОСОБА_8 звернулися до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами на вирок Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 06 червня 2025 року, яким ОСОБА_6 визнано невинуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, та виправдано, у зв'язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27 червня 2022 року, на клинок ножа.
Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 квітня 2022 року, на бавовняний одноразовий бинт з трупа ОСОБА_11 ; шапку чорного кольору з ділянки місцевості біля трупу ОСОБА_11 ; мікрочастки з кистей рук від трупа ОСОБА_11 ; марлевий тампон зі змивом речовини бурого кольору із зовнішньої поверхні правих задніх дверей автомобіля марки ВАЗ 21065, р.н. НОМЕР_1 ; марлевий тампон зі змивом речовини бурого кольору з внутрішньої поверхні правих задніх дверей автомобіля марки ВАЗ 21065, р.н. НОМЕР_1 ; виріз тканини з нашаруванням речовини бурого кольору з поверхні заднього сидіння автомобіля марки ВАЗ 21065, р.н. НОМЕР_1 , марлевий тампон зі змивом з поверхні керма автомобіля марки ВАЗ 21065, р.н. НОМЕР_1 ; марлевий тампон зі змивом з поверхні важеля перемикання швидкостей автомобіля марки ВАЗ 21065, р.н. НОМЕР_1 ; водійське посвідчення, страховий поліс, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки ВАЗ 21065, р.н. НОМЕР_1 ; мобільний телефон чорного кольору; мобільний телефон «Iphone»; марлевий тампон зі змивом речовини бурого кольору з поверхні автомобільної дороги біля автомобіля марки ВАЗ 21065, р.н. НОМЕР_1 ; автомобіль марки ВАЗ 21065, р.н. НОМЕР_1 , vin - НОМЕР_2 з ключами до нього.
Витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз, віднесено на рахунок держави.
Вирішена доля речових доказів.
В апеляційній скарзі прокурор просить оскаржуваний вирок суду скасувати, у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону; неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд, у порушення ст.ст. 94, 374 КПК України всебічно, повно та неупереджено не дослідив всіх обставин кримінального провадження, у судовому рішенні не зазначив мотиви, з яких відкинув окремі докази обвинувачення.
Так, суд зазначає, що досліджені обставини та докази у своїй сукупності підтверджують нанесення ОСОБА_6 лише одного удару ножем ОСОБА_11 .
Це прямо суперечить висновкам досліджених судово-медичних експертиз.
Висновком судово-медичної експертизи № 34 від 04 квітня 2022 року встановлений комплекс тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_11 , зокрема які спричинені предметом, що мав колюче-ріжучу властивість.
Під час дослідження клаптя шкіри з черевної стінки трупу ОСОБА_11 експерт досліджує 2 окремі рани, описуючі морфологічні особливості обох ран окремо (висновки № 196 від 11 квітня 2022 року та 363 від 24 червня 2022 року).
Висновком судово-медичної експертизи № 676/к від 28 червня 2022 року, також виявлено комплекс тілесних ушкоджень у ОСОБА_11 у вигляді двох проникаючих поранень черевної стінці ліворуч з ушкодженням серця, діафрагми та печінки із двома окремими рановими каналами; ранами та пораненням в ділянках лівої та правої кисті, саднами лівого колінного суглобу та лівої гомілки.
Крім цього, експерт приходить до висновку, що вищевказані тілесні ушкодження не могли утворитися за механізмом, на який зазначає підозрюваний ОСОБА_6 під час проведення допиту в якості підозрюваного 07 квітня 2022 року та слідчого експерименту 22 квітня 2022 року. Кількість та локалізація тілесних ушкоджень, які виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_12 , не відповідають показанням підозрюваного ОСОБА_6 .
Показання ОСОБА_6 в частині нанесення тілесних ушкоджень потерпілому на стадії досудового розслідування, та надані суду фактично тотожні.
ОСОБА_6 стверджує, що діяв в межах самооборони та наніс 1 удар знайденим у автомобілі потерпілого ножем.
Судом не враховано та не надано належної оцінки низці доказів, які спростовують показання ОСОБА_6 та доводять версію сторони обвинувачення.
