21.05.2026 Справа №607/11222/26 Провадження №1-кс/607/3832/2026
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42026210000000061 від 20.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,
20.05.2026 прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 42026210000000061 від 20.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, про накладення арешту на майно яке вилучено в ході проведення обшуку 19.05.2026 у квартирі АДРЕСА_1 , яка належить батькові ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , а саме: мобільний телефон торгової марки «Xiaomi» моделі «Redmi 14c» із сім картою НОМЕР_1 , належні ОСОБА_5 .
Дане клопотання мотивує тим, що зазначений мобільний телефон має значення речового доказу у кримінальному провадженні № 42026210000000061 від 20.03.2026.
Прокурор в судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Власник майна, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з'явився, що в силу вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим суддею з'ясовано, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні розслідувань №42026210000000061 від 20.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Так, 17 березня 2026 року близько 20:00 год., ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу магазину «Універсам», що за адресою: м. Тернопіль, просп. Злуки, буд. №25 в ході розмови із ОСОБА_6 дізнався про те, що в останнього відсутні законні підстави для відстрочки від військової служби під час мобілізації. У цей час у ОСОБА_4 , який має хороші зв'язки в АТ «Укрзалізниця», виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди спільно із невстановленими посадовими особами АТ «Укрзалізниця», від ОСОБА_6 за фіктивне працевлаштування ОСОБА_6 на АТ «Укрзалізниця», що позволить останньому отримати відстрочку від мобілізації на військову службу.
Цього ж дня, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, в ході розмови роз'яснив порядок працевлаштування на АТ «Укрзалізниця» та подальшого бронювання на підприємстві та повідомив, що вартість послуги становить 7 000 доларів США. В свою чергу ОСОБА_6 , розуміючи незаконність зазначених вимог та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є кримінально-караним діянням, не бажаючи бути притягненим до кримінальної відповідальності та бажаючи викрити незаконні дії ОСОБА_4 , звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів та почав діяти під їхнім контролем.
26 березня 2026 року в ході особистої зустрічі на автомийці, що за адресою м. Тернопіль, вул. Бродівська, 59А ОСОБА_6 за вказівкою ОСОБА_4 передав останньому частину грошових коштів у сумі 4000 (чотири тисячі) доларів США (що за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ станом на 12.05.2026, становило 175 488,8 грн.) за фіктивне працевлаштування на АТ «Укрзалізниця». Після цього ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 , щоб останній очікував його подальших вказівок.
В подальшому у період квітня 2026 року ОСОБА_4 телефонував ОСОБА_6 та повідомляв, що не зможе працевлаштувати останнього на АТ «Укрзалізниця», оскільки там відбулися кадрові зміни, проте ОСОБА_4 підшукує інше підприємства, де ОСОБА_6 зможуть працевлаштувати та забронювати, зазначивши, що про подальший порядок дій ОСОБА_4 повідомить згодом а також висловлював вимоги щодо надання другої частини грошових коштів в сумі 3000 доларів США після вирішення даного питання.
Надалі, 30.04.2026 ОСОБА_6 , за сприяння ОСОБА_4 , зустрівся з громадянином ОСОБА_7 який будучи одним із працівників оборонного підприємства Тернопільської області, провів ОСОБА_6 співбесіду щодо майбутньої роботи а також роз'яснив порядок прийняття та бронювання. Цього ж дня ОСОБА_6 написав заяву про прийняття на роботу та передав необхідний пакет документів ОСОБА_7
07.05.2026 на підставі абз. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_6 було заброньовано посадовими особами ТОВ «Скайхок».
У подальшому, 12.05.2026 близько 18:00 год. ОСОБА_6 перебуваючи поблизу буд. №5 за адресою: вул. Вербицького у м. Тернопіль, під час спілкування з ОСОБА_4 передав останньому другу частину грошових коштів у сумі 3 000 доларів США (що за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ станом на 12.05.2026, становило 131 875,2 грн.) за здійснений вплив на службових осіб АТ «Укрзалізниця» та ТОВ «Скайхок», щодо працевлаштування ОСОБА_6 на роботу та надання останньому бронювання, які попередньо вимагав.
В ході досудового розслідування 19.05.2026 на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду проведено обшук у квартирі АДРЕСА_1 , яка належить батькові ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , за результатами якого виявлено та вилучено: мобільний телефон торгової марки «Xiaomi» моделі «Redmi 14c» із сім картою НОМЕР_1 , належні ОСОБА_5 .
20.05.2026 постановою прокурора вказаний мобільний телефон визнаний речовим доказом.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно пункту 1 частини другої статті 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Згідно з частиною третьою статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із частиною одинадцятою статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
У клопотанні наведені відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, які в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку, що було вчинено вказане кримінальне правопорушення, що підтверджується долученими до клопотання доказами.
Крім цього, стороною кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, доведено наявність достатніх підстав вважати, що зазначений у клопотанні мобільний телефон є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки міг зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а тому є необхідність у накладені арешту з метою збереження речових доказів до з'ясування всіх обставин кримінального провадження.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням статей 170-173 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню з метою збереження речового доказу, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, так як незастосування арешту може призвести до приховування, пошкодження, зникнення такого майна чи знищення слідчої інформації на ньому.
Одночасно слідчий суддя роз'яснює, що згідно статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі наведеного та керуючись ст. 167, 170, 172-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон торгової марки «Xiaomi» моделі «Redmi 14c» із сім картою НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_5 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1