Так, під час допиту у суді ОСОБА_6 зазначив, що перед нанесенням удару ножем ОСОБА_11 тримав його лівою рукою за комір куртки, натягуючи комір, притискаючи лівим передпліччям, чим самим здійснював удушення.
При цьому права рука ОСОБА_11 була вільною, і ОСОБА_11 наніс декілька ударів в область голови ОСОБА_6 .
Після чого ОСОБА_6 почав втрачати свідомість, побачив ніж на передньому пасажирському сидінні, взяв його лівою рукою та наніс удар ОСОБА_11 в невідому йому частину тіла, при цьому ОСОБА_11 продовжував його душити, намагався перехопити руку. Після чого ОСОБА_6 відчув як лопнуло лезо ножа і він втратив свідомість.
До вказаних показань сторона обвинувачення ставиться критично, оскільки ліва рука ОСОБА_11 була весь час на шиї ОСОБА_6 за його показаннями, і перехоплення ножа тильною поверхнею долоні (на якій мається наскрізне поранення) неможливо виходячи з фізіологічних властивостей кисті та суглобів людини.
Крім цього, суд, виправдовуючи ОСОБА_6 , помилково враховує його показання в частині удушення та подальшої самооборони, жодним чином не надаючи оцінку висновку судово-медичної експертизи № 720к тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Згідно із вказаним висновком, у ОСОБА_6 виявлено такі тілесні ушкодження: відкритий перелом кісток носа, синці правої ділянки очної ямки, лівого плеча, ділянки вушної раковини.
Водночас під час цього дослідження у ОСОБА_6 не виявлено жодних тілесних ушкоджень в районі шиї, притаманних удушенню, асфіксії тощо.
Крім цього, судом взагалі не надано оцінку показанням свідка ОСОБА_13 , який зазначив, що 01 квітня 2022 року проходили загальні збори у м. Оріхів, були присутні мешканці, військові, правоохоронці. Того ж дня, 01 квітня 2022 року було отримано інформацію, що ОСОБА_6 може бути корегувальником. Вранці 02 квітня 2022 року до нього звернувся ОСОБА_11 та просив організувати зустріч із представниками ВСП. ОСОБА_13 узгодив зустріч ВСП та ОСОБА_11 на 14-00 того ж дня.
Приблизно о 11-00 ОСОБА_13 зателефонував ОСОБА_11 та повідомив, що впіймав ОСОБА_6 та везе його на блок-пост.
Тобто, згідно із показаннями ОСОБА_13 , між застосуванням сили з боку ОСОБА_11 для затримання ОСОБА_6 та моменту нанесення ОСОБА_6 пройшов деякий час, у ході якого ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_13 .
Крім цього, судом не надано оцінку показанням свідка ОСОБА_14 ,який зазначив, що працюючи поліцейським, 02 квітня 2022 року ніс службу на перехресті Травнева-Запорізька в районі автовокзалі у м. Оріхів. При обідній час почули зі сторони вулиці Травневої крики. Побачили синього кольору ВАЗ 2106. ОСОБА_14 знав, що на вказаному автомобілі пересувався ОСОБА_11 . Справа біля заднього колеса авто сидів ОСОБА_6 , ОСОБА_11 лежав біля авто. Навколо бігала собака Ходаковського. Люди звертались до ОСОБА_6 з метою дізнатись, що трапилось, проте ОСОБА_6 відповів, що нічого не сталося, що вони розберуться самі.
Тобто, ОСОБА_6 замість повідомлення про можливий напад на нього, самооборону, зазначення локалізації поранення потерпілого, для надання медичної допомоги, виклику швидкої, намагався відвернути увагу оточуючих від події.
Крім цього суд, викладаючи свої мотиви у вироку, не в повній мірі відображає показання свідків та експертів, або взагалі залишає поза увагою важливі показання.
Так, зокрема, експерти не роблять висновку щодо нанесення одного удару, та в першу чергу надають показання щодо виявлення двох ударів та наявності двох ранових каналів.
Навіть після допиту експерта ОСОБА_15 , суд не врахував, що обидва ранових канали (17см та 13см) більше за лезо (9,7см) наданого на дослідження ножа. Тобто мали місце 2 сильних удари.
Крім цього, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_6 діяв у межах допустимої самооборони і її перевищення не допустив.
За встановлених у кримінальному провадженні обставин потерпілий ОСОБА_16 діяв одноособово, не був озброєний, не здійснював протиправне насильницьке вторгнення у житло чи інше приміщення.
Враховуючи наведене, місце, час доби, ступінь небезпеки та легкі тілесні ушкодження у ОСОБА_6 , застосування зброї, а саме ножа ОСОБА_6 , не є правомірним.
В апеляційній скарзі представник потерпілого - адвокат ОСОБА_8 просить дослідити письмові докази, що надавались стороною обвинувачення.
Оскаржуваний вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, та призначити покарання у межах санкції вказаної статті.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що обставини вчинення злочину конкретного випадку не відповідають ч.5 ст. 36 КК України, оскільки:
- ОСОБА_11 не був озброєний;
- на ОСОБА_6 не було здійснено напад групою осіб;
- питання щодо вторгнення до житла або іншого володіння особи відсутнє.
Суд, припускаючи факт необхідної оборони, не врахував факт її перевищення, наслідком чого настала смерть людини.
Крім того, та обставина, що на руках потерпілого перебували порізи від ножа, вказує на те, що ОСОБА_11 якийсь час вже захищався від ОСОБА_6 і є логічним, що внаслідок саме захисту ОСОБА_11 від ОСОБА_6 з ножем, останній не спричинив ОСОБА_11 інших ударів тим самим ножем.
Крім того, виправдовуючи ОСОБА_6 , суд не обґрунтував, чому, якщо він (суд) прийшов до висновку про необхідну оборону, у діях ОСОБА_6 відсутній склад злочину, передбачений ст. 118 КК України.
Згідно з вироком суду, 02 квітня 2022 року, приблизно об 11 годині 10 хвилин, ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рухаючись на автомобілі марки ВАЗ 21065, державний номерний знак НОМЕР_1 , у кузові синього кольору по вулиці Травневій в місті Оріхові Пологівського району Запорізької області, побачив раніше йому знайомого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рухався по тротуару тією ж вулицею назустріч ОСОБА_11 та якого останній підозрював у диверсійно-розвідувальній діяльності на користь військових збройних сил російської федерації в умовах воєнного стану.
З метою затримання ОСОБА_6 для передачі його військовим Збройних сил України, перебуваючи навпроти будинку N? 11 по вулиці Травневій в місті Оріхові Запорізької області, ОСОБА_11 зупинив автомобіль поруч з ОСОБА_6 та покликав останнього, вийшовши при цьому з автомобіля. В ході розмови між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 виник раптовий конфлікт на ґрунті звинувачення потерпілим ОСОБА_6 у диверсійній діяльності на користь збройних сил російської федерації в умовах воєнного стану на території Пологівського району Запорізької області, під час якого виникла бійка між ними. В ході бійки ОСОБА_11 завдав ОСОБА_6 удар рукою в обличчя у свою чергу останній наніс ОСОБА_11 кілька ударів ногами по нижнім кінцівкам, спричинивши останньому, згідно з висновком судово-медичної експертизи N? 34 від 04 квітня 2022 року, множинні садна передньої поверхні нижніх кінцівок, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
Далі ОСОБА_11 , з метою доведення наміру щодо передачі ОСОБА_6 військовим Збройних сил України для перевірки останнього на причетність до ведення диверсійно-розвідувальної діяльності, заштовхнув ОСОБА_6 на заднє сидіння салону автомобіля марки ВАЗ 21065, державний номерний знак НОМЕР_1 , у кузові синього кольору, через що в результаті раптово виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_6 виник умисел на вбивство ОСОБА_11 .
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на позбавлення життя ОСОБА_11 , передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілого та бажаючи їх настання, 02 квітня 2022 року, приблизно об 11 год. 15 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи на задньому сидінні автомобіля марки ВАЗ 21065, державний номерний знак НОМЕР_1 , у кузові синього кольору, розташованого навпроти будинку N? 11 по вулиці Травневій в місті Оріхові Запорізької області, наявним у нього розкладним ножем, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклої конфліктної ситуації, наніс не менше 3-х ударів по тулубу та верхнім кінцівкам ОСОБА_11 , який продовжував утримувати ОСОБА_6 на задньому сидінні вказаного автомобілю, спричинив ОСОБА_11 наскрізне поранення лівої кисті, яке представлено ранами на тильній поверхні лівої кисті та 3-го пальця лівої кисті, поєднані між собою рановим каналом та рану на долонній поверхні 2-го пальця правої кисті, рану нігтьової фаланги 4-го пальця лівої кисті, які згідно з висновком судово-медичної експертизи N? 34 від 04 квітня 2022 року, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження та два колото-різаних проникаючих поранення передньої черевної стінки, в результаті чого через ушкодження лівої долі печінки, лівого купола діафрагми, серцевої сорочки та правого шлуночка серця, гідроперікарду об?ємом 50 мл, гемоперетоніуму 1700 см куб, плям Мінакова в серці, які згідно з висновком судово-медичної експертизи N? 34 від 04 квітня 2022 року, мають ознаки тілесного ушкодження не сумісного з життям та перебувають в прямому причинному зв?язку з настанням смерті, настала смерть останнього на місці вчиненого злочину, тим самим ОСОБА_6 умисно вбив ОСОБА_11 .
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України, а саме вчинення вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.
Заслухавши доповідь судді; прокурора та представника потерпілого, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити; захисника та обвинуваченого, які, заперечували проти задоволення апеляційних скарг; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що останні підлягають задоволенню частково, з таких підстав.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.374 КПК України, у разі визнання особи виправданою - формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
На думку колегії суддів, вирок, ухвалений судом першої інстанції за результатами розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , вказаним вимогам закону відповідає не в повній мірі.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 115 КК України - як, вчинення вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.
Суд першої інстанції у вироку поставив під сумнів надані стороною обвинувачення докази та дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_6 складу інкримінованого йому правопорушення.
При цьому, суд дав вибіркову оцінку дослідженим доказам, оцінив докази з огляду на позицію самого обвинуваченого, що не узгоджується з вимогами ст.94 КПК України, відповідно до яких суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Так, допитаний під час судового розгляду в суді першої інстанції ОСОБА_6 свою вину не визнав та суду пояснив, щовін знайомий з ОСОБА_11 давно, вчились в одній школі, проживали в місті Оріхові. Наприкінці дев'яностих років створили разом фермерське господарство та ним займались. В 2007 році вирішили, що кожен буде окремо займатись фермерським господарством, розійшлись без конфліктів. Продовжували спілкуватись, допомагали один одному, підтримували дружні відносини.
У 2015 році в нього почались проблеми з бізнесом, пайщики йшли до інших орендарів, тому що інші господарства пропонували більшу орендну плату.
ОСОБА_11 пропонував йому допомогу у цьому питанні. Восени 2015 року стало зрозуміло, що землі, які в нього перебувають в оренді, не має змоги обробляти і відповідно заробляти. У зв'язку зі скрутним становищем, весною 2016 року поїхав до москви на заробітки, працював на будівництві. 1 раз на три місяці повертався додому в місто Оріхів до родини. З ОСОБА_11 в цей час не спілкувався.
15 березня 2021 року повернувся в місто Оріхів. З ОСОБА_11 до події жодного разу не зустрічався. Один раз в місті бачив його сина ОСОБА_18
02 квітня 2022 року мама його попросила сходити на АДРЕСА_2 та зафіксувати на відео пошкодження її квартири. Був приліт біля її будинку, після якого вона переїхала проживати до його брата.
Вийшов зі свого місця проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 близько 11 години дня. Попрямував в сторону маминого будинку. По дорозі мав зайти в перукарню, неподалік маминого будинку. Вийшовши з перукарні, проходив повз блок пост, привітався з людьми, які там були. Пройшовши 250 метрів, побачив, що по вул. Первомайській проїхав автомобіль синього кольору. Авто почало здавати заднім ходом в його сторону, він рухався по тротуару. Авто зупинилось на обочині, відкрились двері, з автомобіля вийшов ОСОБА_11 і почав кричати, щоб він ( ОСОБА_6 ) сідав в автомобіль. ОСОБА_6 спитав: «Що ти хочеш»? ОСОБА_11 обійшов автомобіль, відкрив праві задні двері і випустив собаку з автомобіля. ОСОБА_6 зазначив, що знав цю собаку раніше, це була вівчарка. ОСОБА_11 дав команду собаці «взять чи фас», точно не пам'ятає. Собака оббіг ОСОБА_6 і зупинився, сів. Між ним та ОСОБА_19 в цей час була відстань 2,5 метра. Потім ОСОБА_11 підійшов до нього та правою рукою схопив його за комір куртки, а він в цей час впирається руками в автомобіль, права рука - в двері задні, а ліва рука - в дах автомобіля. Коли він повернувся до ОСОБА_11 обличчям і спитав: «Що ти хочеш?», той наніс йому удар по обличчю в ніс, після чого в нього почалася сильна кровотеча. При цьому ОСОБА_11 вимагав сісти його в автомобіль. Після удару, ще одною рукою тримався за автомобіль, іншою витирав кров. В цей час ОСОБА_11 заштовхнув його в автомобіль. В автомобілі передні сидіння були наближені впритул до задніх. ОСОБА_6 показав, що впав на лівий бік тулуба, ноги в цей час звисали з сидіння на вулицю, а ОСОБА_11 на нього зверху ліг. ОСОБА_11 схопив його лівою рукою за комір куртки і тягнув його на себе, а передпліччям душив його. Правою рукою ОСОБА_11 ще наніс йому декілька ударів в область голови. При цьому говорив: «Я тебе закопаю і нічого мені за це не буде». Коли майже втратив свідомість, побачив на передньому сидінні предмет схожий на ніж. Лівою рукою дотягнувся до предмету, а правою чинив спротив. Лівою рукою наніс один удар ОСОБА_11 , куди не бачив. Після чого ОСОБА_11 ще продовжував його душити. ОСОБА_11 намагався перехопити його руку, потім він відчув як лопнуло лезо ножа і після чого втратив свідомість на декілька секунд. Прийшов до тями від крику ОСОБА_11 , який кричав: «Сюди». ОСОБА_11 вже стояв біля входу в автомобіль, а він ще був в автомобілі. В цей час підбіг чоловік з блокпосту і ОСОБА_11 сказав йому, що його ОСОБА_20 вдарив ножем. В цей час ОСОБА_11 сів біля авто, а потів впав і покотився.
На запитання прокурора: «Чи були в руках ОСОБА_11 якісь предмети під час конфлікту», ОСОБА_6 відповів, що не бачив.
Також, ОСОБА_6 показав, що не бачив куди наносив удар, не розумів куди чи попав, оскільки в цей час ОСОБА_11 ще його душив.
Показав, що ОСОБА_11 вище за нього на 10-12 см та на 10-20 кг важче.
Захисник ОСОБА_9 зазначав, що в діях ОСОБА_6 наявні всі елементи необхідної оборони, посилаючись на те, що саме ОСОБА_11 діяв агресивно по відношенню до обвинуваченого, наніс удар ліктем в обличчя ОСОБА_21 , в результаті чого він втратив супротив, а потім, заштовхнувши останнього в автомобіль, наніс ще кілька ударів, знаходячись на ньому, та почав ліктем душити його, чим повністю деморалізував його волю, погрожуючи його вбити. Лише після цього ОСОБА_6 , відчуваючи загрозу своєму життю, інтуїтивно намацав якийсь предмет на передньому сидінні автомобіля, наніс йому удар з метою звільнитись від нього. Вказав, що органом досудового розслідування не доведено а ні умислу, а ні мотиву умисного вбивства.
Суд прийняв ці доводи обвинуваченого, вказавши на те, що ОСОБА_6 перебував у стані необхідної оборони і перевищення її меж не допускав, а тому у його діях відсутній складу злочину.
Проте, суд не дав належної оцінки змісту висновку судово-медичної експертизи за фактом смерті ОСОБА_11 №676/к від 02 червня 2022 року, якою встановлено, що згідно з висновком експерта № 34 від 07 квітня 2022 року при дослідженні трупа ОСОБА_11 були виявлені такі тілесні ушкодження:
- рани на передній черевній стінці ліворуч (основна та додаткова); рана на долонній поверхні 2-го пальця правої кисті; рани на тильній поверхні лівої кисті в проекції п?яно-фалангового суглобу 4-го пальця, фаланго-фалангового суглобу 3-го пальця та нігтьової фаланги 4-го пальця лівої кисті - що утворюють наскрізне поранення лівої кисті (представлено ранами на тильній поверхні лівої кисті та 3-го пальця лівої кисті які поєднані між собою рановим каналом); садно на зовнішній поверхні лівого колінного суглобу; садна в середній третині лівої гомілки по передній поверхні; крововиливи по ходу ранового каналу рани черевної стінки накопичення крові та згортків у черевній порожнині; наскрізне ушкодження лівого куполу діафрагми; наскрізне ушкодження нижньої стінки правого шлуночка серця; наскрізне ушкодження капсули та тканини лівої частки печінки по діафрагмальній поверхні.
Згідно з показаннями підозрюваного ОСОБА_6 , наданих ним під час допиту в якості підозрюваного 07 квітня 2022 року та під час проведення слідчого експерименту 22 квітня 2022 року, зазначено, що тілесне ушкодження було спричинено ударом ножа, який утримувався у лівій руці, в праву частину тулубу.
Виявлений комплекс тілесних ушкоджень у вигляді двох проникаючих поранень черевної стінки ліворуч з ушкодженням серця, діафрагми та печінки із двома окремими рановими каналами; ранами та пораненням в ділянках лівої та правої кисті, саднами лівого колінного суглобу та лівої гомілки не могли утворитись за механізмом, на який зазначає підозрюваний ОСОБА_6 під час проведення допиту в якості підозрюваного 07 квітня 2022 року та слідчого експерименту 22 квітня 2022 року.
Кількість і локалізація тілесних ушкоджень, які виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_11 , не відповідають показанням підозрюваного ОСОБА_6 , наданих ним під час допиту в якості підозрюваного 07 квітня 2022 року та під час проведення слідчого експерименту 22 квітня 2022 року.
Згідно з показаннями обвинуваченого ОСОБА_6 , потерпілий ОСОБА_11 завдав йому декілька ударів в область голови, утримував його силою, та душив, у зв'язку з чим обвинувачений почав втрачати свідомість, та саме з метою самооборони та припинення посягання зі сторони потерпілого, побачивши на передньому сидінні предмет схожий на ніж, лівою рукою наніс один удар ОСОБА_11 .
Суд, дійшовши висновку про те, що вказані доводи обвинуваченого знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, водночас, не звернув належної уваги на те, що показання обвинуваченого з приводу нанесення йому потерпілим тілесних ушкоджень, зокрема факту здавлювання потерпілим шиї обвинуваченого, не підтверджується висновком судово-медичної експертизи №м 720 від 13 червня 2022 року, згідно з яким, у ОСОБА_6 характерних ушкоджень в області шиї не виявлено.
Окрім того, як убачається з показань самого обвинуваченого ОСОБА_6 , а також інших доказів, неподалік від місця події був розташований блокпост.
Суд, в свою чергу, не перевірив належним чином той факт, чи була у обвинуваченого можливість за вищевказаних обставин (наявність неподалік блокпосту), покликати чи звернутися по допомогу, та, таким чином запобігти негативним наслідкам для себе в ситуації, яку він описує.
Також, суд залишив поза увагою показання свідка ОСОБА_13 , який, серед іншого, зазначив про те, що потерпілий ОСОБА_11 , який допомагав військовим, у день події зателефонував йому та повідомив, що він спіймав ОСОБА_20 (якого він підозрював у диверсійній діяльності на користь збройних сил російської федерації), просив викликати ВСП та повідомив, що він везе ОСОБА_20 на блокпост. Свідок зазначив, що через телефон було чутно крики, шум, було зрозуміло, що щось трапилось, можливо бійка.Від дзвінка до приїзду потерпілого на блокпост пройшло три хвилини.
Тобто, з показань свідка убачається, що ОСОБА_11 йому повідомив, що спіймав ОСОБА_6 та везе його на блокпост для передачі ВСП, що в свою чергу не узгоджується з показаннями обвинуваченого про те, що ОСОБА_11 намагався його вбити та здавлював його шию.
Викладеному суд оцінки не надав.
Також, суд не надав оцінки характеру тілесних ушкоджень, встановлених на трупі ОСОБА_11 , їх локалізацію та кількість, довжину ранових каналів, а також показанням експерта ОСОБА_22 про те, що довжина ранових каналів (17 см та 13 см) набагато більше ніж довжина наданого на дослідження леза, що може бути лише у випадку сильного удару, коли зминаються тканини.
Не надано судом оцінки і наявності на трупі ОСОБА_11 рани на передній черевній стінці ліворуч (основна та додаткова); рана на долонній поверхні 2-го пальця правої кисті; рани на тильній поверхні лівої кисті в проекції п?яно-фалангового суглобу 4-го пальця, фаланго-фалангового суглобу 3-го пальця та нігтьової фаланги 4-го пальця лівої кисті - що утворюють наскрізне поранення лівої кисті (представлено ранами на тильній поверхні лівої кисті та 3-го пальця лівої кисті які поєднані між собою рановим каналом…
Суд не навів у вироку переконливого обґрунтування на підтвердження своїм висновкам про те, що обвинувачений ОСОБА_6 (у якого згідно з вищевказаним висновком експерта №720 від 13 червня 2022 року), встановлені легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, діяв в стані необхідної оборони.
Не надано судом оцінки і тому факту, що потерпілий був один, події відбувались поблизу блокпоста, повз який, як прямо вказано в самому вироку, незадовго до події пройшов і сам ОСОБА_20 , та де перебували поліцейські.
Не надано оцінку судом і показанням свідка ОСОБА_23 про те, що його батько не мав звички носити ніж із собою, а от Малінка носив із собою предмет схожий на ніж.
Суд, погодившись з версією обвинуваченого, не навів переконливого обґрунтування, чому прийняв одні докази, та відхилив інші, що не узгоджується з вимогами ст.374 КПК України, а також вимогами ст.94 цього Кодексу, згідно з якими, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не з'ясував всі обставини, які мають істотне значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення. У зв'язку з цим неможна констатувати, що висновки суду, викладені у вироку, відповідають фактичним обставинам провадження.
Колегія суддів вважає, що вказані порушення кримінального процесуального закону є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, оскаржуваний вирок суду, відповідно до вимог ст.ст.407, 409, 412 КПК України, підлягає безумовному скасуванню.
Переглядаючи вирок суду у межах, передбачених ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості виправити вказані недоліки, оскільки для цього необхідно повторно дослідити обставини провадження та безпосередньо дослідити всі обставини докази, а не лише ті, на які вказує представник потерпілого в апеляційній скарзі. Проте, відповідних клопотань від сторін не надходило.
З урахуванням викладеного, виходячи із засад кримінального провадження, закріплених у ст.ст.7-9 КПК України, скасовуючи оскаржуваний вирок, колегія суддів вважає за необхідне призначити новий розгляд провадження в суді першої інстанції.
При новому розгляді необхідно врахувати викладене в цій ухвалі, повно, всебічно та неупереджено дослідити всі обставини провадження та, в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.
Відповідно до вимог ч.2 ст.415 КПК України, призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
Приймаючи до уваги вказані вимоги закону, інші доводи, викладені в апеляційних скаргах, підлягають перевірці при новому розгляді.
Керуючись ст.ст.404-405, 407-409, 411, 412 КПК України, колегія суддів
апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 та представника потерпілого - адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 06 червня 2025 року, яким ОСОБА_6 визнано невинуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, та виправдано, скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4